Криміналістична характеристика хуліганства

Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом та може бути пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії та може бути вчинено із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Можна виділити кілька основних способів: нецензурна лайка; написання нецензурних, непристойних слів і виразів; фізичне насильство або погроза насильством; знищення або пошкодження майна; інші дії, що являють собою порушення громадського порядку і виражали явну неповагу до суспільства.

Хуліганство вчиняється в різних місцях: у парках, ресторанах, магазинах, квартирах, на вулицях, стадіонах. Хуліганські дії можуть вчинятися в будь-який час доби, проте найчастіше у період дозвілля (з 18 до 24 годин).

При вчиненні хуліганства нерідко залишаються матеріальні сліди злочину. Крім того, велике значення для розслідування мають ідеальні сліди, що залишаються у свідомості людей. Матеріальні сліди в основному удається виявити в ході огляду місця події. Найбільш типовими з них є сліди ніг, рук, вм'ятини, вибоїни і порізи від дії холодної зброї або замінюють його предметів, ушкоджене або знищене майно, плями крові, а також виділення людського організму.

Найчастіше за все вчиняють хуліганство особи чоловічої статі у віці від 16 до 27 років із числа робітників, які навчаються або працюють, що мають середню або неповну середню освіту, в переважній своїй більшості неодружені. При вчиненні хуліганства групою осіб типова група хуліганів частіше усього складається з двох-трьох правопорушників, які об'єдналися випадково (ситуативно). У групі є лідер, звичайно раніше засуджений. У момент вчинення хуліганства усі його учасники частіше всього знаходяться в нетверезому стані. Група формується на грунті спільного проведення часу або проживання її учасників.

Застосування різних знарядь і засобів при вчиненні хуліганства зазвичай носить випадковий характер, хоча іноді хулігани готують їх заздалегідь. З холодної зброї та предметів, що його замінюють, найбільш характерне використання ножів, кастетів, велосипедних ланцюгів, ланцюгів з гирями (кистеней), різних кустарних виробів у вигляді телескопічних кийків і ін. З випадкових предметів найбільш часто зустрічаються порожні або заповнені чим-небудь пляшки, пляшки з відбитим дном, палиці, ремені з пряжками, камені тощо - все, що може опинитися на місці вчинення злочину. При груповому хуліганстві знаряддя вчинення злочину зазвичай застосовують найбільш активні члени групи, ініціатори вчинення злочину.

Розслідування хуліганства

На початковому етапі розслідування хуліганства зазвичай виникають такі типові ситуації:

1) хуліган пійманий на місці вчинення злочину, відомий потерпілий, є очевидці і явні сліди злочину;

2) хуліган з місця пригоди зник, але відомі ознаки його зовнішності й інші прикмети;

3) хуліганські дії вчинені, але невідомий хуліган.

У першій ситуації алгоритм дій слідчого: затримання підозрюваного і його особистий обшук, огляд місця події; допит підозрюваного; допит потерпілого; огляд одягу потерпілого і підозрюваного; допит свідків; обшук за місцем проживання підозрюваного, а при необхідності - і за місцем роботи; призначення судово-балістичної експертизи та судової експертизи холодної зброї. В залежності від отриманих результатів перелік слідчих дій може бути доповнено, наприклад, пред'явленням для впізнання (осіб або предметів), перевіркою показань на місці, призначенням інших експертиз.

У другій ситуації на початковому етапі розслідування хуліганства зазвичай проводять такі слідчі дії: допит потерпілого; огляд його одягу; огляд місця події, допит свідків. Головна мета слідчого - збір інформації, спрямованої на встановлення особи хулігана, та з'ясування обставин, пов'язаних із вчиненням злочину.

Третя ситуація початкового етапу розслідування хуліганства відрізняється від попередньої дефіцитом інформації як про обставини злочину, так і про особу злочинця. Якщо інформація про хуліганство надійшла відразу після його вчинення, то необхідно оглянути місце події, опитати потерпілого, свідків-очевидців. Зазвичай в таких випадках спочатку проводять: допити заявника і потерпілого, огляд одягу та огляд потерпілого, допити свідків, призначення судових експертиз.

Якщо ознаки злочину очевидні, для розкриття хуліганства використовуються наряди патрульно-постової служби, а також дільничні інспектори, які обслуговують дану територію. Разом з ними співробітники карного розшуку, які прибули на місце, приймають необхідні заходи щодо встановлення та затримання хуліганів, блокують район події, організовують його обстеження. Якщо відомі прикмети зовнішності хулігана, організовуються його переслідування «по гарячих слідах», пошук у місцях можливого перебування (найближчі місця скупчення людей, зупинки міського транспорту). В подальшому потрібно вжити заходів до складання суб'єктивних портретів і розшукових орієнтувань підозрюваного.

Якщо злочинець невідомий, проводиться комплекс оперативно-розшукових заходів, що включає в себе: опитування потерпілих та свідків; обстеження території, прилеглої до місця події, з метою виявлення предметів, можливо, кинутих або загублених злочинцем; подвірний і поквартальний обхід; вивчення маршруту руху злочинця або потерпілого для встановлення свідків. Підлягають вивченню зупинені та закриті кримінальні провадження за фактами вчинення хуліганства для виявлення схожих за рисами зовнішності учасників хуліганських дій.