Культура Месопотамії
Особливість найдавнішої політичної історії Месопотамії полягає в тому, що тут існували не одна, а декілька міст-держав, які почергово домагалися верховенства в регіоні.
У Месопотамії раніше, ніж у Єгипті розпочалося будівництво іригаційних споруд. Розливи Євфрата бувають дуже сильними, але нечастими. Тому викопувалися величезні котловани, вони заповнювалися водою під час розливу — так створювався запас води на час засухи.
Наприкінці IV тис. до н. е. в цьому регіоні з’явилися ранні міста: Ур, Урук, Лагаш у Нижній Месопотамії (Шумер), Вавилон, Кіш, Ніппур у центральній частині Межиріччя (Аккад), Ашшур, Ніневія, Марі у Верхній Месопотамії (Ассирія).
Карта Давньої Месопотамії
Жителям Межиріччя світ уявлявся кулею, на трьох верхніх рівнях якої жили боги, і звідки світять зорі на три нижні земні рівні. Жителі Межиріччя вірили, що після смерті душі людей потрапляють у підземний світ незалежно від свого статусу й своїх діянь у земному житті.
Релігія Межиріччя політеїстична. За записами на глиняних табличках нараховано понад 2400 богів. Був широко поширений генотеїзм: боги одного міста мали відповідників у інших містах. Богам поклонялися у вигляді ідолів, збереглися записані на глиняних табличках молитви. Месопотамські боги були антропоморфічними, тобто схожими на людей. Одним із найважливіших богів спочатку був шумерський бог і цар Енліль, вплив якого поширився також і в Аккаді. Іншими важливими богами у Шумері були Ан, якого аккадці називали Ану, Енкі. Шумерська богиня кохання Інанна стала аккадською Іштар. Коли до влади прийшов Вавилон, Хаммурапі оголосив верховним богом Мардука.
Утворення в містах державних структур сприяло народженню монументальної архітектури. Готових будівельних матеріалів — каменю, дерева, не було. Усі гігантські будовизводилися з глиняної цегли.
Архітектура Месопотамії через постійні війни була архітектурою фортець. Укріплені ворота з важким порталом, рами, укріплені колонами, і бронзові двері - Вавилонський винахід. Звідти ж прийшли і бронзові леви, які стоять по обох сторонах дверей. У Месопотамії створені й інші архітектурні форми: це вежі, бані (кругла форма даху), арка і склепіння (що пізніше стало основою архітектури Стародавнього Риму та середньовічної Європи) У центрі міста стояв храм-зіккурат – символ всемогутності держави.
Храми розміщувалися на вершині особливої ступінчастої вежі — зікурату. Зікурати складалися з декількох платформ, що звужуються догори. Піднятися до храму, що знаходився на верхньому майданчику, можна було довгими круговими сходами і похилими підйомами. Хода до храму становила частину релігійних церемоній.
Зиккурат
Відгомони слави месопотамських будівельників відбилися в біблійній розповіді про Вавилонську вежу.
Храми прикрашалися статуями, в яких закарбувався самобутній шумерський канон – адорант (фігурка людини, що молиться).
Адорант Адорант
Такими ж величними, як і культові споруди, були палаци правителів Шумеру, Аккаду, Вавилонії і особливо Ассирії. Це були складні архітектурні конструкції. Так, вхід в царський палац у Ніневії був прикрашений багатьма величезними статуями фантастичних тварин — крилатих людинобиків і людинолевів (шеду).
Ніневія
Палац Саргона ІІ
Шеду
З яскравих глазурованих цеглин складалися візерунки та фігури на стінах. Тут можна було знайти квіти, що нагадують ромашку, а також биків, левів і фантастичних звірів, покликаних охороняти від злих духів. Подібні зображення прикрашали, наприклад, міські ворота, присвячені богині Іштар, у Вавилоні. Пристрасть до зображення всякого роду тварин найшла своє відображення в рельєфах.
Рельєф Палацю Ашшурбаніпала
