Грошова реформа. Види грошових реформ.
Грошова реформа – це повна або часткова структурна перебудова наявної грошової системи країни з метою оздоровлення грошей чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту.
Грошові реформи у вузькому розумінні поділяють на такі типи:
1. Грошові реформи формального типу зводяться до впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням тієї, що функціонує.
2. Грошові реформи з деномінацією грошового обігу. Головна мета — заміна через обмін грошових купюр дійсного масштабу цін.
3. Грошові реформи конфіскаційного типу (з деномінацією грошового обігу або без нього). Під час її проведення використовують диференційовану шкалу обміну старих грошей на нові.
Грошові реформи в широкому розумінні передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й структурну перебудову чинної системи грошово-валютних і кредитних відносин. Проведення структурної грошової реформи у широкому розумінні цього поняття передбачає також перехід від грошей адміністративно-командної економіки до грошей ринкової економіки.
За глибиною перетворень і вдосконалень механізму регулювання грошового обороту грошові реформи можна класифікувати так:
- повні грошові реформи. Їх здійснення передбачає проведення радикальних структурних і оздоровчих перетворень у фінансово-кредитній системі та грошовому обороті країни;
- реформи часткового типу. В процесі їх реалізації вносяться необхідні зміни й раціональні вдосконалення до окремих елементів механізму організації грошового обороту та реформуються певні елементи грошової системи;
Грошові реформи для проведення спеціальних стабілізаційних заходів.
За характером обміну старих грошей на нові розрізняють грошові реформи конфіскаційного і неконфіскаційного типів. За грошових реформ неконфіскаційного типу обмін грошей здійснюється за єдиним співвідношенням. Тоді уцінка запасів грошей, доходів, цін і тарифів здійснюється однаково для всіх суб’єктів економічних відносин (грошова реформа в Україні 1996 р.).
Грошові реформи конфіскаційного типу формують диференційоване співвідношення обміну грошей залежно від форми запасу старих грошей. Можуть запроваджуватися різні співвідношення, які залежать від величини поданого до обміну запасу старих грошей, від форми власності власника. До цих реформ належить нуліфікація, яка була запроваджена після перевороту 1917 р. в Росії.
В залежності від часового періоду реформувань розрізняють одномонетні грошові реформи й реформи паралельного типу.
Одномонетні реформи, як правило, пов’язані із введенням в обіг нових грошей за короткий строк (7-15 днів), тобто термін реформування визначається технічними можливостями вилучення старих грошей і запровадженням нових.
Грошові реформи паралельного типу випуск в обіг нових грошей здійснюють поступово, паралельно з проведенням радикальних перетворень в економіці, фінансах і грошовому обігу. Вони потребують тривалого часу одночасного паралельного обігу нових грошових знаків зі старими. Це реформи консервативного типу, а за технікою проведення – найскладніші.
Грошова реформа в Україні.
В Україні з 2 по 16 вересня 1996 р. було проведено грошову реформу "м'якого" типу з деномінацією грошових знаків (зменшенням на п'ять нулів), із зміною назви грошової одиниці. Через обмін грошових купюр (українських карбованців на гривні) замінено раніше діючий масштаб цін. Відповідно було змінено ціни всіх товарів і послуг, розміри тарифів, заробітної плати, пенсій, стипендій, платіжних зобов'язань тощо. У цьому плані грошова реформа в Україні вересня 1996 р. майже аналогічна грошовій реформі в колишньому СРСР 1961 р. Тоді було вилучено з обігу та обміняно без будь-яких обмежень старі грошові знаки на нові у пропорції 10:1.
Офіційна концепція грошової реформи в Україні базувалася на принципах "повної прозорості" і "неконфіскаційності". На жаль, ці принципи зумовили некомплексність і обмеженість реформи. Введення гривні носило більше політичний, ніж економічний характер. Українська держава отримала конституційну національну грошову одиницю.
Законодавчою основою грошової реформи в Україні був Указ Президента України № 762/96 від 25 серпня 1996 р. "Про грошову реформу в Україні". На виконання цього Указу Президента Кабінет Міністрів України і Державна комісія з проведення в Україні грошової реформи прийняли ряд інших нормативних документів.
У ході проведення реформи діяв єдиний порядок обміну купоно-карбованців на гривню для населення, юридичних осіб і банків. Українські карбованці обмінювалися на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100000 карбованців за 1 гривню. З 2 по 16 вересня 1996 р. в магазинах було виставлено два цінники – у карбованцях і в гривнях. У цей період купоно-карбованець працював на поступове вилучення з обігу. В безготівковому обігу всі операції з перерахування в нову грошову одиницю було проведено в перший же день реформи 2 вересня.
