Середовище – це система внутрішніх та зовнішніх факторів, що має безпосередній вплив на спосіб існування індивіду, і з якою даний індивід може взаємодіяти

 

 

Природне та штучне середовище. Взаємозв’язок та взаємодія природного та штучного середовища.

 

Природне середовище – це таке середовище, яке не створювалось та не перетворювалось людиною, яке існує само по собі, функціонує за власними законами і не потребує зовнішнього впливу для його підтримки.

Наприклад, дикі ліси або луки не потребують поливу, добрив, додаткових насаджень і т. ін. Вона здатні до саморозвитку та самовідтворення.

Природне середовище у чистому вигляді на сьогоднішній день дуже обмежене, адже майже скрізь у довкіллі відчувається втручання людини.

 

Штучне середовище – це таке середовище, що було повністю створено людиною і яке, у зв’язку з цим, потребує зовнішньої підтримки і існує за законами, заданими людиною.

До штучного середовища належать архітектурні споруди, різноманітні приміщення, інформаційне середовище, а також плоди мистецької діяльності – живопис, скульптура, музика, поезія та ін.

Але, реальна дійсність доводить, що часто неможливо той або інший тип середовища однозначно охарактеризувати як штучний або природний. Наприклад, виникає питання, до якого типу середовища належить канал або так зване “штучне водосховище”, адже вони містять елементи як штучного, так і природного середовища. Такими прикладами слугують також лісопосадки, здичавілі сади та занедбані парки. У зв’язку з цим, виникла необхідність введення таких понять, як “природно-штучне середовище” та “штучно-природне середовище”.

До природно-штучного середовища належить такий тип природного середовища, у яке здійснювалось перетворююче втручання людини.

Наприклад, ліс, перетворений у лісо-паркову зону, або озеро та місцевість навколо нього перетворені на зону відпочинку, іригаційний канал належать до природно-штучного середовища.

У свою чергу природно-штучне середовище з часом може перетворитись на штучно-природне середовище, якщо його перестануть підтримувати зовні. У цьому напрямку, наприклад може змінитися штучне озеро або водосховище, сад або парк, за якими перестали доглядати і які з часом починають дичавіти та повертатися до природного стану.

Отже, до штучно-природного середовища належить такий тип середовища, у яке припинено втручання людини, і яке з часом починає повертатись до природного стану.

 

Якщо дані типи середовища представити у вигляді безперервного континууму, то вони мають розташуватись на прямій таким чином:

 

 

Природне Природно- Штучно- Штучне

Середовище штучне природне середовише

 

 

Параметри функціонального включення індивіда у середовище.

 

Говорячи про середовище, слід зазначити, що воно існує не само по собі, а тільки по відношенню до людини. У свою чергу, у окремої людини та людства в цілому можуть складатись досить різноманітні та різнопланові стосунки з середовищем.

Так, Ю.Швалбом розглядаються такі типи взаємодії людини з середовищем.

 

1. Середовище як фактор існування індивіду.

2. Середовище як умова існування індивіду.

3. Середовище як засіб існування індивіду.

4. Середовище як матеріал існування індивіду.

 

Розглянемо їх більш детально.

Середовище як фактор існування індивіду. За умов, коли середовище є фактором існування індивіду, воно здійснює вплив на людину, а людина на нього не може вплинути. Воно не кероване і неконтрольоване. Таке середовище може завдавати зміни у способі життя. Людина знаходиться у позиції, що вимушує її пережити ситуацію, або звикнути до неї чи змінити своє ставлення. Для дорослої людини це середовище, яке оточує її під час природних чи антропогенних катастроф та соціальних криз. Для дитини майже всі типи середовища є фактором існування, оскільки вона ще не здатна ні контролювати середовище, ні впливати на нього.

Середовище як умова існування індивіду. Даний тип середовища розглядається як сукупність умов, що піддаються контролю, але мають низький рівень керованості, або зовсім не піддаються регулюванню. На даному рівні взаємовідносин людини та середовища вже можна спостерігати активне пристосування до середовища. Таким середовищем може бути подвір’я багатоповерхового будинку, шосейна дорога та інші місця загального користування, а також складні, але не катастрофічні природні умови.

Середовище як засіб існування індивіду. Засоби – це ті елементи середовища, якими людина може керувати. Якщо людина прикладає зусилля у керуванні цим типом середовища, то воно буде розвиватись. Прикладом такого середовища може бути сім’я, власний будинок, дача, сад, город. На даному рівні відносин людина оволодіває середовищем та створює способи впливу на нього.

Середовище як матеріал існування індивіду. Матеріальне середовище – це те, що людина використовує для власних потреб, не враховуючи самоцінність того чи іншого середовища та його окремих об’єктів.

На основі вищенаведених типів взаємодії людини та середовища, а також виділення природного, штучного, природно-штучного та штучно-природного середовища Ю.Швалбом була запропонована типологія способів включення людини у середовище, яку ми наводимо нижче.

 

Таблиця № 3. Типологія способів включення людини у середовище.

 

 

	Штучне Середов.	Штучно- Природне середовище	Природньо- Штучне Середовище	Природнє Середовище
Середовище як Фактор існування Людини
Середовище як Умова існування Людини		Х
Середовище як Засіб існування Людини		Х
Середовище як Матеріал існування Людини

 

 

Аналізуючи параметри функціонального включення індивіда у середовище, можна зазначити, що найбільш продуктивним включенням індивіду до середовища є використання середовища як умови існування, а також як засобу існування індивіду у межах штучно-природного середовища (позначені у таблиці значком Х).