Системний підхід повинен стати основним методологічним засобом розв'язання проблем охорони праці. До системо-утворювальних основних функцій управління охороною праці належать:
— формування працеохоронної політики підприємства на основі державної політики;
— визначення цілей і завдань управління охороною праці згідно з виробленою політикою;
— розроблення стратегічного (перспективного) щорічного та оперативного планів реалізації працеохоронної політики;
— розроблення цільових програм управління охороною праці;
— реалізація (впровадження) програм і планів охорони праці;
— мотивування і формування працеохоронної свідомості персоналу;
— оперативне управління і координація дій;
— вимірювання показників охорони праці (моніторинг);
— звітування, обмін інформації, ведення документації;
— аналіз і вдосконалення системи.
Перехід на ринкові відносини потребує не тільки реконструкції виробничих технологій, а й реструктуризації системи управління, оновлення технології управління, його функцій. Традиційні лінійно-функціональні структури управління підприємством будуть трансформуватися у матричні структури, зокрема з програмно-цільовим управлінням охороною праці.
Інструментами працеохоронної політики є: економічні важелі (страховий тариф, штрафи, премії, пільги, компенсації, доплати, відшкодування та ін.), правова відповідальність (дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна), соціально-психологічні методи (навчання, виховання, системні вимоги до управлінського персоналу). Одержання максимального прибутку за рахунок ігнорування охорони праці веде до банкрутства підприємства і юридичної відповідальності.
Управління — це цілеспрямований вплив керівника на трудовий колектив з метою вирішення поставлених завдань. Системний підхід полягає в об'єднанні окремих розрізнених заходів у єдину систему цілеспрямованих дій на всіх рівнях і стадіях управління виробництвом. Управління можна визначити також як упорядкування системи, приведення її у відповідність до об'єктивних закономірностей.
Створення СУОП здійснюється послідовним визначенням політики, зобов'язань керівництва, мети роботи, об'єкта та органів управління, завдань і заходів з охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, створенням системи мотивації, контролю обліку, аналізу, оцінки ризику, аудиту та моніторингу діяльності, технології управління, комп'ютеризації і комунікації системи складання організаційно-методичної документації, впровадження, забезпечення функціонування системи і контролю ефективності СУОП, подальшим удосконаленням системи. Отже, СУОП є цільовою підсистемою загальної системи управління підприємством, яка охоплює усі напрями виробничо-господарської діяльності.
Система управління охороною праці й ризиком — це сукупність органів управління підприємством (структурним підрозділом), які на підставі чинних нормативно-правових актів здійснюють планомірну діяльність щодо виконання завдань охорони праці, спрямованих на усунення неприпустимого ризику для здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Об'єктом управління охороною праці й ризиком на підприємстві є діяльність структурних підрозділів і функціональних служб щодо здійснення правових, навчально-виховних, соціально-економічних, організаційно-технічних і санітарно-профілактичних заходів з охорони праці й усунення неприпустимих ризиків.
Мета функціонування СУОП — здійснення державної політики щодо охорони праці, яка спрямована на усунення неприпустимого ризику для здоров'я працівників під час виробничої діяльності, запобігання нещасним випадкам, профзахворюванням і аваріям шляхом комплексного вирішення встановлених завдань роботи з охорони праці.
Управління охороною праці й ризиком на підприємстві здійснюють:
— у цілому по підприємству — директор (роботодавець) і його заступники;
— у підрозділах — їх керівники.
Організаційно-методичну та наглядову діяльність з охорони праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх виконанням здійснює служба охорони праці, яка підпорядковується безпосередньо директору.
