ПРОГРАМА
IV курс (бакалавр)
Денна, заочна, екстернатна форми навчання
1. Календарно-обрядова лірика. Жанри. Художня своєрідність і поетична образність. Докладний ідейно-естетичний аналіз одного з творів («Нова радість стала», «А в кривого танця», «Маяло житечко, маяло»).
2. Українські народні думи. Історична основа виникнення дум, генетична спорідненість із давнім дружинним епосом. Класифікація та ідейно-тематичний зміст основних циклів дум. Жанрові ознаки, своєрідність поетики. Феномен українського кобзарства. Аналіз однієї з дум (за вибором).
3. «Слово о полку Ігоревім»: основні образи, символіка, фольклорні мотиви. Основна ідея твору як чинник його цілісності. Переспіви «Слова...» в українській літературі.
4. Життя і творчість Г. Сковороди як феномен доби Бароко. Учення про самопізнання і “сродну працю” у збірках “Сад божественних пісень” («Всякому городу нрав і права»), “Байки харківські” («Бджола і шершень», «Собака і Вовк»), вірш «De libertate».
5. «Енеїда» та «Наталка Полтавка» І.Котляревського як явища просвітницького реалізму: специфіка жанрів (їх природа, генетичний зв'язок із західноєвропейськими жанрами просвітницької літератури). Чинники безсмертності цих творів.
6. «Маруся» Г.Квітки-Основ’яненка: поетика сентименталізму (особливості композиції, специфіка образної системи, ліризм оповіді) та просвітницького реалізму у повісті (авторська настанова, морально-етична проблематика, етнографізм і фольклоризм).
7. Роль фольклору у становленні естетичної системи українського романтизму: жанрове багатство (балади, медитації, героїчний ліро-епос тощо), розмаїття тем, сюжетів, образів (на прикладі творів Л.Боровиковського, П.Гулака-Артемовського, Є.Гребінки, М.Костомарова, А.Метлинського, «Руської трійці»).
8. Ранній період творчості Т.Шевченка. Романтизм ранніх творів митця (перше видання «Кобзаря»: теми, сюжети, образна система, зв'язок із фольклором). Гуманістичний пафос поем «Катерина» (психологізм образу головної героїні) та «Гайдамаки» (жанр героїчної поеми, загальнолюдська проблематика твору, романтизм образів).
9. Період «трьох літ» у житті і творчості Т.Шевченка: зміна світоглядної та естетичної системи («Три літа»). Сатирично-викривальний пафос поем митця названого періоду («Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…», «Великий льох»). Аналіз одного з творів (на вибір).
10. Творчість Т.Шевченка періоду заслання. Поетичний світ митця як віддзеркалення трагізму його світовідчуття (цикл «В казематі», «І виріс на чужині», «Мені тринадцятий минало», «Якби ви знали, паничі…»). Аналіз одного з творів (на вибір).
11. Лірика Т.Шевченка останнього періоду творчості як відбиття оригінальних етичних і ціннісних установок автора («Сон» («На панщині пшеницю жала»), «Ісаія. Глава 35», «Доля», «Муза», «Слава»). Аналіз одного з творів (на вибір).
12. Особливості розвитку прози 1840-1860-х рр.: динаміка переходу від романтизму («Чорна рада» П.Куліша: особливості жанру (вальтескоттівські тенденції); особливості композиції та образної системи)до реалізму (фольклоризм і психологізм «Народних оповідань» Марка Вовчка, психологізм роману А.Свидницького «Люборацькі»).
13. Розширення Іваном Нечуєм-Левицьким тематичних і жанрових меж української реалістичної літератури. Показ життя української інтелігенції, її участі в національно-культурному житті України в повісті „Хмари”. Духовний занепад українського селянства пореформеного періоду в повісті “Кайдашева сім’я”, проблема батьків і дітей, функції сміху у творі.
14. Панас Мирний – основоположник соціально-психологічного роману в українській літературі. Аналітичний підхід до дійсності та творчо-психологічна настанова на зображення життя людини в романах “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, „Повія”. Композиційно-сюжетні особливості творів, сутність образу „пропащої сили”, типове й індивідуальне в долі героїв.
15. Становлення українського професійного театру і розвиток української драматургії ІІ пол. ХІХ ст. Соціально-психологічні драми М.Старицького, М. Кропивницького. Драматургічне новаторство, жанрова різноманітність творів І. Карпенка-Карого. Дворянство як міф про краще життя, підміна особистісних етичних цінностей становою приналежністю у трагікомедії „Мартин Боруля”. Трагедія неординарної особистості в конкретно-історичних умовах у п’єсі „Сава Чалий”.
