Глава 2. Психологічні основи проведення окремих слідчих дій 1 страница

Психологія огляду місця події

Місце події як джерело пізнавальної інформації. Се­ред слідчих дій, у процесі здійснення яких слідчий одер­жує доказову інформацію, необхідну для розслідування злочину, особливе місце посідає огляд місця події. Сут­ність огляду місця події полягає в безпосередньому вив­ченні (сприйнятті) слідчим приміщення чи місцевості, де вчинено злочин або виявлені його сліди. Метою кожної слідчої дії є одержання доказів, які сприяють розсліду­ванню злочинного діяння і встановленню об'єктивної істини. У цьому аспекті огляд місця події має певну спе­цифіку, що виділяє його з-поміж інших слідчих дій. Ця специфіка полягає в такому: 1) кримінальна ситуація ха­рактеризується невизначеністю; 2) огляд місця події спрямований на виявлення доказів, характер яких дик­тується особливостями події злочину, способом його вчи­нення і приховування; 3) при одержанні тієї чи іншої інформації слідчий повинен вирішити питання про її від­ношення до розслідуваного злочину і доказове значення.

Такі обставини дають змогу віднести огляд місця по­дії до найскладніших слідчих дій, оскільки в процесі його проведення вирішується велике коло питань, що вимагають інтелектуального напруження, аналітичного

L

підходу до осмислення і визначення комплексу даних, що стосуються події і можуть згодом відіграти роль дока­зів у справі. Саме тому необхідно з'ясувати роль і функції психології, що можуть мати значення для вирішення конкретних завдань проведення огляду місця події і сприяти здійсненню його пізнавальних цілей. При цьому місце події слід розглядати як комплекс даних, що дають можливість виявити різну за обсягом і цінністю інфор­мацію про подію злочину.

Місце події є фрагментом об'єктивно існуючої події, де відображені її окремі сторони, моменти. Більшою або меншою мірою воно містить об'єктивну інформацію про подію злочину, виражену в зміні обстановки, слідах пе­ребування злочинця, слідах його дій, їх наслідків, намі­рів злочинця та інших даних, що дають змогу побудува­ти уявну або частково матеріальну модель злочину, його обставин. Саме тому, що місце злочину зазвичай містить найбільш повну і різнобічну інформацію про подію зло­чину, теорія криміналістичної тактики, зокрема тактики огляду місця події, визначає перелік питань, що можуть бути вирішені в процесі огляду місця події: відомості про особу злочинця, час його перебування на місці події, мо­тиви і мету вчинення злочину тощо.

Інформація, що є на місці події, має різнобічний ха­рактер і різну доказову значущість. У її комплексі важ­ливо знайти саме те, що стосується події злочину. Для цього необхідно розв'язати розумові завдання, пов'язані з відносністю виявленого до розслідуваної події. У складному формуванні даного процесу психологія постає в кількох аспектах, а саме: а) сприйнятті обстановки місця події; б) уявному аналізі виявлених слідів і речо­вих доказів; в) установленні причинного відношення ви­явленого до події злочину; г) створенні уявної моделі по­дії, що сталася. Проаналізуємо кожний із названих ас­пектів.

Розділ четвертий. ПСИХОЛОГІЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ______________________

Сприйняття обстановки місця події, здійснюване слід­чим, залежить від загальних закономірностей сприйнят­тя, проте водночас має специфіку, зумовлену професійни­ми особливостями, спрямованістю в сприйнятті, підпоряд­куванням останнього уявній моделі події, що формується або вже узята як вихідна. Якщо розглядати сприйняття, здійснюване слідчим, із погляду його особливостей, зумов­лених обраною ним професією, можна побачити, що воно має специфічні риси. До них можна віднести зумовлену колишнім досвідом вибірковість, спрямовану на сприй­няття слідів і речових доказів, пов'язаних із подією злочи­ну, точну і швидку оцінку сприйнятого, здатність виявля­ти в сприйнятому таку інформацію, яка дає можливість знайти інші докази в справі.

