I.Гігієна повітряного середовища та освітлення

 

1.Охарактеризуйте вид мікроклімату, якщо температура повітря-20 градусів, відносна вологість-45%,швидкість руху повітря-0,15 м/c:

А. Інтермітуючий;

В. Нагріваючий;

C. Охолоджуючий;

*D. Оптимальний;

Е. Подразнюючий.

#

2.Охарактеризуйте вид мікроклімату, якщо температура повітря 37 градусів, відносна вологість 88%, швидкість руху повітря 0,05 м/c:

А. Комфортний;

*В. Нагріваючий;

С. Охолоджуючий;

D. Інтермітуючий;

Е. Подразнюючий.

#

3.Назвіть прилад для вимірювання температури повітря:

*А. Термометр пристінний;

В. Барограф;

С. Гігрометр;

D. Медичний термометр;

Е. Кататермометр.

#

4. Прилад для визначення відносної вологості повітря в приміщенні?

А. Електротермометр;

В. Аспіратор;

*С. Психрометр;

D. Барометр;

Е. Медичний термометр.

#

 

5. У чому полягає принцип психрометрії повітря?

А. В дослідженні вмісту в повітрі кількості аеронів за допомогою іона тора;

*В. В різниці температур сухого і вологого термометрів в психрометрі;

С. У вимірюванні різниці барометричного тиску в ранішній і вечірній час доби;

D. У вимірюванні температури повітря в трьох точках приміщення і розрахунок середньої величини;

Е. У визначенні часу охолодження кататермометра з 38 до35 градусів.

#

6. Прилад для вимірювання атмосферного тиску:

А. Кататермометр;

В. Психрометр;

С. Анемометр;

*D. Барометр;

Е. Актинометр.

#

7.Метод анемометрії використовується для визначення:

*А. Швидкості руху повітря більше 1м/c;

В. Швидкості руху повітря менше 1м/с;

С. Відносної вологості;

D. Середньої температури повітря;

Е. Абсолютної вологості.

#

8.Які данні потрібні для розрахунку швидкості руху повітря методом кататермометрії?

А. Об’єм приміщення;

В. Тиск повітря;

С. Вологість повітря;

*D. Час охолодження кататермометру;

Е. Швидкість руху повітря(середня

#

 

9.Гігієнічні нормативи температури повітря в жилому приміщенні(в градусах):

А. 16-18;

В. 16;

С. 18-20;

*D. 20-22;

Е. 22-24.

#

10. Гігієнічні нормативи відносної вологості повітря в приміщенні(%):

А. 20-28;

В. 20-40;

С. 30-90;

*D. 30-60;

Е. 60-80.

#

11. Гігієнічні нормативи швидкості руху повітря в приміщенні(м/c):

А. 0,05-0,1;

*В. 0,1-0,2;

С. 0,1-0,5;

D. 0,2-0,3;

Е. 0,5-1.

#

12. При гігієнічному обстеженні навчальної лабораторії виміряний світовий коефіцієнт,площа підлоги,об’єм приміщення,швидкість руху повітря у вентиляційному отворі і його площа,температура повітря. Які параметри потрібні для розрахунку кратності обміну повітря?

А.Світовий коефіцієнт,об’єм приміщення,температура повітря;

В.Необхідні дослідження не проведені;

С.Площа палати і світловий коефіцієнт;

D.Температура повітря,швидкість його руху у вентиляційному отворі;

*Е.Об’єм приміщення,швидкість руху повітря у вентиляційному отворі і його площа.

#

13.Охарактеризуйте вид мікроклімату, якщо: температура повітря 10 градусів,відносна вологість 92%,швидкість руху повітря 5,0 м/c:

*А. Охолоджуючий;

В. Нагріваючий;

С. Подразнюючий;

D. Оптимальний;

Е Перегріваючий.