16. Багатогранність творчої діяльності Івана Франка. Лірико-проповідницькі та лірико-агітаційні настанови на суспільне пробудження у збірці „З вершин і низин”. Широка гама почуттів ліричного героя у збірці „Зів’яле листя”. Повісті „Перехресні стежки” та „Сойчине крило” як перехідне явище від реалізму до модернізму. Проблематика, конфлікт, символіко-образна система поеми „Мойсей”.
17. Український модернізм: загальна характеристика. Іван Франко як перший аналітик українського модернізму («Із останніх десятиліть»). Визначальні риси. Течії. Постаті. Місце в історії української літератури.
18. Українська проза кінця ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика. О. Кобилянська, М. Коцюбинський, В. Винниченко, В. Стефаник: внесок у реформуванні епічних видів і жанрів. Їхня характеристика із зазначенням стильових ознак на матеріалі творів зазначених письменників. Аналіз одного з творів (на вибір).
19. Українська драматургія кінця ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика. Леся Українка, В. Винниченко, О. Олесь: внесок у оновлення драматургічної поетики. Характеристика неоромантичної, неореалістичної, символістської драми на матеріалі творів зазначених авторів. Аналіз одного з творів (на вибір).
20. Українська лірика кінця ХІХ – початку ХХ ст.: загальна характеристика. Творчість Лесі Українки, О. Олеся, поетів «Молодої музи», «Української хати»: новаторство, мотиви, особливості стилю. Аналіз творів зазначених поетів із акцентами на особливостях художності.
21. Творчість Павла Тичини періоду “Сонячних кларнетів” та 20-х років ХХ століття. Кларнетизм поета. Пейзажно – інтимна лірика (“Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”, “Ви знаєте, як липа шелестить...”. Трагічні картини періоду громадянської війни (“Одчиняйте двері...”, “Пам’яті тридцяти”).
22. Творчість Миколи Куліша і проблеми розвитку драматургії 1920 – х – початку 30-х років. Народження епічної драми, її особливості: “Народний Малахій”, “Патетична соната”. Мистецтво М.Куліша як комедіографа: комедія “Мина Мазайла”. Аналіз одного з творів (за вибором).
23. Життя і доля Євгена Маланюка, основні мотиви лірики поета: складний образ України від “Степової елліди” до “Діви обиди”, історіософські картини в поезії (“ Ісход”), особистістно – громадянська позиція авторки (“Ісход”, “Під чужим небом”) та інші вірші автора.
24. Творчість Івана Багряного. Трагічний “оптимізм” у відтворенні автором репресивного режиму, віра в духовні сили народу, втілені в романах “Тигролови”, “Сад Гетсиманський” та ін. Аналіз одного з романів.
25. Олександр Довженко – кіномитець і письменник. Основні проблеми кіноповістей “Україна в огні” та “Зачарована Десна”, жанрово – стильове новаторство О.Довженка, ліризм його творів.
26. Шістдесятництво як літературно-мистецький, філософсько-ідеологічний, суспільно-політичний феномен.
27. Ліна Костенко – поет-громадянин. Мотиви та образи лірики. Особливості художнього стилю. Аналіз одного з творів (на вибір).
28. Художнє мистецтво Григора Тютюнника-новеліста (на прикладі аналцзу одного з оповідань). Проблематика, морально-етичні та психологічні колізії.
29. Роман-гіпотеза «Диво» П. Загребельного в контексті історичної прози. Жанр і композиція, ідейно-тематична багатоплановість твору, образна система.
30. Василь Стус. Світоглядно-філософська позиція митця. Основні мотиви поезії. Образ ліричного героя. Аналіз одного з творів (за вибором).
31. Сучасна українська проза. Її пошуковість, експериментаторство, філософічність (твори Ю. Андруховича, О. Забужко, М. Матіос та ін.). Аналіз одного із зразків сучасної прози (на вибір).
32. Сучасна українська поезія. Поліфонічність стильових тенденцій (постмодерністські угрупування Бу-Ба-Бу, «ЛуГоСад», «Пропала грамота», В. Герасим’юк, І. Римарук, О.Забужко та ін.). Аналіз творчого доробку одного із поетів або літературного угрупування (на вибір).