Нормативною базою СУОП є Конституція України, Закон "Про охорону праці", Кодекс законів про працю, постанови Верховної Ради, постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента, Національна програма поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, Закон "Про охорону здоров'я", Закон "Про пожежну безпеку", система стандартів безпеки праці, правила, норми, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці. Дотримання вимог нормативно-правових актів про охорону праці здійснюється шляхом забезпечення функціонування СУОП, тобто шляхом планомірного виконання спеціальних і загальних функцій управління охороною праці
Спеціальні завдання управління охороною праці й ризиком на підприємстві. Завдання управління охороною праці й ризиком на підприємстві випливають з усієї виробничо-господарської діяльності у відповідних підрозділах. У табл. 1 наведені основні завдання управління охороною праці й ризиком на підприємстві та органи управління з виконання цих завдань. Варто зазначити, що власник підприємства всебічно підвищує роль безпосередніх керівників підрозділів (робіт) у створенні на кожному робочому місці безпечних та нешкідливих умов праці, зменшенню ризиків
Таблиця 1. Завдання управління охороною праці на підприємстві
| Завдання управління | Орган управління | Критерії ефективності | Основні регламентуючі нормативно-Правові акти | |
| 1. | Навчання працівників безпечних методів праці. Виховання у працівників психології безпеки, запобігання неприпустимим ризикам | КП СОП | Рівень знань вимог охорони праці персона-лом, зменшення кількості пору-шень інструкцій, правил і норм, запобігання неприпустимим ризикам | Типове положення про навчання з питань охорони праці. ДНОП Наказ № 15 від 26.01.05р. |
| 2. | Створення норма-тивно-правових актів підприємства з охорони праці (інструкцій, поло-жень, стандартів підприємства). Створення поло-ження про порядок ідентифікації, оцінки й усунення неприпустимих професійних ризиків на робочих місцях. Створення карт умов праці й карт ідентифікації, оцінки й усунення неприпустимих ризиків за робо-чими місцями. Придбання дер-жавних і галузевих нормативно-правових актів | КП СОП | Створення системи управління охороною праці й ризиком на підприємстві та ін. Запобігання неприпустимим професійним ризикам під час виконання всіх видів робіт на усіх робочих місцях | НПАОП 0.00-6.03-93. Поло-ження про порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві. НПАОП 0.00-4.03-04 Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці. НПАОП 0.00-4.14-94 Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. НПАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці Міжнародний стандарт OHSAS 18001, OHSAS 18002 |
| 3. | Технічна підготовка виробництва з урахуванням вимог охорони праці | КП СОП СГД СГК | Повнота врахування вимог охорони праці в конструкторсько-технологічній документації, організаційно-технічних заходах | НПАОП 0.00-7.03-94 Методика проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці |
| 4. | Безпека виробничого устаткування | КП СГМ СГЕ | Відповідність устаткування вимогам безпеки | НПАОП 01.41-1.01-01 Правила охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва ДНАОП 0.00-1.03-93. Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском та ін |
| 5. | Безпека технологічних процесів | КП СГТ | Відповідність технологічних процесів вимогам безпеки | НПАОП 01.1-1.01-00. Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві. НПАОП 01.2-1.03-08. Правила охорони праці у птахівництві НПАОП 01.2-1.09-05 Правила охорони праці у тваринництві. |
| 6. | Безпека будівель і споруд | КП СГМ | Відповідність будівель і споруд будівельним нормам і правилам | СНиП ІІІ-4-80. Техника безо-пасности в строительстве. ДБН В. 1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва. СНиП 2.09.02-85. производ-ственные здания. СНиП 2-09.03-85. Сооружения промыш-ленных предриятий. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания та ін. |
| 7. | Нормалізація санітарно-гігієнічних умов | КП | Відповідність санітарно-гігієнічних умов праці вимогам стандартів, правил і норм | Гігієнічна класифікація пра-ці показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Наказ МОЗ від 31.12.97 р. № 382. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. ГОСТ 12.1.005 88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. ГОСТ 12.012-90. ССБТ. Вибрацион-ная безопасность. Общие требования ДНАОП 3.03-8.08 -93. Перелік важких робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забо-роняється застосування праці жінок та ін. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми виробничих приміщень |
| 8. | Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту | КП ВМТП | Забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту згідно з нормами | ДСТУ 7238:2011 Система стандартів безпеки праці. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимого та класифікація. ДСТУ 7239: 2011 Система стандартів безпеки праці. Засоби індивіду-ального захисту. Загальні ви-моги та класифікація. НПАОП 0.00-4.01-08 Положення про порядок забезпечення праців-ників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, НПАОП 0.00-3.01-98 Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства |
| 9. | Забезпечення оптимальних режимів роботи та відпочинку працівників | КП ВПіЗ | Запровадження оптимального режиму праці та відпочинку згідно із законодавством | Кодекс законів про працю України. Правила внутрішнього трудового розпорядку |
| 10. | Безпека об'єктів підвищеної небезпеки | КП СГМ СГЕ | Безпека експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки | НПАОП 0.00-8.24-05. Перелік робіт з підвищеною небезпекою. НПАОП 0.00-1.01-07 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. НПАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском. НПАОП 0.00-1.08-94 Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів |
| 11. | Протиаварійний захист | КП СГМ СГЕ | Запобігання аваріям | НПАОП 0.00-4.33-99 Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації. |
| 12. | Забезпечення ергономічних вимог до робочих місць | КП СГК | Відповідність робочих місць до ергономічних вимог | ГОСТ 12.2.32-78. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования ГОСТ 12.2.083-78. ССБТ. Робоче место три выполнении работ стоя. Общие эргономические гребования |
| 13. | Санітарно-побу-тове обслуговування працівників | КП | Відповідність санітарно-побутових об'єктів нормам | СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания |
| 14. | Лікувально-профілактичне обслуговування працівників | КП МСЧ | Оздоровлення персоналу | Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медогляди. НПАОП 0.00-1.55-77 Правила безкоштовної видачі лікувально-профілактичного харчування. НПАОП 0.00-4.36-87 Про порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці |
| 15. | Безпека експлуатації транспортних засобів | КП | Безпека експлуатації транспортних засобів | Закон України "Про дорожній рух", СНиП 2.06.07-91. Промышленный транспорт. ДНАОП 0.00-1.28-97. Правила охорони праці на автомобільному транспорті. ГОСТ 12.3.009-76. ССБТ. Работы по-грузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности |
| 16. | Протипожежний захист | КП СОП | Протипожежна безпека | Закон України "Про пожежну безпеку", ДБН В.1.1.7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва“ ДСТУ 2272-93 "Пожежна безпека. Терміни та визначення" |
| 17. | Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Соціальний захист потерпілих на виробництві | КП Д ПК СОП | Відшкодування збитків потерпілим | Закон України "Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Закон України "Про колективні договори і угоди". 1994. Спільні рекомендації державних органів і профспілок щодо змісту розділу "Охорони праці" в колективному договорі |
| 18. | Захист природного навколишнього середовища | КП СОП | Запобігання забрудненню природного навколишнього середовища | Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища". ДСТУ 18014010-97. Застанови щодо здійснення екологічного аудиту. Загальні принципи. ДСТУ ISО 14010-97 застанови щодо здійснення екологічного аудиту. Процедури аудиту. Аудит систем управління навколишнім середовищем |
| 19. | Безпека промислової продукції і послуг | КП Д | Відповідність продукції вимогам безпеки. Сертифікат відповідності. Ліцензія на право випуску продукції | ГОСТи, ДСТУ, ТУ на продукцію |
| 20. | Професійний добір | ВК КП | Професійна відповідність персоналу виконуваній роботі | ДНАОП 0.03-8.06-94. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі. ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій |
| 21. | Запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру на виробництві (унаслідок порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, використання у власних цілях транспортних засобів, устаткування, механізмів, інструменту та ін.) | КП СОП персоналу | Запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру | Концепція державної політики невиробничого травматизму. Положення про розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру |
Умовні позначення: Д — директор (роботодавець); СОП — служба охорони праці; КП — керівник підрозділу; СГМ — служба головного механіка; СГТ — служба головного технолога; СГК — служба головного конструктора; СГЕ — служба головного енергетика; ВМТП — відділ матеріально-технічного постачання; ВПіЗ — відділ праці і зарплати; МСЧ— медсанчастина; ПК — профком; ВК — відділ кадрів.
