Основні правила логічного наголосу

Речення, відірване від контексту, може мати кілька смисло­вих відтінків, залежно від того, яке слово наголошується. Для визначення наголошених слів є такі правила:

1. Знайомі і нові поняття. Слова із відомими поняттями не
наголошуються. Нові поняття, тобто те, про що не говорилося,
наголошуються. Наприклад: Ознайомте нас, будь ласка, зі
своєю політичною програмою.

2. Слова, протиставлені одне одному, наголошуються,
н а п р.: Хотілося щастя — та недоля спіткала. Ми повинні
судити на підставі законів, а не прикладів.

3. Порівняння. У коротких простих реченнях наголошуєть­ся тільки те слово, що є порівнянням, у довгих — те порівнян­ня і те слово, що відноситься до нього, напр.: Словесні вивер­ти він здійснював такі, як хитра лисиця у своїй норі.

4. Багатослівні поняття. Якщо одне поняття висловлю­ється кількома словами, то наголошується останнє з них. Напр.: Львівський національний університет ім. Івана Франка.

5. Підмет і присудок. На відміну від граматики, де підмет і присудок — головні члени речення, у логічній виразності мов­лення підмет і присудок наголошуються лише тоді, коли в од­ному або обох зосереджена головна думка речення. Визначаю­чи наголос на підметі чи присудку, слід зважати на контекст і на правила знайомого і незнайомого, а також зіставлення і про­тиставлення.

/ У простому непоширеному реченні наголос може падати на підмет і на присудок: Мітинг закінчився. Мітинг закін­чився.

/ Якщо присудок є одним із видів знайомого поняття, то він не наголошується: Під час втечі поранений рецидивіст "Муха".

/ Якщо підмет позначає знайоме поняття, він також не наголошується: Договір про предмет, якого немає, недійсний.

У Коли у складних реченнях підмет і присудок менш важ­ливі для змісту, вони повинні поступитися наголосом поясню­вальним словам: Той закон найкращий, який найменше зали­шає роздумів для судді; той суддя найкращий, який бере на

себе найменше.

Логічні паузи. Це короткі зупинки в мові, які групують слова за змістом. Від переставлення логічної паузи в реченні змінюється його зміст. Загальновідомим є той факт, що цар наказав стратити бунтівника. Засуджений подав прохання на помилування. Але гонець, якому наказали усно передати відмо­ву, ненароком переставив логічну паузу. Замість: Вішати не треба / милувати, сказав: Вішати / не треба милувати.

Якщо правильно розставлені логічні паузи, то легше сприй­мається зміст, особливо у довгих складних реченнях. Випадко­ві паузи розхитують чітку будову речення, утруднюють сприй­няття тексту.

Слід вміло користуватися паузами. На жаль, ми спостері­гаємо, що логічні паузи нерідко ігноруються, а промовці, нама­гаючись вкластися в чітко регламентовані часові рамки, говорять швидкомовкою, слова ніби накладаються одне на одне, слуха­чам важко усвідомити зміст речення.

Логічні паузи не завжди позначаються розділовими знака­ми. Логічні паузи виникають:

1) коли підмет складається з двох і більше слів: Близько трьох­сот абітурієнтів // залишилося поза навчальним закладом;

2) коли необхідно підкреслити, активізувати присудок: Право надання доказів //не повинно обмежуватись;

 

3) для відокремлення групи підмета від групи присудка: Кожний / має право //на повагу до його гідності;

4) для виділення додатка або групи додатків, що знахо­дяться після присудка: Про арешт або затримання людини / слід негайно повідомити //родичів заарештованого чи за­триманого;

5) для виділення обставин: Особи, / вчинивши злочин на території України, //підлягають відповідальності на підста­ві Кримінального кодексу України (ст.4);

 

260

261

6) для виділення порівняння: За вчинений злочин / батьки відповідають більше //ніж підліток.

Звичайно, і логічний наголос, і логічна інтонація, і логічна пауза пов'язані з порядком слів, який у свою чергу зумовлюєть­ся закономірностями логічного розгортання думки у тексті, ха­рактером поєднання у фразі елементів раціонального та емоцій­ного — (кількість елементів останнього залежить від стилю мовлення.

