Облік і аналіз показників охорони праці. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій

Облік показників, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці спрямовані (відповідно до одержаної інформації) на розробку та прийняття управлінських рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає у системному обліку показників стану охорони праці, в аналізі отриманих даних та узагальненні причин недотримання вимог законів та нормативно-правових актів, а також причин невиконання планів з охорони праці з розробкою заходів, направлених на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали:

- про нещасні випадки та професійні захворювання;

- результати всіх видів контролю за станом охорони праці;

- дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці);

- матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання тощо.

Аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці забезпечують служби охорони праці обласної та районних державних адміністрацій, виконкому, міських, селищних і сільських рад та служби охорони праці підприємства. Основою для аналізу та оцінки показників стану умов та безпеки праці є "Єдина державна система показників умов і безпеки праці", дані про травматизм на виробництві та професійні захворювання, пожежі, дорожньо-транспортні пригоди й аварії.

Основними показниками обліку на всіх рівнях є:

— рівень виробничого травматизму;

— рівень профзахворювань;

— рівень захворювань, пов'язаних з умовами праці;

— кількість працюючих у незадовільних умовах праці;

— кількість обладнання, що не відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці;

— кількість технологічних процесів, що не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці;

— кількість аварійних будівель і споруд;

— забезпеченість засобами індивідуального захисту;

— забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями;

— витрати на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

— витрати на повне відшкодування збитків потерпілим від нещасних випадків та профзахворювань (або витрати на соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань);

— витрати на розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань.

В результаті обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносяться доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також — по стимулюванню діяльності окремих структурних підрозділів, служб, працівників за охороною праці, які будуть розглянуті окремо.

Державний стандарт ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять»містить таке визначення ризику:

Ризик - імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її важкості.

Міжнародний документ «ИСО/МЭК 51:1999 Аспекти безпеки - Посібник із включення їх у стандарти» містить такі визначення щодо процедур аналізу ризиків:

Оцінювання ризику - засноване на результатах аналізу ризику процедура перевірки, що встановлює, чи не перевищується припустимий ризик.

Аналіз ризику - систематичне використання інформації для виявлення небезпеки та оцінки ризику.

Залишковий ризик - ризик, що залишається після застосування захисних заходів.

Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007 «Системи управління охороною праці. Вимоги» визначає:

Припустимий (допустимий) ризик - це ризик, що зменшений до рівня, який організація може допустити, з огляду на її легальні зобов'язання та її власну політику в галузі професійної безпеки і здоров'я.

Перший етап управління ризиками - це виявлення можливості виникнення небезпечних ситуацій для працівників з урахуванням їх можливих дій.

Процедура передбачає всебічний розгляд технологічного процесу з погляду на безпечність та нешкідливість для працівників з урахуванням усіх аспектів, а також виявлення шкідливих і небезпечних виробничих чинників, що діють у виробничому середовищі та можуть призвести до небезпечної події.

На другому етапі визначається ступінь базового ризику виникнення небезпечних ситуацій. Оцінка базового ризику – загальний процес оцінки ступеню ризику, при якому ігнорується існуюче управління ризиками.

Базовий ризик - це значення ризику (і відповідне значення його ступеню, що визначають на основі якісних критеріїв, через процедури експертного оцінювання тощо), яке визначають перед впровадженням заходів управління ризиками. Ступінь базового ризику (відносна оцінка в балах) виникнення небезпечної ситуації визначається за формулою:

R= Т×П×В_р,

у якій: R -ступінь ризику, балів;

Т - ступінь важкості та можливих наслідків небезпечної події, балів;

П - ступінь інтенсивності контакту працівника з небезпекою, балів;

В_Р- індекс імовірності виникнення небезпечної події, балів.

 

Характеристика імовірності виникнення небезпечної події в балах, тобто індекс імовірності небезпечної події визначається шляхом експертного оцінювання на основі якісної оцінки імовірності за таблицею 3. Експертиза проводиться групою призначених фахівців.

