Процес первіс. нагромадження капіталу забезпечив усі необхідні умови для переходу від переважно натур., дрібнотоварного гос-тва до ринк. товар. виробництва:
• звільнення осн.маси робітників від особистої, феод. залежності і станових, цехових обмежень; відокремлення робітників від засобів вир-тва, з метою створення для них необхідності пошуку роботи за грош. плату;
• концентрація капіталу, переважно в грош. формі, у руках тих, хто спроможний організувати й управляти великомасштабним товар. вир-твом (у підприємців);
• наявність ринків постійного збуту продукції.
Примусове позбавлення дрібних товаровиробників засобів вир-тва і їх перетворення у бідних продавців своєї роб.сили було важливим кроком до ств-ня умов для капіталіст виробництва.
Другим важливим кроком на шляху орг.-ції капітал. вир-тва був процес нагромадження великих грош. запасів у руках цехових майстрів, фермерів, але гол. чином — у купців і лихварів.
Осн. джерелами нагромадженя капіталів стали:
• зовн. торгівля, особливо колоніальними товарами — перцем, прянощами, пахощами, тютюном
• система протекціонізму, держ.позики, податки;
• пряме пограбування колоніальних володінь і залежних земель, колоніальні війни, торгівля рабами,;
• нещадна експлуатація позбавлених засобів вир-тва і засобів існування пауперів (бідняків) у майстернях і роб.будинках, де робота виконувалася з перервами лише на сон і харчування.
Гол. ознакою перв. нагр-ня капіталу були розвиток товарно-грош. відносин, становлення ринк. ек-ки. Виходячи з того, що капітал — це цінність, що зростає, його нагром-ня починалося там, де цінність працювала на своє збіл-ня.
Процес первіс. нагр-ня капіталу найбільш яскраво проявився в Англії. Його осн. шляхами були: аграрний переворот та Реформація; система держ. боргу, в результаті якої надзвичайно збагатилися ті лихварі, купці і п/п-ці, котрі позичали держ. гроші під великі %; протекціоністська пол.-ка уряду щодо нац. буржуазії; колоніальна сис-ма.
У результаті змін, які відбулися в 16 — пер. пол.17 ст., сформувався клас нових власників —дворян-джентрі,п/п-ців,купців-торговельників, заможних фермерів, які володіли значними капіталами, але вони були позбавлені пол..влади. На сер. 17 ст. в Англії загострилися реліг. суперечності, вони стали приводом для рев-ції 1640—1660 рр. Внаслідок якої було ліквідовано феод. власність на землю. Нові класи та стани отримали доступ до держ. влади. Було проголошено свободу промис. й торг. п/п-цтва. Почав зростати обсяг багатогалузевого мануфактурного вир-ва. 1/3 промис. населення була зайнята у сукновир-цтві. Успішно розвивалися бавовняні, паперові, скляні, металургійні, кораблебудівні мануфактури. Англ. промисловість у к. 18 ст. зайняла 1е місце в Європі.
С/г досягло успіхів в агрокультурі та агротехніці; зросла врожайність зернових культур. У 18 ст. Великобританія вивозила 20% урожаю.
У мануфактурний період торг. капітал переважав над промисловим. Гол.сферами вкладення капіталів залишалися зовн.торгівля і морські перевезення. Велику роль в ек.зростанні Англії відіграв Навігаційний акт (1651 р.), за яким зовнішньоторгові оп-ції країни могли здійснюватися лише англ.кораблями або кораблями тієї країни, звідки імпортувався товар. Цей закон підірвав торгівлю супротивника Англії — Голландію, сприяв
розвитку суднобудування і мореплавства.
У 18 ст. англ. фін. капітал почав панувати у діловому світі. В 1694 р. був утворений Англ.банк, білети якого до 1797 р. обмінювалися на золото. Формувалися приватні лондонські банки. В 1807 р. їх було 73. З'явилися сільські банки або банки графств. Сконцентровані у банках гроші перерозподілялися і викор-лися у промисловості, торгівлі.
25. Економічна таблиця Ф. Кене, значення для економічної науки.
Франсуа Кене — фундатор школи фізіократів, автор «ек. таб-ці» спробував показати картину кругообігу товарів і грошей у масштабі нац. господарства. Він виходив із поділу сусп-тва на 3 класи — землевласників, фермерів (продуктивний клас) і ремісників (непродук. клас) — відповідно до їх участі у відтворювальному процесі. Кене вперше в історії запропонував загальну схему, абстрагуючись від де-яких реальних моментів і відносин. У його схемі доходи цілком витрачаються, нагромадження не здій-ся, не враховуються обмін усередині класів, зовнішньоторговельні зв'язки.
Головне в таблиці Кене не арифмет. розрахунки, що ілюструють рухи продуктових і грош. потоків, а графіч-ний аналіз загальної картини відтворення, в якому окремі акти вир-тва й обміну представлені у вигляді зигзагоподібної схеми ("зигзаги" — потоки товарів і грошей від одного класу до іншого).
У таб-ці Кене фігурують продукти, "аванси" (витрати) на осн. і оборот.капітал, кошти. Схема демонструє, звідки виникають доходи, де ств-ться сукупний і чистий продукти, як вони розподіляються, яким чином відшко-довуються витрати (на техніку, орендну плату, поліпшення землі, насіння і т. д.).
Вихідний момент "відтворювального аналізу" — річний врожай, його перерозподіл у натурі та грошах між виробниками (фермерами), землевласниками і ремісниками (останні тільки змінюють форму продукту). Чистий продукт, як випливає з доктрини фізіократів, утворюється тільки в сільс. господарстві.
Сам оборот річн. продукту на думку Кене складається з 5 актів:
1. клас землевласників купує у класу фермерів асоби існування на 1 млрд ліврів. Внаслідок цього до класу фермерів повертається 1 млрд ліврів і 1/3 річн. продукту виходить з обігу;
2. клас землевласників на другий млрд. ліврів отриманої ренти купує у «безплідного» класу промис. вироби;
3. клас «безплідних» на отриманий за свої товари млрд. ліврів купує у класу фермерів продукти харчування.
Отже, до класу фермерів повертається другий млрд. ліврів і 2/3 продукту виходять з обігу;
4. клас фермерів у «безплідного» класу на млрд. ліврів купує промис. вироби, що йдуть на відновлення інструментів і матеріалів, вар-ть яких увійшла до вар-ті виробленого річн. продукту;
5. клас «безплідних» на цеё млрд. ліврів закуповує сировину в класу фермерів.
Таким чином, обіг річн. продукту забез-є відшкодування використаних фондів с/г і промисловості як передумову поновлення вир-ва.
Податки, на дуку Кене повині стягуватися тільки із землевласників у розмірі 1/3 чистого продукту.
Заслуга Кене полягає в тому, що він створив першу мак-роекономічну картину взаємозв'язку 3 осн. класів (галузей). В "ек. таблиці" він подає схему руху продукту у вигляді річного обороту в масштабі всього суспільства. Ідея Кене пізніше набула розвитоку у схемах відтворення, принципах розрахунку суспільного продукту, у моделях народногосподарського балансу.