#

14.Відносна вологість повітря - це:

А. Різниця абсолютної і максимальної вологості;

В. Відношення максимальної вологості до

абсолютної в %;

С. Сума абсолютної і максимальної вологості;

D. Добуток абсолютної вологості на максимальну;

*Е. Відношення абсолютної вологості до

максимальної в %.

#

15.Для визначення відносної вологості необхідно:

А. Термометр;

В. Термограф;

*С. Гігрометр;

D. Барограф;

Е. Кататермометр.

#

16.Для визначення і запису показників температури повітря в динаміці потрібно:

А. Термометр;

*В. Термограф;

С. Психрометр;

D. Кататермограф;

Е. Барограф.

#

17.Системи штучної вентиляції в приміщенні:

*А. Загальнообмінна;

В. Однократна;

С. Двократна;

D. Наскрізна;

Е. Багатократна.

#

18.Системи штучної (механічної) вентиляції в приміщенні:

А. Аерація;

В. Однократна;

*С. Місцева;

D. Двократна;

Е. Инфильтрація.

#

19.Які параметри потрібно визначити в приміщенні, щоб розрахувати для нього потрібну кратність обміну повітря?

А. Площа приміщення;

В. Температрура приміщення;

С. Швидкість руху повітря;

*D. Об’єм приміщення;

Е. Кількість вентиляційних отворів.

#

20.Необхідна кратність обміну повітря дозволяє визначити:

А. Ефективність інсоляції;

*В. Необхідну кратність обміну повітря, при якому, при данній кількості людей і об’ємі приміщення, вміст СО2 не перевищує допустиму концентрацію;

С.Відношення надходжуючого і видаленого повітря в приміщенні;

D. Тип мікроклімату данного приміщення;

Е. Температурно-вологий режим приміщення.

#

 

21. Хімічний склад атмосферного повітря:

А. N2-37%, CO2-12%, O2-40%, інертні гази – 11%;

В. N2-70%, CO2-1%, O2-19%, інертні гази – 10%;

С. N2-непостійно, CO2-0,03%, O2-20%, інертні гази – 12,5%;

*D. N2-78%, CO2-0,03-0,04%, O2-21%, інертні гази – 1%, пари води;

Е. N2-30%, CO2-3%, O2-15%, інертні гази – 1%, пари води.

#

22. Види вентиляції:

А. Кватирочна;

В. Фрамужна;

*С. Природна і штучна;

D. Аерація і інфільтрація;

Е. Внутрішньостінна.

#

23. Які данні потрібні для розрахунку кратності обміну повітря?

А. Площа приміщення;

В. Швидкість руху повітря;

С. Температура повітря;

*D. Кількість надходжуючого повітря в приміщення за годину;

Е. Вологість повітря.

#

24. Основне фізіологічне значення вуглекислого газу:

А. Розбавлювач кисню в атмосфері;

*В. Подразник дихального центру;

С. Участь у фомуванні кисневого ефекту;

D. Участь у пластичному процесі рослин;

Е. Показник достатності повітря в приміщенні.

#

25. Принцип методу визначення, заключається в:

А.Ослаблення оптичної густини буферного розчину бромтимолового синього пропорційно концентрації СО₂;

В.Посилення оптичної густини буферного розчину бромтимолового синього пропорційно концентрації СО₂;

*С. Ослаблення оптичної густини буферного розчину бромтимолового синього обернено пропорційно концентрації СО₂;

D. Посилення оптичної густини буферного розчину бромтимолового синього обернено пропорційно концентрації СО₂;

E. Перехід забарвлення бромтимолового синього з блакитного в зелений при насиченому розчині СО_2.

_#

26. В яких одиницях вимірюється концентрація в повітрі СО₂ при визначенні його фотокалориметричним методом?

А. г/м3;

В. г/л;

*С. %;

D. мг/м3;

Е. мг.

#

27.Гігієнічні нормативи СО₂ в житлових приміщеннях (%):

А. до 1;

В. не більше 1,0;

*С. не більше 0,1;

D. не меньше 0,1;

Е. 1.

