Нечіткість меж психології праці та суміжних наук про працю

Межі психології праці і наук про працю не чіткі, тому важко відповісти на запитання, з якої галузі ті чи інші терміни, проблеми, методи. Н-д, метод спостереження та деякі методи функціональної діагностики досить вільно переходять із науки в науку. Так само і проблеми працездатності, профілактики травматизму, втоми, покращення професійної адаптації, питання професійного відбору, формування навиків. Зрозуміло, різні науки своєрідно інтерпретують факти, мову. З цього випливає, що межі, які обговорюють обов'язково повинні бути чіткими, а галузі знання — повністю взаємовиключними. Загальновизнано, що "стики" наук — це точки, зони їхнього зростання.

Відзначаючи інтегральний характер дисципліни і нерідко нечіткість меж між власне психологією праці та іншими суміжними дисциплінами, Є. А. Климов виділяє три категорії наук, характеризуються різним ступенем взаємозв'язку з психологією: 1) економіка праці, соціологія праці, фізіологія праці, гігієна праці, області медицини, пов'язані з вивченням професійних захворювань і експертизою працездатності, професійна педагогіка; 2) технічні дисципліни, предметом яких є теорія, розрахунок і конструювання машин і приладів, інакше - гарматні оснащення трудових процесів; 3) області об'єктів людської діяльності - біологічні, технічні, знакові, соціальні системи, мистецтво.

Існує зв'язок психології праці з суміжними науками: а) з історією і соціологією (проблеми впливу суспільної свідомості і соціальних умов на особливості трудової діяльності конкретних осіб; на виникнення в праці соціально-психологічних явищ); б) з політекономією (вплив економічних умов праці на психіку і результати діяльності працівника; питання продуктивності трудової діяльності; оцінка економічної ефективності результатів психологічних досліджень та впровадження їх в практику); в) з організацією виробництва і технічним нормуванням (питання організації робочого місця і функціональних відношень в колективі, керівництво виробництвом; встановлення темпу роботи; організація режиму праці і відпочинку; нормування праці); г) з методикою виробничого навчання (психологічне обґрунтування ефективності нових методів навчання; питання формування майстерності); д) з фізіологією праці (зміни фізіологічного стану організму людини під впливом трудової діяльності; фізіологічне обґрунтування за-собів організації трудових процесів, тривалості працездатності високого рівня; наукова організація труда.

Психологія праці має взаємозв'язок з іншими галузями теоретичної, прикладної і практичної психології, такими як: 1) загальна психологія (використовується як теоретична основа для розуміння конкретних феноменів, які характеризують суб'єкта праці і його активність на різних рівнях; визначаються загальні закономірності для підвищення якості і полегшення трудової діяльності); 2) соціальна психологія (вивчення малих трудових груп і колективів; питання психологічної сумісності працівників в процесі колективної праці; регуляція міжособистісних стосунків в праці); 3 ) психологія спорту (проблеми рухових навичок, вплив емоційно-вольових якостей на результатні діяльності; формування індивідуального стилю трудової професійної діяльності); 4) військова психологія, авіаційна психологія (питання психології праці військових; вольова регуляція в екстремальних умовах праці); 5) інженерна психологія (активно застосовувалася на підприємствах оборонного призначення, військових об'єктах, атомних електростанціях тощо); 6) вікова та дитяча психологія (уточнення загальних законів і конкретних прийомів формування навичок); 7) педагогічна психологія (політехнічне навчання і виховання, виробниче навчання і виховання одному й тому самому виду праці дорослих і підлітків; психологічні проблеми професійної освіти); 8) психологія виховання, виправно-трудова психологія (психологія трудового навчання та виховання); 9) патопсихологія і медична (клінічна) психологія (мають граничні проблеми, пов'язані з психологічною експертизою працездатності осіб з порушеним здоров'ям, проблеми соціально-трудової реабілітації інвалідів); 10) психологія мистецтва (розуміння праці як творчості і творчості як праці; проблеми технічної естетики та дизайну) тощо.

Сучасні дослідники вказують, що такі галузі науки і практики як акмеологія, інженерна психологія, клінічна психологія, психологія мистецтва, психологія творчості, юридична психологія, психологія спорту, психологія управління, соціальна психологія, організаційна психологія у більшій чи меншій мірі перетинаються з психологією праці. Працю з різних боків з використанням специфічних методів вивчають фізіологи, соціологи, філософи, психологи, технологи, юристи, лікарі, дизайнери тощо.