На початковому та середньому ступенях навчання весь граматичний матеріал засвоюється активно. Як правило, ГС, які учні мають лише розпізнавати і розуміти, з'являються на старшому ступені навчання. Це ГС, що складають пасивний граматичний мінімум і вживаються у рецептивних видах МД — аудіюванні та читанні. Під час аудіювання і читання учень насамперед сприймає формулу ГС (звукову або графічну) і має співвіднести її з відповідним значенням. Це означає, що в процесі роботи з граматичним матеріалом пасивного мінімуму вчитель має навчити учнів автоматично розпізнавати ту чи іншу ГС за її формальними ознаками, відрізняти її від схожих ГС та співвідносити її формальні ознаки (граматичні сигнали) з певним комунікативним значенням, тобто сформувати рецептивні граматичні навички, що так само, як і репродуктивні, повинні характеризуватися автоматичністю, гнучкістю і стійкістю.
ГС пасивного мінімуму подаються не в ситуації мовлення, а в контексті, бо зустрінуться учні з цими ГС у звуковому або графічному тексті. На відміну від ГС активного мінімуму, які вводяться поступово невеликими порціями (за принципом однієї трудності), ГС пасивної граматики доцільніше пред'являти учням крупними блоками.
Для ознайомлення з ГС, з якими учні зустрінуться при аудіюванні2, бажано використати уривки з фонограми прозаїчних або драматичних творів виучуваною іноземною мовою, що сприяє створенню правильного ритміко-інтонаційного малюнка ГС. Вчитель та учні обговорюють прослуханий уривок і з'ясовують комунікативне значення нової ГС.
ГС пасивного мінімуму для читання можна подавати у контексті або у формі таблиці. Наведемо приклади.
До таблиці включено лише ті форми інфінітиву, що входять до граматичного мінімуму. Відомі учням форми інфінітиву (Indefinite Infinitive Active) стають відправною точкою для ознайомлення учнів з новими формами та їх комунікативними значеннями. Спираючись на таблицю, вчитель згадує з учнями відомі їм ознаки інфінітива і пояснює нові. Ці ознаки можуть бути сформульовані як правила-інструкції. які вміщуються у граматичному довіднику підручника. Наведемо приклад одного з правил-інструкцій для розпізнавання Passive Infinitive. Якщо інфінітив включає допоміжне дієслово to be у сполученні з третьою формою смислового дієслова — (to) be + III, то це інфінітив пасивного стану (Passive Infinitive), який називає дію, спрямовану на особу або предмет в ролі підмета.
| Ф О Р М И | Indefinite Infinitive | Continuous Infinitive Active | Perfect Infinitive Active | Наявність/ відсутність частки to | |
| Active | Passive | ||||
| (to) help | (to) be helped | (to) be helping | (to) have helped | ||
| (to) + 1 | (to) be + III | (to) be +IV | (to) have + III | ||
| П Р И К Л А Д И | I am glad to help you. Я радий допомогти (допомагати) вам. I was glad to help you. Я був радий допомогти вам. I must help you. Я повинен допомогти вам. | I am glad to be helped. Я радий, що мені допомагають. /або:... мені допоможуть/ I was glad to be helped. Я був радий, що мені допомагають. I must be helped. Мені треба допомогти. | I am glad to be helping you. Я радий, що допомагаю вам (зараз). I was glad to be helping Я був радий, що допомагав вам (тоді). Father: Where is Pete? Daughter: He must be helping Mother in the garden. Напевно, він допомагає (зараз) матері в садку | I am glad to have helped you. Я радий, що допоміг вам. I was glad to have helped you. Я був радий, що допоміг вам. Father: Has anybody helped Mother? Daughter: Pete must have helped her. Напевно, Піт допоміг їй. | |
| to Після: 1) can, could, must, may, might, shall, should, will, would; 2) had better, would sooner, would rather; 3) to hear, to see, to notice, etc.; 4) to make, to let | |||||
| З Н А Ч Е Н Н Я | Називає дію, безвідносну до часу її виконання, одночасну або майбутню по відношенню до дії, вираженої дієсловом в особовій формі. | Називає тривалу дію, яка відбувається в особовій формі. | Називає дію, яка передує дії,вираженій дієсловом в особовій формі. |