Загальні функції управління охороною праці. Реалізація завдань охорони праці на підприємстві й у кожному структурному підрозділі здійснюється їх керівниками шляхом послідовного виконання основних функцій управління: 1) прогнозування і планування; 2) організації; 3) мотивації; 4) контролю, обліку, аналізу (табл. 2).
Таблиця 2. Загальні функції управління охороною праці на підприємстві
| Загальні функції управління | Критерії ефективності | Основні регламентуючі нормативно-правові акти | |
| 1. | Прогнозування і планування роботи з охорони праці на підприємстві. Зобов'язання і політика з охорони праці | Цілеспрямованість планування заходів з охорони праці на попередження травматизму, профзахворювань. Виконання політики з ОП | Спільні рекомендації державних органів і профспі лок щодо змісту розділу "Охорона праці" в колективному договорі (угоді, трудовому договорі). Закон України "Про охорону праці" |
| 2. | Організація функціонування СУОП | Встановлення обов'язків, прав і відповідальності посадових осіб за функціонування СУОП на підприємстві (у підрозділі) | Посадові інструкції. Лист Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 р. №01-12/2552. Положення про комісію з питань охорони праці підприємства. Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці |
| 3. | Мотивація роботи з охорони праці на підприємстві | Створення системи зацікавлення керівників і працівників щодо виконання завдань охорони праці, правил, норм, інструкцій, усунення неприпустимого ризику. Гуманізація праці. Упровадження методів співробітництва з трудовим колективом. | Закон України "Про охорону праці". Розділ IV. Положення про порядок накладання штрафів на підприємстві за порушення нормативних актів про охорону праці. Постанова КМУ від 17.09.93 р. 4° 754. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Кримінальний кодекс України |
| 4. | Контроль, облік і аналіз роботи з охорони праці. Аудит. Моніторинг. Ідентифікація і оцінка ризику на робочих місцях, підрозділах, підприємстві. Контроль впровадження запланованих заходів з ОП. Пропозиції щодо подальшого вдосконалення СУОП. Контроль виконання заходів карт умов праці й карт ідентифікації, оцінки та усунення неприпустимих ризиків на робочих місцях | Встановлення відповідності умові охорони праці нормативно-правовим актам, ефективність функціонування СУОП та усунення неприпустимого ризику | Посадові інструкції. Положення про адміністративно-громадський контроль. Положення про комісії та уповноважених з охорони праці, профспілковий контроль. Положення про порядок прийняття в експлуатацію, закінчення чи будівництво об'єктів державного замовлення. Положення про видачу Держнаглядохоронпраці власникові підприємства дозволу на початок роботи підприємства. Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів на відповідність їх нормативним актам про охорону праці. Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці. Положення про територіальне управління Держнаглядохоронпраці. Положення про експертно-технічні центри Держнаглядохоронпраці. Положення про паспортизацію санітарно-технічного стану та наявності засобів охорони праці. Положення про атестацію робочих місць. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища |
Прогнозування, оцінка ризику, розробка політики та необхідних заходів з охорони праці на підприємстві здійснюється їх керівниками шляхом:
— вивчення причин виробничого травматизму і профзахворювань, вивчення умов праці за результатами паспортизації санітарно-технічного стану та наявності засобів охорони праці в цехах, атестації робочих місць за умовами праці, за результатами контролю і даних статистичних звітів, пропозицій від робітників, інженерно-технічних працівників, уповноважених з охорони праці, профспілок;
— ідентифікації й оцінки ризику небезпеки існуючої технології та обладнання, можливості їх модернізації чи заміни новою, більш сучасною технікою і технологією, аналізу проектно-конструкторської і технологічної документації;
— визначення потреби в засобах і заходах охорони праці з метою запобігання виробничому травматизму, профзахворювань і доведення стану умов праці до вимог нормативних актів, усунення неприпустимого ризику.
