Тема 7. Соціальна робота з представниками проблемних груп. Соціальна робота з жінками

Соціальна робота з представниками проблемних груп; характеристика проблемних груп; робота з клієнтами проблемних груп; соціальна робота з жінками; проблемна ситуація, ризик, група ризику, проблемна група, „практичне поле” соціальної роботи з представниками проблемних груп.

1. Робота з людьми похилого віку (ЛПВ) здійснюється на................ рівнях.

 

2. З наведеного переліку груп проблем, що виникають у житті дитини, оберіть ті, що виокремлюють соціальні педагоги/працівники.

1. Проблеми, пов’язані з конфліктами й морально-психологічним кліматом у школі, мікросередовищі; 2. проблеми свободи вибору й соціальної творчості; 3. проблеми, пов’язані з неблагополуччям сім‘ї, порушенням прав дитини й насильством; 4. проблеми, пов’язані з неадекватною та девіантною поведінкою, дезадаптацією дітей і підлітків у соціаль­ному середовищі; 5. Проблеми соціальної адап­тації й дезадаптації; 6. проблеми соціальної інтег­рації або дезінтегрованості.

3. Співвіднесіть поняття до його визначення.

Поняття:	Визначення:
1.Маргінали;	А. Особи такої поведінки, що не узгоджу­ється з нормами, не відповідає сподіванням соціальної групи або всього товарист­ва;
2. Девіанти;	Б. Це люди, які мають функціональні об­меження, нездатні до якоїсь діяльності в результаті захворювання, відхилень або хиб розвитку, нетипового стану здоров’я, внаслідок неадаптованості зовнішнього середовища до особливих потреб індивіда, через негативні стереотипи, забобони, що виділяють нетипових людей у соціально-культурній системі;
3. Антисоціальні особистості;	В. „Індивіди, які втратили озна­ки належності до стабільного соціального інституту, прошарку, групи в межах сформованих соціальних стосунків, що перебувають у проміжному, „пограничному” стані між ними”;
4. Особи з обмеженими можливостями;	Г. Люди, які не відповідають стандартам поведінки, що схвалюється товариством, тобто особистості, суспільна поведінка яких не збіга­ється з узвичаєними в даному товаристві соціальними нормами, традиціями, що склалися;
5. Злиденні;	Д. особи, які характеризують феномен „самотності” – соціально-психологічний стан відсутності соціальних контактів, поведінкової відчуженості та емоційної незалученості індивіда; соціальна хвороба, що полягає в масовій наявно­сті індивідів, які відчувають такі стани;
6. Самотні.	Е. Люди, які характеризуються феноменом жебракування – „стан, при якому ведення нормального способу життя стає неможливим або скрутним через відсутність матеріальних засобів і коштів, власності, навичок трудової діяльності, а соціальне функціонування забезпечується певною мірою збором милостині”.

4. Найпоширенішою формою роботи з хворими на алкоголізм є:

	видання пропагандист­ської літератури про наслідки зловживання; читання лек­цій і проведення бесід в освітніх закладах з метою соціалізації особистості; тесту­вання на предмет залежності, що проводиться в школах-колоніях, виправних установах із метою виявлення хворих; функціонування телефонів довіри;
	будинки нічного пере­бування, нічліжки; телефони довіри для бомжів і бурлак; притулки, їдальні й душо­ві з пральними; соціальні центри і відділи; фонди, що здійснюють комплексну допомогу;
	рух „Анонімні алкоголіки”, програми „Анонімні діти алкоголіків”, „Анонімні спів залежні”;
	різного роду державні програми.

5. Однією з ефективних форм соціальної допомоги жінкам, що є одночасно підприємством, соціальною службою і навчальним закладом є......

 

6............ – особи, які вільно й навмисно припиняють своє життя.

 

7. Співвіднесіть форми організації соціальної роботи з жінками до країн, де вони існують.

Форми організації соціальної роботи:	Країни:
А. Притулки;	1.США;
Б. Кризові центри для жертв насильства;	2. Австрія;
В. Телефонна служба „Жінки - насильство – інформація”;	3. Швеція;
Г. Центри інформації для жінок;	4. Великобританія;
Д. Багатопрофільні жіночі центри;	5. Франція;
Е. Центри планування сім'ї та сімейного виховання;	6. Німеччина.
Є. Центр ресурсів для самотніх батьків.

8. Що з наведеного нижче робить „проблемна ситуація”:

	Диктує спрямованість організації соціальної роботи на проблемно-орієнтований підхід до неї, що означає вирішення проблем клієнтів з акцентом на усвідомлення, стимулювання й підтримку їхніх власних здібностей і ресурсів;
	Ситуативна характеристика проблемної діяльності, що означає неви­значеність її наслідків, за якої можливі альтернативні варіанти помилки або успіху;
	Припускає спрямо­ваність на здійснення завдань реформування соціальної роботи в Україні; насампе­ред, у таких її сферах, як соціальна політика, державно-правові основи, здоров’я і здоровий спосіб життя нації, захист і забезпечення цивільних прав і свобод тощо.

9. Девіанти це:

	Особи такої поведінки, що не узгоджу­ється з нормами, не відповідає сподіванням соціальної групи або всього товарист­ва;
	Це наслідок відносної бідності, що припускає позбавлення матеріальних благ „понад першу необхідність”;
	Індивіди, які втратили озна­ки належності до стабільного соціального інституту, прошарку, групи в межах сформованих соціальних стосунків, що перебувають у проміжному, „пограничному” стані між ними”;
	Суб’єктивні відчуття й психосомати­чні реакції особистості, викликані недостатністю навантаження на сенсорику лю­дини в умовах повної ізоляції або часткового обмеження життєвих умов.

