В межах теми студенти мають дослідити два види оцінювання суддів: кваліфікаційне та регулярне, які передбачені Главою 4 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Вони відрізняються підставами, критеріями, колом осіб, що приймають участь в оцінюванні, процедурою та наслідками.
Завданнями кваліфікаційного оцінювання є:
• перевірка здатності судді здійснювати правосуддя в суді відповідного рівня;
• підтвердження професійного рівня судді для обрання на посаду судді безстроково.
Законом сформульовано кілька важливих принципів оцінювання:
• прозорість;
• об’єктивність;
• урахування заслуг, кваліфікації та сумлінності судді, його вмінь та ефективності роботи;
• урахування якісних і кількісних показників роботи судді.
Відповідно, всі ці принципи повинні реалізуватись у процедурі оцінювання. Попри те що оцінювання, яке проводять люди, завжди буде суб’єктивним, важливо, аби суб’єктивні враження від судді, якого оцінюють, меншою мірою впливали на кінцеву оцінку, ніж об’єктивні фактори.
Усю проблематику оцінювання відображають такі складові:
• мета;
• підстави;
• зміст оцінки (критерії);
• методи оцінки;
• процедура оцінки;
• наслідки.
Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання судді є:
• його заява для підтвердження здатності здійснювати правосуддя в суді відповідного рівня;
• заява кандидата для обрання на посаду судді безстроково;
• рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів у зв’язку з накладенням на суддю дисциплінарного стягнення.
Кваліфікаційне оцінювання — це процедура підтвердження кваліфікації особи, що вже є суддею. Кваліфікація кандидатів на посади суддів перевіряється в інший спосіб, через відбірковий, а після спеціальної підготовки — також кваліфікаційний іспит (стст.68—72 закону).
Відповідно до ст.88 закону «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції закону «Про забезпечення права на справедливий суд») регулярне оцінювання проводиться з метою:
• виявлення індивідуальних потреб судді щодо вдосконалення;
• стимулювання його до підтримання кваліфікації на належному рівні;
• стимулювання до професійного зростання.
Регулярне оцінювання проводиться постійно впродовж усієї кар’єри судді без його чи інших осіб спеціальної заяви. Водночас таке оцінювання є періодичним і прив’язане до навчання в Національній школі суддів. Суддя, призначений на посаду вперше, проходитиме підготовку для підтримання кваліфікації щорічно. Така підготовка передбачає не менш ніж 30 академічних годин на рік. Для судді, якого вже обрано безстроково, така підготовка відбуватиметься не рідше разу на 3 роки, не менш ніж 40 академічних годин упродовж кожних 3 років.
Оскільки найважливіша роль в забезпеченні кадрового відбору та високого кваліфікаційного рівня судді належить Вищій кваліфікаційній комісії суддів та Вищій раді юстиції, тому статус, порядок формування та повноваження цих органів також мають бути розглянутими студентами в межах вказаної теми.
Одним з істотних питань статусу суддів є дисциплінарна відповідальність суддів, підстави і порядок до її залученню. Згідно ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», підставами для дисциплінарної відповідальності суддів може бути:
- Істотні порушення процесуального законодавства (обмеження прав особи на доступ до правосуддя, порушення правил розподілу справ, підсудності та підвідомчост, необгрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
- Нездійснення суддею заходів щодо розгляду заяви, скарг або справи, протягом терміну, встановленого законом;
- Порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
- Систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
- Розголошення таємниці, яка охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданн;
- Неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майно, доходи, витрати, і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік.
Не вважається підставою для дисциплінарної відповідальності зміна або скасування судового рішення, постановленого суддею, вищою інстанцією.