Слідчий, який здійснює огляд місця події, сприймає її обстановку як людина, що має спеціальну підготовку і на­вички у цій галузі, тобто з погляду професіонала. Сприй­няття тих чи інших слідів і обстановки, пов'язаних із подією злочину, належить до вузького кола рекомендацій криміналістики щодо специфіки огляду місця події у справах певної категорії, певного обсягу і характеру до­казів, які можуть мати місце в подібній (загалом) ситу­ації. Тому слідчий при огляді місця події завжди підго­товлений до сприйняття. Професійні знання допомагають йому визначити докази, що мають бути виявлені в цих об­ставинах, і співвіднести їх з дійсністю, її особливостями. Безумовно, рекомендації криміналістики відіграють над­звичайно важливу роль, сприяючи більш детальному і повному сприйняттю при огляді місця події. Проте пози­тивні сторони таких рекомендацій у певних випадках, особливо за наявності професійної деформації в слідчого, можуть нівелюватися і, будучи обмеженими певним пе­реліком питань, загальмувати сприйняття. Тому при ово­лодінні теоретичними положеннями криміналістики важливо враховувати, що рекомендації останньої не ма-

\

_______________ Глава 2. Психологічні основи проведення окремих слідчих дій

ють незмінного характеру, а повинні творчо розвиватися і братися до уваги в кожній конкретній ситуації.

Професійна спрямованість слідчого при сприйнятті в процесі огляду місця події дає йому змогу встановлювати передбачувані місця виявлення слідів і у випадках їхньо­го звичайного залишення, і у випадках маскування ос­танніх. Так, слідчий, використовуючи рекомендації криміналістики, легко орієнтується в тому, де при огляді можна шукати сліди пальців рук, на яких поверхнях предметів вони мають вигляд, придатний для іден­тифікації. Таким чином, слідчий заздалегідь зорієнтова­ний на те, де і які сліди можуть бути ним виявлені в про­цесі огляду. Широко використовуються слідчим про­фесійні знання у випадках маскування слідів, їхнього знищення. Оглядаючи передбачуване місце вбивства, слідчий сприймає обстановку з точки зору найбільш ха­рактерних слідів цієї події. Тому, сприймаючи плями на одязі, білизні, підлозі, замиті або забруднені якою-не-будь речовиною для маскування, він легко орієнтується в їхньому характері, можливій локалізації на одязі тощо. Професійні знання дають змогу з усієї групи предметів, що знаходяться перед слідчим, сприймати ті, які мають відношення до розслідуваного злочину.

Важливу роль у спрямованості сприйняття відіграє та уявна модель, що виникає у слідчого до огляду місця події, у час повідомлення йому про подію злочину. У ви­няткових випадках слідчий, виїжджаючи на місце події, не має жодного уявлення про подію злочину. Це уявлення може бути уривчастим, неправильним, неточним, але во­но існує, тому що увага слідчого зосереджується на певній події, він, природно, обдумує різні варіанти її можливого вчинення. Тобто виникає певна модель події, можливі варіанти якої слідчий уявно програє. Ця модель є уявною позначкою поведінки слідчого під час огляду місця події, зосередження його уваги на певних об'єктах, які є ключо-

11 4-460

Розділ четвертий. ПСИХОЛОГІЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ______________________

вими при розслідуванні в аналогічних ситуаціях. Пізна­вальне значення такої моделі полягає в активізації мис­лення слідчого в заданому напрямі (зумовленому повідо­мленням про факт злочину).

Дія такої моделі обмежена початковими етапами ог­ляду місця події. Наприклад, при зіставленні уявної мо­делі з реальною обстановкою події вона втрачає своє зна­чення у разі, якщо суперечить останній або навпаки, більш активно виконує пізнавальну функцію при збігу її розумової схеми з дійсною обстановкою події злочину. Уявна модель, побудована на основі абстрактних відомо­стей про типові ситуації події й окремих відомостях про дану подію, впливає на спрямованість сприйняття слідчого, і коли вона достатньо опанувала його мислен­ням, може в початкові періоди огляду місця події нав'я­зувати йому схему, що суперечить дійсності. У даному разі слідчому не завжди вдається відразу звільнитися від моделі, що тяжіє над ним, яка іноді вже стала звичною, і він переборює її шляхом сприйняття й аналізу обставин, слідів, що суперечать його колишнім уявленням. Части­ми є ситуації, коли передчасна і недосконала модель три­має слідчого у полоні можливого припущення і більше того, визначає його сприйняття в заданому нею напрямі. У цих випадках слідчий акцентує увагу на тому, що під­тверджує модель, яка формується, і ігнорує дані, що су­перечать їй. У цьому може проявитися негативна роль названих моделей, які стримують вільне сприйняття слідчим об'єктивної дійсності, місця події. Тут вирішаль­ного значення набуває дотримання тактичного правила об'єктивного підходу до сприйняття й оцінки всіх даних, відображених в обстановці місця події, що гарантує най­більш повне збирання доказів у процесі огляду. Психо­логічний вплив вимоги дотримуватися об'єктивності при огляді місця події такий, що слідчий під його впливом відкидає, ігнорує або відволікається від побудованих