Логічна композиція. Промовець, готуючись до виступу, по­винен обміркувати, про що висловлюватиметься. Найважливі­ше правило — головні думки повинні формулюватися стисло, чітко, небагатослівно. Слід уникати довгих пояснень, бо це ней­тралізує, послаблює силу впливу на слухачів. Архітектоніка виступу (його побудова) повинна бути простою і виразною. Кра­ще будувати речення з прямим порядком слів, де на першому місці — підмет, на другому — присудок. Інверсії (непрямий порядок слів) нерідко ускладнюють освоєння змісту. Не варто зловживати іншомовними словами.

Неправильний акцент у логічній композиції нерідко вису­ває на перший план другорядне поняття, а помилковий логіч­ний наголос руйнує чіткість думки мовця і часто призводить до протилежних висновків. Складні інтонаційні малюнки відво­лікають увагу слухачів від змісту. Ясність мовлення — резуль­тат ясності мислення, а чітка, зрозуміла думка завжди подаєть­ся в чіткій формі.

Логічність мислення і логічність мовлення тісно пов'язані між собою. Логічність мовлення є основою формування таких важливих особливостей ділового тексту, як дохідливість, діє­вість, достовірність. Для досягнення вказаних ознак обов'язко­вим є дотримання умов, що забезпечують єдино правильний опис факту, події.

Причинами помилок у логіці викладу можуть бути⁶⁸:

1. Поєднання логічно несумісних слів (за винятком оксимо-рона): жахливо гарний ('замість надзвичайно гарний), страшно добрий (замість дуже добрий).

2. Уведення у фразу зайвих слів (плеоназмів), що структур­но обтяжують фразу, напр.: моя власна думка, місяць чер­вень.

3. Неправильна побудова однорідних рядів членів речення за умови, якщо в нього входять родові і видові поняття, напр.: письменники і поети; корови, свині, кури, птиця.

 

4. Утворення архаїчних форм і неправильна побудова аналітичних граматичних форм: самий найкрасивіший, трохи синюватий.

5. Неправильна координація присудка з підметом: дехто з нас знали.

6. Порушення порядку слів у реченні, що спотворює його зміст: Актор читав вірш, якого ми вперше слухали.

7. Неправильне вживання дієприслівникових зворотів за­мість підрядних речень: Повернувшись у село, йому пообіцяли знайти роботу за фахом.

Норма: Коли він повернувся у село, йому пообіцяли знай­ти роботу за фахом.

8. Неправильне використання сполучних засобів у склад­
них реченнях: Сьогодні світить яскраве сонце, і вчора була
громовиця.

Норма: Сьогодні світить яскраве сонце, а вчора була громовиця.

9. Порушення смислового зв'язку між окремими висловлю­
ваннями: В інституті п'ять факультетів, кожний з яких
має по кілька спеціальностей. Вони існують вже понад
десять років.

Норма: В інституті п'ять факультетів, кожний з яких має по кілька таких спеціальностей, які впроваджені вже по­над десять років.

10. Невміння поділити текст на його логічні частини.

Вправа 169. У судовій промові розставте логічні наголоси та логічні паузи.

Вельмишановні судді! Справа, яку Ви розглядаєте упро­довж кількох днів, має велике громадське значення. Суть її не лише в тому, що група грабіжників, серед яких є злодії-реци-дивісти, здійснила протягом короткого часу ряд зухвалих нападів на громадян, але і в тому, що серед учасників цих розбійних напа­дів опинилися дівчатка — учениці 8-го класу середньої школи, батьки яких займаються педагогічною, виховною роботою.

Наш суд, покликаний вести боротьбу зі всякими криміналь­ними елементами, що порушують правопорядок, не може роз­глядати дану справу лише в межах чисто юридичного аналізу, не дослідивши тих причин, які привели на лаву підсудних по­ряд із грабіжниками-рецидивістами чотирнадцятирічних дівча­ток — учениць середньої школи.

 

Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990. — С. 109.

263

22.2. Порушення логічності у доведеннях

Доведенням називають логічну дію, у процесі якої істин­ність будь-якого твердження обґрунтовується судженням не­заперечним чи істинним. У доведенні завжди виділяємо основ­ну думку, тобто положення, яке обґрунтовується (теза), та аргументи, тобто судження, що існують на підтвердження ви­словленої тези.

1. Отже, за законами логіки, доведення повинні бути чітко сформульовані на рівні тези й аргументів. Якщо хоча б один термін буде двозначним, значить твердження може бути таким, що викликає неоднозначне його трактування.

Наприклад: Невідомі терористи захопили літак, який летів з Бейрута до Варни і належав представникам болгарсь­кої авіакомпанії "Хемус". Коли літак приземлився у Варні, еони (?) звільнили 150 пасажирів, але затримали екіпаж. На вимогу терористів літак полетів в Осло.

У цьому твердженні є кілька порушень логіки. По-перше, слово звільнили вжито неточно: звільнити могли представники авіакомпанії, відповідні органи, а терористи швидше відпусти­ли пасажирів. По-друге, уживання займенника вони вносить двозначність, тому замість нього доцільніше ужити слово ви­крадачі. Отже, у текст слід внести суттєві корективи.

2. У ході доведення теза повинна залишатися незмінною. Тобто одне і те саме положення має бути доведене за допомо­гою різних суджень, не вносячи змін у тезу.

Наприклад: Правоохоронці затримали чотири зло­чинні групи, які мали незареєстровану зброю, вилучили три газові пістолети, які було перероблено на вогнепальну зброю, одну гранату, а також кілька дрібнокаліберних гвинтівок гро­мадяни здали добровільно.

Теза: затримали чотири злочинні групи. Що із переліченої зброї належить затриманим, а що громадянам? Змішування тези й аргументів призводить до різних суджень, теза залишається недоведеною у зв'язку з тим, що доводити потрібно спочатку одне: кількість зброї та її види, вилучені у членів злочинних груп. А вже пізніше окремим реченням можна розкрити інше: яку кількість зброї вилучили чи одержали шляхом добровіль­ної акції від громадян.

3. Аргументи на підтвердження тези не повинні суперечити один одному та судженням, викладеним у межах одного тексту.

Наприклад: Видавництво переклало з латини Немири-чів твір (1632), який зберігся у двох примірниках, та інші досі недоступні українському читачеві матеріали.

264

Якщо матеріали не мали доступу, то яким чином вони вида­ні? Отже, аргумент недоступні є суперечливим щодо тези ви­дані (твори).

4. Як аргументи для доказу слід використовувати положен­
ня, істинність яких не викликає сумніву. Всі докази повинні
бути беззастережними.

Наприклад: У роботі рад є чимало недоліків. Вони (ради) причетні до всього на своїй території, але поки що не в змозі завжди дієво впливати на вирішення проблем — реаль­них прав обмаль.

Недоліки у роботі рад — теза. Аргументи — ради причет­ні до всього на своїй території. У зв'язку з цим не в змозі завжди дієво впливати на вирішення проблеми — твердження сумнівне, як і те, що ради не мають достатньо прав. Отже, довести твердження таким чином неможливо, бо шукати аргу­ментацію у твердженні думки — помилка.

5. Аргументація повинна бути повною і достатньою. Пору­
шення цього правила в тому, що для доказів використовуються
аргументи, логічно не пов'язані із тезою або справедливі лише
за певних умов.

Наприклад: Петренко П.П. проживає у комунальній квартирі. Мешканець цієї квартири Кононенко П.Р. за відсут­ності Петренка П.П. взяв приналежні останньому туристи­чний намет, одну пару гумових чобіт і господарську сумку. У поясненні Кононенко П.Р. заявив, що він знає Петренка П.П. більше 10 років, раніше вони неодноразово ходили в туристи­чні походи, і він (Кононенко П.Р.) пішов у подорож сам неспо­дівано, але після подорожі віддав їх Петренкові П.П.

Отже, доказ того, що Кононенко П.Р. не вчинив крадіжку, побудований нелогічно: аргументи про те, що Кононенко П.Р. знав Петренка П.П. більше 10 років, що вони неодноразово ходили у туристичні походи, — недостатні для визнання Кононенка П.Р. невиннним, хоч він зазначені речі і повернув Петренкові П.П.

В аналізі документа важливим є врахування контексту жа­нру, мети викладу. Так, певним порядком слів у реченні реа­лізований задум мовця. Особливо це стосується місця розташу­вання другорядних обставинних членів речення. Від їх місцезнаходження залежить тип висловлювання. Так, акцен­туючи увагу на дії, треба поставити на перше місце обставину дії: Спізнившись на поїзд, він залишився ночувати у своїх давніх знайомих. Якщо змінити місце відокремленої обставини, то зміниться й акцентування речення.

