Основні методи дослідження у екопсихології: метод спостереження, експериментальний метод

Метод спостереження у екологічній психології є найбільш дієвим і найкраще відповідає суті цієї науки. Метод спостереження у даному випадку полягає у навмисному, цілеспрямованому та систематичному сприйнятті екопсихологічних явищ у певних умовах та у визначенні сутності цих явищ та їх специфіки. Метод спостереження застосовується у екологічній психології, як правило, для збору первинної екопсихологічної інформації шляхом прямої безпосередньої реєстрації подій, думок, фактів, а також умов, у яких відбуваються дані події ті факти. Наприклад, психолог спостерігає, як поводять себе у природному середовищі (в лісі, на луках, біля річки) певні категорії досліджуваних – підлітки та дорослі, жінки та чоловіки, працівники та відпочиваючі.

Наукове спостереження завжди має свою мету (воно цілеспрямоване). Наприклад, екопсихолог поставив мету визначення рівня екологічної доцільності тих або інших вчинків підлітків, які відпочивають у таборі, що розташований у лісі. Метод спостереження у психології має певну структуру, тому перед його застосуванням потрібно розробити план або програму спостереження.

Спостереження може бути включеним – коли психолог є членом досліджуваної групи, або невключеним – коли він займає позицію стороннього спостерігача. За часом спостереження може бути короткочасним (від кількох годин до кількох діб) та довготривалим (від кількох місяців до кількох років).

Перевага методу спостереження у екологічній психології полягає у тому, що дослідження проводиться у “екологічному світі”, на відміну від “фізичного світу” лабораторного дослідження (за Дж. Гібсоном). До недоліків даного методу можна віднести його певну суб’єктивність, оскільки спостереження буде тим чи іншим чином відбивати власний досвід та установки дослідника.

Забезпечити об’єктивність результатів методу спостереження дозволяє повторення спостереження та доповнення його іншими методами збирання екопсихологічної інформації.

Діагностичні та формуючі методи. У залежності від мети, яку переслідує психолог, методи екопсихології поділяються на діагностичні та формуючі. До діагностичних методів належать такі методи, як спостереження, інтерв’ю, анкети, тести. За допомогою цих методів відбувається діагностування певних екопсихологічних реалій: екологічної свідомості, екологічного мислення, ставлення до довкілля, мотивів екологічної поведінки.

Формуючі методи у екологічній психології – це психологічні тренінги, психологічні ігри, стимулювання психологом діяльності, спрямованої на відтворення або вдосконалення довкілля. Головними завданнями формуючих методів у екологічній психології є формування екологічності поведінки людини, оптимізації ставлення до довкілля, формування екологічної свідомості.

Природний та лабораторний експеримент у екологічній психології. Експеримент у психології взагалі та у екологічній психології зокрема є одним з основних (поряд із спостереженням) методів дослідження. На відміну від спостереження, експериментальний метод характеризується активним втручанням дослідника у ситуацію та здійснення ним маніпулювання однією або кількома змінними (факторами) та реєстрацію супроводжуючих змін у поведінці об’єкту, що вивчається. Експеримент у екологічній психології дозволяє перевіряти гіпотези про причинно-наслідкові відносини між поведінкою людини та факторами середовища. Найбільш дієвим у екологічній психології є природний експеримент, тобто такий експеримент, що проводиться у природних умовах, без зміни звичайного руху життя. Наприклад, для вивчення того, як впливає шум на поведінку людини, вченими-екопсихологами університету Нью-Хемпшира був застосований такий природний експеримент. На групу людей (які просто стояли на зупинці і не знали, що проводиться експеримент) діяв незвичайно сильний шум, що йшов від спеціально створеного пристрою для стрижки газонів. Біля цієї групи проходив чоловік (один з експериментаторів), і у нього “випадково” випадали з рук та розсипались папірці. Змінним фактором у даному експерименті була робота газонокосарки. Коли вона не працювала, незнайомому чоловіку намагались допомогти зібрати папірці, що розсипались 80% відсотків людей, що спостерігали за цим випадком. А під час її роботи – лише 15%.

Вивчати вплив шуму на людину можна і за допомогою застосування лабораторного експерименту. Так, на кафедрі психології Київського Національного університету ім. Т.Шевченка проводилось таке дослідження. Студенти-піддослідні проводили певний час у так званій “шумовій камері”, що була обладнана динаміками, з яких линув шум. У даному експерименті перевірявся вплив шуму на інтелектуальні та моторні функції людини. Аналогічними можуть бути і інші експериментальні лабораторні дослідження у екологічній психології.