За результатами прогнозування керівництвом підприємства і підрозділів складаються цільові програми необхідних заходів щодо зменшення ризику травматизму, профзахворювань, поліпшення умов праці (зниження шуму, вібрацій, запиленості, загазованості, оптимізації мікроклімату та ін.).
Планування робіт з охорони праці здійснюється у таких напрямах:
— розроблення перспективних планів і політики підприємства з охорони праці з кількісними цілями;
— розроблення поточних річних комплексних заходів з охорони праці (розділ "Охорона праці" в колективному договорі, комплексні заходи);
— розроблення оперативних (квартальних, місячних) планів заходів у структурних підрозділах, на підприємстві.
Перспективні плани підприємства (на 3—5 років) передбачають приведення стану умов праці на робочих місцях у відповідність з нормативними актами охорони праці шляхом реконструкції, капітального ремонту, заміни обладнання, скорочення кількості працюючих, зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці; будівництва і розширення санітарно-побутових приміщень, будівництва із зазначенням лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів з вказівкою кількості працівників, для яких будуть поліпшені умови праці.
Термін, на який складаються перспективні плани, визначає керівництво підприємства з профспілками або представницький орган трудового колективу.
Поточний річний план (розділ "Охорона праці" колективного договору та комплексні заходи) складається відповідно до "Спільних рекомендацій державних органів і профспілок". Проект плану розглядається на засіданні комісії з питань охорони праці та виноситься на розгляд трудового колективу. Після погодження з профспілковим комітетом (чи іншим представницьким органом трудового колективу) план затверджує керівник підприємства. У колективних договорах і угодах необхідно передбачати найважливіші питання запобігання аварійності, виробничому травматизму і професійним захворюванням.
Оперативні (квартальні, місячні) плани складаються на підставі зобов'язань колективного договору та річних комплексних заходів, приписів органів державного нагляду, відомчого контролю і служби охорони праці підприємства" матеріалів розслідування нещасних випадків та перевірок, що проводились комісіями адміністративно-громадського контролю і профспілок, карт оцінки ризику на робочих місцях.
Організаційно-методичну роботу щодо складання перспективних, поточних та оперативних планів здійснює служба (спеціаліст) охорони праці.
Організація управління охороною праці на підприємстві здійснюється шляхом розроблення посадових інструкцій, які повинні включати відповідні завдання і функції управління охороною праці згідно з чинними нормативними актами.
Для працівників розробляються інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт, а також положення про службу, комісію і уповноважених з охорони праці. Ці та інші необхідні положення розробляються згідно з "Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", затвердженим наказом Держнагляду охорони праці України від 21.12.1993 р. № 132.
Для прискорення впровадження програм проектів і заходів з охорони праці застосовується програмно-цільове управління.
На підставі прийнятої політики, планів роботи створена організаційна структура здійснює їх запровадження шляхом повсякденної оперативної діяльності, корегувальних дій щодо усунення неприпустимих ризиків, здійснення відповідної мотивації контролю, обліку, аналізу, моніторингу, проведення внутрішніх і зовнішніх аудитів, сертифікації стану охорони праці.
2. Види планування та контролю стану охорони праці.
Планування заходів з охорони праці - це організаційний управлінський процес, який здійснюється з метою забезпечення прав працівників на безпечні і здорові умови праці.
Планування — процес обґрунтування рішень і розподілу ресурсів (матеріальних, фінансових, людських, інформаційних, часових) для їх реалізації.
Плановані заходи повинні бути конкретними та пов'язаними з обсягами і джерелами фінансування. Грошові й матеріальні ресурси, передбачені на виконання конкретних заходів з охорони праці, забороняється використовувати з іншою метою.
Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.