______________ Глава 2. Психологічні основи проведення окремих слідчих дій

раніше моделей можливого здійснення події чи її розвит­ку, зосереджуючи увагу на аналізі обстановки і доказах, що виявляються, або визначенні місць їхнього можливо­го перебування.

При огляді місця події вже в процесі сприйняття спо­стерігаються елементи уявного аналізу, що дають змогу відносити сприйняте до об'єктів, які мають значення для справи і містять доказову інформацію, або байдужих у плані пізнання події, відображеної у цьому місці. Такий уявний аналіз поширюється на всю обстановку місця події й окремі сліди, на предмети, що знаходяться на місці події і часто дають можливість правильно її оцінити.

Оскільки для аналітичної діяльності, дійсної чи уяв­ної, характерні вичленовування об'єктів аналізу з їхньої сукупності і спочатку ізольований їх розгляд, то при ог­ляді місця події застосування цієї функції аналізу має такі самі характеристики. Об'єкт, що виявляється в про­цесі огляду місця події, спочатку розглядається й аналі­зується з погляду його звичайної (в людському ро­зумінні) субстанції і призначення. Після цього аналітич­не сходження думки спрямоване на встановлення у вияв­леному об'єкті таких ознак, що свідчать про його викори­стання в події злочину. Подальший аналіз передбачає на­явність в аналізованому об'єкті деяких інших даних, що дають змогу визначити роль і призначення цього об'єкта, місце його використання, способи його застосування то­що. Таким чином, цей етап аналізу дає можливість уста­новити зв'язки певного об'єкта з подією злочину і тим са­мим з'ясувати коло обставин, що мають значення у роз­слідуванні справи.

Так, якщо звернутися до розгляду мети уявного ана­лізу щодо ножа, виявленого на місці події, у справі про вбивство, то легко простежити такі цілі аналізу. Виявле­ний ніж сприймається з погляду людського уявлення про можливі функції ножа у певних ситуаціях. Тут врахову-

11*4-460

Розділ четвертий. ПСИХОЛОГІЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ______________________

ються його форма, призначення, індивідуальні ознаки, що дають змогу дійти певних висновків і, зокрема, вста­новити, кому він належить. Подальший аналіз спрямова­ний на виявлення таких слідів застосування ножа, що свідчать про його використання у вчиненні злочину. Ця частина аналітичної діяльності виражається в пошуку на ножі слідів пальців рук, слідів крові, слідів відламка ле­за, волосся, шматків тканини, що дають можливість ви­рішити безліч питань, пов'язаних з локалізацією засто­сування ножа, силою, що була використана при цьому, характером ушкоджень, які можуть бути виявлені на по­терпілому при подальшому огляді. Аналіз місця розта­шування виявленого ножа щодо інших об'єктів огляду дає змогу зробити певні висновки, зокрема, про ступінь насильства, психічний стан злочинця, обставини, що пе­редують злочинним діям.

Велике значення для поглибленого аналізу об'єктів, що утворюють обстановку місця події, має допомога спеціаліста. Участь спеціаліста у проведенні огляду міс­ця події зазвичай має цілеспрямований характер, тому спеціаліст у тій чи іншій галузі знань запрошується для участі в огляді у справах таких категорій, де ці знання можуть дати позитивні результати. Так, у справах про крадіжки, вчинені шляхом злому сховища, для участі в огляді місця події запрошується спеціаліст в галузі тра­сології, який, використовуючи спеціальні знання, може допомогти слідчому вирішити ряд питань, пов'язаних зі зломом. Зокрема, він може встановити: як, чим був вчи­нений злом (попередньо), з якого боку, скільки часу зна­добилося злочинцю для руйнування перешкоди, скільки чоловік брали участь у зломі тощо. Зрозуміло, аналіз слідів злому, зроблений слідчим без участі спеціаліста, міг би ускладнити або віддалити момент вирішення да­них питань. У тих випадках, коли при огляді місця події бере участь спеціаліст, аналітична функція, що викону-

І

^_____________ Глава 2. Психологічні основи проведення окремих слідчих дій

ється слідчим, набуває свого найбільш різнобічного вира­ження. І головна її роль полягає не стільки у виявленні ознак, які свідчать про сутність того чи іншого об'єкта, скільки у виявленні ознак, що вказують на взаємозв'я­зок цього об'єкта (дійсний, можливий) з обстановкою події й обставинами, встановлення яких має істотне зна­чення для справи.

