Види і системи сертифікації продукції

Сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну.

Сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів проводиться виключно в державній системі сертифікації. Обов'язкова сертифікація в усіх випадках повинна включати перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією. Випробування з метою обов'язкової сертифікації повинні проводитися акредитованими випробувальними лабораторіями (центрами) методами, які визначені відповідними нормативними документами, а за відсутності цих документів -методами, що визначаються органом з сертифікації чи органом, який виконує його функції.

Виробники, постачальники, виконавці, продавці продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації та реалізується на території України, зобов'язані: провести у встановлені терміни у встанов­леному порядку сертифікацію продукції; забезпечувати виготовлення продукції згідно з вимогами нормативного документа, на відпо­відність якому вона сертифікована; припинити або зупиняти реалі­зацію сертифікованої продукції, якщо виявлено, що вона не відпо­відає вимогам нормативного документа, на відповідність якому вона сертифікована, або якщо термін дії сертифіката закінчився, або дія сертифіката припинена або зупинена рішенням органу з сертифікації.

Продукція, що імпортується та підлягає обов'язковій серти­фікації на території України, повинна супроводжуватися сертифі­катом, який підтверджує її відповідність обов'язковим вимогам чинних в Україні нормативних документів. Зазначений сертифікат повинен бути виданий або визнаний уповноваженим на те органом з сертифікації України. Порядок ввезення на територію України продукції, що імпортується та підлягає в Україні обов'язковій сертифікації, встановлюється Державним митним комітетом України та Державним комітетом України з питань технічного регулювання і споживчої політики.

Орган з сертифікації продукції при проведенні обов'язкової сертифікації несе відповідальність за: необґрунтовану чи неправомірну видачу сертифіката відповідності; порушення правил сертифікації.

Акредитована випробувальна лабораторія (центр) несе відповідальність за недостовірність результатів випробувань.

Виготовлювач (продавець, виконавець) за порушення правил обов'язкової сертифікації продукції несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Добровільна сертифікація може проводитися на відповідність продукції вимогам, що не віднесені актами законодавства і нормативними документами до обов'язкових вимог, з ініціативи виготовлювача, продавця, споживача, органів державної виконавчої влади, громадських організацій та окремих громадян на договірних умовах між заявником та органом з сертифікації.

Добровільну сертифікацію мають право проводити підприємства, організації, інші юридичні особи, що взяли на себе функції органу з добровільної сертифікації, а також органи, що акредитовані в державній системі сертифікації.

Правила добровільної сертифікації встановлюються органами з добровільної сертифікації, які подають Держспоживстандарту України інформацію для їх реєстрації у встановленому Комітетом порядку.

Сертифікація продукції (як добровільна, так і обов'язкова) здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації з метою:

• запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища;

• сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;

• створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

 

9.4. Національна система сертифікації України (УкрСЕПРО)

Система сертифікації України - дворядна: верхній ряд створює державна система сертифікації; нижній - органи сертифікації, спеціалізовані за видами продукції, та дослідні центри (лабораторії).

Державну систему сертифікації створює Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики - національний орган України з сертифікації, який здійснює та координує роботу щодо забезпечення її функціонування, а саме:

• визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні;

• затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, та визначає терміни її запровадження;

• призначає органи з сертифікації продукції;

• акредитує органи з сертифікації та випробувальні лабораторії (центри), атестує експертів-аудиторів;

• встановлює правила визнання сертифікатів інших країн;

• розглядає спірні питання з випробувань і дотримання правил сертифікації продукції;

• веде Реєстр системи сертифікації;

• організує інформаційне забезпечення з питань сертифікації.

Держспоживстандарт України в межах своєї компетенції несе відповідальність за дотримання правил і порядку сертифікації продукції.

Органи сертифікації, спеціалізовані за видами продукції (незалежні від виробника та споживачів):

- сертифікують конкретну продукцію за замовленням виробників з наступним наглядом за якістю сертифікованої продукції;

- акредитують дослідницькі центри (лабораторії) з наступним наглядом за їх діяльністю;

- співробітничають з Держспоживстандартом України з питань вдосконалення систем сертифікації;

- видають висновки про відповідність продукції - сертифікат відповідності - виробнику продукції.

 

Дослідні центри (лабораторії):

· апробують методи випробувань відповідно до вимог НТД;

· розробляють типові робочі методики та програми випробувань з кожного виду продукції;

· виконують сертифікаційні випробування, аналізують їх результати та надсилають до органу сертифікації протоколи випробувань, а за потребою - пропозиції щодо припинення дії раніше виданих сертифікатів, припинення (заборони) виготовлення, поставки, продажу та використання окремих видів продукції;

· здійснюють "горизонтальні" контакти з відповідними закордонними дослідними центрами (лабораторіями).

