Тема 5. Управління та менеджмент у соціальній роботі

Соціальне управління як тип і функція загального управління; менеджмент соціальної роботи; організація в менеджменті соціальної роботи; моделі та методи взаємозв’язку об’єктів і суб’єктів менеджменту; проектування; вимоги до управлінських рішень; складові процесі менеджменту; „Сім ознак менеджерсь­кого процесу соціальної служби”; функції менеджменту соціальної роботи; характеристики соціальної служби; прийоми процедури прийняття рішення; ознаки соціальної професійної діяльності менеджерів і фахівців.

 

1.............. – це свідомий системний вплив на процес і результати організації соціальної служби: розвиток соціальної допомоги, обслуговування, профілактика, патронаж, інспектування, консультуван­ня, інформування шляхом оптимального використання ресурсів клієнта та соціаль­ної служби різних форм власності, прийняття конкретного рішення щодо мети, завдань соціальної роботи з окремим випадком або набором факторів соціальної проблеми.

 

2. Співвіднесіть складові процесу менеджменту соціальної роботи до того, що вини передбачають.

Складові:	Їх наповнення:
1. Про­цес класичного управління;	А. Планування, організація, оперативне управління, мотивація (активі­зація та стимулювання роботи), навчання кадрів, облік та аналіз, зворотний зв’язок, координація, контроль4
2. Елементи менеджменту соціальної роботи як виду професійної людської діяльності;	Б. Прийоми, засоби та порядок (послідовність, регламент) здійснення процесу управління в цілому та в його складових функціях;
3. Функції управління організацією;	В. Збір, переробка, передача інформації (предмет мене­джменту), що використовується для відпрацювання рішень (продукт менеджмен­ту);
4. Засоби управлінської праці;	Г. Методи, засоби обробки та аналізу інформації, прийняття на цій основі конкретних рішень;
5. Технологія управління.	Д. Мета управління, спосіб досягнення мети, об’єкт і суб’єкт управління, які взаємодіють у певному середовищі.

 

3. У яких роках у розвинених країнах управління соціальною роботою та менеджмент соціальних служб стають центральними методами соціальної роботи:

	у 1985-1990;
	у 90-х;
	на початку ХХ ст.;
	у 1980-х.

 

4. Об’єктами менеджменту соціальної роботи є:

	ресурси соціальної служби, ре­сурси соціальної роботи, клієнти соціальних служб (ресурси клієнта), спеціалісти з соціальної роботи, вся система взаємовідносин, що складається при наданні соціа­льної послуги;
	керівний склад соціальних служб та органів управління соціальними службами;
	види діяльності керівних осіб соціальної служби, управління соціальними службами, з допомогою яких вони впливають на об’єкт менеджменту соціальної роботи;
	сукупність витрат (певна соціальна норма) полі­тичних, матеріальних, технологічних, фінансових, інформаційних, кадрових, особистісних.

 

5. Співвіднесіть моделі взаємозв’язку суб’єктів та об’єктів менеджменту в організації до їх ознак.

Моделі:	Ознаки:
1. Ієрархічна модель;	А. Містить такі ознаки: ієрархія майже відсутня; серед фахівців із соціальної роботи домінує солідарність; висока значимість самовизначеності та самоконтролю; рішення приймаються в процесі дискусій; функція керів­ника полягає, насамперед, у тому, щоб бути довіреним представником усіх співро­бітників служби; завдання керівника – моделювання та координація; шлях інфор­мації досить короткий – „кожен інформує кожного”;
2. Колективна модель;	Б. Це взаємодія між чітко сформованою метою та можливіс­тю співробітників вносити зміни до складових політики служби. Така цінність управління гарантує послідовність і гнучкість реагування служби на внутрішні та зовнішні зміни. На чолі такої організації завжди має перебувати менеджер вищого рівня – лідер, якому належить право остаточного рішення; йому асистує група управлінців стратегічного та тактичного рівнів;
3. Розвивальна модель.	В. Ця модель має такі домінуючі ознаки: повноваження щодо рішення та контролю зосереджені виключно в керівника соціальної служби; комунікація відбувається, переважно, в одному напрямку; характер комунікації – „розпорядження зверху”; компетентність співробіт­ників чітко регламентована; виробничий процес визначений; потенціал зміни структури організації невеликий.

 

6. Із запропонованих дій виберіть ті, що відноситься до менеджерського циклу в соціальній роботі й поставте у послідовності здійснення.

