В) математичного програмування
3. Математична модель будь-якої задачі математичного програмування включає:
А) цільову функцію і систему обмежень
б) тільки цільову функцію і умови невід’ємності розв’язку
в) тільки обмеження на шукані невідомі оптимізаційної задачі
4. У результаті розв’язання задачі математичного програмування необхідно визначити:
а) тільки значення цільової функції
б) оптимальний план і фактичні значення правих частин обмежень задачі
в) оптимальний план і значення цільової функції
5. Якщо функція мети прямої задачі прямує до максимуму то функція мети двоїстої задачі прямує до:
А) мінімуму
б) максимуму
в) до нуля
6. Якщо система обмежень прямої задачі лінійного програмування містить 4 рівняння і 3 невідомі величини то двоїста задача має:
А) 3 рівняння і 4 невідомі величини
б) 7 рівнянь і 4 невідомі величини
в) 4 рівняння і 3 невідомі величини
7. У двоїстій задачі лінійного програмування невідомими є:
А) двоїсті оцінки ресурсів
б) витрати на виготовлення одиниці продукції
в) ціни реалізації продукції
8. Функція мети задачі лінійного програмування є:
А) завжди лінійною
б) може бути і нелінійною
в) квазілінійною
9. Оптимальним є розв’язок задачі лінійного програмування у якій функція мети набуває:
А) екстремального значення
б) середньозваженого значення
в) прогнозованого значення
10. Симплекс-метод це:
а) метод визначення оптимального плану задачі лінійного програмування
б) метод побудови опорного плану транспортної задачі
в) метод побудови системи обмежень
11. Значення цільової функції двоїстої задачі лінійного програмування:
А) завжди дорівнює значенню цільової функції прямої задачі
б) може бути більше значення функції мети прямої задачі
в) може бути менше значення функції мети прямої задачі
12. Функція мети транспортної задачі:
А) мінімізує вартість перевезень
б) мінімізує загальну кількість перевезень
в) мінімізує кількість споживачів і постачальників
13. Транспортна задача є закритою коли:
А) обсяг запасів у постачальників дорівнює обсягу потреб споживачів
б) обсяг запасів у постачальників перевищує потреби споживачів
в) обсяг запасів у постачальників є меншим за потреби споживачів
14. Фіктивного постачальника у транспортній задачі вводять у випадку коли:
А) сумарні потреби споживачів перевищують запаси у постачальників
б) сумарні запаси постачальників перевищують потреби споживачів
в) в обох наведених випадках
15. Фіктивного споживача у транспортній задачі вводять у випадку
а) сумарні потреби споживачів перевищують запаси у постачальників
Б) сумарні запаси постачальників перевищують потреби споживачів
в) в обох наведених випадках
16. У транспортній задачі обсяг запасів фіктивного постачальника розраховують як:
А) різницю між обсягом загальних потреб і запасів
б) різницю між обсягом загальних запасів і потреб
в) добуток обсягів загальних потреб і запасів
г) суму обсягів загальних потреб і запасів
17. У транспортній задачі обсяг запасів фіктивного споживача розраховують як:
а) різницю між обсягом загальних потреб і запасів
Б) різницю між обсягом загальних запасів і потреб
в) добуток обсягів загальних потреб і запасів
г) суму обсягів загальних потреб і запасів
18. Одним із методів побудови опорного плану транспортної задачі є:
А) метод мінімальної вартості
б) двоїстий сімплекс-метод
в) метод штучного базису
19. Кожному обмеженню прямої задачі відповідає:
А) змінна двоїстої задачі
б) обмеження двоїстої задачі
в) коефіцієнт цільової функції двоїстої задачі
20. Кількість невідомих двоїстої задачі дорівнює:
А) кількості обмежень прямої задачі
б) кількості невідомих прямої задачі
в) кількості коефіцієнтів при невідомих цільової функції прямої задачі
21. Кожній змінній прямої задачі відповідає:
а) обмеження двоїстої задачі
б) змінна двоїстої задачі
в) коефіцієнт цільової функції двоїстої задачі
22. Кількість обмежень двоїстої задачі дорівнює:
