Загальні поняття про першу лікарську допомогу

Перша медична допомога — комплекс екстрених медичних заходів, проведених раптово захворілому або постраждалий на місці події й у період доставки його в медичну установу.

Перша медична допомога може бути найрізноманітнішої; у залежності від того, хто неї робить, розрізняють:

1) першу медичну некваліфіковану допомогу, що здійснюється немедичним працівником, що часто не має необхідних засобів і медикаментів;

2) першу медичну кваліфіковану (долікарську) допомога, проведену медичним працівником, що пройшов спеціальну підготовку по наданню першої допомоги (фельдшер, медична сестра, лаборант, зубний технік і т.д.);

3) першу лікарську медичну допомогу, що робиться лікарем, що має у своєму розпорядженні необхідні інструменти, апарати, медикаменти, кров і кровозамінники й ін.

Перша медична (долікарська) допомога включає наступні три групи заходів:

1. Негайне припинення впливу зовнішніх факторів, що ушкоджують, (електричний струм, висока або низька температура) і видалення потерпілого з несприятливих умов, у які він потрапив (витяг з води, видалення з палаючого приміщення, приміщення, де зібралися отруйні гази й ін.).

2. Надання першої медичної допомоги потерпілому в залежності від характеру і виду травми, нещасного випадку або раптового захворювання (зупинка кровотечі, накладення пов’язки на рань, штучне

дихання, масаж серця, уведення протиотрут і ін.).

3. Організація якнайшвидшої доставки (транспортування) захворілих або потерпілого в лікувальну установу

У першій медичній допомозі бідують особи, з якими стався нещасливий випадок або в яких раптово виникло важке, загрозливе житт захворювання. Нещасним випадком називається ушкодження органів людини або порушення їхньої функції при раптовому впливі навколишнього середовища. Нещасні випадки часто відбуваються в умовах, коли немає можливості швидко повідомити про них на станцію швидкої медичної допомоги. У подібній обстановці надзвичайно важливого значення набуває перша медична допомога, що повинна бути зроблена на місці події до прибуття лікаря або доставки потерпілого в лікувальну установу.

При нещасних випадках постраждалі, їхні родичі, сусіди або випадкові перехожі нерідко звертаються по допомогу в найближчі медичні установи (аптека, зубопротезна майстерня, лабораторія, санітарно-епідеміологічна станція (СЕС), дитячий сад і ін.). Медичні працівники цих установ повинні негайно прийти на допомогу.

51. Для проведення штучного дихання необхідно покласти потерпілого на спину, підкласти під лопатки валик з ковдри, голову закинути як можна далі назад, щоб шия була на одній лінії з підборіддям., очистити його рот від слизу і чужорідних тіл. Потім особа, що надає допомогу однією рукою утримує за тім'я голову потерпілого інший відтягує його підборіддя, робить глибокий вдих і, приклавши свої губи до рота!!! (спосіб "рота в рот") або до носа (спосіб "рота в ніс") потерпілого, із зусиллям вдує йому в легкі своє повітря, що видихається. Щоб уникнути витоку повітря через ніс (при способі "рота в рот") або через рот (при способі "рота в ніс"), їх потрібно прикрити пальцями. Щоб потерпілий зробив видих, треба відняти від його рота свої губи, а великим пальцем руки, лежачої на підборідді, розкрити його губи. Повітря в легкі потерпілого можна вдувати також через трубку, 3 гігієнічною метою слідує перед проведенням штучного дихання прикрити рот або ніс потерпілого носовою хусткою, шматком марлі або бинта. Частота вдування приблизно повинна відповідати частоті дихання людини, що надає допомогу (14-16 разів в хвилину).

52. Капілярна кровотеча Першою допомогою при капілярних кровотечах є знезараження перекисом водню або йодною настойкою місце поранення і накладання на нього чистої пов’язки. Венозна кровотеча виникає при ушкодженні поверхневих ран. Щоб зупинити венозну кровотечу, досить накласти тиснучу пов’язку. Перед цим рану знезаражують, а для зменшення кровотечі тимчасово притискають пошкоджену судину.
Артеріальна кровотеча Перш за все вище місця поранення треба швидко притиснути пальцями ушкоджену судину в точках, де прощупується пульс і накласти джут. його накладають поверх одягу, хустки, або іншої м’якої тканини. Коли джгута немає, можна скористатися ременем або зробити закрутку з будь-якого шнура, тканини. Для цього між тканиною і тілом вставляють міцну палицю і закручують тканину до зупинки кровотечі. Потім палицю прибинтовують до тіла. Джгут залишають на кінцівках не більше як на 1,5-2 години, а в холодну пору року на 1 годину. До прибуття швидкої потерпілого кладуть або напівсидять і не рухають з місця. До ймовірного місця кровотечі (живота, грудей, голови) прикладають холодний компрес (мішечок із льодом або снігом, грілку або пляшку з холодною водою).Допомога. Артеріальну кровотечу зупиняють за допомогою давлючої пов'язки.

53. Розтягнення і розриви зв’язок суглобів виникають у результаті різких і швидких рухів, які перевищують фізіологічну рухливість суглобів. Найчастіше за все страждають гомілковостопний, променевозап’ясний, колінні суглоби. Відмічається різка болючість у суглобі під час руху, набряклість, при розриві зв’язок — синець.
Перша допомога зводиться до тугого бинтування шляхом накладання стисної пов’язки, компресу (холодного) і створення спокою кінцівці. При закритому переломі слід вжити заходи, щоб попередити подальше зміщення уламків, зменшити травмування м’яких тканин їх кінцями, усунути або зменшити біль. При відкритому переломі, коли уламки кісток виступають в рану, слід зразу ж зупинити кровотечу і накласти стерильну пов’язку. Ці дії допоможуть попередити розвиток шоку від крововтрати, а також додаткове інфікування рани.
Основне, що необхідно зробити, – забезпечити нерухомість (імобілізацію) пошкодженої кінцівки. Для цього можна використати косинку, бинти, вату, ремінь, готові або імпровізовані шини. При переломі передпліччя руку згинають в лікті під прямим кутом. 54. 1)Переконатися в наявності пульсу на сонній артерії;
2) покласти хворого на спину;
3) розстебнути комір одягу;
4) послабити пасок;
5) підняти ноги на незначну висоту;
6) піднести до носа ватку із нашатирним спиртом або оббризкати обличчя водою;
7) натиснути вказівним пальцем у точку біля перегородки носа.
Якщо протягом трьох хвилин до хворого не повертається свідомість, його слід якомога швидше перевернути на живіт і прикласти до голови холод.
Пам’ятайте! При будь-якому виді непритомності, навіть якщо втрата свідомості тривала не більше 1—2 хвилин, слід звернутися до лікаря.