Поняття «зв’язки з громадськістю (паблік рілейшенз)». Основні групи визначень паблік рілейшенз

Поняття «зв'язки з громадськістю» існує вже понад 200 років. Вперше термін public relations вжив президент США Джефферсон у своєму зверненні до Конгресу.

У значенні «дія на благо суспільства» паблік рилейшнз активно використовувалося в 1830-х рр.. Сучасне розуміння з'явилося наприкінці XIX ст. Проте до теперішнього часу поняття «зв'язки з громадськістю» не отримало однозначного трактування. У сучасній літературі налічується близько 1000 дефініцій поняття. Визначення паблік рілейшнз можна класифікувати таким чином, виділяючи чотири основні групи визначень.

1. Визначення, що мають офіційний статус (представлені в професійних хартіях, кодексах; визначення, прийняті різними професійними асоціаціями). Визначення Мексиканської декларації паблік рілейшнз, прийняте в 1978 р. в Мехіко представниками 30 національних і регіональних PR-асоціацій: «Практика паблік рилейшнз - це творчий і соціально-науковий підхід до аналізу тенденцій, передбачення їх наслідків, надання консультацій керівникам організацій і виконання запланованих програм дій, которие__послужат як інтересам організацій, так і громадським інтересам».

2. Канонічні лексикографічні визначення (словники, енциклопедії та інша довідкова література, в основному іншомовна): «Паблік рілейшнз - це відносини, які підтримуються організацією з громадськістю за допомогою пабліситі, які мають на меті вплив на громадську думку» (Webster's New World Dictionar for Young Adults, 1994).

3. Визначення, що мали в 1990-х рр.. - Період становлення PR-діяльності в пострадянському просторі і її наукового осмислення-високий науковий чи професійний статус. В Україні та Росії великий вплив на розуміння PR зробило визначення, дане в з'явилася в 1990 р. першої перекладної книзі англійського PR-фахівця Сема Блека: «PR - це мистецтво і наука досягнення гармонії за допомогою взаєморозуміння, заснованого на правді і повній інформованості».

4. Інші визначення, що дають різні трактування PR. Як функція менеджменту (І. Альошина, Т. Хант, Дж. Грюнігена та ін): «Паблік рілейшнз - самостійна функція менеджменту по встановленню і підтримці комунікацій між організацією та її громадськістю» (І. Альошина). Як область, або сфера, діяльності (комунікативна, організаторська і т. д.): «Діяльністю в галузі паблік рілейшнз є плановані і здійснювані зусилля, спрямовані на встановлення і підтримку доброзичливих відносин між організацією і її громадськістю» (визначення Британського інституту свя зей з суспільно стю - IPR).

Як сукупний ряд непрямих, родинних або сполучених понять. Основоположник європейської школи паблік рілейшнз Люсьєн Матра давав таке визначення: «Паблік рілейшнз є, по-перше, манерою поведінки, а по-друге, способом інформування та комунікації, спрямованим на встановлення і підтримання довірчих взаємин, заснованих на взаємній знанні і взаєморозуміння між групою, розглядається в її різних функціях і видах діяльності, і аудиторіями, які вона зачіпає».

Всю сукупність дефініцій паблік рілейшнз можна поділити на п'ять основних груп. Трак товка даного поняття в рамках кожної з них ма ет те чи інше ключове слово, за яким приховуючи ється специфічне розуміння онтологічного статусу PR.

У першу групу ми віднесли всі визначення, які розглядають паблік рілейшнз як науку і мистецтво (або окремо науку чи мистецтво) рішення певних, необхідних для соціальної-організації завдань. Цієї точки зору притримуючи ються Е. Бернейз, С. Блек, Н. Арнольд і почасти Г. Почепцов.

Друга група об'єднує дефініції PR як де ності особливого роду (управлінської, комунік ційний, організаторської і т.п.). У цю групу вхо дять цитовані вище визначення, що містяться у виданнях Британського інституту зв'язків з громадськістю ністю (IPR); в словнику «Політологія», роботах А. Зверінцева, Г. Тульчинського, І. Яковлєва та ін

Третю, мабуть, саму численну груп пу складають визначення зв'язків з громадськістю тью як специфічної функції управління або функції менеджменту. У такій експлікації рас сматрівать PR Р. Харлоу, І. Альошина, М. Менчер, А. Ужанов, автори «Словника нових іноземних слів» МДУ і ін..

Четверта група визначень (дефініції Т. Ханта і Дж.Грюніга, А. Векслер, Г. Почепцова) трак тует паблік рилейшнз не як функцію менеджменту, а як власне управління або менеджмент (менед жмент комунікацій).