#

28. Види природної вентиляції:

А. Кондиційна;

В. Внутрішня;

С. Зовнішня;

*D. Аерація;

Е. Фрамужна.

#

 

29.Довжина хвилі інфрачервоного випромінювання (нм):

*A – більше 760;

B – 300 - 500;

C – 400 - 760;

D – 400 - 315;

E – 315 - 280.

#

30.Довжина хвилі ультрафіолетового випромінюван-ня (нм):

A – 0.05 - 10;

B – більше 400;

C – меньше 0,05;

*D – 400 - 180;

E – 400 - 760.

#

31. Діапазон видимого спектру сонячної радіації (нм):

А – більше 300;

B – 4000 -180;

*C – 760 - 400;

D – 400 - 180;

E – 180 - 10.

#

32.Біологічний ефект впливу видимого спектру сонячної радіації на зоровий аналізатор:

А – тепловий;

*B – розпад родопсину і сприйняття світла;

C – стимуляція синтезу холекальциферолу;

D – бактерицидна дія;

Е – посилення утворення вітаміну «Д».

#

33. Біологічна дія ультрафіолетових променів:

А – синтез зорового пігменту;

B – нагріваюча дія;

C – синтез вітаміну В₁;

*D – пігментоутворюючий ефект;

Е – утворення (синтез) вітаміну Д₂.

#

34. Від чого залежить біодогічна дія сонячної радіації?

*А – від площі опроміненого тіла;

B – від віку людини;

C – від статі людини;

D – від товщини епідермісу;

Е – від характеру харчування.

#

35. Сутність біологічного впливу ультрафіолетових променів на організм:

*А – фотоліз білкових і утворення гістаміноподібних структур;

B – пригнічення гемопоезу;

C – перегрівання тканин;

D – порушення біоритмів;

Е – посилення синтезу вітаміну «С» в організмі.

#

36.Яку питому вагу має інфрачервоного випроміню-вання, що досягає поверхні Землі (%)?

А – 40;

B – 1;

*C – 59;

D – 70;

Е – 28.

#

37.Яку питому вагу має ультрафіолетове випромінювання, що досягає поверхні Землі (%)?

А – 40;

*B – 1;

C – 59;

D – 70;

Е – 28.

#

38. Яку питому вагу має видимого випромінювання, що досягає поверхні Землі (%)?

*А – 40;

B – 1;

C – 59;

D – 70;

Е – 28.

#

39. Сутність загальностимулюючої дії ультрафіоле-тового випромінювання на організм людини:

А – тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

*B – за рахунок утворення фізіологічно активних речовин (гістаміноподібні, холін, ацетилхолін) активізується симпатико-адреналова система, обмінні і трофічні процеси;

C – потовщення і ущільнення епідермісу і утворення в ньому меланіну;

D – утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

Е – вплив випромінювання на нуклеїнові основи мікробної клітини з подальшою її загибеллю.

#

40. Сутність антирахітичної дії ультрафіолетового випромінювання на організм:

А – тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

B – за рахунок утворення фізіологічно активних речовин (гістаміноподібні, холін, ацетілхолін) активізується симпатико-адреналова система, обмінні і трофічні процеси;

C – посилення утворення меланіну в епідермісі;

*D – утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

Е – вплив випромінювання на нуклеїнові основи мікробної клітини з наступною її загибеллю.

#

 

41. Сутність пігментоутворюючої дії ультрафіолетових променів на організм:

А – тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

B – за рахунок утворення фізіологічно активних речовин (гістаміноподібні, холін, ацетілхолін) активізується симпатико-адреналова система, обмінні і трофічні процеси;

*C – потовщення і ущільнення епідермісу і посилення в ньому синтезу меланіну з тирозину;

D – утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

Е – вплив випромінювання на нуклеїнові основи мікробної клітини з наступною її загибеллю.

