(Назва розділу 8 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93)
8.5. Інформація щодо фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається Банком:
● на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;
● центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу на його запит щодо фінансових операцій, пов'язаних з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій;
● за рішенням суду;
● органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків;
● органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", стосовно стану рахунків конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.
(Пункт 8.1.зі змінами згідно постанови правління АТ «Ощадбанк» від 15.08.2012р. №437)
8.1.1. Письмовий запит та/або дозвіл клієнта про розкриття інформації, що містить банківську таємницю і власником якої є такий клієнт, складається за довільною формою.
Письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта Банку має бути підписаний цією особою. Її підпис має бути засвідчений підписом керівника установи Банку чи вповноваженою ним особою та відбитком печатки установи Банку або нотаріально.
На письмовий запит власника інформації, що становить банківську таємницю або з його письмового дозволу, Банк розкриває таку інформацію в обсязі, визначеному в письмовому запиті або дозволі.
8.1.2. Банк зобов'язаний виконувати письмові вимоги судів загальної юрисдикції, а також ухвалені ними рішення (постанови) про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України.
На письмову вимогу суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, або за рішенням (постановою) суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, Банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному вимогою або рішенням (постановою) суду.
8.1.3. Вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:
- бути викладена на бланку державного органу встановленої форми;
- бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;
- містити передбачені Законом України “Про банки і банківську діяльність” підстави для отримання цієї інформації;
- містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.
Банк відмовляє в розкритті інформації, що містить банківську таємницю, якщо за своєю формою або змістом вимога відповідного державного органу не відповідає цим нормам.
8.1.4. Банк у разі надходження до нього письмової вимоги про надання інформації, що містить банківську таємницю, зобов'язаний розкрити цю інформацію або дати мотивовану відповідь про неможливість надання відповідної інформації протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги, якщо інші строки не встановлені законодавством України.
Якщо підготовка інформації перевищує вищезазначений строк її надання, Банк зобов'язаний письмово повідомити про це службову особу або відповідний державний орган, що звернувся з вимогою про надання інформації, та зазначити, у який строк надаватиметься інформація, що містить банківську таємницю.
Інформацію, що містить банківську таємницю, Банк надає на адресу вповноважених державних органів у письмовій або електронній формі, якщо це передбачено законодавством України.
8.1.5. Довідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників надаються установою Банку особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні в установі Банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів). Заява, що стосується спадщини, подається установі Банку за довільною формою. У заяві повинно бути вказано, що довідка потрібна по вкладу померлого вкладника.
Довідка складається установою Банку за довільною формою і має містити інформацію про наявність рахунку та залишок коштів на ньому.
Довідки видаються тими філіями (ТВБВ І, І-А типів), яким підпорядковані (підзвітні) ТВБВ.
(Підпункт 8.1.5 зі змінами згідно постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 22.05.2009р. №174)
8.1.6. Умисне розголошення банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди власнику банківської таємниці, є підставою для притягнення цієї особи до відповідальності, в тому числі кримінальної, відповідно до чинного законодавства України.
8.1.7. Обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачені цим пунктом, не поширюються на службовців Національного банку України або уповноважених ними осіб, які в межах повноважень, наданих Законом України "Про Національний банк України", здійснюють функції банківського нагляду або валютного контролю.
(Пункт 8.1 із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою правління ВАТ „Ощадбанк” від 23.08.2005 №83-1,
та в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 23.10.2006 №99-1)
8.2. Виїмка документів, що становлять банківську таємницю, проводиться тільки за вмотивованою постановою судді і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи Банку.
Установа Банку не має права відмовлятися пред'явити або видати документи чи їх копії або інші предмети, які вимагає слідчий під час виїмки та які зазначені в рішенні (постанові) суду.
Установа Банку зобов'язана виготовити копії документів, що вилучаються, які засвідчуються підписом представника установи Банку. Ці копії документів залишаються в установі Банку замість вилучених оригіналів.
Представникові установи Банку вручається другий примірник протоколу виїмки.
(Пункт 8.2 із змінами, внесеними згідно з постановою правління ВАТ „Ощадбанк” від 23.08.2005 №83-1,
та в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 23.10.2006 №99-1)
8.3. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом
(Пункт 8.3 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №9,
Пункт 8.3 в редакції постанови правління АТ «Ощадбанк» від 15.08.2012р. №437)
8.4. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (в тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.
Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.
(Пункт 8.4 в редакції постанов правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93, від 23.10.2006 №99-1, від 06.06.2007 №160
Пункт 8.4 в редакції постанови правління АТ «Ощадбанк» від 15.08.2012р. №437)
8.5. Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в Банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.
(Пункт 8.5 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93, від 06.06.2007 №160)
8.6. Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта Банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в Банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.
Банк здійснює арешт коштів на рахунку клієнта, операції за яким були зупинені відповідно до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", на підставі постанови державного виконавця, яка надійшла до банку після повідомлення банком державного виконавця про відкриття клієнтом цього рахунку. Банк здійснює дії щодо арешту коштів відповідно до пункту 8.10 цього розділу.
(Пункт 8.6 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93, від 06.06.2007 №160)
Пункт 8.6. доповнено новим абзацом згідно постанови правління АТ «Ощадбанк» від 15.08.2012р. №437)
8.7. Якщо документ про арешт коштів надійшов безпосередньо в ТВБВ, де ведеться особовий рахунок по вкладу, контролер робить відмітку в особовому рахунку та на документі, після чого пересилає документ про арешт коштів у складі щоденного звіту у філію (ТВБВ І, І-А типів) Банку, де він перевіряється керуючим та головним бухгалтером (начальником відділу (сектору) бухгалтерського обліку та звітності) і залишається на зберіганні у справі з юридичного оформлення рахунку.
В такому ж порядку здійснюється зняття арешту зі вкладу.
(Пункт 8.7 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93, від 06.06.2007 №160, від 22.05.2009р. №174)
8.8. Установа Банку, в якій відкрито рахунок/рахунки клієнта, вживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після його отримання. Якщо документ про арешт коштів надійшов до установи Банку після закінчення операційного дня, то на ньому ставиться штамп "Вечірня" і забезпечення виконання цього документа установа Банку здійснює в межах залишків коштів на рахунку на початок наступного операційного дня.
(Пункт 8.8 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93, від 06.06.2007 №160)
8.9. Якщо документ про арешт коштів оформлено з порушенням законодавства України, то установа Банку не пізніше наступного робочого дня повертає його органу, який надіслав цей документ, без виконання разом з листом про причину повернення (з обов'язковим посиланням на нормативний акт, який порушено).
(Пункт 8.9 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93, від 06.06.2007 №160)
8.10. Залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, установа Банку здійснює такі дії:
● якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то установа Банку арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів установа Банку обліковує на відповідному позабалансовому рахунку;
● якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то установа Банку арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання;
● якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то установа Банку обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.
Під час дії документа про арешт коштів установа Банку протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.
Банк у разі зміни з його ініціативи (у зв'язку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог законодавства) номера рахунку платника, найменування та коду банку платника письмово повідомляє про такі зміни орган, який надіслав документ про арешт коштів.
(Пункт 8.10 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93, від 06.06.2007 №160,
пункт 8.10. доповнено новим абзацом згідно постанови правління АТ «Ощадбанк» від 15.08.2012р. №437)
8.11. Якщо на кошти накладено арешт і на рахунку арештована сума коштів менша, ніж та, що зазначена в документі про арешт коштів, то установа Банку не приймає до виконання платіжні доручення клієнта, а повертає їх.
Установа Банку, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа установи Банку).
(Пункт 8.11 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93, від 06.06.2007 №160)
8.12. Якщо під час дії документа про арешт коштів до установи Банку протягом операційного дня надійшли інші документи про арешт коштів, то він виконує їх у порядку надходження згідно з пунктом 8.10 Порядку.
(Пункт 8.12 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93,
із змінами, внесеними згідно з постановою правління ВАТ „Ощадбанк” від 23.08.2005 №83-1)
(Пункт 8.12 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 06.06.2007 №160)
8.13. Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.
(абзац перший п.8.13 в редакції постанови правління АТ «Ощадбанк» від 15.08.2012р. №437)
Якщо до установи Банку надійде платіжна вимога на примусове списання коштів за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів, то установа Банку повертає таку платіжну вимогу без виконання.