При уявному аналізі об'єктів, здійсненому під час ог­ляду місця події, використовуються елементи фактично­го аналізу, зокрема, таких його методів, як вимірюван­ня, спостереження за допомогою науково-технічних за­собів, порівняння. Науково-технічні засоби, що рекомен­дуються криміналістикою, не лише забезпечують при їхньому застосуванні глибоке вивчення властивостей і ознак об'єктів, а й у певних випадках дають змогу вияви­ти невидимі чи маловидимі об'єкти при візуальному ог­ляді. Застосування лупи, світлофільтрів, ультрафіолето­вих освітлювачів, обпилювальних порошків у багатьох випадках додає до результатів уявного аналізу певну кількість виявлених ознак, правильна оцінка яких бага­то в чому визначає можливість розгляду виявленого як речового доказу у справі. Тому уявний аналіз, здійснюва­ний слідчим у процесі огляду місця події, є не лише уяв­ним у точному розумінні цього слова, а й містить у собі елементи дійсного аналізу, функції якого не сягають роз­членовування, розкладання на окремі частини, а обме­жуються застосуванням науково-технічних засобів, що поглиблюють аналітичне пізнання. Уявний аналіз, як і сприйняття слідчим об'єкта місця події, має певну вибір­ковість, зумовлену характером події, конкретними об­ставинами справи й обстановкою місця події.

Поряд із аналізом загальної обстановки місця події сприйняття слідчого вибірково спрямоване на ті об'єкти, що, як він припускає, дотримуючись типових уявлень про розвиток події злочину, можуть містити в собі найбільшу

Розділ четвертий. ПСИХОЛОГІЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Глава 2. Психологічні основи проведення окремих слідчих дій

кількість інформації щодо скоєного. Відповідно до свого досвіду і криміналістичних рекомендацій слідчий виявляє в результаті аналізу об'єктів такі їхні властивості, що мо­жуть мати доказову цінність, містити інформацію, важли­ву для встановлення істини у справі.

Сприйняття обстановки місця події й аналіз її об'єк­тів — один зі ступенів пізнання, що здійснюється в про­цесі розслідування. Дані, одержані в результаті аналізу, в ізольованому й абстрактному вигляді не дають змоги одержати достатню інформацію про подію, простежити її розвиток і виникнення.

Інструментом, що здійснює логічний зв'язок виявле­ного з діями осіб і з іншими доказами, є причинно-наслід-кове відношення, яке відновлює, ніби з мозаїчних фраг­ментів, картину події, де пояснені усі взаємозв'язки. Встановлення причинних відносин між виявленим і дією, що стала основою для його утворення, підпорядко­вується загальним закономірностям діалектики, а саме: категорії причини і наслідку як одному зі ступенів пі­знання взагалі і здійснення пізнання щодо окремої га­лузі. Якщо в цьому аспекті розглядати обстановку події і складові її об'єкти, взаємопов'язані з подією злочину, можна простежити, що усі вони є наслідками певних причин. У цій якості аналіз виявлених наслідків є підста­вою до уявного сходження до причини, що його зумо­вила, а отже, і до встановлення шуканого. Ретельність і глибина аналізу у всіх випадках забезпечують правильне встановлення причинних відносин об'єкта.

З яких же позицій аналізуються об'єкти на місці події? Або яка спрямованість аналізу в процесі огляду? Ця обставина становить інтерес у плані можливостей та­кого аналізу для встановлення причинного відношення виявленого до події злочину у всіх можливих його про­явах. Аналіз обстановки місця події спрямований на те, щоб одержати певну кількість інформації, яка дає змогу

L

встановити щодо досліджуваного об'єкта часові зв'язки з подією, субстанціональні, просторові й особистісні зв'яз­ки, зв'язки за джерелом злочину, зв'язки зі способом йо­го приховування. Тому кожний виявлений об'єкт аналі­зується не з погляду його існування в матеріальному сві­ті, його характеристик і зв'язків з ним, а з погляду його місця, ролі і значення у встановленні події злочину. Цією вимогою визначаються і спрямованість аналізу, і його певна обмеженість комплексом даних, що можуть мати значення для розслідування.