Перспективне планування (період - 3, 5, 10 та більше років) вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові заходи з охорони праці. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена розрахунком матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат. Основною формою перспективного плану з охорони праці є комплексний план покращення стану охорони праці на підприємстві.
Основні напрямки перспективного планування - складання комплексної програми поліпшення умов та безпеки праці і санітарно-оздоровчих заходів, які повинні бути складовою частиною програми економічного і соціального розвитку підприємства.
Керівництво повинне визначати і документально оформляти комплексну програму поліпшення умов і охорони праці, приділяючи увагу наступним діям по реалізації вимог охорони праці:
- підготовці конкретних заходів програми;
- визначенню і придбанню необхідних засобів управління виробничими процесами, устаткування, засобів індивідуального і колективного захисту працівників;
- роз'ясненню працівникам ступеню відповідності робочих місць встановленим вимогам охорони праці, а також набуттю працівниками навичок, потрібних для досягнення необхідного рівня безпеки праці;
- удосконаленню і актуалізації методів управління охороною праці і засобів контролю;
- з'ясуванню перспективних тенденцій в галузі охорони праці, включаючи оцінку можливостей перевищення організацією сучасного технічного рівня забезпечення охорони праці;
- виявленню і контролю шкідливих і небезпечних виробничих чинників і робіт, для яких необхідно проводити попередній і періодичні медичні огляди.
Програму рекомендується розробляти на три роки з обговоренням їх на зборах трудового колективу, виборному профспілковому органі, комісії з питань охорони праці підприємства або на іншому представницькому органі, уповноваженому трудовим колективом.
Метою програми є створення здорових і безпечних умов праці для кожного працівника. Ця мета досягається в основному шляхом рішення наступних завдань:
- виявлення причин і чинників, які приводять або можуть привести до погіршення умов праці;
- вибір пріоритетних напрямків, що дозволяють у короткий термін, з найменшими витратами забезпечити найкращий результат;
- розробка і реалізація відповідних організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних, соціально-економічних заходів.
У програмі передбачається вирішення таких головних завдань: максимальне скорочення робочих місць, які не відповідають вимогам і нормам охорони праці, у тому числі скорочення чисельності робітників, що зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці й на важких фізичних роботах; приведення обладнання, машин і механізмів у відповідність до вимог стандартів; закриття виробничих об'єктів, які не гарантують безпеку праці та за своїм технічним станом не підлягають реконструкції або капітальному ремонту; доведення до встановлених норм кількості санітарно-побутових приміщень; значне скорочення (а в подальшому ліквідація) важких фізичних робіт; зменшення чисельності працівників, зайнятих ручною працею; розвиток лікувально-профілактичних, медичних і оздоровчих установ.
Зміст перспективної комплексної програми поліпшення умов й охорони праці включає:
1. Організаційні заходи.
2. Технічні заходи.
3. Заходу щодо забезпечення належних санітарно-побутових умов і лікувально-профілактичної роботи.
4. Соціально-економічні заходи.
5. Заходу, пов'язані із проведенням науково-дослідних робіт.
Поточне планування здійснюється у межах календарного року через розробку відповідних заходів у розділі «Охорона праці» колективного договору.
Порядок вирішення соціальних питань, у тому числі питань охорони праці на підприємстві, регламентований "Спільними рекомендаціями державних органів і профспілок щодо змісту розділу охорони праці в колективному договорі (угоді, трудовому договорі)". Згідно із Законом України "Про охорону праці" у колективному договорі (угоді, трудовому договорі) власник і представники трудового колективу, профспілкова організація передбачають працівникам соціальні гарантії з охорони праці на рівні, не нижчому від наданих законодавством, а також розробляють комплексні заходи стосовно досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням та аваріям.
Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між роботодавцем і працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з охорони праці. Колдоговір повинен обов'язково містити заходи захисту прав і соціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків, а саме: переведення на легшу роботу за медичними висновками зі збереженням заробітної плати; організація навчання і перекваліфікації потерпілих; працевлаштування інвалідів, надання їм допомоги у вирішенні соціально-побутових проблем (навіть якщо вони вже не працюють за станом здоров'я). Колективним договором можуть встановлюватися більш високі розміри одноразової допомоги, ніж це передбачено фондом за рахунок прибутку підприємства.
Важливий підрозділ колдоговору — "Комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, профзахворюванням і аваріям". Ці заходи наводять у додатку до колдоговору і в них включають: розроблення, виготовлення та встановлення нових, більш ефективних інженерно-технічних засобів охорони праці (огородження, засобів сигналізації, контролю, запобіжних пристроїв); удосконалення освітлення, опалення, вентиляції, засобів боротьби з шумом, вібраціями, шкідливими випромінюваннями, електробезпеки, механізації, дистанційного управління, герметизації обладнання, транспортних засобів, розширення санітарно-побутових приміщень.
До колдоговору можуть додаватися переліки професій і посад працівників:
— яким надається додаткова відпустка і скорочений робочий день за несприятливі умови праці;
— зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, які мають право одержувати безплатно молоко або інші харчові продукти;
— яким надається безплатно спецодяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту, мило, мийні засоби, захисні креми;
— яким надаються оплачувані відпустки санаторно-оздоровчого призначення та ін.
У колдоговорі повинні передбачатися методи стимулювання та матеріальної відповідальності працівників за стан охорони праці. Необхідно передбачити систему заохочень для тих працівників, які сумлінно дотримуються законодавчих актів.
Колдоговір повинен містити також зобов'язання працівників дотримуватися правил, норм, інструкцій з охорони праці.
Схема планування заходів з охорони праці наведена на рис.1.
Рис. 1. Планування заходів з охорони праці
Оперативне планування роботи з охорони праці (квартал, місяць, в деяких випадках - декада, тиждень) здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи передбачають усунення виявлених недоліків і зазначаються безпосередньо поточними управлінськими рішеннями керівника підприємства. Оперативні плани складаються, зокрема, по результатам розслідування нещасних випадків, на виконання приписів державного нагляду за охороною праці тощо.
Планування не може бути успішним без передпланової роботи. Під час передпланового аналізу вивчається ефективність функціонування існуючої системи управління охороною праці. При цьому визначається:
— наявність чинних законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці;
— наявність небезпек і ризиків, що загрожують здоров'ю працівників;
— виконання заходів, зазначених в актах про нещасні випадки, профзахворювання, аварії і пожежі, приписів органів нагляду, комплексних планів та інших документів;
- на основі результатів прогнозування та аналізу роботодавець забезпечує розроблення комплексної програми заходів, спрямованих на доведення умов і охорони праці до нормативних вимог, підвищення рівня охорони праці, забезпечення їх відповідними фінансовими, матеріальними, людськими та інших ресурсами.
Передпланова робота передбачає також проведення працеохоронного аудиту й маркетингових досліджень, визначення працеохоронної політики підприємства.
Працеохоронний аудит полягає у встановленні відповідності працеохоронної політики керівництва підприємства державній політиці, законодавству та нормативним актам з охорони праці. Висновки і пропозиції аудиту є вихідною базою для формування або корегування працеохоронної політики підприємства, розробки програм і планів роботи з охорони праці.
Працеохоронний маркетинг — це ринково орієнтований вид управлінської діяльності підприємства, спрямований на визначення, прогнозування і задоволення споживчих потреб і властивостей продукції підприємства без заподіяння шкоди здоров'ю споживачів. Завданням працеохоронного маркетингу є пристосування виробництва до вимог ринку щодо створення безпечної продукції, яка має високу конкурентоспроможність, і отримання відповідного додаткового прибутку за рахунок інтенсифікації збуту продукції, що відповідає нормам і стандартам охорони праці.
Основні функції працеохоронного маркетингу:
— вивчення попиту на безпечну продукцію та її ціноутворення;
— планування випуску продукції, що відповідає стандартам безпеки праці;
— планування модернізації виробництва на випуск безпечної продукції і рекомендацій працеохоронного аудиту;
— організація безпечного обслуговування споживача.
