Передумови виникнення Реалізму

· Соціальні – Французька буржуазна революція, незадоволення соціальним становищем у суспільстві, розчарування революційними наслідками. В цей час відбуваються виступи робочого класу проти порядків у суспільстві.

· Наукові – відкриття у галузях, еволюційна теорія Дарвіна.

· Філософські – матеріалізм Фейєрбаха, тобто визнання існування об’єктивної реальності незалежно від людини. Реалісти визначають можливість пізнання цього світу і вбачають в цьому головне завдання. Найскладнішим для них є відображення навколишньої дійсності у свідомості людини. Об’єктивний реалізм Гегеля. Це розуміння світу і суспільства як об*активного процесу. Сутність історичного процесу Гегель вбачає у розвитку поняття свобода, тому йому притаманна оптимістична віра у майбутнє людства.

Художні і літературні передумови виникнення Реалізму:

· Реалізм синтезує всі найкращі досягнення всієї попередньої літератури.

· Від доби Відродження Реалізм запозичує психологізм проникнення у внутрішній світ людини і зображення внутрішнього світу людини як багатогранного та суперечливого.

· Від доби Просвітництва – це відкриття того, що людина - це істота соціальна(соціальний детермінізм)

· Від доби Романтизму – принцип історизму – зображення всіх явищ у зв’язку з історичною добою.

Особливості Реалізму як художнього методу:

Всі художні методи у тій чи іншій мірі відображають дійсність, у Реалізмі провідним естетичним принципом стає вірність реальності, безпосередня достовірність, прагнення до об’єктивного зображення світу. «Людина живе в реальності – вона є неідеальною, але іншого вибору немає.». Головний герой не відмовляється від реальності, намагається пристосуватись до неї.

- Белінський вважає соціальний аналіз головною ознакою літератури. Це зображення героїв у єдності з умовами життя.

- Типізація в Реалізмі виглядає як відтворення конкретних умов буття, історичних і часових реалій, особливостей побуту. Все це сприяє створенню живого образу реальності.

- Аналітична спрямованість Реалізму. Художники намагаються вникнути в сутність, дослідити причинно-наслідкові зв’язки, відкрити закони. Тому іноді література навіть випереджає наукку. Реалісти відмовляються від ідеалізації життя і намагаються показти змінність людської натури

- Відбувається суттєва демократизація мистецтва. У Реалістичному мистецтві на перший план виходить - маленька людина. У Пушкіна – Вирін, Станційний наглядач. У Достоєвського – Макар дєвушкін, Гоголь – Акакій Акакєвич.

- Історизм як провідний принцип нового методу

- Здійснюється роль художника він стає досліджувачем дійсності.

- Психологічний аналіз того чи іншого вчинку. Психологічний аналіз може бути різним – одного письменника цікавить хар. Людини, іншого вплив соціуму на людину…

- Саморух або саморозвиток характеру як сутнісна характеристика Реалізму 19 ст.

- В Реалістичній літературі рівень зображення характерів такий майстерний, що характер здається нам наче живий.

- Художнє відтворення життя у формах самого життя..

Відмінність реалізму від інших методів:

· Відбувся перехід від позачасових конфліктів добра і зла до аналізу причинно-наслідкових стосунків в конкретному соціальному середовищі.

· Відрізняється глибиною розуміння внутрішнього життя людської душі (психологізму) але не тільки логіці у зображенні вчинків але й алогізму.

· 18 ст. прагнуло зобразити як повинно бути – ідеал. Реалізм прагне зобразити не ідеал, але досліджувати реальні конфлікти.

· В Реалізмі відсутній дидактизм доби Просвітництва.

· На відміну від літератури попередніх часів Реалізм зображує людину не лише продуктом середовища, але й процес того, як герой впливає на середовище, або опирається йому, зображення героя у розвитку.

· Безпосередньою основою Реалізму стає фізіологічний нарис. Цей жанр виникає в Росії в 40- роки. Це не дуже великий твір, якому характерне точне відтворення фактів з життя героя з низів. Сюжет відсутній, але подається розгорнута картина життя певного соціального типу впливу середовища на нього, його світогляду. Створений під впливом декількох професій.

· Б. Рейзор – фізіологічний нарис виник в основному як заперечення худ. Принципів Романтизму.