1. Переоцінка (повернення до первинного діагнозу); 2. діагноз визначення стану та затвердження проблеми; 3. визначення пріоритетів: базові точки зміни ситуації; 4. оцінка того, що ми робимо (ефективність чи результативність); 5. оцінка проблеми; 6. виконання; 7. втручання; 8. планування втручання (що нового, які зв’язки з’являються); 9. планування дій; 10. запобігання проблемам.

 

7. Складовими процесу менеджменту соціальної роботи є:

	процес класичного управління, мета управління, функції управління організацією, засоби управлінської праці, технологія управління;
	реєстрація, аналіз, опис;
	процес класичного управління, мета управління, функції управління організацією, аналіз, опис;
	засоби управлінської праці, технологія управління.

 

8. За своєю структурою і змістом моделі взаємозв’язку суб’єктів та об’єктів менеджменту в організації можна виділити:

	ієрархічну, колективну, розвивальну;
	групову, колективну, індивідуальну;
	общинну, індивідуальну;
	тимчасову та постійну.

 

9. Співвіднесіть основні складові організації та закономірності їх взаємозв’язку моделі самоаналізу організації за умовною назвою „Сім ознак менеджерсь­кого процесу соціальної служби” до їх розуміння.

Основні складові:	Їх розуміння:
1. Зовнішнє середовище (громада, оточення, партнери, конкуренти);	А. Знач­ною мірою визначає головні завдання, які потрібно виконати, та які технологічні та кадрові ресурси необхідно залучити для цього. Передумови її визна­чення є: реєстрація, аналіз ситуації; опис (формування) проблеми;
2. Призначення (мета);	Б. Є похідною функцією від рівня технологій та оточення, ресурсів клієнта та соціальної служби;
3. Проектування соціальної послуги (планування роботи);	В. Соціальні служби покликані розвивати свою здатність до змін, інновацій та новаторства. Вони можуть відрізнятися за функцією, яку виконує певна організація в системі соціального обслуговування, допомоги, захисту тощо. Для більшості соціальних служб здатність працювати творчо та керувати змінами, а також уміння бути новаторами, є ключем для довголіття;
4. Структура служби;	Г. Буває різним за своєю складністю, здатністю сприймати зміни та сприяти конкурентоспроможності організації;
5. Міжорганізаційні відношення;	Д. Увага зосереджується насамперед на загальному розподілі влади та повнова­жень, обробці інформації, визначенні ролі тих, хто буде приймати рішення в межах організації, на тому, як будуть зв’язані між собою окремі виробничі групи, підроз­діли. Діапазон такого планування сягає від визначення функцій у соціальній службі допомоги за місцем проживання до більш складного планування модулів;
6. Зміни (оновлення та новаторство);	Е. Є ключовим елементом стратегії багатьох соціальних служб у формуванні відносин між співробітниками;
7. Стратегічні питання.	Є. Тут існує багато рівнів: від ролі організації в суспільстві в цілому до конкретних ділянок роботи чи соціального обслуговування, які організація обирає для себе, аби безпосередньо брати в них участь, до того, як організація бажає пово­дитися в цій галузі, й, нарешті, до функціональних засобів, користуючись якими організація досягає своєї мети.

10. Чи можна ототожнити два поняття „менеджмент соціальної роботи” та „менеджмент соціальної служби”?

11................ менеджменту в соціальній роботі є керівний склад соціальних служб та органів управління соціальними службами.

12............. менеджменту соціальної роботи – це види діяльності керівних осіб соціальної служби, управління соціальними службами, з допомогою яких вони впливають на об’єкт менеджменту соціальної роботи.

13. Згрупуйте у три групи запропоновані функції менеджменту соціальної роботи.

А. Функції управління проблемами соціальних служб;	1. Правове регулювання;
Б. Функції розвитку соціальної служби;	2. Передбачення та виявлення проблем;
В. Функції управління соціальною службою в традиційному розумінні.	3. Структурне регулювання;
	4. Аналіз та дослідження проблем;
	5. Планування;
	6. Ієрархія проблем;
	7. Організація;
	8. Пошук і планування ресурсів;
	9. Керівництво;
	10. Контроль та аналіз шляхів розв’язання проблем.
	11. Управління інноваціями;
	12. Управління організаційною культурою соціальної служби;
	13. Координація;
	14. Регулювання муж організаційних відносин на території;
	15. Контроль.

