Червоне і чорне Стендаля як соціально-психологічний роман. Композиція твору та символіка назви

Соціально-психологічний роман — це один із різновидів романного жанру, в якому в складних, часто екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища. Для соціально-психологічних творів характерне розкриття несподіваних вчинків, прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, снів. На відміну від соціально-побутових творів, у яких увага митця прикута до повсякденного життя, зримих, передусім соціальних, причин і наслідків поведінки персонажів, автор соціально-психологічного твору досліджує взаємини особи і соціуму, враховуючи психологічні чинники: інтелектуальні зусилля, емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання людини.

Естетичні погляди Стендаля (Анрі Бейль)

1. Брав до уваги ідеї Геловеція, що кожна людина прагне до щастя і це є двигуном до вчинків.

2. Ідея еволюції (розвитку) – вчинків, характерів. Людські пристрасті – однакові на всі часи, але змінюється мораль, саме тому її і слід вчити, саме вона створює колорит свого часу. Потрібно вивчати не людей, а характери свого часу.

3. Стендаль постійно звертає увагу на те що ховається за зовнішнім і акцентує увагу на внутрішньому (справжні наміри, почуття, думки). Він намагається створити мистецтво засноване на точному знанні людської душі. «Застосування прийомів математики до людського серця.»

Особливості власного методу він визначає наступним чином: (важливим є 4 складники характеру):

· Постать добре йому відома.

· Звички

· Розум

· Полювання за щастям.

У своїй творчості Стендаль основну увагу приділяв драматичному напруженню. Мова повинна бути правдоподібною і точною. Для Стендаля ідеалом є італійський характер, необмежений політичними принципами, доцільністю, з багатим душевним потенціалом.

Головний конфлікт у творі – зіткнення талановитої та неординарної особистості із законами суспільного життя. Вибір є проблемою всієї літератури 19 ст. Саме в літературі 19 ст. створюється новий літературний жанр – соціально-психологічний роман. В основі жанру – лежить історія людського життя разом із історією суспільства.

Ідейно-художні особливості твору:

· Спроба Стендаля охопити всі верстви населення, створити достовірну картину життя Франції

· Кожен розділ має епіграф, що виражає сутність розділу

· Кожен персонаж існує, щоб відтінити головного героя Жульєна Сореля, але не має самостійного значення.

· Автор зображає прийом «подвійний погляд». З одного боку героя зображає із середини, тобто аналізує вчини і почуття, але з іншого боку ми маємо постійне пояснення автора. Формально це виглядає як постійний перехід від авторської мови до монологу і діалогу.

· В романі зазначають глибину психологічного аналізу твору. При цьому детальний психологічний аналіз започатковує «діалектика душі». Психологічний аналіз доповнюється соціальним. Стендаль започаткував основи соц.. – психологічної літератури 19 ст.

Головною підставою для такого визначення жанрової специфіки твору є те, що в ньому означені соціальні процеси й колізії переломлюються крізь призму свідомості й реакцій центрального героя, його внутрішньої боротьби і, зрештою, його драматичної долі. Цей герой, простолюдин «із вражаюче своєрідним обличчям», належить до енергійної і честолюбної молоді із соціальних низів, яку режим Реставрації відкинув на задвірки суспільства. Селянський син, що випадково здобув освіту, Сорель одержимо прагне соціальної реалізації, відповідної своїм достоїнствам, але єдиним можливим шляхом досягнення честолюбної мети для нього виявляється пристосування до чужого й ненависного суспільства. Розуміючи, що повсюдно панують замасковані егоїзм і корисливість, герой вирішує опанувати «науку лицемірства», щоб скористатися нею в боротьбі за свою.

Символіка назви:

Першою назвою була «Жульєн Сорель», визначає центральну постать. Повна назва звучить «Червоне і чорне. Хроніка 19сь».

Червоне – кров

Чорний – колір смерті і трауру.

Реізор: в червоне і чорне можна розуміти як лють, вбивство, особливий стан духу і майже так само можна розуміти чорне. Головним у творі є теза «Головне – це виграш і програш у рулетку» Червоне – виграш, чорне – програш. Тема маски, є постійним