Криміналістична фотографія – це складова частина криміналістичної техніки, що вивчає і розробляє методи фотографічної фіксації ходу та результатів слідчих дій, експертних досліджень, а також організаційні та правові питання, пов’язані з фіксацією, обробкою і використанням їх результатів.
Прийнято розрізняти 3 види криміналістичної фотозйомки: 1) слідчу; 2) оперативно-розшукову; 3) експертну.
Перші два види називають фіксуючою фотозйомкою, а останній – дослідницькою. Залежно від вказаних видів криміналістичної фотографії виділяють відповідно методи фіксуючої фотозйомки та методи дослідницької фотозйомки.
Метод у криміналістичній фотографії – це сукупність правил і рекомендацій з фотозйомки об’єктів, їх властивостей та взаєморозташування, які створюють умови для фіксації інформації в обсязі, достатньому для вирішення певних завдань.
Методи фіксуючої фотозйомки застосовуютьсядля фіксації об’єктів чи їх властивостей, які знаходяться в спектрі світла, сприйманого неозброєним людським оком. Застосовуються вони для фіксації ходу та результатів слідчих дій.
Методи фіксуючої фотографії:
1) панорамна фотозйомка – це послідовне фотографування по частинам місцевості чи приміщень по горизонталі чи по вертикалі, а також високих будівель і окремих великих об’єктів, що не вміщаються в один кадр великого плану з тим, щоб скласти із зафіксованих частин одне велике зображення, яке називається фотопанорамою. Для отримання з послідовно знятих фотознімків цілісного зображення фотозйомку необхідно виконувати з дотримуванням таких вимог: 1) вісь об’єктиву при зйомці кожного фрагменту панорами повинна знаходитись в одній площині; 2) кожен фотознімок, складовий панорамного, повинен частково містити дублюючі фрагменти зображень певних об’єктів (на 10-15% перекривати попередній). Виділяють лінійну та кругову панорамну фотозйомку. Лінійна фотозйомка здійснюється, коли особа, яка фотографує, пересувається паралельно об’єкта, а кругова – коли фотограф обертається навколо своєї осі.
2) стереографічна (стереоскопічна) фотозйомка використовується, коли необхідно зафіксувати об’ємну структуру об’єкта.Вона здійснюється за допомогою спеціальних фотокамер з двома об’єктивами.
3) вимірювальна фотозйомка проводиться з метою отримання реального уявлення про розміри об’єктів, відстаней між ними, а також створення умов для здійснення таких вимірів за фотозображеннями. Її прийнято поділяти на метричну й масштабну. Масштабна фотозйомка здійснюється з використанням масштабних лінійок (рулеток, предметів з відомими розмірами), які кладуться поряд з об’єктом в одній площині, тим самим створююми умови для визначення розмірів об’єкта за фотознімком. Метрична фотозйомка здійснюється з використанням глибинного масштабу – вимірювальної стрічки з діленнями (або спеціального квадрату для метричної фотозйомки) для визначення розмірів декількох об'єктів зафіксованих на знімку, та відстаней між ними.
4) репродукційна фотозйомка призначена для отримання фотокопій з різних документів, креслень, схем та інших аналогічних об’єктів. Об’єкт, що фіксується, повинен лежати горизонтально й задня стінка фотоапарату повинна розташовуватися паралельно по відношенню до об’єкта.
5) макрофотографія (великомасштабна) - це метод отримання зображення в натуральному або збільшеному розмірі, який використовується для фотографуванняоб’єктів та їх ознак, що мають відносно невеликі розміри (гільзи, кулі, волокна одягу, мікрочастинки речовин тощо). Макрозйомка полягає в одержанні детального зображення маленького об’єкта з використанням об’єктива з великою фокусною відстанню або звичайного об’єктива з подовжувальними кільцями (для збільшення фокусної відстані).
6) сигналітична (впізнавальна) фотозйомка використовується для фіксації злочинців, живої особи, трупів для подальшого їх впізнання. Для цього необхідно сфотографувати особу в повний зріст, її зображення в фас та профіль. Зображення людини в фас – людина дивиться прямо в об’єктив фотоапарата, вона повинна бути без головного убору, волосся прибрано з обличчя, вуха оголені, зображення повинно бути виконано в масштабі 1:7 від загального розміру людини. Зображення людини в профіль – фіксується правий профіль (лівий профіль фіксується тільки в тому випадку, коли на лівому боці обличчя є особливі прикмети), фіксується фотографія на ¾ лівого оберту (коли людина знаходиться під кутом 45° від фотографа). Фіксація на повний зріст виконується на фоні лінійки. У випадку сигналітичної фотозйомки трупу необхідно сфотографувати його в фас, два профілі та особливі прикмети, які є на тілі.