#

42. Суть бактерицидного та спороцидного ефекту УФ - випромінювання:

А – тепловий ефект за рахунок посилення коливальних і ротаційних рухів молекул;

B – за рахунок утворення гістаміноподібних речовин активізується симпатико-адреналова система;

C – посилення утворення меланіну в епідермісі;

D – утворення в поверхневих шарах шкіри холекальциферолу;

*Е – вплив випромінювання на нуклеїнові включення мікробної клітини з наступною її загибеллю.

#

43. Метод визначення інтенсивності УФ - випромінювання за допомогою уфідозиметра являється:

А – механічним;

B – біологічним;

С– статистичним;

*D – фізичним;

Е – хімічним.

#

 

44. Що називається біодозою?

А – доза, яка попереджає розвиток рахіту;

B – доза, що знижує гіперкератоз шкіри;

*С – доза, що викликає на незасмаглій шкірі ледь помітне почервоніння через 8-20 годин після опромінення ультрафіолетовим випромінюванням;

D – доза, що викликає на шкірі ледь помітне збліднення через 8-20 годин після ультрафіолетового опромінення;

Е – доза, що викликає на незасмаглій шкірі ледь помітне почервоніння зразу після ультрафіолетового опромінення.

#

45. Величина біодози в мкВт/см₂:

А – 75 - 100;

B – 100 - 150;

C – 200 - 400;

*D – 600 - 800;

Е – 1000.

#

46. Що називається мінімальною профілактичною дозою УФ випромінювання?

*А – доза ультрафіолетового опромінення, яка попереджає розвиток рахіту;

B – доза інфрачервоного опромінення, яка попереджає розвиток рахіту;

C – доза ультрафіолетового опромінення, яка попереджає розвиток гіповітамінозу «С»;

D – доза ультрафіолетового опромінення, що викликає еритему на незагорілій шкірі;

Е – доза інфрачервоного опромінення, що підвищує адаптогенність організму.

#

47.Що називається оптимальною дозою ультрафіолетового опромінення?

А – доза УФО, яка попереджає розвиток остеомаляції;

*B – доза УФО, що підвищує захисні властивості організму;

С – доза УФО, яка поліпшує пігментоутворення в шкірі;

D – доза УФО, яка попереджає розвиток рахіту;

Е – доза УФО, що володіє бактерицидними властивостями.

#

48. Величина мінімальної профілактичної дози ультрафіолетового опромінення в мкВт/см₂:

*А – 75 -100;

B – 600 - 800;

С – 150 - 200;

D – 1000;

Е – 200 - 400.

#

49. Для дитини с ознаками рахіту педіатр назначив ультрафіолетове опромінення. Як називається необхідна доза опромінення?

А – біологічна;

B –пігментоутворююча;

*С – профілактична;

D – адаптогенна;

Е – імунностимулююча.

#

50. Час біодози для дитини з ознаками рахіту складає 4хвилини. Який час опромінення повинен призначити фізіотерапевт з профілактичною метою?

А – 1 хвилина;

B – 2 хвилини;

С – 3 хвилини;

D – 4 хвилини;

*Е – 30 секунд.

#

51. Величина оптимальної дози ультрафіолетового опромінення в мкВт/см₂:

А – 75 - 100;

B – 600 - 800;

С – 150 - 200;

D – 1000;

*Е – 200 - 400.

#

52.Заходи профілактики ультрафіолетової недостатності:

А – нормалізація мікрокліматичних умов в приміщеннях;

B – раціональне внутрішнє планування жител;

*С – увіолеве засклення, тривале перебування на відкритому повітрі;

D – вживання йодованої солі;

Е – штучна вітамінізація добового харчового раціону вітаміном «Д» організованих контингентів населення.

