Тема 10. «Свобода і відповідальність» М. Ріделя

За М. Ріделем, свобода є проблемою у поняттєвому сенсі внаслідок:

багатозначності вживання цього слова,+

непрозорості поняття,

теоретичної невизначеності поняття,

світоглядної невизначеності поняття.

 

За М. Ріделем, свобода є проблемою в емпіричному сенсі:

через неможливість застосування досвіду до її визначення,

через неадекватність організації різного досвіду,+

через підпорядкованість досвідного раціональному,

через зведення раціонального розуміння до досвідного.

 

За М. Ріделем, свобода є проблемою теоретичною внаслідок:

неможливості врахувати емпіричні особливості здійснення свободи,

неможливості надати свободі чисто теоретичного визначення,

намагання розв’язувати питання про свободу не звертаючись до інших питань,+

через залучення інших теорій до теорії про свободу.

 

За М. Ріделем, свобода є практичною проблемою внаслідок того, що:

відповідь на неї криється не лише в царині мислення, але й в царині дії,

відповідь на неї стосується винятково царини дії,+

відповідь на неї стосується прагматичної філософії,

відповідь на неї криється у предметно-чуттєвій діяльності.

 

В основі комунікативної філософії (комунікативної етики) лежить принцип:

суб’єкт – об’єктних відносин,

об’єктно – об’єктних відносин,

суб’єкт – суб’єктних відносин,+

натуральних відносин,

правових відносин.

 

Що таке комунікативна етика? Засадничим принципи комунікативної етики є:

принцип конформізму,

принцип об’єктивності,

суб’єктно-суб’єктний принцип, +

принцип верифікації.

 

М. Рідель говорить, що проблема свободи загострюється до проблеми апорії. Що таке апорія?

це логічно несуперечливе судження, що фіксує непереборну суперечність між емпіричним явищем та його теоретичним обґрунтуванням,+

це логічно суперечливе судження, що фіксує суперечність емпіричного явища і його теоретичного обґрунтування,

це аналітичне логічне судження, що виражає суперечність між буттям і мисленням,

це синтетичне логічне судження, що виражає суперечність між небуттям і мисленням,

це парадоксальне явище, у якому фіксується суперечність між двома емпіричними фактами.

 

Хто з відомих філософів античності висунув низку апорій на обґрунтування тотожності мислення і буття?

Платон,

Геракліт,

Зенон, +

Сократ,

Епікур.

 

Чи можна, за М. Ріделем, вирішити питання про свободу шляхом філософської рефлексії?

так,

ні.+

 

За Ріделем, в апорії свободи предметно засадничим є поняття:

буття,

незалежності,

обов’язку,

звільнення,

відповідальності. +

 

Концепція свободи Манфреда Ріделя належить до напрямку:

екзистенціалізму,

позитивізму,

постмодернізму,

комунікативної філософії,+

персоналізму.

 

У філософських школах пізньої античності, за М. Ріделем, поняття «свобода» охоплює суперечності між:

божистим провидінням і людською свободою волі;+

абсолютною свободою Бога і тими знаннями, що є передумовою людських вчинків;

свободою і покорою християнина;

причиновістю природи і спонтанністю вчинків людини;

комунікацією і пануванням.

 

У філософських школах пізньої схоластики, за М. Ріделем, поняття «свобода» охоплює суперечності між:

божистим провидінням і людською свободою волі;

абсолютною свободою Бога і тими знаннями, що є передумовою людських вчинків;

свободою і покорою християнина;.

причиновістю природи і спонтанністю вчинків людини;

комунікацією і пануванням.

 

У філософії доби Реформації, за М. Ріделем, поняття «свобода» охоплює суперечності між:

божистим провидінням і людською свободою волі;

абсолютною свободою Бога і тими знаннями, що є передумовою людських вчинків;

свободою і покорою християнина;

причиновістю природи і спонтанністю вчинків людини;+

комунікацією і пануванням.

 

У філософії Нового Часу, за М. Ріделем, поняття «свобода» охоплює суперечності між:

божистим провидінням і людською свободою волі;

абсолютною свободою Бога і тими знаннями, що є передумовою людських вчинків;

свободою і покорою християнина;

причиновістю природи і спонтанністю вчинків людини;

комунікацією і пануванням.

 

У філософії сучасності, за М. Ріделем, поняття «свобода» охоплює суперечності між:

божистим провидінням і людською свободою волі;

абсолютною свободою Бога і тими знаннями, що є передумовою людських вчинків;

свободою і покорою християнина;

причиновістю природи і спонтанністю вчинків людини;