природознавства з методикою викладання» до державного екзамену з педагогіки

ПИТАННЯ НА ДЕРЖАВНИЙ ЕКЗАМЕН

З МЕТОДИКИ ПРИРОДОЗНАВСТВА

1. Спостереження. Використання спостережень. Вимоги до спостережень. Зміна характеру спостережень у кожному наступному класі початковоїланки.

Скласти пам'ятку для фенологічних спостережень на весну з предмету «Я і Україна» для учнів 2-го класу.

2. Урок екскурсія. Етапи проведення уроку-екскурсії. Його значення у навчально-виховному процесі.

Розробити план екскурсії для учнів 3-го класу з предмету «Я і Україна» по темі «Різноманітність природи (жива і нежива природа), зміни в природі, спричинені людиною, охорона природи.».

3. Досліди, практична робота та їх значення. Методика проведення дослідів вчителем і учнями. Проведення практичних робіт з природознавства, їх значення, закріплення набутих знань і навичок.

Скласти методику проведення дослідів з предмету «Я і Україна» по темі «Грунти» для учнів 4-го класу.

4. Методика роботи з планом і картою. Розробити методику використання карти для учнів 3-4-их класів з предмету «Я і Україна» по темах: «Грунти», «Форми земної поверхні» (на вибір студента).

Питання з предмету:

Основи

природознавства з методикою викладання» до державного екзамену з педагогіки.

1. Спостереження. Використання спостережень. Вимоги до спостережень. Зміна характеру спостережень у кожному наступному класі початковоїланки.

Скласти пам'ятку для фенологічних спостережень на весну з предмету «Я і Україна» для учнів 2-го класу.

Відповідь:

Спостереження - це цілеспрямоване сприйняття того чи іншого педагогічного явища без втручання у його хід.

 

ПРОВОДЯТЬСЯ
У першому класі	У другому класі	У третьому класі	У четвертому класі
Учні залучаються поступово, основна роль належить вчителю	Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбирати підсумки, виявляти причинні зв’язки між явищами природи.	Учні починають користуватися деякими приладами, складнішим стає характер обробки результатівспостережень	Систематично ведуть спостереження за погодою, повинні навчатись користуватись компасом, флюгером

2. Урок екскурсія. Етапи проведення уроку-екскурсії. Його значення у навчально-виховному процесі.

Розробити план екскурсії для учнів 3-го класу з предмету «Я і Україна» по темі «Різноманітність природи (жива і нежива природа), зміни в природі, спричинені людиною, охорона природи.».

Відповідь:

Екскурсія – це форма організації навчального процесу, яка потребує застосування активних методів навчання.

 

 

 

 

Макро структура	Мікро Структура	Суть макроструктури
Підготовчий етап	Фронтальна бесіда	1. Розробка річного календарного плану, де намічаються екскурсії з урахуванням конкретних місцевих умов. 2. Визначення теми та навчально-виховної мети екскурсії. 3. Вибір місця екскурсії і попереднє ознайомлення з ним, визначення об’єктів для визначення. 4. Підготовка дитячого колективу: а) ознайомленням екскурсії; б) виділення учнівських ланок і розподіл завдань і обов’язків; в) ознайомлення з правилами поведінки на екскурсії. 5. Підбір екскурсійного спорядження та інвентаря, розподіл його між ланками, призначення відповідальних. 6. Визначення маршруту і зупинок екскурсії, позапрограмних об’єктів, які можуть викликати інтерес у дітей і до розповіді про які треба завчасно підготуватись. 7. Інструктаж: 1) по техніці безпеки (робота з інвентарем); 2) по правилам дорожнього руху; 3) по правилам поведінки на природі.
Проведення екскурсії	Розповідь, бесіда	1. Вчитель нагадує мету і уточнює завдання, які виконуватимуть учні. 2. Показує прийоми виконання тієї або іншої роботи. 3. Заслуховує повідомлення про наслідки роботи окремих ланок і дає вичерпні відповіді на запитання.
Підведення підсумків	Фронтальна бесіда, різні види робіт	1. Опрацювання зібраного матеріалу. 2. Виконання записів про враження від екскурсії в зошитах.

 

3. Досліди, практична робота та їх значення. Методика проведення дослідів вчителем і учнями. Проведення практичних робіт з природознавства, їх значення, закріплення набутих знань і навичок.

Скласти методику проведення дослідів з предмету «Я і Україна» по темі «Грунти» для учнів 4-го класу.

Відповідь:

Значення дослідів:

1. Дають можливість показати виникнення, розвиток і дію певного явища.

2. Під час досліду можна показати і розглянути ті чи інші властивості предметів або речовин, простежити хід виробничого процесу.

3. Постановка досліду збуджує інтерес учнів, розвиває їх спостережливість і мислення.

 

Класифікація дослідів

Демонстраційні	Фронтальні
1. Проводить вчитель тоді, коли використовують вогонь або якщо досліди складні.	1. Проводять всі учні.
2. Проводить так, щоб їх було видно всім учням.	2. Чергові ставлять перед кожним учнем відповідне обладнання, як підготувати його до роботи.
3. Стіл вчителя потрібно відсунути від парт на півметра і прилад ставити на підставку на рівні очей дітей.	3. Вчитель показує як користуватися обладнанням, як підготувати його до роботи.
4. При нагріванні води отвір у пробці спрямовують у протилежному від очей дітей напрямку.	4. Наслідки спостережень пояснюють, аналізують, роблять відповідні висновки

Значення практичних робіт

1. Засвоєння учнями програмного матеріалу.

2. Вироблення умінь і навичок у процесі виконання практичних робіт.

3. Підготовка учнів до праці.

4. Методика роботи з планом і картою. Розробити методику використання карти для учнів 3-4-их класів з предмету «Я і Україна» по темах: «Грунти», «Форми земної поверхні» (на вибір студента).

Відповідь:

Визначення: План, географічна карта.

Словник:

Горизонт - частина земної поверхні, яку ми можемо охопити оком.

Лінія горизонту - це уявна лінія, по якій небо з'єднується з поверхнею землі.

Компас - прилад для визначення сторін горизонту.

Масштаб - показує в скільки разів зменшено або збільшено справжні розміри предметів.

Географічна карта - це зменшене в багато разів зображення всієї земної кулі або її окремих частин.

План - це креслення в певному масштабі великих предметів, будівель, невеликих ділянок земної поверхні, такими, якими їх бачимо зверху.

Пам'ятай:

Щоб правильно визначити сторони горизонту, слід, користуватися кількома ознаками одночасно.

Як працювати з картою?

Біля карти стій справа, щоб не заступати її собою, указку тримай у правій руці.

Показуй не напис назви міста, а умовний знак, яким це місто позначено на карті.

Якщо тобі треба показати озеро, море, гори, обведи указкою берегову лінію озера чи моря та межі гір.

Річку починай показувати звідти, звідки вона витікає і закінчуй там, куди вона впадає.

Коли показуєш міста, гори, річки, то називай їхнє місцезнаходження (на півночі, південному заході і т. д.).

На уроках ти працюватимеш також із контурними картами. Працюючи з ними, додержуй правил:

Назви міст підписуй праворуч від умовного знака.

Назви річок підписуй вздовж течії. Якщо річка велика, напис роби двічі, на її початку та в кінці.

Назви гір, морів, озер підписуй вздовж їх розміщення.

Умовні знаки, якими позначають корисні копалини, роби чорним кольором.

Кордони нашої батьківщини позначай червоним кольором.