#

53. При вимірюванні інтенсивності інфрачервоного випромінювання люксметр розташували перпендикулярно джерелу випромінювання на відстані 1м з відкритим теплоприйомником на 2-3с, після чого на шкалі прибору зняли результати в кал/см² хвилин. Чи допущенні помилки в методиці дослідження?

А – при вимірюванні теплоприйомник потрібно тримати закритим;

B – дослідження виконане правильно;

С – невірно вибраний прилад, необхідний анемометр;

*D – невірно вибраний прилад, необхідна актинометр;

Е – недостатній час вимірювання, необхідно розмістити прилад на місці дослідження на 5 хвилин.

#

54. Біодозиметр розмістили на внутрішню частину передпліччя зафіксувавши його, включили еритемну лампу і опромінили шкіру передпліччя, послідовно відкриваючи одне за одним всі шість отворів з інтервалом 1 хвилина. Ерітема з'явилася через 12 годин на шкірі отвору №1 з часом експозиції 6хвилин, що і було визначено як біодоза даного пацієнта. Чи правильно виконані дослідження? Які помилки допущені?

А – для опромінення потрібна не эритемна лампа, а ртутно-кварцева;

B – невірно вибраний прилад, необхідний уфідозиметр;

*С – всі дослідження виконані правильно;

D – дослідження невірні, біодозу визначають через 8-20 годин;

Е – місце опромінення неправильно вибране, необхідно помістити біодозиметр на тильній поверхні кисті.

#

55. За допомогою біодозиметру час опромінення шкіри епігастральної ділянки живота дитини з ознаками рахіту еритемною лампою «МЕДIСОR» до эритемного эфекту та через 12 годин складає 2 хвилини. Яку тривалість ультрафіолетового опромінення повинен призначити фізіотерапевт в данному випадку?

А – 30 с.;

*B – 15 с.;

С– 1,5 хв.;

D – 2 хв.;

Е – 3 хв.

#

56. При використанні биодозиметру час опромінення эритемною лампою «МЕДIСОR» шкіри передпліччя хворого з повільно зростаючим закритим переломом стегна до еритемного эфекту склав 6 хвилин. Який вид дози ультрафіолетового опромінювання був призначений данному хворому?

А – профілактична;

B – антирахітична;

*С – адаптогенна;

D – імунностимулююча;

Е – біологічна.

#

57. Яку дозу ультрафіолетового опромінювання повинен призначити фізіотерапевт для післяопераційного хворого?

А – профілактичну;

*B – адаптогенну;

С – антитоксичну;

D – біологічну;

Е – бактерицидну.

#

58.Який прилад необхідний для вимірювання інтенсивності інфрачервоної радіації?

А – психрометр;

B – барометр;

С – уфідозиметр;

*D – актинометр;

Е – кататермометр.

#

59.Яка частина тіла (або прилад) використовується для інфрачервоної радіації суб´єктивним методом?

А – уфідозиметр;

B – передпліччя (внутрішня частина);

*С – кисть (тильна частина);

D – анемометр;

Е – люксметр.

#

60.Який фізичний процес закладений в основі роботи актинометру?

А – фотострум;

*B – термоелектрична емісія;

С – люмінісцентний процес;

D – п´єзоэффект;

Е – зміна об'єму речовини.

#

61. Який процес покладений в основу вимірювання інтенсивності УФ-випромінювання за допомогою уфідозиметру?

А – біологічний ефект;

B – п´єзоэффект;

С – зміна електропотенціалу шкіри;

D – окислювально-відновний процес;

*Е – фотострум.

#

62.Для вимірювання інтенсивності ультрафіолетово-го випромінювання використовують:

А – актинометрія;

B – люксметр;

*С – уфіметр;

D – анемометр;

Е – психрометр.

#

63. Фізична сутність сонячної радіації:

А – розплавлена плазма;

*B – потік електромагнітних коливань;

С – потік теплової енергії;

D – потік позитивних і негативних іонів;

Е – потік протонів.