Таблиця 3. Характеристика індексу імовірності небезпечної події В_Р

 

Ступінь імовірності небезпечної події	Коментар
Кількість балів, Вр	Якісна оцінка імовірності
	Регулярно або майже напевно	Подія спостерігається регулярно. Подія трапляється в більшості випадків.
	Досить імовірно	Подія спостерігається періодично.
	Імовірно	Подія трапляється інколи.
	Малоймовірно	Подія спостерігається рідко.
	Майже неймовірно	Подія трапляється лише при винятковому збігу обставин

 

Оцінку важкості можливих наслідків небезпечної події (в балах) визначають на основі експертного оцінювання за таблицею 4, а оцінку ступеня інтенсивності контакту працівника з небезпекою за таблицею 5.

Таблиця 4. Визначення ступеню тяжкості небезпечної події Т

 

Ступінь тяжкості небезпечної події	Можливі наслідки	Можливе реагування та заходи з ліквідації наслідків
Кількість балів, Т	Якісна оцінка можливої події
	Катастрофічна	Груповий нещасний випадок; Нещасний випадок із смертельними наслідками	Розслідування державними органами влади. Кримінальна відповідальність. Штрафні санкції. Зупинення робіт. Анулювання ліцензії.
	Суттєва	Стійка втрата працездат-ності (каліцтво). Тимчасова втрата пра-цездатності понад 60 днів. Профзахворювання.	Розслідування державними органами влади. Кримінальна відповідальність. Штрафні санкції згідно Кодексу про адмі-ністративні правопорушення (КпАП). Можливе призупинення робіт.
	Незначна	Травма, профзахворюван-ня з втратою працездат-ності до 60 днів.	Розслідування. Штрафні санкції. Можливе призупинення робіт.
	Мінімальна	Травма без втрати працездатності, потреба у стаціонарній медичній допомозі, переведення на легшу роботу.	Внутрішнє розслідування. Адміністративна відповідальність ІШтрафні санкції згідно КпАП.
	Несуттєва	Інцидент.	Дисциплінарна відповідальність

Таблиця 5. Характеристика інтенсивності контакту з небезпекою, П

Кількість балів, П	Характеристика	Інтенсивність контакту працівника з небезпекою
	Постійний контакт з небезпекою "актз	Постійно або декілька разів протягом робочої зміни при виконанні виробничих операцій.
	Епізодична можливість контакту з небезпекою	Один чи декільк разів на місяць при виконанні небезпечних виробничих операцій.
	Мінімальний контакт з небезпекою	Один чи декілька разів на рік

Третій етап управління ризиками - розробка, планування та впровадження заходів щодо зменшення ризиків, які враховують результати оцінки ступеню базового ризику.

Планування заходів щодо зменшення ризиків потребує урахування способів реагування на визначений ступінь ризику (таблиця 6).

 

 

Таблиця 6. Планування заходів управління ризиками в залежності від ступеню базового ризику

Ступінь базового ризику, R	Реагування на ситуацію, планування заходів щодо управління ризиками
Екстремальний (55-75 балів)	Потребує невідкладних дій вищого керівництва із обов'язковим складанням плану заходів та призначенням відповідальних осіб. При необхідності - призупинення ведення робіт.
Високий (25-54 балів)	Потребує уваги вищого керівництва. Терміново проінформувати працівників та їх безпосередніх керівників, керівника відповідного підрозділу та начальника служби охорони праці. Вжити заходи по забезпеченню безпеки працівників.
Середній (10-24 балів)	Проінформувати працівників та безпосередніх керівників, керівника відповідного підрозділу та начальника служби охорони праці. Вжити заходи щодо зменшення ризику.
Низький (1-9 балів)	Управління шляхом виконання існуючих процедур. Звичайно не потребує додаткових ресурсів. Проінформувати керівника підрозділу та начальника служби охорони праці по закінченню робіт для визначення ступеню ризику.

Четвертий етап пов'язаний з оцінкою ефективності застосованих оцінку залишкового ризику та визначити, чи став припустимим ризик виникнення небезпечної ситуації, тобто чи досягли впроваджені заходи очікуваного ефекту.

Оцінка залишкового ризику – загальний процес оцінки ступеню ризику, при якому враховується ступінь ризику ситуації, що знаходиться під контролем.

Для оцінки залишкового ризику застосовують аналогічні процедури.

