9. Соціальна психологія групи
9.1. Поняття про соціальну групу.
9.2. Види соціальних груп.
9.3. Етапи та параметри розвитку малої групи. Фази входження особистості в групу.
9.4. Феноменологія малих груп.
9.5. Психологічні феномени у великих групах.
9.6. Управління групою. Лідерство та керівництво.
9.7. Ефективність групової діяльності.
9.1. Поняття про соціальну групу
Особистість людини формується у соціальних групах. Група — це соціальна спільнота осіб, об'єднаних за певною ознакою, які взаємодіють між собою і усвідомлюють свою приналежність до неї. Основною психологічною характеристикою групи є наявність почуття «ми», бо саме у ньому закладено потребу віддифе-ренціювати одну соціальну спільноту від іншої.
Слово «група» італійського походження. У XVII ст. у Західній Європі його використовували як технічний термін для позначення декількох симетрично розташованих фігур у живопису чи скульптурі. Зі середини XVIII ст. групою почали називати коло реальних людей. У слов'янських мовах цей термін поширився лише зі середини XIX ст., а в українській мові закріпився у першій половині XX ст.
Групи живуть за своїми психологічними законами, дещо відмінними від законів індивідуальної психології. Насамперед, кожна група у своєму житті керується груповими нормами — загальними правилами поведінки, яких дотримуються члени групи. Ці норми можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Зовнішні норми породжені оточуючим суспільством і визначаються культурними традиціями, звичаями, правилами поведінки у даній сфері діяльності, вказівками керівництва тощо. Внутрішні норми — це стандарти, за допомогою яких визначаються переконання, погляди й поведінка членів групи. Вони виникають у конкретній групі для того, щоб упорядкувати її діяльність. Механізми, за допомогою яких група примушує своїх членів виконувати групові норми, називають груповими санкціями. Наприклад, члени групи можуть
перестати запрошувати особу, яка порушує групові норми, на спільні вечірки. Чим вище становище особи в групі, тим більше їй дозволяється ухилятися від групових норм, проте кожне наступне порушення карається все суворіше.
Перебуваючи у групі, людина займає у ній відповідну позицію — офіційне положення у тій чи іншій підсистемі взаємин. Вона визначається зв'язками даної людини з іншими членами групи. Від позиції, яку людина займає у групі, залежить ступінь її потенційного впливу на вчинки решти членів групи. Наприклад, у студента може бути позиція старости, голови студентського наукового товариства тощо.
На відміну від позиції статус (від лат. status — становище) — це реальне соціально-психологічне становище, яке посідає індивід серед інших людей. Наприклад, студент у своїй групі має статус лідера. Статус відбиває визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію стосовно особи. Упродовж перебування в групі статус людини може змінюватися. Втрата чи зміна позиції і статусу завжди пов'язані з достатньо глибокими особистісними переживаннями, особливо при їхній втраті.
Різний соціально-психологічний статус особи в групі відображає внутрішньогрупову диференціацію, яку вивчають за допомогою соціометрії та референтометрії. Соціометрія (від лат. societas — суспільство; metrio — міряти) — це метод, який дає змогу виявити соціально-психологічний статус особи в групі і міжособистісні взаємини. Його запровадив американський психолог Дж. Морено. Процедура полягає у тому, що кожному члену групи пропонують відповісти на запитання: «Кого з членів своєї групи ти б обрав (-ла) для...?». Сфера вибору може стосуватися будь-якої діяльності людини, наприклад, навчання, дозвілля тощо. На основі частоти виборів будується соціограма, яка показує статус кожного з членів групи. Це може бути статус «зірки», «бажаного», «відкинутого» та «ізольованого». «Зірок» обирають найчастіше, бо у даній групі вони користуються популярністю. По суті, у своїй групі вони є лідерами. «Бажані» по частоті вибору стоять на другому місці після «зірок». «Відкинутих» (або неприйнятих) обирають найрід-ше і лише найближчі друзі. Нарешті, «ізольованих» (або аутсайдерів) не обирає жоден із членів даної групи, з ними ніхто не бажає
Розділ НІ