На виділення слів у тексті впливає не лише порядок слів, але і їх лексичне значення, характер і ступінь їх граматичної

265

зв'язаності, а також інтонаційні засоби мови (мелодика, систе-монаголоптування, паузи, темп мовлення), — якщо мова йде про усне мовлення. Слова, що мають найбільше інформативне навантаження, виділяються, як відомо, логічним наголосом. Наприклад: Цей постріл — фатальний, Неврівнова-жена ця людина.

Засобами підсилення висловлювання можуть бути підсилю­вальні частки і (й), ж (же), це, навіть, саме, вже та інші. Наприклад." Це справа державної ваги. Це державної ваги справа. Ті слова, які треба виділити, ставимо після підсилю­вальної частки. Зміст одного і того ж речення, як бачимо на прикладі, змінюється, чим досягається мета актуалізації вислов­лювання.

Від окремих зв'язків слів у словосполученні та реченні тре­ба переходити до аналізу зв'язків між реченнями, оскільки і слова, і речення вступають у певні зв'язки, що є основою особ­ливостей змісту, засобом реалізації задуму мовця. Надзвичайно важливо пам'ятати про здатність речень творити текст і під­текст, зовнішню і внутрішню "систему" висловлювань. Наприклад: Виявляти злочинні дії підлітків краще на по­чатку. На перший план виходить значення профілактичних дій працівників міліції щодо запобігання спробам поширення злочинності. Однак цей текст можна потрактувати і по-іншому: на початку злочинні дії добре зупинити... щоб не було гірших наслідків; виявити злочинні дії... щоб з ними боротися.

Або: Про все, що говорилося у приватних розмовах, на щас­ тя, доповідали в центр. Вставне слово у даному реченні суттє­во змінює зміст висловлювання. Отже, важливо враховувати зв'язки між усіма словами у межах речення.

У мовленнєвому потоці є ще одна важлива одиниця — це складне синтаксичне ціле (або надфразна єдність), що може збігатися з реченням або об'єднувати кілька речень чи навіть кілька абзаців. Складне синтаксичне ціле слід потрактовувати як одну синтаксичну одиницю, одиницю тексту, самостійну і закінчену, тісно пов'язану з іншими елементами тексту. На­приклад: Згадаймо так звану "трикотажну справу". У се­редині 60-х років на базі психлікарні керівництво швейної фаб­рики організувало пошиття виробів, залучивши до цього пацієнтів клініки. Слідство звинуватило їх у тому, що вони організували підпільні цехи і незалежно використовували працю психічно хворих. Із дев'ятнадцяти заарештованих де­в'ятьох засудили до вищої міри покарання.

ної

Жодних порушень норми на рівні окремих речень немає. Однак у складному зв'язку речень на рівні складного синтаксич-

ного цілого виявляємо двозначність: кого слідство звинуватило — ерівників швейної фабрики чи пацієнтів клініки?

Будова складного синтаксичного цілого — особлива: на по­чатку, як правило, формулюється тема, у кінці — висновок на основі достатньої аргументації. Тому зіставлення цих двох еле­ментів є вагомим і вкрай необхідним.

Отже, типовими помилками у будові складного синтаксич­ного цілого й абзацу є:

1) порушення змістових і синтаксичних відношень між окре­
мими реченнями;

2) невиправдане приєднання речення, неоднорідного з по­
переднім: Зі складу хлібопродуктів були вивезені 23 (двад­
цять три) мішки борошна вищого сорту, вже давно в країну
не ввозили закупленого за кордоном зерна у зв'язку із високи­
ми врожаями:

3) невиправдане протиставлення речень, друге з яких не обмежує змісту попереднього: Комісія з перевірки встигла вивчити багато матеріалів, однак значна частина проблем­них документів не була вилучена і свідки мали право міняти свої свідчення так, як від них того вимагали.