 

14. Програмування соціальної роботи, одноосібне керівництво, пошук та визначення партнерів соціальної служби, структурність, розподіл влади в організації, діапазон контролю, делегування повноважень щодо прийняття рішень, відповідність влади і відповідальність це....................

 

15. Модель......................... є технологією менеджменту соціальної роботи; будується на комбінації чотирьох фундаментальних складових (модель): ставлення до соціальної роботи; ставлення до соціальної служби, ставлення до соціальної послуги; ставлення до людей.

16. Наведені характеристики соціальної служби розподіліть та дві групи: А- ті, що належать державній, і Б- ті, що належать приватній.

А. – характристики державної служби;	1. Суспільні цінності;
Б. – характристики приватної служби;	2. Клієнт призначається за норма­тивними документами держави, органів влади;
	3. Техніка надання послуги та ідея витрат;
	4. Бюрократична організація ієра­рхічної структури – піраміди, що обмежує прийняття рішення;
	5. Служба сама визначає, хто буде її клієнтом;
	6. Свій власний професійний досвід – більш вільні у прийняті рішення;
	7. Безмежний сектор;
	8. Завжди можуть себе обмежити;
	9. Не закладено потенціалу змін;
	10. Однорідний підхід до клієнта, процедури, закладені урядом;
	11. Закладено потенціал змін відпо­відно до законів ринку;
	12. Дотримуються вимог статусу державних службовців;
	13. Індивідуальний підхід, що зале­жить від ситуації та професійнос­ті вирішення;
	14. Відповідальні перед державою, підпорядковані широкому колу;
	15. Особлива увага з боку засобів масової інформації;
	16. Професіонали, що дотримуються етичних стандартів;
	17. Відповідальні перед клієнтом, чітко враховують, що клієнт має також певні права;
	18. Приватна власність.

17. Поставте у логічній послідовності інструментальні етапи організації прийняття та виконання рішення, які ха­рактерні для соціальної служби в період її розвитку, модернізації, модифікації.

1. виконання рішення та оцінка результату; 2. визначення проблеми; 3. оцінка альтернатив і вибір найкращої; 4. аналіз проблеми; 5. визначення альтернативних рішень.

18. Співвіднесіть прийоми процедури прийняття рішення, що використовуються у менеджменті соціальної роботи, до їх розуміння.

Прийоми:	Їх розуміння:
1. Авторитарний;	А. Керівник використовує штатних працівників служ­би як збирачів інформації для прийняття рішення, але рішення приймає самостійно;
2. Квазіавторитарний;	Б. Керівник проводить консультації з підлеглими (час­тіше за все – з кожним окремо) та самостійно приймає рішення (враховуючи або не враховуючи точку зору підлеглого);
3. Консультативний;	В. Усі етапи роботи проводяться спільно;
4. Квазіколегіальний;	Г. Збір інформації та обговорення варіантів рішення проводиться керівником спільно з підлеглими. Однак останнє слово залишається за керівником служби;
5. Колегіальний.	Д. Рішення приймається керівником служби самостійно, без консультування з підлеглими.

 

19. Виражена цілеспря­мованість, максимальна обґрунтованість, адресність, узгодженість, правомірність, ефективність, конкретність, своєчасність, повнота, чіткість і стислість – це........................................

20. Наведені основні ознаки соціальної професійної діяльності поділіть на дві групи: А- ті, що належать менеджерам, і Б – ті, що належать фахівцям соціальної служби.

А. – ознаки професійної діяльності менеджера;	1. Спеціалізований підхід;
Б. – ознаки професійної діяльності фахівця.	2. Міждисциплінарний підхід;
	3. Повинні керувати персоналом соціальної служби;
	4. Протидіють тому, щоб їх контро­лювали;
	5. Повинні одночасно враховувати багато інтересів (суспільства, соціуму, служби, спеціаліста, клієнта);
	6. Орієнтуються на одну групу інте­ресів (клієнти);
	7. Розглядають контроль за витратами як головний пріоритет;
	8. Розглядають контроль за витрата­ми як обмеження;
	9. Представляють перш за все соціальну службу;
	10. Рішення визначаються соціальною політикою та консенсусом (колегіальний стиль);
	11. Представляють передусім себе;
	12. Приймають рішення самостійно (власне рішення).

21.............. в соціальній роботі – це, переважно, індивідуалізована творчість соціального працівника, особистісний стиль, ідеологія менеджера соціальної робо­ти.