Працеохоронний маркетинг об'єднує інтереси товаровиробника, споживача та суспільства щодо збереження здоров'я населення, запобігання травматизму, захворюванням, пожежам, аваріям.
Працеохоронний менеджмент включає в себе також працеохоронний моніторинг — систему спостережень збирання, обробки, передавання, збереження та аналізу інформації про стан охорони праці, прогнозування його змін та розроблення обґрунтованих рекомендацій для прийняття працеохоронних рішень.
Ці заходи спрямовані на здійснення працеохоронного інжинірингу — діяльності, що сприяє реалізації працеохоронних програм і проектів. З цією метою запроваджується також бізнес-процес реінжинірингу (БПР) — постійна система перепроектування чинних бізнес-процесів (технологій) з розв'язання завдань охорони праці й кардинального поліпшення діяльності підприємства.
Перелічені засоби забезпечують ефективне функціонування працеохоронного менеджменту — процесу підготовки, ухвалення і реалізації рішень, спрямованих на досягнення працеохоронних цілей, з використанням різних адміністративних та економічних методів і механізмів.
Контроль стану охорони праці є найбільш відповідальна функція управління охороною праці.
До основних форм контролю за станом охорони праці належать:
- оперативний контроль;
- контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства;
- громадський контроль;
- адміністративно-громадський трьохступеневий контроль;
- відомчий контроль вищестоящих органів.
Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться, згідно із затвердженими посадовими обов'язками.
Служба охорони праці контролює виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства.
У справі створення здорових та безпечних умов праці значна роль відводиться громадському контролю, який здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі виборних органів і представників. Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, загалом на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.
Професійні спілки також мають право проводити незалежну експертизу умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці; брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них; вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та отримувати від них аргументовану відповідь.
У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, яка має право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці та вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці.
Для виконання цих обов'язків роботодавець за власні кошти організовує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк зі збереженням за ними середнього заробітку.
Якщо уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці. Вони також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, цими органами.
Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці діють відповідно до Типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань пращ та соціальної політики.
Адміністративно-громадський трьохступеневий контроль (внутрішній аудит) проводиться на трьох рівнях:
Перший рівень: Керівник виробничої дільниці (майстер) щоденно перевіряє стан охорони праці на виробничій дільниці.
Другий рівень: Керівник підрозділу спільно з спеціалістами відповідних служб (механік, електрик, технолог) два рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком.
Третій рівень: Щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять:
- керівник служби охорони праці;
- голова комісії з охорони праці (голова профкому);
- керівник медичної служби;
- працівник пожежної охорони;
- головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик).
Результати роботи комісії фіксуються в журналі трьохступеневого контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.
При проведенні контрольних заходів визначаються і документуються повноваження та способи вирішенні таких завдань:
- визначення складу посадових осіб, що проводять поточні перевірки та огляди стану охорони праці;
- встановлення періодичності перевірок, оглядів;
- визначення обставин, коли є потреба у позачерговому огляді;
- встановлення основних пріоритетів при проведенні оглядів;
- складання протоколів оглядів;
- заходи щодо усунення виявлених недоліків.
Контроль — функція, яка виконує стабілізуючу роль у системі управління. Контроль і нагляд за станом охорони праці на підприємстві спрямовані на виявлення відхилень від вимог правил, норм, стандартів, інструкцій та законодавства з охорони праці з метою вживання відповідних заходів до їх усунення. Цей контроль і нагляд здійснюють керівники підприємства та його підрозділів, робітники, а також відомчі, профспілкові й державні органи та прокуратура.
При проведенні всіх видів контролю повинні визначатися причини виявлених відхилень від норм і вимог охорони праці та розроблятися заходи щодо усунення з подальшим їх включенням до відповідних планів робіт з охорони праці.