Сходження від аналізу до встановлення причинних зв'язків виявленого з подією злочину відбувається в про­цесі оцінки результатів цього аналізу і встановлення їхньої чіткої причинної залежності від дії, що мала певні наслідки. Тут дослідження, що здійснюється в процесі огляду місця події, піднімається на більш високий рівень і сприяє формуванню окремих і загальних версій, а в де­яких випадках — і безпосередньому встановленню тих обставин, які проявилися в слідах або їхній сукупності, що складає обстановку події злочину. Так, виявлення на місці події стріляної кулі і гільзи дає змогу в результаті їхнього аналізу дійти однозначного висновку про те, з якого типу, марки зброї вони були відстрілені. Виявлен­ня на місці події слідів автотранспорту дає можливість у результаті їхнього аналізу встановити, якої моделі авто­машина була на місці події, а в ряді випадків — й індиві­дуальні особливості в слідах протектора, що мають іден­тифікаційне значення. Отже, у зазначених ситуаціях ре­зультати аналізу відразу приводять до встановлення при­чинних зв'язків.

Проте у деяких випадках аналіз і його результати не дають можливості відразу зробити висновок про причин­не відношення слідів чи предметів, виявлених на місці події, обмежуючи можливості слідчого лише висуненням версій, перевірка яких здійснюється проведенням тих чи

Розділ четвертий. ПСИХОЛОГІЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ______________________

інших слідчих дій. Так, сліди знарядь злому не дають змоги відразу встановити конкретне знаряддя, що зали­шило їх, але є можливість для певного припущення, що орієнтує слідчого на розшук цього знаряддя. Подальше причинне його віднопіення до події злочину з'ясовується експертним дослідженням, що виявляє ознаки, які свід­чать про те, що тільки цим, а не іншим знаряддям може бути залишений даний слід.

Аналогічно встановлюється причинний зв'язок вияв­леного до події злочину в тому разі, коли на місці події ви­явлені сліди транспорту. Тут причинне відношення про­ходить у своєму формуванні два етапи. Перший являє со­бою встановлення марки машини і припущення, що саме вона була використана або мала відношення до події зло­чину. Підставою для цього є аналіз слідів транспорту, зроблений на місці події. Другий етап передбачає встанов­лення обставини, що саме ця автомашина (шина) була на місці події. Підставами для такого висновку є експертний аналіз виявленого сліду, його зіставлення із шиною або її відбитком і висновки судового експерта про те, що слід за­лишений саме цим протектором. Отже, схема встановлен­ня причинних зв'язків видозмінюється залежно від кількості й характеру виявленої інформації та способів визначення її відношення до події злочину.

Уявлення про подію злочину, його механізм, осіб, які його вчинили, формується на основі результатів аналізу виявлених слідів та предметів і встановлення причинних зв'язків між ними й зумовлюється наявною інформацією. Узагальнення результатів аналізу дає змогу накопичува­ти інформацію, синтезувати її за допомогою встановлення причинних зв'язків і є основою для формування уявної моделі події. Характер і обсяг доказової інформації зумов­люють повноту й обґрунтованість тієї уявної моделі, яка у своєму пізнавальному розвитку перетворюється не на мертву схему того, що відбулося, що нерухомо констатує

Глава 2. Психологічні основи проведення окремих слідчих дій

ту чи іншу подію, а на рухому версію, яка визначає спря­мованість подальшого пізнання.

Кожна уявна модель події, що відбулася, щодо розслідування будь-якої категорії злочинів має більший чи менший ступінь імовірності, зумовленої, з одного бо­ку, наявною інформацією (її доказовою цінністю), а з іншого — кількістю обставин, які необхідно з'ясувати для встановлення об'єктивної істини в справі. У тих ви­падках, коли обставини першої групи більш чітко вира­жені, ніж обставини другої групи, обґрунтованість вису­нутої версії щодо події злочину буде значнішою, а його уявна модель — більш повною. Повнота моделі істотно полегшує визначення шляхів виявлення тих подробиць, що перетворюють уявну модель на дійсно встановлені об­ставини. Оскільки висування версій є розумовим проце­сом, у ході якого здійснюється пізнання, то воно виконує пізнавальну функцію в процесі розслідування.

