Психічні стани — це психологічна характеристика особистості, що відображає ЇЇ порівняно тривалі душевні переживання, що впливають на життєдіяльність людини. Всі стани людини у трудовій діяльності можна класифікувати за ознакою: протяжності; за провідним компонентом або домінуванням однієї зі сторін психіки; за рівнем напруження, за загальним тонусом.
В. Асєєв наводить таку класифікацію:
1. Порівняно стійкі й тривалі у часі стани. Такі стани визначають ставлення працівника до конкретного виробництва і певного виду праці. Ці стани (задоволеності чи незадоволеності працею, зацікавленість роботою чи байдуже ставлення до неї) відображають загальний психологічний настрій колективу.2. Тимчасові, ситуативні стани, які швидко минають. Ці стани виникають під впливом різних недоліків виробничого процесу або взаємин у колективі.3. Стани, які виникають періодично протягом трудової діяльності. Це такі стани, які передують початку роботи (стомленість, сонливість, апатія, підвищена активність тощо).
За ознакою домінування однієї зі сторін психіки вирізняють такі стани: емоційні, вольові (наприклад, стан вольового зусилля), уваги (сконцентрованість, неуважність), натхнення.
Є класифікація станів за рівнем напруження:Помірне напруження — нормальний робочий стан, який виникає під мобілізуючим впливом трудової діяльності. Це стан психічної активності — необхідна умова успішного виконання дій. Цей стан виявляється у гарному самопочутті, стабільному і впевненому виконанні дій. Помірне напруження відповідає роботі в оптимальному режимі. Підвищене напруження супроводжує діяльність в екстремальному режимі, в екстремальних умовах. Учені розглядають такі напруження: інтелектуальне, сенсорне, монотонія, політонія, фізичне, емоційне, напруження очікування, мотиваційне, втомленість. Інтелектуальне напруження, яке зумовлене частими зверненнями до інтелектуальних процесів під час формування плану обслуговування, у разі високої щільності проблемних ситуацій обслуговування.Сенсорне напруження спричинене неоптимальними умовами діяльності сенсорних і перцептивних систем у випадках великих труднощів у сприйнятті необхідної інформації.Монотонія зумовлена виконанням одноманітних дій, неможливістю переведення уваги, з підвищеними вимогами до концентрації і стійкості уваги.Політонія спричинена необхідністю частого переведення уваги у несподіваних напрямах.Фізичне напруження зумовлене підвищеним навантаженням на руховий апарат людини.Емоційне напруження спричинене конфліктними умовами, підвищеною ймовірністю виникнення аварійних ситуацій, несподіваністю або тривалим у часі напруженням інших видів.Напруження очікування зумовлене необхідністю підтримувати готовність робочих функцій в умовах відсутності діяльності.Мотиваційне напруження пов'язане з боротьбою мотивів, з вибором критеріїв для прийняття рішень.Втомленість — це стан, пов'язаний з тимчасовим зниженням функціональної активності, працездатності, спричинених тривалою працею.
Психічні стани групують за різними ознаками. За суто психологічними ознаками стани бувають інтелектуальні, емоційні, вольові й комбіновані. Залежно від роду занять особистості психічні стани поділяють на стани у навчальній, трудовій, бойовій, побутовій, екстремальній та інших видах діяльності.За роллю в структурі особистості стани можуть бути ситуативними, особистісними й груповими. За глибиною переживань розрізняють стани глибокі й поверхові. За характером впливу на особистість, колектив (групу) стани поділяють на позитивні й негативні. За тривалістю стани бувають тривалими й короткими. За ступенем усвідомленості стани можуть бути більш-менш усвідомленими й неусвідомленими.
Отже, психічні стани — це психологічна характеристика особистості, що відображає її порівняно тривалі душевні переживання. Вплив.на працездатність.
