Соціально політичні та військові надзвичайні ситуації

Соціально-політичні небезпеки

 

Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при

соціально-політичних конфліктах. Джерелами конфлікту є: соціальна

нерівність, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей,

як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.

 

Конфлікт – це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра

суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та

складу учасників.

 

 

Існує дві форми перебігу конфліктів:

 

відкрита – відверте протистояння, зіткнення, боротьба;

 

закрита, або латентна, коли відвертого протистояння нема, але точиться

невидима боротьба.

 

а) Війни

 

Війна – це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або

соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні

слова – крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між

певними політичними силами.

б) Тероризм Тероризм (від лат. terror – страх, залякування) – це форма політичногоекстремізму, застосування на йжорстокіших методів насилля, включаючифізичне знищення людей, для досягнення певних цілей. Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтересипевних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесенийдо рангу державної політики. Тероризм – антигуманний спосіб вирішенняполітичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різнихполітичних сил. Він може застосовуватись і як засіб задоволення амбіційокремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілеймафіозними структурами, кримінальним світом.

Військові надзв.сит.

При приміненні звичайних видів зброї відбуваються значні руйнування та загибель великої кількості людей. При бомбардуванні і веденні бойових дій сучасною зброєю виникають пожежі які представляють значну загрозу життю та здоровю людей, особливо при застосуванні спеціальних запальних боеприпасів з напалмом та іншими горючими речовинами. Для таких випадків в підрозділах ГО та військ формуються спеціальні пожежні команди для допомоги в гасінні пожеж, недопущенні знащення матеріальних цінностей та людей. Головним завданням таких команд є зразу ж після нанесення удару виявити, локалізувати та погасити пожежі до того як ті завдали шкоди майну і людям. Цивільне неселення евакуюється з зони пожежі в першу чергу, а потім починається евакуація майна якщо зупинити вогонь на данному етапі неможливо.

Також при бойових діях і бомбардуваннях утворюються завали і під ними можуть бути заблоковані люди які не встигли сховатися в бомбосховища. Підрозділи ГО повинні розчищати завали, ліквідовувати небезпеку нових завалів, евакуювати населення з небезпечної зони. Але в першу черга повинна проводитися робота по вчасному евакуюванні населення в бомбосховища перед загрозою бомбардування. На цих роботах повинна в повній мірі застосовуватися спеціальна техніка МНС.

Особливу увагу слід приділяти техногенним катастрофам які можуть виникнути від руйнування у ході бойових дій екологічно небезпечних об’єктів. Візьмемо гіпотетичний приклад: бойові дії йдуть поблизу Києва. Для послаблення обороноздатності міста противних знищує Київську ГЕС. Наслідки для столиці катастрофічні – затоплені багато районів, перервані комунікації, знищені або в непрацездатному стані багато підприємств, зникла електрична енергія і звісно значні людські жертви. Іншим прикладом може стати знищення під час бомбардування крупного хімічного підприємства з виробництва небезпечних для людей хім. речовин (тієї ж хімічної зброї). Можна тільки уявити до яких жертв це приведе. Ще більш непредбачуваними будуть наслідки удару по АЕС. Треба взяти до уваги, що противник завжди намагатимется знищити або захопити важливі стратегічні об’єкти, як то електростанції, крупні промислові підприємства і т.п. Варто сказати що першочерговою задачою для військ є недопущення цього, але війна є війна і тому підрозділи ГО, особливо у великих промислових центрах, завжди повинні бути готові мінімізувати наслідки будь-яких таких ситуацій.

49. Психологічна реакція людини на екстримальні умови.

Кожна людина в конкретних умовах життєдіяльності відповідає на різноманітні подразники різною фізіологічною реакцією. В основному ця індивідуальність залежить від психофізіологічних властивостей людини. До них належать нервово-емоційна стійкість, врівноваженість нервових процесів, розумова та фізична працездатність і витривалість тощо.

Іноді малоймовірний збіг обставин приводить до непередбачених наслідків, і нам здається, що ми є жертвою випадку. Однак аналіз багатьох подій показує, що здебільшого ми чинили, не уявляючи можливих наслідків. Одна з наших помилок — переоцінка власних можливостей, інша крайність — невпевненість у собі. Необережна, невпевнена і непідготована людина — це вже потенційна жертва. В екстремальній ситуації слід уміти розрізняти небезпеки справжні й удавані, приймати швидкі рішення, оцінювати людей, постійно і безперервно контролювати себе, правильно визначати свої можливості і намагатися знайти вихід навіть з безнадійної ситуації. Дуже давно були сформульовані загальні правила особистої безпеки: передбачити, по можливості уникнути, при необхідності діяти.

Для передбачення небезпеки необхідно знати і враховувати фактори ризику, що супроводжують нас у житті. Ми не будемо розглядати небезпеку природного походження (землетруси, пожежі, повені і т. п.), а зупинимося на тих, що пов'язані із насильством. До них треба бути завжди готовим, що вже само собою є ефективним засобом захисту від небезпеки. Поки людина знаходиться у звичній для неї обстановці, її поведінка має стабільний характер. Але як тільки вона потрапляє у складну чи небезпечну ситуацію, з нею можуть траплятися нерідко неймовірні речі. В екстремальній ситуації у багато разів зростають психологічні навантаження, змінюються реакції поведінки, знижується критичність мислення, порушується координація рухів, погіршується увага і сприйняття оточуючої дійсності, змінюються емоційні реакції і т. д. У багатьох ляк перед нападом набагато вищий, ніж реальний ризик піддатися насильству. Через страх з'являється почуття тривоги, боязні, які можуть перерости у жах з його фізичними наслідками: слабість, нерухомість або панічну втечу. Це може супроводжуватися істеричною реакцією — панікою, що, у свою чергу, призводить до алогічної поведінки в екстремальній ситуації. Такий стан утруднює пошук виходу з цієї ситуації, викликає безнадію і, отже, відмову від боротьби.

Здатність успішно діяти, не дивлячись на відволікаючі фактори. Від рухомості й лабільності нервової системи, від урівноваженості нервових процесів залежить така важлива якість безпеки, як здатність до переключення уваги і до швидкого реагування на небезпечні сигнали.