Особистість у соціальному оточенні. 9. Соціальна психологія групи

9. Соціальна психологія групи

9.1. Поняття про соціальну групу.

9.2. Види соціальних груп.

9.3. Етапи та параметри розвитку малої групи. Фази входження особистості в групу.

9.4. Феноменологія малих груп.

9.5. Психологічні феномени у великих групах.

9.6. Управління групою. Лідерство та керівництво.

9.7. Ефективність групової діяльності.

9.1. Поняття про соціальну групу

Особистість людини формується у соціальних групах. Група — це соціальна спільнота осіб, об'єднаних за певною ознакою, які взаємодіють між собою і усвідомлюють свою приналежність до неї. Основною психологічною характеристикою групи є наявність почуття «ми», бо саме у ньому закладено потребу віддифе-ренціювати одну соціальну спільноту від іншої.

Слово «група» італійського походження. У XVII ст. у Західній Європі його використовували як технічний термін для позначення декількох симетрично розташованих фігур у живопису чи скульп­турі. Зі середини XVIII ст. групою почали називати коло реальних людей. У слов'янських мовах цей термін поширився лише зі середи­ни XIX ст., а в українській мові закріпився у першій половині XX ст.

Групи живуть за своїми психологічними законами, дещо відмінними від законів індивідуальної психології. Насамперед, кожна група у своєму житті керується груповими нормами — за­гальними правилами поведінки, яких дотримуються члени групи. Ці норми можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Зовнішні норми по­роджені оточуючим суспільством і визначаються культурними традиціями, звичаями, правилами поведінки у даній сфері діяль­ності, вказівками керівництва тощо. Внутрішні норми — це стан­дарти, за допомогою яких визначаються переконання, погляди й поведінка членів групи. Вони виникають у конкретній групі для того, щоб упорядкувати її діяльність. Механізми, за допомогою яких група примушує своїх членів виконувати групові норми, нази­вають груповими санкціями. Наприклад, члени групи можуть

перестати запрошувати особу, яка порушує групові норми, на спільні вечірки. Чим вище становище особи в групі, тим більше їй дозволяється ухилятися від групових норм, проте кожне наступне порушення карається все суворіше.

Перебуваючи у групі, людина займає у ній відповідну позицію — офіційне положення у тій чи іншій підсистемі взаємин. Вона визначається зв'язками даної людини з іншими членами гру­пи. Від позиції, яку людина займає у групі, залежить ступінь її по­тенційного впливу на вчинки решти членів групи. Наприклад, у студента може бути позиція старости, голови студентського наукового товариства тощо.

На відміну від позиції статус (від лат. status — становище) — це реальне соціально-психологічне становище, яке посідає індивід серед інших людей. Наприклад, студент у своїй групі має статус лідера. Статус відбиває визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, сим­патію чи антипатію стосовно особи. Упродовж перебування в групі статус людини може змінюватися. Втрата чи зміна позиції і стату­су завжди пов'язані з достатньо глибокими особистісними пере­живаннями, особливо при їхній втраті.

Різний соціально-психологічний статус особи в групі відобра­жає внутрішньогрупову диференціацію, яку вивчають за допомо­гою соціометрії та референтометрії. Соціометрія (від лат. societas — суспільство; metrio — міряти) — це метод, який дає змогу вияви­ти соціально-психологічний статус особи в групі і міжособистісні взаємини. Його запровадив американський психолог Дж. Морено. Процедура полягає у тому, що кожному члену групи пропонують відповісти на запитання: «Кого з членів своєї групи ти б обрав (-ла) для...?». Сфера вибору може стосуватися будь-якої діяль­ності людини, наприклад, навчання, дозвілля тощо. На основі час­тоти виборів будується соціограма, яка показує статус кожного з членів групи. Це може бути статус «зірки», «бажаного», «відкину­того» та «ізольованого». «Зірок» обирають найчастіше, бо у даній групі вони користуються популярністю. По суті, у своїй групі во­ни є лідерами. «Бажані» по частоті вибору стоять на другому місці після «зірок». «Відкинутих» (або неприйнятих) обирають найрід-ше і лише найближчі друзі. Нарешті, «ізольованих» (або аутсай­дерів) не обирає жоден із членів даної групи, з ними ніхто не бажає

Розділ НІ