10. Найпоширенішою формою роботи з хворими на алкоголізм є:

	Видання пропагандист­ської літератури про наслідки зловживання; читання лек­цій і проведення бесід в освітніх закладах з метою соціалізації особистості;
	Будинки нічного пере­бування, нічліжки; телефони довіри для бомжів і бурлак; притулки, їдальні й душо­ві з пральними; соціальні центри і відділи; фонди, що здійснюють комплексну допомогу;
	Рух „Анонімні алкоголіки”, програми „Анонімні діти алкоголіків”, „Анонімні співзалежні”;
	Тесту­вання на предмет залежності, що проводиться в школах-колоніях, виправних установах із метою виявлення хворих; функціонування телефонів довіри.

11. Метою соціальної роботи з жінками є:

	Розвиток здатності самостійно долати труднощі;
	Розв’язання основних проблем, пов’язаних з їхнім соціальним статусом;
	Поступальний соціальний розвиток субкультури;
	Подолання гендерних проблем.

12. Новий етап соціальної роботи з жінками в західних країнах розпочався:

	В 90-х рр. ХХ ст.;
	В 60-х рр. ХХ ст.;
	На початку ХХІ ст.;
	В 80-х рр. ХХ ст.

 

13. Притулки для жінок існують у структурі соціальних служб:

	України, Росії, Польщі, США;
	Австрії, Великобританії, Німеччини, Швеції, Франції, США;
	Країн СНД;
	Франція, Японія, Китай.

 

14. ”Гаряча лінія” телефону довіри працює у:

	Австрії, Великобританії;
	Франції, США;
	Німеччини, Швеції, Франції, США;
	Франція, Японія, Китай.

 

15. Центри планування сім’ї та сімейного виховання в Англії почали функціонувати у:

	1946 р.;
	1990 р.;
	1979 р.;
4.	1991 р.

16....................... – це категорії людей, чий соціальний стан за тими або іншими ознаками не має стабільності, які практично не можуть поодинці перебороти труд­нощі, що виникли в їхньому житті; все це в результаті може призвести до втрати ними соціальної значущості, духовності, морального образу, біологічної загибелі.

17. Сім’я................, крім тих проблем, з якими стикається будь-яка сім’я, мають і свої власні труднощі, зокрема, проблеми зі здоров’ям; психологічне напруження в сім’ї з ряду причин; проблема з освітою дітей.

18. Поняття.................... розцінюється як складна біопсихо-соціальна категорія, характерологічна особливість якої полягає в тому, що люди з обмеженими можливостями відчувають функціональні утруднення не тільки вна­слідок захворювання, відхилень або недоліків розвитку, а й у результаті непристо­сованості соціального оточення до їхніх соціальних потреб, забобонів суспільства, ганебного ставлення до інвалідів.

19. Співвіднесіть основні види міграції до їх розуміння.

Види міграції:	Їх розуміння:
1. Епізодична;	А. Пересування відносно стабільними маршрутами в один бік, а потім назад;
2. Маятникова;	Б. З різних причин – поворотні типи, а також безпо­воротні – міграція як така;
3. Сезонна;	В. Поїздка на лікування, навчан­ня, відпочинок;
4. Орга­нізована;	Г. Здійснюється силами і засобами самих мігрантів;
5. Неорганізована, стихійна;	Д. Здійснюється за участю держави або суспільних органів;
6. Добровільна;	Е. Є наслідком певної політики держави;
7. Змушена;	Є. Здійснюється людиною з власної волі у зв’язку з наявними в неї потребами;
8. Примусова.	Ж. Під неї потрапляють особи, змушені покидати місце свого проживання через різноманітні природні або антропогенні катаклізми.

20. Форми й методи соціальної роботи з.......................... різноманітні: будинки нічного пере­бування, нічліжки; телефони довіри для бомжів і бурлак; притулки, їдальні й душо­ві з пральними; соціальні центри і відділи; фонди, що здійснюють комплексну допомогу.

 

21. Співвіднесіть конкретну роботу з клієнтами проблемних груп.

Проблемна група:	Соціальна робота:
1. Наркомани;	А. Відновлення фізичних і психічних сил, коригування особистісних настанов щодо адаптації до нових умов життя, допомога в придбанні нових спеціальностей і роботи;
2.Військові та їх сім’ї;	Б. Розв’язання основних проблем, пов’язаних з соціальним статусом;
3. Жінки;	В. Встановлення плідних й змістовних стосунків з клієнтами; допомога у зміні поведінки; спроба прищепити навички відповідальності за прийняті рішення при розгляді альтернатив і пошуку правильного вибору в життєвих ситуаціях;
4.Ув’язнені;	Г. Заборонено легальне виробництво, переробку й поширення наркотичних засобів, здійснюваних у медичних і наукових цілях; ліквідовується будь-яке незаконне виробництво сировини для наркотиків; здійснюється боротьба з нелегальним ви­готовленням і торгівлею наркотичними засобами;
5. Інваліди;	Д. Соціальний контроль за стримуванням і подоланням про­явів агресії та насильства, у межах якого функціонують соціальні готелі й кризові центри; телефонне та очне консультування; телефони довіри; відділення психологічного розвантаження; відділи з консу­льтацій у соціальних службах;
6.Мігранти;	Е. Фахова реабілітація й працевлаштування, що дозволить одержати матеріальну незалежність і реалізувати здатність до самозабезпечення;
7.Жертви насильства.	Є. Підтримка правової гідності людини, яка потрапила в проблемну ситуацію і намагається „відновитися” в новому товаристві.