Тривалий час газети асоціювалися з образом могутнього магната, що очолює видавничу імперію. Цей образ не такий вже й нереальний. У багатьох країнах газетний бізнес зосереджений в руках кількох великих корпорацій, котрі часто належать конкретним особам або сім'ям. Багато таких фірм сьогодні володіють, крім того, значною частиною телекомпаній та галузі розваг. У Британії велетенські компанії, керовані "баронами преси", лордами Норткліфом, Бівербруком та Кемслі, виникли завдяки успіху їхніх масових газет у 1920— 1930-і роки. У Франції розквітла інформаційна імперія "Герсан", у Німеччині великомасштабними організаціями є "Шпрінґер" та "Ґрюнер". У Сполучених Штатах число міст, де існують конкурентні редакції, істотно зменшилося з більш як 500 на початку століття до тридцяти з лишком у 1984 році. Тільки в трьох відсотках американських міст публікуються газети-конкуренти — видання місцевих газет перетворилося на монопольний бізнес.
За винятком Сполучених Штатів, усі західні країни можуть похвалитися рядом національних газет. Існує вибір з-поміж газет національного масштабу, котрі часто обстоюють відмінні політичні погляди. Хоча газети в Сполучених Штатах є місцевими, далеко не всі вони належать місцевим власникам: понад 70 відсотків їх контролюються видавничими мережами. В деяких американських газетах, як і в багатьох масових виданнях Європи, власники визначають політику, якої мусять дотримуватися редактори й журналісти. У газетній мережі "Герст" редакторам восьми найголовніших газет щодня надсилається кілька передових статей, одні з котрих треба публікувати, а інші — можна. При цьому редактори власних передовиць не пишуть.
Факт концентрації газетного бізнесу непокоїть більшість урядів західних країн. У багатьох країнах урядами було вжито певних заходів з метою запобігти поглинанню газет великими мережами, хоча часто це не давало результатів. Іноді державні органи намагалися встановити в пресі політичну рівновагу. Наприклад, у Норвегії в 1970-х роках було запроваджено порядок вирівнювання інвестиційних сум у ті видання, що представляли різні сторони спектра політичних сил, і тепер більшість місцевих громад цієї країни має дві і більше якісно виданих та загальнодоступних газети, що подають різні погляди на національні й міжнародні події.
Можливо, розвиток комп'ютерних технологій призведе до зростання числа газет, оскільки тепер їх друкування та видання коштують значно дешевше, ніж раніше. З іншого боку, електронні комунікації можуть проникнути глибше у сферу тиражування газет. Наприклад, телетекстові системи постачають інформацію про останні події, котра протягом дня постійно оновлюється і транслюється на телеекранах.
Дійсно, в Сполученому Королівстві останніми роками з'явилося кілька нових національних газет. Проте лише одна чи дві з них домоглися успіху.
Нові національні газети
Серед інших газет Британії у 1980-х роках виходили "Indеpendant", "Today", "News on Sunday" та "Sunday Sport". Доля двох останніх є повчальною і служить пересторогою тим, хто хотів би підвищити стандарти британської преси. "News on Sunday" почала виходити 1987 року. Це була політично незалежна газета, що належала не окремому підприємцеві, а тресту. її метою мала бути "відкрита демократичність". Вона була покликана сприяти соціальній справедливості і "протистояла усім формам статевої, расової та іншої дискримінації, що заперечує здібності та потенціал особи".
Цілком відмінним утвором була "Sunday Sport", що належала Дейвіду Салівену. Ті політика зводилася до "грудей, сідниць, QPR і гасла "до біса з вашими гомиками". Газета призначалася для чоловіків віком від 16 до 35 років. Працівники "News on Sunday" вважали цю газету "виданням для покидьків" і негайно запропонували провести рекламну кампанію на захист своєї газети під гаслом: "Замість грудей — море яєць". Проте з причини поганого тону кампанії від неї довелося відмовитися.
Перше видання "News on Sunday" почалось інформацією про злидарів Латинської Америки. Того ж дня "Sunday Sport" опублікувала передову статтю "Сексуальна оргія королівського дому" — інформацію про порнографічний фільм, що знімався у розкішному будинку лорда Гертфорда. "News on Sunday" після кількамісячного існування збанкрутувала, тимчасом як "Sunday Sport" публікується й досі і має тираж 500 тисяч примірників (Trowler, 1994).
Загалом газети відіграють у суспільстві меншу, ніж колись, роль. З ними конкурують інші поширені мас медіа, зокрема телебачення.
ВПЛИВ ТЕЛЕБАЧЕННЯ