Найперспективнішими незалежними органами сертифікації можуть стати саме центри сертифікації, які мають сучасну дослідну базу та кваліфікованих спеціалістів. Незалежність, притаманна "третій стороні", підвищує об'єктивність результатів випробувань і оцінок продукції, що сертифікується, а також ускладнює виникнення корумпованості експертів і чиновників системи сертифікації.

У системі здійснюються такі взаємопов'язані види діяльності:

• сертифікація продукції (процесів, послуг);

• сертифікація систем якості;

• атестація виробництв;

• акредитація випробувальних лабораторій (центрів);

• акредитація органів з сертифікації продукції;

• акредитація органів з сертифікації систем якості;

• атестація аудиторів за переліченими видами діяльності.

У системі передбачається сертифікація продукції, що імпортується.

З метою забезпечення визнання за кордоном сертифікатів та знаків відповідності система побудована з урахуванням вимог міжнародних систем і взаємодіє на основі угод з міжнародними, регіональними та національними організаціями інших держав, що здійснюють діяльність з сертифікації.

Система взаємодіє на основі угод з системами перевірки безпеки, охорони навколишнього природного середовища та інше, що функціонують в Україні під керівництвом уповноважених урядом органів. Національний орган з сертифікації може передавати цим органам окремі функції у проведенні сертифікації продукції.

Сертифікація в системі передбачає підтвердження третьою стороною показників, характеристик та властивостей продукції, процесів, послуг на підставі випробувань, атестації виробництва та сертифікації систем якості.

Система призначена для проведення обов'язкової та добровільної сертифікації продукції (процесів, послуг).

Сертифікація на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів та вимогам, що передбачені чинними законодавчими актами України, проводиться виключно в системі.

Система є відкритою для вступу до неї органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав (за наявності двосторонніх угод про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації) і доступу до неї будь-яких підприємств та організацій. Обов'язковою умовою при цьому є визнання та виконання правил системи.

 

9. 5. Методи оцінки відповідності (схеми сертифікації)

Сертифікація проводиться за встановленими в системі сертифікації схемам. Схема сертифікації - це склад та послідовність дій третьої сторони при оцінці відповідності продукції, послуг, систем якості та персоналу. Сертифікація проводиться за схемами, встановленими системами сертифікації однорідної продукції.

Схеми, які застосовуються при обов'язковій сертифікації, визначаються Держспоживстандартом України та іншими державними органами управління в межах своєї компетенції, на які законодавчими актами України покладені організація та проведення робіт з обов'яз­кової сертифікації. Як правило, система сертифікації передбачає декілька схем. При виборі схем повинні враховуватись особли­вості виробництва, випробувань, поставки і використання конкретної продукції, необхідний рівень доказовості, можливі витра­ти заявника. Схема сертифікації повинна забезпечувати необхідну доказовість останньої. Для цього рекомендується використовувати загальновизнані схеми, в тому числі й в міжнародній практиці.

Схеми (моделі), що використовуються під час обов'язкової сертифікації продукції, визначає орган з сертифікації.

При цьому враховуються особливості виробництва, випробувань, поставки і використання конкретної продукції, можливі витрати заявника. Схеми мають бути зазначені у документі, який встановлює порядок проведення сертифікації конкретної продукції.

Схему добровільної сертифікації визначає заявник за погодженням з органом з сертифікації.

Під час вибору схеми (моделі) сертифікації продукції в системі органу з сертифікації рекомендується керуватися такими правилами:

1) сертифікат на одиничний виріб видається на підставі позитивних результатів випробувань цього виробу, що проведені у випробувальній лабораторії (центрі), яка акредитована в системі;

2) сертифікат на партію продукції (виробів) видається на підставі позитивних результатів випробувань в акредитованій у системі випробувальній лабораторії (центрі) зразків продукції (виробів), що відібрані від партії в порядку та кількості, що визначені органом з сертифікації;

3) ліцензія на право застосування сертифіката відповідності щодо продукції (виробів), яка виготовляється виробником серійно протягом встановленого ліцензією терміну, надається органом з сертифікації на підставі: позитивних результатів сертифікаційних випробувань в акредитованій у системі лабораторії зразків продукції, відібраних у порядку та кількості, встановлених органом з сертифікації; проведення (і/або):

- обстеження виробництва, технічного нагляду та контрольних випробувань зразків продукції, що відбираються з виробництва або торгівлі в кількості, у термін та в порядку, які встановлено органом з сертифікації у програмі технічного нагляду за сертифікованою продукцією;

- атестації виробництва та подальшого технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції, який здійснюється органом з сертифікації, або за його дорученням - іншими організаціями;

- сертифікації системи якості щодо виробництва продукції, що сертифікується, та подальшого технічного нагляду за відповідністю системи якості встановленим вимогам, який здійснюється компонентним органом, акредитованим у Системі.

Орган з сертифікації продукції може застосовувати й інші правила щодо вибору схеми (моделі) сертифікації залежно від специфіки продукції та особливостей її виробництва.

Рекомендовані схеми (моделі) сертифікації продукції наведено в табл. 9.2.

Таблиця 9.2