Документувати дії по зменшенню ризиків можна за допомогою карти оцінки ризиків (таблиця 7).

 

 

Таблиця 7. Карта оцінки ризиків

 

Карту склав: ____________________ Дата складання:____________________

Узгоджено: Начальник служби охорони праці «» 200

КАРТА ОЦІНКИ РИЗИКІВ № _________

Процес:

Операція:

Задіяний персонал:

Вимоги до засобів індивідуального захисту:

Виробнича операція

Джерело небезпеки

Можливі наслідки

Рівень ризику

Суб'єкт, що піддається ризику

Існуючі заходи щодо попередження ризику

Оцінка базового ризику

Запропоновані заходи

Оцінка залишкового ризику

Імовірність (Вр)

Вжкість (Т)

Інтенсивність контакту з небезпекою (П)

Ступінь базового ризику

Імовірність (Вр)

Важкість (Т)

Інтенсивність контакту з небезпекою (П)

Ступінь залишкового ризику

ІЗ

 

Наступне питання, яке повинно знайти своє відображення в СУОП,— це порядок ідентифікації (визначення) небезпек.

Ідентифікація небезпеки забезпечується шляхом аналізу причин та обставин нещасних випадків і професійних захворювань, виявлення невідповідності стану умов, безпеки праці та організації робіт чинним нормативно-правовим актам, визначення об'єктів підвищеної небезпеки, яким необхідно в першу чергу приділяти увагу.

Обов'язковою умовою оцінки ризиків є наявність мінімально необхідної кількості показників, що характеризують стан умов та безпеки праці.

До цих показників можуть належати:

1) Коефіцієнт частоти травматизму К_ч - кількість нещасних випадків або профзахворювань, які сталися на підприємстві у відповідний період часу, на 1000 працюючих.

2) Коефіцієнт тяжкості травматизму К_т - середня тривалість непрацездатності одного потерпілого, яка виражена в робочих днях.

3) Коефіцієнт додержання працюючими інструкцій з охорони праці (К₀), що розраховується як співвідношення між кількістю працюючих із додержанням інструкцій з охорони праці та загальною чисельністю працюючих на момент перевірки.

4) Коефіцієнт технічної безпеки обладнання (К_б.о), що розраховується як співвідношення між кількістю визначених ССБП показників безпеки, яким відповідає обладнання, та загальною кількістю показників безпеки, визначених ССБП.

5) Коефіцієнт безпеки технологічних процесів (К_Т.П),що розраховується як співвідношення між кількістю технологічної документації, в якій відображено вимоги безпеки, та загальною кількістю технологічної документації.

6) Коефіцієнт додержання допустимих рівнів шкідливих виробничих факторів, що розраховується як спів відношення між кількістю факторів, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам, та загальною кількістю таких факторів.

7) Коефіцієнт виконання планових робіт з охорони праці (К_С), що розраховується як співвідношення між кількістю фактично виконаних заходів та запланованими.

Аналіз може проводитися також за іншими кількісними та якісними показниками, які найбільше відповідають особливостям технології і організації виробництва на підприємстві.

Кількість показників, що застосовуються для оцінки ризиків та їх регулювання, залежить від стану умов і безпеки праці на конкретному підприємстві, наявності та стану об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та кількості працюючих.

Регулювання ризиків повинно здійснюватись з урахуванням пріоритетів заходів, що застосовуються, а саме: вилучення небезпечної роботи, застосування інженерних методів контролю (діагностики), забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту, посилення адміністративних методів контролю.

 

Питання для самоконтролю

1. Основні функції системи охорони праці.

2. Основні завдання системи охорони праці.

3. Види планування заходів з охорони праці.

4. Види контролю стану охорони праці.

5. Адміністративно-громадський триступеневий контроль стану охорони праці.

6. Облік показників безпеки праці.

7. Аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці.

8. Розрахунок ступеня базового ризику виникнення небезпечної ситуації.

9. Характеристика індексу імовірності небезпечних подій.

10. Визначення ступеня тяжкості небезпечних подій.

11. Планування заходів управління ризиками в залежності від ступеня базового ризику.

12. Карта оцінки ризиків.

 

 

Практичне заняття 4.3