У разі відмови виконати платіжну вимогу установа Банку в день її надходження має зробити на її зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов`язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої платіжна вимога не може бути виконана, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа установи Банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати цю платіжну вимогу в орган державного казначейства чи установу Банку, від якої вона надійшла.
Якщо платіжну вимогу стягувач доставляє в установу Банку платника самостійно (посильним, рекомендованим або цінним листом тощо), то установа Банку повертає її рекомендованим чи цінним листом.
(Пункт 8.13 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93, від 06.06.2007 №160)
8.14. У разі надходження до установи Банку платіжної вимоги на примусове списання коштів за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, установа Банку виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.
(Пункт 8.14 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93, від 06.06.2007 №160)
8.15. Часткову оплату платіжної вимоги установа Банку оформляє меморіальним ордером, у реквізиті “Призначення платежу” якого зазначає номер і дату платіжної вимоги, яку частково сплачено, суму, що залишилася до сплати, та повторює текст, що наведений у реквізиті “Призначення платежу” цієї платіжної вимоги. Для підтвердження часткової оплати відповідальний виконавець на першому примірнику платіжної вимоги окреслює реквізит “Сума” та зазначає на зворотному боці дату, суму часткового платежу, засвідчуючи це своїм підписом.
Перший примірник платіжної вимоги, на підставі якого здійснено часткову оплату, залишається на зберіганні в установі Банку платника.
До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, установа Банку продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.
Після списання за платіжною вимогою суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, установа Банку списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.
(Пункт 8.15 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93, від 06.06.2007 №160)
8.16. Списання коштів з рахунку для виконання платіжної вимоги проводиться з письмового дозволу керівника (керуючого) та головного бухгалтера (начальника відділу (сектора) бухгалтерського обліку та звітності) філії (ТВБВ І,І-А типів). Дані платіжної вимоги вказуються в особовому рахунку в графі “Для відміток”.
(Пункт 8.16 в редакції постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93
із змінами, внесеними згідно з постановою правління ВАТ “Ощадбанк” від 22.05.2009 р. №174)
8.17. Зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.
(Пункт 8.17 в редакції постанов правління ВАТ „Ощадбанк” від 01.09.2004 №93, від 23.10.2006 №99-1, від 06.06.2007 №160
пункт 8.17 в редакції постанови правління АТ „Ощадбанк” від 15.08.2012р. №437)
8.18. Установи Банку проводять розшук вкладів за письмовими заявами вкладників.
Заява про розшук вкладу подається в установу Банку за місцем відкриття рахунку або до філії (ТВБВ І, І-А типів) якій підпорядковане (підзвітне) ТВБВ, де відкрито рахунок вкладника. У заяві вказуються: прізвище, ім’я, по батькові, рік народження та місце проживання вкладника, номери установ Банку, в яких необхідно перевірити наявність вкладів, та дані його паспорта або документа, що його замінює.
Контролер впевнюється в особі заявника за його паспортом або документом, що його замінює, перевіряє правильність вказаних у заяві даних паспорта або документа, що його замінює, та місця проживання заявника, засвідчує ці записи своїм підписом і роз’яснює заявнику порядок стягнення плати за розшук вкладу.
За розшук вкладів за заявами вкладників стягується плата відповідно до тарифів Банку (філії). Плату за розшук вкладу заявник сплачує при оформленні заяви.
На суму плати контролер оформляє заяву на переказ готівки та квитанцію до неї, підписує їх і дає на підпис особі, яка вносить кошти, заяву на переказ готівки та квитанцію до неї передає внутрішнім порядком касиру.
(Пункт 8.18 зі змінами згідно постанови правління ВАТ „Ощадбанк” від 22.05.2009р. №174)
Касир:
● перевіряє правильність та повноту оформлення заяви на переказ готівки та квитанції до неї;
● приймає кошти від клієнта;
● підписує заяву на переказ готівки та квитанцію до неї;
● передає квитанцію контролеру.
Контролер квитанцію з відбитком печатки установи Банку видає особі, яка внесла кошти.
Заява на переказ готівки у складі щоденного звіту передається до бухгалтерії установи Банку.
При відсутності можливості розшуку вкладу у ТВБВ заява вкладника про розшук вкладу передається для виконання у філію(ТВБВ І, І-А типів).
Про результати розшуку вкладу установа Банку, яка його здійснює, повідомляє заявника не пізніше місяця з дня подання заяви про розшук вкладу.
