Вивчаючи питання теми, слід починати з того, що правовий статус суддів визначається Конституцією України (статті 124-130), Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та іншими правовими актами. Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді, а у визначених законом випадках - народні засідателі і присяжні.
Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та названого Закону (ст. 51) призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Судді е посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Незалежність судді згідно з ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" забезпечується:
1) особливим порядком його призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення;
2) недоторканністю та імунітетом судді;
3) незмінюваністю судді;
4) порядком здійснення судочинства, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення;
5) забороною втручання у здійснення правосуддя;
6) відповідальністю за неповагу до суду чи судді;
7) окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом;
8) належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді;
9) функціонуванням органів суддівського самоврядування;
10) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім'ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;
11) правом судді на відставку.
Порядок обрання суддів судів загальної юрисдикції вперше. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснює Президент України на підставі подання Вищої ради юстиції протягом тридцяти днів з дня отримання такого подання (ст. 72 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Вища рада юстиції відповідно до рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та вносить у разі прийняття позитивного рішення подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді.
Порядок обрання на посаду суддів судів загальної юрисдикції безстроково. Кандидат на посаду судді, який відповідає встановленим законом вимогам, звертається з письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково. Вища кваліфікаційна комісія суддів України перевіряє відомості про кандидата, враховує показники розгляду кандидатом справ і приймає рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково і в разі рекомендування направляє відповідне подання до Верховної Ради України. Питання про обрання кандидата на посаду судці безстроково розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Розгляд питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з доповіді Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який діє за його дорученням. Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється постановою Верховної Ради України. Особа, обрана на посаду судді безстроково, набуває статусу судді з дня набрання чинності відповідною постановою Верховної Ради України. У разі неодержання кандидатом на посаду судді безстроково необхідної кількості голосів знову проводиться голосування.
Всі судді, крім суддів Конституційного Суду України і тих суддів, які призначаються на посаду вперше Президентом України, обираються Верховною Радою України безстроково (ч. 1 ст. 128 Конституції України).
Звільнення судді з посади можливе лише в передбачених Конституцією випадках, до яких відноситься:
Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею 65 років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
4) порушення суддею вимог щодо несумісності;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