#

64.Фізичний показник біологічної дії сонячних променів:

А – відстань від Землі до Сонця;

*B – квант випромінювальної енергії;

С– кут падіння сонячного потоку на поверхні;

D – сонячна активність;

Е – прозорість атмосфери Землі.

#

65.Довжина хвилі видимої частини сонячного спектру:

А – 4000 - 760;

B – 315 - 280;

*С– 760 - 400;

D – 400 - 290;

Е – 280 - 180.

#

66.Який з перелічених показників природної освітленості являється відносним?

*А – світловий коефіцієнт;

B – КПО;

С – показник абсолютної освітленості;

D – висота підвіконь;

Е – відстань від верхнього краю вікна до стелі.

#

67. Оптичний спектр сонячної радіації (нм):

А – більше 300;

*B – 4000-180;

С– 760-400;

D – 400-180;

Е – 180-10.

#

68.Який з перелічених показників природної освітленості являється додатковим?

А – світловий коефіцієнт;

B – КПО;

С – коефіцієнт заглиблення;

*D – висота підвіконь;

Е – абсолютна освітленість.

#

69.Біологічний ефект впливу видимого випромінювання сонячного спектру|:

А – тепловий;

*B – розпад родопсину;

С– стимуляція синтезу холекальциферолу;

D – сильна бактерицидна дія;

Е – загальнозміцнююча дія.

#

70. Освітленість - це:

*А – щільність світлового потоку на освітлювальній поверхні;

B – питома вага фотонів на одиницю площі;

С – щільність світлового потоку на об'єм тіла;

D – кількість світлових променів падаючих на освітлювальну поверхню;

Е – яскравість світлового потоку на відбитій поверхні.

#

71. Біологічна дія сонячного випромінювання не залежить від:

А – від площі опромінювання;

B – від стану організму;

С – від кількості сонячної енергії;

D – глибини проникнення в тканині;

*Е – від характеру харчування.

#

72. В яких одиницях вимірюється освітленість?

А – люмен;

*B – люкс;

С – стерадіан;

D – свічка;

Е – тілесний кут.

#

73. За одиницю освітленості прийнятий люмен (лм) – освітленість отримана на площі 1м², на яку падає і рівномірно розподіляється світловий потік, який дорівнює 1 люксу. Вкажіть помилки у виначенні, якщо вони є?

*А – освітленість вимірюється в люксах, а світловий потік в люменах;

B – визначення вірне;

С– світловий потік вимірюється в канделах;

D – освітленість розраховується на площу 1 см²;

Е – за одиницю освітленості прийнятий КПО.

#

74. Що дозволяє визначити метод Данілюка?

А – СК;

*B – КПО хв. при проектуванні будівель;

С – рівень природної освітленості приміщень;

D – КПО хв. при експлуатації будівель;

Е – рівень світлового потоку в лм.

#

 

75. Що покладене в основу гігієнічного нормування освітленості в приміщенні?

А – кількість і потужність джерел освітленості;

*B – характер виконуваної зорової роботи;

С – орієнтація будівель;

D – площа освітлювальної поверхні;

Е – кількість сонячних днів на рік.

#

76. Які існують джерела штучної освітленості?

*А – лампи розжарювання;

B – загальні;

С – місцеві;

D – інтегральні;

Е – комбіновані.

#

77. Для оцінки штучної освітленості в житлових приміщеннях необхідний:

*А – люксметр;

B – графіки Данілюка;

С – електроанемометр;

D – кататермометр;

Е – психрометр;

#

78. Який прилад необхідний для визначення рівномірности штучного світлення?

А – актинометрія;

B – равномер;

*С– люксметр;

D – уфідозиметр;

Е – анемометр.

#

79.Норматив загального штучного освітлення в учбових класах при люмінісцентних лампах (лк):

А – не меньше 100;

B – меньше 200;

С – не більше 300;

*D – не меньше 300;

Е – 150.

