Ядерні боєголовки — не єдина нищівна зброя, що Ті спроможна винайти людина. Наприклад, виробництво хімічної зброї коштує недорого. Ірак використав хімічну зброю у війні з Іраном у 1980-і роки і погрожував скористатися нею під час війни в Перській затоці 1991 року. Хімічну зброю застосовують, переважно скидаючи на військові частини противника бомби з отруйним газом, що може викликати миттєву смерть. Один з таких штучно виготовлених отруйних газів використано під час нападу на пасажирів метро в Токіо у 1995 році. Тоді кілька чоловік загинуло, а багато інших госпіталізовано.
І все-таки настав час докорінних змін у світовому політичному порядку, і для зменшення в світі загрози існують усі можливості. Небезпеку видно неозброєним оком: до можливого розповсюдження ядерної зброї та інших способів масового знищення додається вплив нових форм націоналізму, етнічних і релігійних антагонізмів, а також нерівність між багатими й бідними країнами. Все це потенційні джерела глобальних конфліктів. З іншого боку, деякі з головних чинників, що сприяли виникненню війн у минулому, особливо прагнення до загарбання нових територій силою, сьогодні вже не такі актуальні. Сучасні країни значно більше залежать одна від одної в глобальному масштабі, а їхні кордони здебільшого визначено й погоджено світовою спільнотою. Сьогоднішні способи ведення війни, особливо ядерної, настільки руйнівні, що їх не можна використовувати для досягнення реалістичних політичних чи економічних цілей.
Однією з найбільш обнадійливих подій останніх років стало широке визнання того факту, що давній вислів: "Якщо хочеш миру, готуйся до війни", — в атомну добу втратив свою актуальність.
Майкл Маґуайр, добре відомий аналітик з питань оборони, стверджує, що протягом наступних 20—ЗО років існує реальна можливість створення вільного від ядерних озброєнь світу (МссGwire, 1995). Світ без ядерної зброї NWW постане тоді, коли всі ядерні держави погодяться упродовж визначеного періоду ліквідувати усі свої запаси ядерної зброї. На переконання Маґуайра, NWW е єдиним способом зупинити розповсюдження і не дати ядерній зброї потрапити до рук агресивних держав та терористичних груп. Це — реалістичний крок, оскільки багато військових і політичних діячів дійшли висновку про непридатність ядерної зброї для стратегічних цілей. Єдиною причиною для володіння нею є те, що інші вже мають або можуть її одержати. У кожному разі, ризик війни завжди існуватиме. Проте СЯЗ є єдиним способом уникнути катастрофічної ядерної конфронтації, яка все ще може знищити великі території нашої планети і, можливо, навіть усе людство.
Резюме
1. Держава — це політичний апарат, який керує певною територією і засновує свої повноваження на правовій системі та на здатності скористатися силою заради впровадження своєї політики.
2. Сучасні держави — це національні держави, які існують переважно у формі конгресової або парламентської системи. Поняття суверенності (повноваження уряду на чітко визначеній території) означає як загальновизнану законність національної держави, так і визнання її кордонів іншими державами. Кожна спільнота набуває чітко вираженого характеру через асоціацію її з націоналізмом.
3. Демократія — це політична система, коли править народ. У представницькій (або прямій) демократії рішення ухвалюють люди, які самі зазнають їх впливу. Ліберальна демократія — це представницька багатопартійна демократія (на зразок Сполученого Королівства, коли громадяни можуть голосувати за одну принаймні з двох партій.
Хоча демократія й набула поширення, їй властиві певні проблеми. У таких країнах, як Сполучене Королівство, уряд не має змоги задовольнити багато потреб своїх громадян. Незадоволення урядом зростає, тимчасом як політична активність знижується.
4. Політична партія — це організація, орієнтована на здобуття законного контролю над діяльністю уряду шляхом виборів. У більшості західних держав найбільші партії асоціюються із загальними політичними інтересами — соціалізмом, комунізмом, лібералізмом чи консерватизмом. Між настроями виборців та класовими відмінностями здебільшого існує певний зв'язок. У багатьох країнах Заходу останнім часом спостерігається зниження лояльності до традиційних партій та дедалі глибше розчарування партійною системою в цілому.
5. За останні роки британська політика зазнала значного впливу тетчеризму - комплексу доктрин, що пережив період правління самої пані Тетчер. Тетчеризм базується на переконанні в доцільності зменшення ролі держави та панування ринкового підприємництва.
6. Тетчеризм вніс зміни в ідеологію Консервативної парти. За останні двадцять років партія лейбористів теж зазнала суттєвих змін. Зокрема "Нові лейбористи" під орудою Тоні Блера відійшли від давніших соціалістичних переконань, у тому числі від націоналізації та планової господарської системи.
7. Утворення Європейського Союзу мало важливий вплив на всіх його держав-учасниць. Хоча майбутнє ЄС ще не цілком очевидне, зрозуміло, що він не перетвориться на "супернаціональну державу", а збереже свої індивідуальні риси.
8. Політична карта Європи зазнала трансформацій завдяки краху комунізму в 1989 році і подальших подій. Росія та країни Східної Європи перетворюються на парламентські демократії, хоча цей процес переходу пов'язаний з багатьма труднощами та проблемами.
9. Війни завжди відігравали в політиці важливу роль. Характер війни упродовж століть істотно змінився. З розвитком сучасного суспільства відбувся процес індустріалізації війни, застосування технічних методів її ведення. В атомну добу є підстави сподіватися припинення великомасштабних війн, оскільки їхні можливі наслідки надто катастрофічні.
Додаткова література
Christopher Dandeker, Surveillance, Power and Modernity (Cambridge: Polity Press, 1990). Огляд розвитку систем влади сучасних суспільств з приді-ленням особливої уваги ролі армії.
Stephen George, An Awkward Partner: Britain in the European Community (Oxford: Oxford University Press, 1990). Корисний огляд часто напружених відносин Британії з рештою країн Європейського Співтовариства.
David Held, Models of Democracy, Second Edition (Cambridge: Polity Press, 1996). Класична й дуже вагома праця про різноманітні форми демократії.
John Scoot, Government and Politics in Britain (Cambridge: Polity Press, 1УУ1). Всеохоплююче та критичне видання про британську політику.
James N. Rosenau, Turbulence in World Politics: A Theory of Change and Continuity (London: Harvester, 1990). Спроба ґрунтовного перегляду сутності глобального політичного порядку.
Важливі терміни
• леґітимність • інтереси
• суверенність • "Нові лейбористи" • громадянин • Європейський Союз
• націоналізм • військова влада
• представницька демократія • обмежена війна т конституційна монархія
• тотальна війна
• ліберальна демократія • загальна військова повинність
• політична партія • "холодна війна" • "тетчеризм • торгівля зброєю
• виборча поведінка • ядерне розповсюдження