Вирішення розумових завдань при проведенні огля­ду місця події. Огляд місця події, що є за своїм характе­ром дослідженням у широкому значенні, вимагає вирі­шення значної кількості розумових завдань. Різнома­нітні за своїм характером завдання можна згрупувати за їхніми цілями. При цьому слід розрізняти завдання розу­мового плану, що стосуються процесів збору й оцінки до­казового матеріалу на місці події, і розумові завдання, пов'язані з організацією дій, що випливають з огляду місця події. До перших можна віднести завдання вияв­лення інформації, її оцінки, висунення загальних і окре­мих версій; до других — завдання щодо організації дій, пов'язаних із проведенням огляду місця події.

Розумові завдання першого типу і насамперед такі, що пов'язані з виявленням (відшукуванням) доказової інформації на місці події, у своєму конкретному тракту­ванні визначаються переліком питань, що розв'язуються у процесі огляду місця події. їхнє вирішення зумовлю-

Розділ четвертий. ПСИХОЛОГІЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ______________________

ється рекомендаціями криміналістичної тактики. Спря­мованість криміналістичних рекомендацій з огляду міс­ця події дає змогу розглядати їх як такі, що мають пізна­вальний характер і зумовлюють пізнавальну сутність ро­зумових завдань. Перелік питань, що розв'язуються у процесі огляду, наочно ілюструється розглядом їхнього характеру. Звернемося хоча б до таких з них, як «де мала місце подія», «шляхи проникнення на місце події», «кількість осіб, які брали участь у вчиненні злочину», «час перебування їх на місці злочину», «яких предметів торкалися злочинці», «які могли залишитися сліди на злочинцях», «логіка їх поведінки на місці», «мета і мо­тиви вчинення злочину» тощо. Наведений витяг з пе­реліку питань, що розв'язуються у ході огляду місця події, свідчить про спрямованість діяльності слідчого в ході огляду місця події для встановлення обставин, пов'язаних з предметом доказування в справі.

Другий тип розумових завдань, що вирішуються слідчим у процесі огляду місця події, передбачає оцінку виявленої інформації в аспекті її доказового значення. Оцінка доказів, виявлених у процесі огляду місця події, має певну специфіку, зумовлену, з одного боку, тією об­ставиною, що виявлене не відразу може бути оцінене, а вимагає додаткового дослідження і з'ясування інших да­них. Так, наприклад, стоїть справа зі слідами пальців рук. їх виявлення не відразу дає змогу визначити на­лежність конкретній особі, а отже, встановити їхнє зна­чення як доказу в справі.

Водночас оцінна діяльність слідчого має специфіку, зумовлену її часовим характером і необхідністю викори­стовувати доказову інформацію з метою організації опе-ративно-розшукових дій. Ця обставина впливає на оцін­ку доказового матеріалу в плані обрання з виявлених до­казів таких, які можуть бути використані безпосередньо, і таких, визначення ролі і значення яких може бути від-

Глава 2. Психологічні основи проведення окремих слідчих дій

кладене на більш пізній період. Так, до доказів, орієн­туюча інформація з яких може бути отримана і викорис­тана відразу в процесі огляду місця події, належать сліди транспорту, аналіз і оцінка яких дають змогу організува­ти оперативно-розшукову діяльність із виявлення транс­порту; сліди взуття, що дають можливість організувати переслідування по гарячих слідах і виявлення злочинця; сліди крові, боротьби, збройного опору, що дають змогу встановити особу злочинця за зареєстрованими звернен­нями у медичні установи, тощо.

Важливе значення в оцінці доказів має її певний ди­намізм, що передбачає вибірковість у використанні до­казів, які сприяють встановленню обставин, що мають значення в справі. Найшвидше вирішення розумових завдань, пов'язаних із оцінкою виявленої інформації, дає можливість у ході огляду місця події вирішувати також організаційні завдання з визначення оперативно-розшу-кових і слідчих дій, що випливають з огляду. Тому своє­часне вирішення розумових завдань з оцінки інформації сприяє більш оперативній організації подальшого роз­слідування. У тих випадках, коли оцінка виявленої ін­формації не дає підстав для негайного вирішення питань, пов'язаних із організацією подальшого розслідування, її слід використовувати для висунення різноманітних вер­сій, а згодом здійснювати їхню перевірку у визначений термін і в послідовності, найбільш доцільній із погляду інтересів розслідування.