Лише для розмовного мовлення характерні риси спонтанно­сті, незавершеності, неповноти висловлювання, наявність у се­редині речення вставних та вставлених конструкцій, "зміщен­ня" змісту з однієї синтаксичної конструкції на іншу у межах одного речення, наявність фразеологізмів розмовного стилю. Вправа 170. Виправте наведені речення і прокоментуйте їх. 1. По канонах права, людина, яка втонула, повинна пройти експертизу. 2. Свідчення понятого і свідка співпадають. 3. Ви­магательство сталося таємно і всі про це знають. 4. Я свідчу проти громадянина Харчука. Він цього вартий. 5. Після відпо­відної процедури суду амністованому вручається квиток додо­му, якщо він у нього є. 6. Поблизу брами, де, очевидно, й сталася трагедія, вона побачила жінку, яка стояла біля своєї квартири. 7. Між 54-річним К. та його 19-річним сином виник­ла бійка. У з'ясування стосунків батька й сина втрутився зять пана К., ставши бити тестя по голові. Той знепритомнів і впав на ліжко. Тоді 80-річна теща, схопивши сокиру, відрубала своєму зятю голову. Після смерті батька зять і син кинули тіло на фіру, відвезли на берег річки Дністер і кинули у воду. 8. Пол­ковник С. кинув бойову гранату, яка не вибухнула. Щоб запо­бігти її випадковому здетонуванню, він вирішив відкинути її подалі, однак граната розірвалася у нього в руці. Полковника доставили в госпіталь. Руки медикам врятувати не вдалося.

Вправа 171. Проаналізуйте речення з огляду на логічність викладу.

1. Спочатку обвинувачений уперто мовчав, а потім несподіва­но всі свої показання почав уперто спростовувати. 2. При переслі­дуванні громадянина Більдіна Б.Г. мною було зроблено 8 поперед­жувальних пострілів у голову і в_ інші м'які частини тіла. 3. Із в'язниці втік рецидивіст Петренко І.С. Особливі прикмети: 18 вог­непальних ран на спині, потилиці і собака Мухтар, що ззаду. 4. Підозрюваний увійшов у ліфт і зник у невідомому напрям­ку. 5. Підліток заліз у кулінарію, де з'їв 10 тістечок і 27 жуваль­них гумок. Разом з неповнолітнім Ш. вкрали і з'їли шоколадну глазур на суму 127 грн. У центральному гастрономі злочинці вкрали одну банку напою "Гарбузовий". 6. 26 тисяч пляшок горілки, ви­готовлені нелегальним шляхом, були заарештовані й знищені на місці злочину. 7. Будучи доставленим у відділок міліції, громадя­нин Петрук І.С. продовжував хуліганити і вдарив ногою капітана міліції Пилявку І.К. в область статевого члена, причому з осталь-ного злетіла шапка. 8. Громадянка Кузьо поводилася буйно, шу­міла, кричала, заважала громадянам спокійно відпочивати у ви­тверезнику. 9. Труп приємного зеленого кольору сидить у природній позі на унітазі в туалеті за місцем проживання. 10. У рові лежали останки мужчини, ймовірно — труп.

Вправа 172. Проаналізуйте поданий уривок за наявністю алогізмів у ви­кладі.

Працівники СБУ, митники та прикордонники приділяють особливу увагу перевірці поїздів міжнародного сполучення. За їхніми даними, цей вид транспорту став основною ланкою в наркокур'єрському зв'язку. 18.02.2000 р. на залізничній станції "Мостиська-2" знайдено партію наркотиків на загальну суму близько 7 (семи) тисяч гривень. Про це конкретніше. Під час огляду пасажирського поїзда "Одеса —Перемишль" у вагоні № 5 у схованці, під стелею у санвузлі, знайдений пакунок з майже 100 грамами зволоженої зеленої речовини рослинного походжен­ня. За даними експрес-аналізу, ця речовина — марихуана. Гос­подар товару не встановлений.

Вправа 173. Виконайте лінгвістичну експертизу наведеного рапорту.

Виконуючому обов'язки начальника УПМ ДПА

РАПОРТ

Доповідаю Вам, що в травні місяці 2000 року я заступив на третій пост по охороні ДПА. Зі мною заступили на зміну пр. Пінчук В.П. і Міщенко Р.Г. Приблизно 1.30 години ночі до мене і пр. Мигальського

підійшли старший зміни пр. Пінчук В.П. і пр. Міщенко Р.Г. і сказали щоб ми йшли відпочити в клас служби і дав нам ключі від класу, і ми пішли в клас, через п'ять-десять хвилин я пішов подивитись що вони там роблять і побачив що Пінчук В.П. мав в руках якусь жалізну трубу і вони хстіли відкрити ворота де знаходився склад. Я підійшов і сказав що задзвоню до чергового і відмовлюсь нести з ними службу і вони відразу розійшлися і не підходили більше.

Помічник оперуповноваженого

підрозділу по охороні ДПА УПМ ДПА

у Львівській області

прапорщик податкової міліції С.Д.Гаркавий

!

