За М. Ріделем, свобода є проблемою у поняттєвому сенсі внаслідок:
багатозначності вживання цього слова,+
непрозорості поняття,
теоретичної невизначеності поняття,
світоглядної невизначеності поняття.
За М. Ріделем, свобода є проблемою в емпіричному сенсі:
через неможливість застосування досвіду до її визначення,
через неадекватність організації різного досвіду,+
через підпорядкованість досвідного раціональному,
через зведення раціонального розуміння до досвідного.
За М. Ріделем, свобода є проблемою теоретичною внаслідок:
неможливості врахувати емпіричні особливості здійснення свободи,
неможливості надати свободі чисто теоретичного визначення,
намагання розв’язувати питання про свободу не звертаючись до інших питань,+
через залучення інших теорій до теорії про свободу.
За М. Ріделем, свобода є практичною проблемою внаслідок того, що:
відповідь на неї криється не лише в царині мислення, але й в царині дії,
відповідь на неї стосується винятково царини дії,+
відповідь на неї стосується прагматичної філософії,
відповідь на неї криється у предметно-чуттєвій діяльності.
В основі комунікативної філософії (комунікативної етики) лежить принцип:
суб’єкт – об’єктних відносин,
об’єктно – об’єктних відносин,
суб’єкт – суб’єктних відносин,+
натуральних відносин,
правових відносин.
Що таке комунікативна етика? Засадничим принципи комунікативної етики є:
принцип конформізму,
принцип об’єктивності,
суб’єктно-суб’єктний принцип, +
принцип верифікації.
М. Рідель говорить, що проблема свободи загострюється до проблеми апорії. Що таке апорія?
це логічно несуперечливе судження, що фіксує непереборну суперечність між емпіричним явищем та його теоретичним обґрунтуванням,+
це логічно суперечливе судження, що фіксує суперечність емпіричного явища і його теоретичного обґрунтування,
це аналітичне логічне судження, що виражає суперечність між буттям і мисленням,
це синтетичне логічне судження, що виражає суперечність між небуттям і мисленням,
це парадоксальне явище, у якому фіксується суперечність між двома емпіричними фактами.
Хто з відомих філософів античності висунув низку апорій на обґрунтування тотожності мислення і буття?
Платон,
Геракліт,
Зенон, +
Сократ,
Епікур.
Чи можна, за М. Ріделем, вирішити питання про свободу шляхом філософської рефлексії?
так,
ні.+
За Ріделем, в апорії свободи предметно засадничим є поняття:
буття,
незалежності,
обов’язку,
звільнення,
відповідальності. +
Концепція свободи Манфреда Ріделя належить до напрямку:
екзистенціалізму,
позитивізму,
постмодернізму,
комунікативної філософії,+
персоналізму.
У філософських школах пізньої античності, за М. Ріделем, поняття «свобода» охоплює суперечності між:
божистим провидінням і людською свободою волі;+
абсолютною свободою Бога і тими знаннями, що є передумовою людських вчинків;
свободою і покорою християнина;
причиновістю природи і спонтанністю вчинків людини;
комунікацією і пануванням.
У філософських школах пізньої схоластики, за М. Ріделем, поняття «свобода» охоплює суперечності між:
божистим провидінням і людською свободою волі;
абсолютною свободою Бога і тими знаннями, що є передумовою людських вчинків;
свободою і покорою християнина;.
причиновістю природи і спонтанністю вчинків людини;
комунікацією і пануванням.
У філософії доби Реформації, за М. Ріделем, поняття «свобода» охоплює суперечності між:
божистим провидінням і людською свободою волі;
абсолютною свободою Бога і тими знаннями, що є передумовою людських вчинків;
свободою і покорою християнина;
причиновістю природи і спонтанністю вчинків людини;+
комунікацією і пануванням.
У філософії Нового Часу, за М. Ріделем, поняття «свобода» охоплює суперечності між:
божистим провидінням і людською свободою волі;
абсолютною свободою Бога і тими знаннями, що є передумовою людських вчинків;
свободою і покорою християнина;
причиновістю природи і спонтанністю вчинків людини;
комунікацією і пануванням.
У філософії сучасності, за М. Ріделем, поняття «свобода» охоплює суперечності між:
божистим провидінням і людською свободою волі;
абсолютною свободою Бога і тими знаннями, що є передумовою людських вчинків;
свободою і покорою християнина;
причиновістю природи і спонтанністю вчинків людини;
