Особливості проблематики роману О. Бальзака «Батько Горіо»: основні сюжетні лінії та головні образи

Роман «Батько Горіо» є одним з кращих романів О.Бальзака і помайстерності композиції, і максимальній концентрації дії, і понезвичайній економії художніх засобів, які використовує автор.

В романі дві сюжетно-композиційні лінії: перша-трагічна історія батькаГоріо, який втратив не тільки все своє багатство, але і саме дороге –любов своїх дітей. Він перед смертю впевнився в тому, що гроші даютьвсе.Друга лінія - історія Растіньяка, який похоронивши батька Горіо кидаєвиклик Парижу: «Ну тепер, хто кого!». В романі «Батько Горіо» відпочатку і до кінця витримує протиставлення двох соціальних світів: наверху буржуазне і великосвітське суспільство, внизу – пансіон Воке –світ бідності, паризька клоака.

На перший погляд ці два світи зовсім різні і відокремлені непрохідною безоднею. Але в дійсності вони міцно зв’язані між собою, і завдання автора в тому і полягає, щоб показати внутрішній зв’язок низів і верхів буржуазного суспільства. Це він і розкриває на долі Растіньяка, який одночасно належить і до того і до іншого світу

Якщо розглядати роман «Батько Горіо» відносно образу Растіньяка, то це роман, який відкриває картину жорстокого світу, повного зваб. Що відноситься до батька Горіо, то він являє собою один із яскравих прикладів людей, які одержимі пристрастями, невблаганний розвиток цих пристрастей, яке приводить до повного краху особистості, яка стала їх жертвою, - одна із характерних рис мистецтва Бальзака. Автор показує як це почуття пристрасті, яке володіє батьком Горіо, розростається, подібно до пухлини, яка роз’їдає його душу, і в кінці кінців придушує всі інші почуття.

На початку роману ми зустрічаємося з батьком Горіо, який на перший погляд може врятуватись. Навколо центрального героя, який будучи одержимим пристрастями, забуває і думати про суспільство. Бальзак розміщує образи другорядні – вони то і втілюють життя суспільства.

Виклик суспільству в кінці роману Бальзак не осуджує, він вище цього. Переробляти світ – не його справа, він тільки змальовує. Батько Горіо – звичайний провінціал, він просто тато але батько, який в своїй неймовірнішій пристрасті до дочок піднімається до величчя страждань шекспірівського Ліра. Бальзак змальовує свого героя за допомогою романтичної символіки. Саме величчя Горіо по суті величне, постільки в основі його лежить почуття нехай не розумне, примітивне, але справжнє і трагічне. Можливо Растіньяк так швидко не пройшов свій розвиток, якби у нього не було таких здібних вчителів, досвідчених і своєрідних. Вони відчули внутрішню гнучкість Растіньяка і вміло впливаючи на його слабкості, зуміли підштовхнути його на компроміс з самим собою і світом. Долі жильців пансіону пані Воке наочно підтверджують єдину істину, яка неспростовна в цьому суспільстві: якщо ти вкрадеш гроші, на тебе накинуться всі закони, але якщо мільйон, то ти станеш людиною, яку всі поважають.

О. Бальзак і Україна

Оноре де Бальзак двічі відвідав Україну (у 1847—1848 і 1848—1850 рр.). Загалом він провів тут більше двох років. Окрім Верхівні побував у Бердичеві, Києві та інших містах. Перебування в Україні дало йому можливість ознайомитися зі слов'янським світом, до якого він виявляв інтерес. У листах на батьківщину відзначав багатства цього краю.

Українська тема була дуже популярною серед західноєвропейських письменників першої половини XIX ст. Але якщо увагу романтиків привертав у першу чергу національний колорит, то Бальзака цікавило соціальне життя. Листуючись з Е. Ганською та перебуваючи у її маєтку, він цікавився життям українських селян. У незавершеному нарисі "Лист про Київ" письменник змальовує враження від першої подорожі в Україну у вересні 1847 р. Йому запам'яталися мальовничі села, родючі ниви і веселі селяни. Життя українського селянина Бальзак сприйняв як ідилію. Порівнюючи життя українських та французьких селян, він дійшов висновку, що на українських не позначається руйнівна дія "фінансового начала". У листах з України міститься і багато критичних зауважень щодо відсталості української економіки, невмілого ведення господарства поміщиками тощо. Українські враження знайшли відображення у романі "Селяни" (1848) - одному із підсумкових у творчості письменника.

У 1850 році одружився з Евеліною Ганською. Вінчання відбулося 2 березня 1850 року в костьолі Святої Варвари міста Бердичів.

З творами Бальзака був добре обізнаний Т. Шевченко, про що свідчать посилання на них у його повістях. І. Франко охарактеризував творця "Людської комедії" як одного з найвидатніших представників реалістичної традиції у французькій та європейській літературі. Творчістю Бальзака захоплювалися українські письменники другої половини XIX — початку XX ст. від Марка Вовчка до М. Коцюбинського. У 1884 р. у Львові вийшов роман "Батько Горіо" як літературний додаток до журналу "Діло". Широке входження письменника в українську культуру починається у 20—30-х роках XX ст., коли з'являються в українських перекладах основні його твори.