07.05.2000 р.

22.3. Правила лінгвістичної експертизи правничих документів 1. Прочитати увесь текст документа. Під час першого читан­ня не варто шось виправляти. Бажано всі суперечності познача­ти на полях олівцем, наприклад, інформація, якої бракує для повноти змісту, може бути зафіксована лише одним-двома сло­вами.

2. Перевірити наявність усіх реквізитів аналізованого доку­
мента.

3. Перевірити дотримання орфографічних норм (правиль­
ність написання слів).

4. Перевірити весь фактичний матеріал наскрізно:

а) наявність й уніфікацію у написанні власних назв (прі­
звища, імена, по батькові, топоніми, гідроніми тощо);

б) часові межі описуваних фактів, хронологічну послідов­
ність викладу, цифрові дані зі словесним записом;

в) цитати, посилання на нормативні акти.

5. Переврити логічну послідовність у викладі фактичного
матеріалу, інтерпретацію подій, явищ тощо, нумерацію усере­
дині тексту, нумерацію сторінок.

6. Переврити композицію за правилами логіки:

а) чи всі частини викладу співрозмірні (чи всі елементи
тексту складаються в одне ціле, чи наявні зайві частини, які
лише ускладнюють сприйняття змісту);

б) чи немає дублювання змісту однієї частини іншою; чи
наявні безпідставні повтори фактичних даних;

в) чи деталізація опису фактів ведеться від загального до
часткового, чи на перший план висунуто малозначимі факти й
опущено вакливі.

 

269

23. ПРАВНИЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ ДЛЯ МОВНОСТИЛІСТИЧНОГО ВИПРАВЛЕННЯ

І/піюегяі депегів китапі VІпси^ит езі гаііо еі огаііо — розум і мова зв'язують увесь людський рід

Характер і призначення ділового правничого документа ви­магає від його автора послідовного і доказового мислення, вті­леного в мовні знаки.

Подаємо ряд правничих документів, що містять різні хиби мовностилістичного характеру. Уміння їх віднайти та виправи­ти сприятиме виробленню мовних навичок та шліфуванню мов­ної вправності юриста.

Документ 1

ПОСТАНОВА

про встановлення адміністративного нагляду

Я, суддя Шевченківського районного суду у Львівській області Озарко Михайло Павлович, розглянувши матеріали на громадянина Грабовського Михайла Володимировича 1968 р.н., уроженця м. Львова, що проживає за адресою: м.Львів, вул.Городоцька 21, кв. 47, раніше судимого за ст. 206 ККУ, до чотирьох років позбавлення волі, за ст. 146 ч.І сг.206 ч.2 ККУ до п'яти років позбавлення волі. Звільненого з місць позбавлення волі 11 січня 1994 р.

Встановив: Після відбування покарання Грабовський Михайло Володимиро­вич систематично порушує громадський порядок, і розпивав спиртні напої в громадських місцях, скоїв дрібне хуліганство. За ці право­порушення Грабовський притягався до адміністративної відпо­відальності. Незважаючи на зроблене йому попередження про необ­хідність припинення антигромадської поведінки і що проти нього може бути застосовано адміністративний нагляд із застосуванням встановле­них законом обмежень, він перебував 21 лютого в громадському місці і розпивав спиртні напої, за що був притягнутий до адміністративної від­повідальності

На підставі викладеного і керуючись положенням "Про адмініст­ративний нагляд працівників міліції за особами звільненими з місць позбавлення волі"

Постановив:

Встановити щодо громадянина Грабовського М.В. адміністратив­ний нагляд на термін 1 рік 2 місяці.

Суддя

Шевченківського районного суду М.П. Озарко

270

7 березня 1994 р.

Документ 2

ПОСТАНОВА

про встановлення обмежень піднаглядному

Я, начальник Шевченківського РВВС у м.Львові, полковник міліції Заєць О.Б., розглянувши матеріали і постанову суду на громадянина Грабовського Михайла Володимировича 1968 р.н., який прибув з ви­правно-трудової установи і взятий під адміністративний нагляд за пунк­том "в" статті з закону України "Про адміністративний нагляд за осо­бами, звільненими з місць позбавлення волі"

Постановив:

Відповідно до ст. 10 закону, встановити відносно громадянина Грабовського М.В. такі обмеження:

а) двічі на місяць з'являтися в Шевченківський РВВС у м.Львові
для реєстрації;

б) заборону виїзду за межі м.Львова без відома ОВС і їх дозволу.
Начальник

Шевченківського РВВС у м.Львові
полковник міліції Заєць О.Б.