Методи дослідної фотозйомки застосовуютьсяпри провадженні експертиздля фіксації об’єктів чи їх властивостей, які знаходяться за порогом сприйняття органами зору людини, що обумовлює використання спеціальних науково-технічних засобів.
Мікрофотозйомка застосовується для отримання зображень досліджуваних об’єктів зі значним збільшенням. Вона здійснюється через різні мікроскопи, у тому числі й електронні. Сучасні мікроскопи обладнано системами відеоконтролю або цифровими фотокамерами. Зазвичай для мікрофотозйомки використовують дзеркальні фотокамерами (звичайні або цифрові), які через спеціальний перехідник-тубус поєднуються з оптичною системою мікроскопа. Фотозйомка здійснюється в променях відбитого або наскрізного світла, а також в ультрафіолетових, інфрачервоних та інших променях.
Кольороподільна фотозйомка – метод, який дозволяє підсилити колірні контрасти об’єктів, що досліджуються, які непомітні при візуальному спостереженні. Сутність кольороподілу полягає в тому, що різні речовини, які входять до складу об’єктів, при огляді неозброєним оком мають однакові кольори (наприклад, записи, виконані різними за хімічним складом чорнилами однакового кольору), різну здатність у відображенні променів світла. Для кольороподільної фотозйомки користуються світлофільтрами, які регулюють спектральний склад світлового потоку, що надходить до фотоплівки чи матриці. Ділянки певних об’єктів або штрихи записів, в яких переважають промені, відповідають певному кольору світлофільтра, набувають максимальної світлової сили, а ті, в яких переважають промені, що відповідають іншому кольору, ослаблюються.
Фотозйомка в променях невидимого спектра здійснюється в ультрафіолетових, інфрачервоних, рентгенівських, гамма- і бета-променях.
Фотографування в ультрафіолетових променях використовується при встановленні фактів дописок, виправлень, виявленні біологічних слідів людини і тварин, при дослідженні грошей та документів, для виявлення люмінофорів та ін. Для фотозйомки в ультрафіолетових променях користуються джерелами, що генерують світловий потік відповідного спектра. Для фіксації користуються звичайною фотоапаратурою, при використанні відбитого світла перед об’єктивом розташовується світлофільтр серії УФС.
Фотозйомка в інфрачервоних променях застосовується для виявлення слідів пострілу і зберігання зброї, біологічних слідів людини і тварин, для відновлення змісту витравлених, змитих, залитих, згаслих, спалених текстів. Для освітлення об’єктів використовуються освітлювальні прилади, у спектрі яких багато інфрачервоних променів: лампи розжарювання з потужністю 500–1000 Вт, ртутні лампи надвисокого тиску, лазерні джерела (для зйомки віч-люмінесценції). Для фіксації використовуються фотоплівки або фотопластини типу «Інфахром» або цифрові фотокамери з матрицями, оптимізованими для фіксації в інфрачервоних променях.
Фотозйомка в рентгенівських променях дозволяє отримати тіньове зображення об’єктів чи їх властивостей, які знаходяться за певною перешкодою (наприклад, кулі в тілі людини, внутрішні порожнини в деталях та ін.). Зазвичай для цього користуються спеціальними рентгенівськими установками.
Фотографування в бета- і гамма-променях застосовується тоді, коли не вдається дослідити об’єкти за допомогою рентгенівських променів. Зйомка може проводитися як контактним, так і дистанційним методом із використанням спеціального обладнання. Отримують тіньове зображення об’єктів за допомогою спеціальних гамма-апаратів.
Прийнято виділяти 4 способи фотозйомки, які використовуються для фіксації місця події:
1) орієнтовна (загальний план) – здійснюється для фіксації навколишнього середовища (оточуючої обстановки) місця події. Здійснюється панорамним методом;
2) обзорна (оглядова) – зйомка самого місця події без оточуючої обстановки;
3) вузлова – це зйомка окремих предметів, найбільш важливих частин обстановки місця події;
4) детальна – здійснюється ізольовано від оточуючої обстановки, фіксуються окремі відносно невеликі, дрібні предмети та сліди, їх елементи, ознаки деталей об’єкта. Завжди і обов’язково здійснюється масштабним методом;
