Кількість іспитів і заліків, як правило, не повинна перевищувати 10-11 за семестр

Успішність студентів визначається такими оцінками: за результатами заліків — "зараховано" ї "незараховано", за результатами іспитів — "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно". Оцінка за підсумками диференційованого заліку виставляється так само, як і за результатами іспиту.

38. Особливості проведення письмових заліків та іспитів

Письмові роботи дозволяють документально встановити рівень знання матеріалу, але вимагають великих витрат часу для викладача.

Результатом вивчення дисципліни є іспит (І.) та залік (З.). І., З. проводиться за розкладом, що доводиться до студентів за місяць до початку екзаменаційної сесії.

Іспит - форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід,

Залік -форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях.

І., З. в письмовій формі проводяться за єдиними білетами, які складаються кафедрою. Кожен білет має своєрідний номер, в якому вказується номер білета, ряд і місце в аудиторії, де проводиться іспит (наприклад, № 7 (5/4) — білет № 7, ряд 5, місце 4). Номер білета записується в екзаменаційну відомість та бланк письмової роботи. Білети нумеруються комісією, що приймає іспит.

Екзаменаційне завдання повинно виключно виконуватися студентами самостійно. Тому у разі використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з іспиту й одержує нульову оцінку. По завершенні іспиту екзаменаційні роботи разом з білетами і заліковими книжками приймаються від кожного студента екзаменатором чи членом екзаменаційної комісії. Перевірка екзаменаційних робіт студентів проводиться в приміщенні університету. Перевірена робота підписується екзаменаційною комісією.

Результати перевірки фіксуються в екзаменаційній відомості та (у разі позитивної оцінки) в заліковій книжці студента. У відомості оцінка проставляється за 4-бальною та 100-бальною системою, наприклад, добре (75), у заліковій книжці — за 4-бальною.

Оголошення результатів іспиту і роздача залікових книжок здійснюється екзаменатором, як правило, у наступний день після іспиту, але не пізніше дня, що передує наступному іспиту за розкладом.

Перевірені екзаменаційні роботи передаються в деканат разом з оформленими екзаменаційними відомостями.

39. Особливості проведення «безбілетних» заліків та іспитів (шляхом усної співбесіди)

Під час усного опитування контролюються не тільки знання, але й тренується усне мовлення, розвиваються навички спілкування.

Під час проведення усного І, З. в аудиторії одночасно повинно знаходитись не більше шести студентів.

При підготовці до усної відповіді студентам дозволяється користуватись навчальними програмами, а також з дозволу екзаменатора

таблицями, схемами, діаграмами і можливо нормативно-правовими актами. Іншими джерелами (підручниками, конспектами, спеціальною літературою) користуватися заборонено. У разі спроби скористатися шпаргалкою чи мобільним зв'язком студент усувається з іспиту (заліку) і йому виставляється незадовільна оцінка.

На іспиті (З) повинна бути створена сприятлива морально-психологічна

обстановка, яка дала б студентові можливість повністю висловити свою думку і виявити знання. Слід повністю вислухати відповідь студента на задане питання, не перебиваючи його, а потім уточнювати моменти, які студент не розкрив або розкрив не повністю чи неточно. Екзаменатор має право задавати студентові додаткові питання з тим, щоб мати більш повну картину щодо засвоєння ним програмового матеріалу, а також з метою більш об"єктивного оцінювання знань студента. Після відповіді студента на всі

питання білета екзаменатор дає її стислий аналіз й обгрунтовує оцінку. Тривалість опитування одного студента, як правило, не повинна перевищувати 20 хвилин.