8 березня 1994 року

З постановою ознайомлений 8 березня 1994 р.

Крім того мені, Грабовському Михайлу Володимировичу, роз'яс­нено такі правила адміністративного нагляду:

а) з'являтися за викликом міліції у визначений термін і давати усні та письмові пояснення з питань пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

б) повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністратив­
ний нагляд про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд
за межі міста у службових справах;

в) у разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції до іншого
населеного пункту та перебування там більше доби зареєструватися в
місцевому органі внутрішніх справ.

Я попереджений про те, що у випадку порушення правил нагляду буду притягнутий до адміністративної відповідальності згідно з чинним законодавством.

8 березня 1994 р.

Попередження зробив

Начальник Шевченківського РВВС

у м.Львові

полковник міліції Заєць О.Б.

8 березня 1994 р.

Документ З

Документ 4

 

ДОВІДКА

про результати проведеної бесіди з піднаглядним

1. Прізвище, ім'я, по батькові: Грабовський Михайло Володи­мирович

2. Рік і місце народження: 1968 р.н. м.Львів

3. Місце проживання: м.Львів, вул.Городоцька, 21 кв. 41

4. Сімейний стан: неодружений.

5. Відомості про судимості: за ст. 206 до 4-ох років позбавлення волі, за ст. 146 до 5-ти років, звільнений з Львівської ВТЕ 11 січня 1994 р.

6. Місце роботи, професія: магазин "Молоко", вул.М.Білаа, 11, ван­тажник.

7. Дані про осіб, з якими піднаглядний підтримує близькі стосунки:
громадянин Беліков О.А. 1970 р.н., раніше не судимий, електрик

заводу "Лорта", проживає за адресою: вул. Городоцька, 11, не. 8.

8. Відомості про допущені правопорушення і порушення правил або обмежень адміністративного нагляду:" немає.

9. Зміст бесіди з піднаглядним: під час бесіди громадянинові Гра-бовському М.В. було роз'яснено, що у разі продовження правомірної поведінки з нього будуть зняті встановлені обмеження.

Підпис піднаглядного

8.05.1994 р.

ДІМ Шевченківського РВВС у м.Львові,

лейтенант міліції Штика А.Г.

8.05.1994 р.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ
про припинення ведення антисуспільного способу життя особи
по в.дношенню до якої може бути встановлено '

адміністративний нагляд

У

Мною дільничим інспектором міліції Шевченківського РВВГ,
м.Львов, лейтенантом міліції Штикою А.Г., 15 лютого 1994 року зг^б
лено попередження громадянину Грабовському М.В 1968 _роКунаоо"
дженн* який мешкає за адресою: м.Львів, вул Городоцька 21^У_к47~
раніше судимого за ст. ст. 206, 146 ч 2 ККУ ч_піТ„Г '

позбавлення волі 11 січня 1994 року Звільненого з місць

У зв'язку з скоєнням громадянином Грабовським М В поавопп
рушення, його попереджено ппп т_Р,„„ правопо-

^тисушільного способу життя за нплГб;^ ^Р33' ^непР^ип"нення

із встановленими з^он^^еСш^ОІ^^^^{0 адмІНН}™ бовському М.В. роз'яснено "Соже, я гІТ ^ГР^0М™^Я™«У Гра-міліціїза особами, що звіл^Г ~пГбаГнТяТолГ^ ""*' Потередження оголосив:

дільничий інспектор Шевченківського РВВС у м Львові
лейтенант міліції Штика АГ

Попередження мені оголошено, із змістом положення "Про адмі­
ністративний нагляд шліції за особами, що звільнені з місць позбав-
лення.волі ознайомлений. * "о^оав

(Грабовський М.В.) 17 лютого 1994 р.

Документ 5

ДОВІДКА

Видана в тому, що громадянин Грабовський М.В. 1968 р н шо проживгє у м.Львові по вул.Городоцькій 21 кв 47

був зоставлений у медичний витверезники лютого 1994 року.

Начальник медичного витверезника

при УВС м.Львова

майор міліції „

¹ Іимошенко П.В.

 

272

273

Документ 6