Припинено виконання золотом ролі загального еквівалента;
Скасовано офіційну ціну на золото;
Скасована фіксація золотого вмісту національних валют(масштабу цін);
Впроваджено перехід до плаваючих валютних курсів.
Кредитні гроші-це знаки вартості,які виникають і функціонують на основі кредитної угоди й виражають відносини між кредитором і боржником.
Відмінності між паперовими та кредитними грошима:
Кредитні гроші:
Їхнє виникнення пов’язане із функцією як засобу платежу;
Забезпечені золотом та іншими активами;
Випускаються банками;
Вільно обертаються;
Паперові гроші:
Їхнє виникнення пов’язане із функцією як засобу обігу;
Не забезпечені золотом;
Випускаються державою;
Мають примусовий характер обігу, обов’язкові до приймання.
Види кредитних грошей:
вексель,банкнота,чек,кредитна картка,електронні гроші.
Вексель-це письмове боргове зобов’язання,суворо встановленої законом форми,в якому вказані величина грошового боргу,строки його сплати, а також право його власника(векселетримача), вимагати від боржника(векселедавця) сплати боргу при настанні встановленого строку.
Векселі бувають простими та переказними.
Комерційний вексель-це боргове зобов’язання, яке підприємці видають один одному при купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу, тобто в борг.
Банкнота-вексель банку,за яким пред’явник може в будь-який час одержати гроші і яким банк замінює комерційний вексель.
Чек- це письмове розпорядження власника поточного рахунка в банку про виплату готівки або перерахування з його рахунка на інший рахунок певної суми грошей.
Види чеків: іменні-не підлягають передачі; ордерні- з правом передачі іншій особі за індосаментом; на пред’явника- без зазначення прізвища.
Кредитна картка- це іменний платіжно-розрахунковий документ, який засвідчує особу власника рахунка в банку і надає йому право на придбання товарів і послуг у кредит без оплату готівкою.
Більшого поширення набувають депозитні та електронні гроші.
Депозитні гроші- це різновид банківських грошей, який існує у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб’єктів у банках
Різновидом депозитних грошей є електронні гроші.
Електронні гроші – це магнітні носії платіжної інформації, які замінюють паперові гроші, чеки та інші грошові документи у безготівкових розрахунках між клієнтами і банками за допомагою електронно-інформаційних систем.
Формування та розвиток грошової системи в Україні.
Створення і розвиток грошової системи України
Грошова система України функціонує відповідно до закону про Національний банк України.
Офіційною грошовою одиницею (валютою) є гривня.(Ст.99 КУ)
Співвідношення між гривнею і золотом Законом не встановлено. Офіційний
курс гривні до іноземних грошових одиниць визначається НБУ і
публікується в пресі. Фіксований масштаб цін відсутній. Видами грошей,
що мають законну платіжну силу, є банкноти і металеві монети, що
забезпечуються всіма активами Національного банку. Крім готівки
функціонують і безготівкові гроші (у виді засобів на рахунках у
кредитних установах). Виключним правом емісії готівки, організації і
їхнього обертання і вилучення володіє НБУ. На Національний банк України
покладені такі обов'язки:
прогнозування й організація виробництва, перевезення і збереження
банкнот і монет, а також створення їхніх резервних фондів;
установлення правил збереження, перевезення й інкасації готівки для
кредитних організацій;
визначення ознак платоспроможності грошових знаків і порядку заміни і
Знищення ушкоджених;
розробка порядку ведення касових операцій для кредитних організацій;
визначення правил, форми, термінів і стандартів здійснення безготівкових
розрахунків;
ліцензування розрахункових систем кредитних установ.
З метою регулювання економіки НБУ залучає такі інструменти: ставки
облікового відсотка; норми обов'язкових резервів кредитних установ;
операції на відкритому ринку; здійснює регламентацію економічних
нормативів для кредитних заснувань.
Для здійснення касового обслуговування кредитних заснувань, a також
інших юридичних осіб, на території України створюються
розрахунково-касові центри при територіальних головних управліннях НБУ.
Ці центри формують оборотну касу по прийомі і видачі готівки, a також
резервні фонди грошових банківських квитків і монет.
Резервні фонди являють собою запаси не випущених в обіг банкнот і монет
у сховищах НБУ і мають важливе значення для організації і
централізованого регулювання касових ресурсів. Залишок готівки в
оборотній касі лімітується і при перевищенні ліміту надлишки грошей
передаються з оборотної каси в резервні фонди. Об'єктивна потреба в
резервних фондах обумовлена необхідністю: задоволення потреб економіки в
готівці; відновлення грошової маси в обігу в зв'язку з приходом у
негодність окремих банкнот; підтримки обов'язкового покупюрного складу
грошової маси в цілому по країні і регіонам; скорочення витрат на
перевезення і збереження грошових знаків. Готівка випускаються в обіг
на основі емісійного дозволу - документа, що дає право НБУ підкріплювати
оборотну касу за рахунок резервних фондів грошових банкнот і монет.
Білет№20
Інфляція,її сутність, причини, види,економічні і соціальні наслідки та шляхи подолання.
Інфляція- це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.
Типи інфляцій:
Залежно від переважаючого впливу факторів- інфляція попиту,інфляція пропозиції;
За ступенем прогнозування- очікувана, неочікувана;
За співвідношенням темпів зростання цін на товари- збалансована, незбалансова;
За характером прояву- відкрита,прихована.
За темпами зростання- повзуча, галопуюча, гіперінфляція.
Причини інфляції:
1).порушення пропорцій суспільного виробництва;
2). Надмірна емісія паперових грошей;
3). Дефіцит державного бюджету;
4). Мілітаризація економіки;
5).значне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу;
6).недосконалість податкової системи;
7).кризові явища у фінасово-кредитній системі;
8).зовнішньоекономічні фактори;
9).монополізація виробництва;
Стагфляція- це інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття.
Економічні наслідки інфляції:
1).Інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки,посилює хаос і диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес.
2).Капітали переливаються зі сфери виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутку, а також переміщаються за кордон у пошуках прибутковішого застосування й гарантованого прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.
3).Порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Розкриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.
4).Поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод.
5).Інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно- кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас стимулює імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.
Соціальні наслідки інфляції:
1). Інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо,тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.
2). Інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.
3). Інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.
Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику, яка передбачає здійснення тактичних(короткострокових) заходів щодо зниження рівня наявної інфляції та стратегічних(довгострокових) заходів, спрямованих на недопущення інфляції у тривалій перспективі.
До заходів антиінфляційної державної політики належать:
1). Зростання виробництва і насичення ринку товарами;
2). Обмеження емісії грошей;
3). Подолання дефіциту державного бюджету;
4). Стимулювання нагромаджень та інвестицій;
5). Проведення обґрунтованої кредитної політики;
6).розвитку ринку цінних паперів;