#

80.Норматив загального штучного освітлення в учбових класах при лампах розжарювання (лк):

А – не меньше 100;

B – не більше 100;

*С – не меньше 150;

D – не більше 150;

Е – не меньше 50.

#

81.Норматив загального штучного освітлення в кабінеті лікаря при люмінісцентних лампах (лк):

А – не більше 400;

B – не більше 500;

*С – не меньше 400;

D – не меньше 500;

Е – 300.

#

82.Норматив загального штучного освітлення в кабінеті лікаря лампах розжарювання (лк):

А – не більше 100;

B – не меньше 100;

С – не більше 200;

*D – не меньше 200;

Е – 150.

#

83.Який з названих показників оцінює достатність природної освітленості приміщень?

А – інтенсивність електромагнітного випромінювання інфрачервоного діапазону;

*B – коефіцієнт природної освітленості;

С – інтенсивність електромагнітного випромінювання ультрафіолетового діапазону;

D – інтенсивність електромагнітного випромінювання видимого діапазону;

Е – площа заскленої поверхні вікон.

#

84. Що називається світловим коефіцієнтом?

А – відстань від світлонесучої стіни до внутрішньої в м;

B – відношення освітленості на робочому місці всередині приміщення до такої під відкритим небосхилом в %;

*С – відношенн заскленої площі вікон до площі приміщення;

D – відношення освітленості на робочому місці біля вікна до освітленості на робочому місці біля внутрішньої стіни приміщення в %;

Е – відношення площі кватирок до площі підлоги.

#

85.Що називається коефіцієнтом природного освітлення?

А – відстань від світлонесучої стіни до внутрішньої в м;

*B – відношення освітленості всередині приміщення до такої під відкритим небосхилом в %;

С – відношення заскленої площі вікон до площі приміщення;

D – відношення освітленості на робочому місці біля вікна до освітленості на робочому місці біля внутрішньої стіни приміщення в %;

Е – відношення площі кватирок до площі підлоги приміщення.

#

86.Який прилад або пристрій необхідний для визначення світлового коефіцієнту?

А – люксметр;

*B – рулетка;

С – актинометрія;

D – біодозиметр;

Е – анемометр.

#

 

87.Який прилад необхідний для визначення КПО в приміщенні?

А – актинометрія;

B – біодозиметр;

*С– люксметр;

D – анемометр;

Е – кататермометр.

#

88.При вимірюванні освітленості на робочому місці студента фотодатчик люксметру розташували перпендикулярно світловому потоку на рівні 1,5м від підлоги, включили прилад і зняли показники. Чи були допущені помилки в методиці дослідження?

А – дослідження виконане правильно;

*B – фотодатчик неправильно розміщений: необхідно - на освітлюваній поверхні перпендикулярно світловому потоку;

С – фотодатчик необхідно розмістити вертикально освітлюваної робочої поверхні;

D – показання приладу знімають не відразу після включення, а через 2-3 хвилини експозиції;

Е – невірно вибраний прилад, для дослідження необхідна актинометрія.

#

89.В учбовій аудиторії світловий коефіцієнт дорівнює 1/4, температура і вологість повітря - 18ºС і 45% відповідно, глибина заглиблення- 4,8м; природна освітленість на робочому місці складає 256 лк. Чи досить цих досліджень для гігієнічної оцінки природньої освітленості в приміщенні?

А – досить, гігієнічну оцінку природної освітленості можна виконати;

B – гігієнічну оцінку не можна зробити, оскільки не виконана в приміщенні актинометрія;

*С – гігієнічну оцінку не можна зробити, оскільки не визначений КПО в приміщенні для оцінки природної освітленості не потрібні температура і вологість повітря, непоказова освітленість на робочому місці;

D – дослідження виконані в повному обсязі;

Е – оцінювати природну освітленість не можна, оскільки необхідно виконати катетермометрію і анемометрію.

#