Розслідування грабежів і розбоїв

Ситуація 1. Підозрюваного затримано у момент вчинення злочину або відразу ж після його вчинення. Доцільна наступна програма дій: огляд місця події (якщо він не проводився); допит потерпілого; огляд його одягу (для виявлення ушкоджень та/або мікрооб’єктів); освідування потерпілого (якщо мало місце фізичне насильство);особистий обшук; освідування підозрюваного (якщо мав місце активний опір з боку потерпілого); допити свідків-очевидців; впізнання підозрюваного; огляд предметів злочинного посягання та знарядь для його вчинення; їх впізнання потерпілим (свідками); обшук за місцем проживання (роботи) підозрюваного; виїмка й огляд його одягу; допит підозрюваного; вилучення необхідних зразків для порівняльного дослідження; призначення судово-медичної та інших видів експертиз; проведення інших дій залежно від отриманих результатів. Крім того, організується збір відомостей, що характеризують особистість підозрюваної особи (осіб); з метою правильної кримінально-правової кваліфікації її дій проводиться перевірка її причетності до скоєння аналогічних або інших видів злочинів, з’ясовується наявність попередніх судимостей, для чого використовуються криміналістичні обліки.

Ситуація 2. Грабіж або розбій вчинений відомою особою, яку затримати не вдалося. Доцільна наступна програма дій: огляд місця події; допити потерпілого й свідків; очні ставки між ними (за необхідності усунення суперечностей у показаннях); освідування потерпілого; вилучення зразків і призначення необхідних експертиз (у тому числі для одержання інформації щодо злочинця). Проведення інших слідчих (розшукових) дій котрі орієнтовані на встановлення осіб з числа оточення злочинця, місць його можливої появи й укриття. Крім того, проводиться розшук викраденого майна, його огляд і впізнання у випадку виявлення. Після затримання підозрюваного з його участю виконуються всі дії із числа зазначених вище, що пропонується використовувати для вирішення першої ситуації.

Ситуація 3. Грабіж або розбій вчинений особою, інформація щодо якої є обмеженою у даній ситуації оперативно-розшукові заходи й слідчі (розшукові) дії направлені на збирання будь-якої криміналістично значущої інформації для висунення версій щодо особи злочинця, а також на пошук викраденого майна. З цією метою вивчаються як архівні, так і матеріалів що перебувають у провадженні, за фактами злочинів, учинених аналогічним способом. За допомогою потерпілого й очевидців складаються композиційні портрети злочинців, їм пред’являють фото-, відеозображення осіб, що раніше вчиняли корисливо-насильницькі злочини. Якщо при нападі на неї жертва активно захищалася й заподіяла тілесні ушкодження злочинцю, проводиться перевірка травмопунктів, інших медичних установ, куди той міг звертатися по допомогу. Ведеться пошук можливих очевидців події із числа осіб, що живуть (працюють) неподалік від місця події або періодично бувають там (гуляють, йдуть на роботу). З цією ж метою залучають засоби масової інформації. Перевіряються місця можливого збуту викраденого майна.

На наступному етапі розслідування грабежів, розбоїв складаються такі типові слідчі ситуації:

Підозрюваний визнає вину і пояснює обставини вчинення злочину. Така ситуація є найбільш сприятливою для наступного розслідування, оскільки мається на увазі, що було повідомлено про підозру на підставі комплексу доказів, достатніх для прийняття такого процесуального рішення; встановлено свідків злочину; у показаннях підозрюваних, потерпілого, свідків відсутні істотні суперечності або вони усунуті в ході проведеного розслідування.

Підозрюваний визнає вину в певній частині, але заперечує окремі обставини, зокрема наявність співучасників.. Наявні в матеріалах кримінального провадження окремі дані про передбачувану співучасть інших осіб вимагають ретельної перевірки з метою їх підтвердження або спростування. Залежно від джерел таких даних можливе проведення слідчих експериментів з підозрюваними, потерпілим, свідками; одночасного допиту між різними учасниками розслідування для усунення істотних суперечностей у їх показаннях; призначення додаткових експертиз. Необхідно доручити оперативним співробітникам перевірити коло знайомих підозрюваного на причетність до злочину, провести роботу з встановлення свідків, яким відомо про розслідувану подію.

Підозрюваний не визнає вину, зокрема епізоди злочинної діяльності та наявність співучасників. Дана ситуаціяє найбільш складною, оскільки вимагає здійснення значного обсягу роботи, спрямованої на встановлення співучасників злочину, обставин вчинення епізодів злочинної діяльності. Це зумовлює необхідність пошуку криміналістично значущої інформації щодо кожного з епізодів, проведення (для встановлення обставин їх скоєння) усього комплексу слідчих(розшукових) дій і оперативних заходів, характерних для початкового етапу розслідування.

При огляді місця події можна виявити місця, з яких злочинці спостерігали за потерпілим, або відслідковували шлях його пересування. При цьому необхідно приділити особливу увагу пошуку й належному оформленню та фіксації слідів ніг, недопалків, сірників, пачок від цигарок, слідів транспортних засобів, мікрочастинок та ін. Причому за допомогою слідів ніг, транспортних засобів тощо можна встановити шляхи пересування злочинців до місця злочину, їх кількість, а також шляхи пересування за потерпілим. Тим самим можна у певній частині підтвердити факти, викладені в заяві потерпілого. Якщо злочин вчинено у приміщенні, слідчий має використати під час огляду технічні засоби, що є в слідчій валізі, освітлювальні прилади, доклавши максимум зусиль, щоб відшукати сліди рук, ніг, мікрочастинок, слідів знарядь злому замків, слідів крові, куль, гільз тощо. Під час огляду, оцінивши наявну інформацію з показань потерпілих і свідків, слідчий може змоделювати подію, що сталася, і тим самим визначити завдання оперативним працівникам щодо розшуку і затримання злочинців по «гарячих слідах». Слід звернути особливу увагу на ті місця, де могли б перебувати сторонні особи — очевидці злочину (житлові приміщення, будівельні майданчики та ін.). Якщо злочинці використали автомашини або інші технічні засоби, то під час огляду треба встановити місця їх стоянки, виявити і зафіксувати сліди (протектора, інструментів, супутні сліди — мастила, пального тощо).

При допиті потерпілого треба враховувати, що особа може спотворити інформацію про подію злочину внаслідок об’єктивних (сильне душевне хвилювання, психічна травма) або суб’єктивних (страх помсти, бажання перебільшити заподіяний збиток і т.п.) причин. У ході допиту необхідно з’ясувати всі обставини злочину, деталі застосування погроз або вчинення насильницьких дій, кількість і прикмети злочинців, імена та прізвиська, що пролунали, наявність і вид зброї, характер, кількість і ознаки предметів посягання, можливість їх впізнання потерпілим.