До основних функцій керівника належать:
• допомога студенту у визначені теми бакалаврської роботи, а за потреби - у виборі об'єкта дослідження;
• орієнтація студента на поглиблене вивчення нормативних і літературних джерел; наукової, методичної, спеціальної літератури, що стосується досліджуваної проблеми, до початку практики;
• проведення систематичних, визначених розкладом консультацій;
• рекомендації щодо збору необхідної інформації в період практики;
• контроль і періодичне інформування випускової кафедри щодо виконання окремих етапів роботи відповідно до календарного графіку;
• консультації щодо усунення виявлених недоліків роботи, оформлення роботи, підготовки доповіді та демонстраційних матеріалів;
• складання письмового відгуку про роботу та подача завершеної бакалаврської роботи на випускову кафедру.
Відповідно до кафедрального плану попереднього захисту бакалаврських робіт студент доповідає на засіданні випускової кафедри про стан підготовки першого варіанту роботи, де обговорюються результати дослідження і визначається ступінь готовності роботи.
Після усунення зауважень, доопрацювань, висловлених науковим керівником, студент завершує написання остаточного варіанту тексту, забезпечує оформлення та переплетення роботи в твердій обкладинці, одержує відгук організації, на матеріалах якої виконувалась робота. Після одержання відгуку студент у терміни, встановлені кафедральним планом, подає роботу науковому керівникові на рецензування і підпис. У разі недодержання студентом термінів, встановлених календарним графіком, виконання бакалаврської роботи, завідувач кафедри на підставі доповідної записки наукового керівника має право звернутися до директора ЛРІДУ НАДУ з поданням про відрахування студента із згаданого навчального закладу за порушення навчального плану.
Науковий керівник готує власний письмовий відгук з оцінкою бакалаврської роботи та характеристикою діяльності студента з її написання. Бакалаврська робота, підписана автором і науковим керівником, разом з письмовими відгуком організації об'єкта дослідження, відгуком наукового керівника подається на випускову кафедру, яка здійснює реєстрацію дати фактичної подачі роботи у спеціальному журналі. Граничний термін подачі бакалаврської роботи на кафедру встановлюється випусковою кафедрою до початку роботи ДЕК.
Якщо бакалаврська робота відповідає встановленим вимогам, завідувач випускової кафедри допускає роботу до захисту, підписуючи її на титульному аркуші.
Якщо робота має недоліки, що унеможливлюють допуск до захисту, це питання розглядається на засіданні кафедри, як правило у присутності студента та наукового керівника. Загальними підставами для недопущення студента до захисту бакалаврської роботи є:
- систематичне відхилення від календарного графіка виконання бакалаврських робіт;
- невідповідність роботи вимогам, встановленим цими методичними рекомендаціями;
- відсутність у роботі самостійного дослідження студента;
- наявність плагіату.
Розділ 4. Структура та зміст бакалаврської роботи
Бакалаврська робота повинна містити такі складові:
1. Титульна сторінка.
2. Зміст.
3. Вступ (3-4 сторінки).
4. Перший розділ - теоретичний (орієнтовно - 45 - 50% від загального обсягу бакалаврської роботи).
5. Другий розділ – проектно-аналітичний (орієнтовно – 45 - 50% від загального обсягу бакалаврської роботи).
6. Висновки (3-5 сторінок).
7. Перелік використаних джерел та літератури – 20-30 позицій літератури та нормативно-законодавчої бази.
10. Додатки (якщо це необхідно).
Титульний аркуш роботи
Титульний аркуш роботи містить найменування вищого закладу освіти, де виконана робота; прізвище, ім’я, по батькові автора; назву роботи; шифр і найменування спеціальності; кваліфікаційний рівень, на який претендує слухач; прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника, його посада, науковий ступінь і вчене звання, місто і рік захисту.
Зворотний бік титульного аркуша містить: найменування вищого закладу освіти; назву роботи; прізвище, ім’я, по батькові автора, наукового керівника, завідувача кафедри та їх підписи.
Весь текст титульного аркуша друкують шрифтом Times New Roman розміру 14. Назву роботи друкують тим же розміром шрифту, лише заголовними літерами (див. додаток Д).
Зміст
Зміст подають після титульного аркуша. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема переліку умовних скорочень, вступу, висновків, списку використаних джерел, додатків (див. додаток Е).
Перелік умовних скорочень (за необхідності)
Якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а також використані маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого реєстру, який розміщують перед вступом.
Перелік необхідно друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа – їх детальне розшифрування (див. додаток Ж).
Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті під час першого згадування.
Вступ
У вступі визначається актуальність теми, ступінь висвітлення проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі, мета і завдання дослідження і об'єкт дослідження, практичне значення одержаних результатів.
Основна частина
Перший розділ роботи є теоретичним. Він складається з трьох – чотирьох підрозділів. У ньому подаються результати огляду літературних джерел, нових розробок, іншої інформації. На підставі аналізу опрацьованої літератури та інших матеріалів розкриваються підходи різних авторів до вирішення проблеми; наводяться спільні та відмінні риси їх поглядів; обґрунтовуються власні погляди на вирішення проблеми, аналізується нормативно-правове забезпечення відповідної сфери управлінської діяльності, зарубіжний досвід вирішення проблеми тощо. Студент має засвідчити свою обізнаність щодо методів аналізу системи менеджменту і на основі критичного її огляду обгрунтувати вибір свого напряму дослідження.
Другий розділ роботи, зазвичай, аналітичний. Студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретної організації. У цьому розділі можна виділити чотири – п’ять частково самостійних підрозділи, що містять аналіз та оцінку конкретних сфер діяльності об'єкта дослідження. Аналіз повинен бути спрямований на виявлення переваг та недоліків в діяльності обєкта дослідження. Розділ має бути максимально насичений фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності організацій за останніх три - п'ять років.
Необхідно чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: що запозичено з літератури, що одержано з документів організації, а які здобуто шляхом власних спостережень, дослідів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо. Розділ завершується (окремий пункт плану) оцінкою одержаних результатів, а також конкретними пропозиціями (рекомендаціями) щодо удосконалення діяльності організації відповідно до напрямку дослідження – кожна з розгорнутим обгрунтуванням. Значення і зміст пропонованих заходів мають базуватися на аналізі, проведеному в першому та другому розділах бакалаврської роботи. Також пропонується упровадження новітніх методів вирішення існуючих проблем.
Висновки
Висновки – це синтез отриманих у процесі написання бакалаврської роботи підсумків. Цей елемент є завершальною частиною бакалаврської роботи, в якій наводяться найбільш важливі положення, що містять оцінку результатів дослідження. У висновках згідно з переліком завдань дослідження, наведених у вступі, у стислій формі викладаються прийняті за основу теоретичні положення; окреслюються виявлені результати аналізу предмету дослідження; наводяться головні пропозиції та шляхи вирішення завдань щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації; обґрунтовується достовірність здобутих результатів, викладаються рекомендації щодо їх використання.
Ознайомлення з текстом висновків має сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором поставленої мети і завдань бакалаврської роботи.