Оцінка виявленої інформації дає змогу здійснювати пізнавальні функції у зв'язку з висуненням на її основі слідчої версії або взаємозалежної і взаємозумовленої безлічі цих версій, що у своїй рухомій (динамічній) сукуп­ності формує уявну модель події або таку її модель, де уявні побудови сполучаються з фрагментами дійсності і створюють варіанти моделей із частково реальним зміс­том. Тут і починає здійснюватися третій етап вирішення

Розділ четвертий. ПСИХОЛОГІЯ СЛІДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

розумових завдань, у ході конструювання яких і вияв­ляється пізнавальна роль психології. Складність висуван­ня версій як побудови моделей картини події полягає в то­му, що подібні побудови не є довільними процесами твор­чого уявлення, не обмеженого наявністю реального ма­теріалу. Побудова уявних розумових моделей у процесі огляду місця події обмежена наявною інформацією і тому не може бути цілковито вільною. Аналіз і оцінка доказо­вого матеріалу обмежують діяльність моделювання, ак­центуючи мислення слідчого на низці встановлених об­ставин і визначенні можливого причинного відношення.

Найбільший інтерес з погляду пізнавальної функції моделей, які конструюються у процесі огляду місця по­дії, становить те, що їх виникнення і згасання (руйнуван­ня) відбувається в міру виявлення й оцінки доказової інформації. Тому вони є не лише динамічними (рухоми­ми, такими, що розвиваються), а й такими, що виника­ють і руйнуються залежно від обґрунтованості компо­нентів моделі, які зумовлюють, зрештою, і її надійність. Розумові процеси, пов'язані зі створенням моделей події або її окремих обставин, належать до поняття психо­логічного пошуку («пливучий силует», за В. І. Поповим). «Пливучий силует» можна розглядати як перманентну модель, точній конструкції якої сприяють аналіз і оцінка виявленого в процесі огляду. Така модель ще не є вер­сією, а відіграє підготовчу роль на шляху до її формуван­ня і побудови. Однак «пливучий силует» як динамічна модель має певну реальність, оскільки його окремі фраг­менти як основи для побудови моделі або реальні части­ни, що виконують функцію розумової моделі, існують у дійсності і можуть щораз по-новому брати участь у ство­рюваній картині, залежно від їхньої оцінки і ступеня з'ясування причинного відношення до події злочину.

Модель, створювана щодо події, яка мала місце, від­різняється і збірним характером, поєднуючи в собі водно-

Глава 2. Психологічні основи проведення окремих слідчих дій

час дії злочинця, потерпілого, обставини, що передують вчиненню злочину, і його наслідки. У цьому полягає не лише її складність, а й її багатозначна пізнавальна цінність. Така модель ніби з'єднує розрізнені сліди, речі, обставини і доповнює їх типологією подій, їх логіки або інсценування, уявленнями про вчинки людей в анало­гічних ситуаціях, швидко й у багатьох випадках закінче­но дає змогу відновити уявну картину події злочину.

Відображення події злочину і тактичні прийоми. Пси­хологічний підхід до огляду місця події пов'язаний із його ситуаційною зумовленістю. Стосовно ситуацій огляду місця події пропонуються найбільш доцільні системи так­тичних прийомів (тактичні комбінації), що сприяють опо­середкованій взаємодії зі злочинцем, який залишив сліди, і одержанню необхідної нонвербальної інформації.

У психологічному аспекті викликають заперечення вказівки про існування двох способів провадження огляду місця події — суб'єктивного (полягає в огляді місця події за шляхом передбачуваного слідчим руху злочинця) і об'єктивного (місце події оглядається загалом поза зв'яз­ком із можливими шляхами переміщення злочинця, хоча, безумовно, вони і враховуються)¹. Виділення суб'єктивного й об'єктивного способів здійснення огляду місця події у своїй основі передбачало визначення шляхів, які дадуть змогу найефективніше розкрити злочин. Водночас саме в процесі огляду слідчий має визначити механізм дій зло­чинця (у тому числі і його пересування) і ту територію чи приміщення, що, власне, і були місцем події. Суб'єктивний і об'єктивний способи здійснення огляду місця події мають занадто загальний характер і є двома крайнощами, що ви­ключає необхідність їхнього протиставлення і відриву один