визнання релігійності як природного стану;
Т. Гоббс вважав, що страх:
стоїть на перешкоді для соціальної й політичної організації життя;
суперечить природній свободі людини;
викликає винятково негативні соціальні відносини;
є природною основою поведінки людини в суспільстві;
Т. Гоббс вважав, що
свобода й необхідність є несумісними;
свобода й необхідність перебувають у суперечності;
свобода й необхідність є сумісними;
Т. Гоббс вважав, що якщо усунути страх, то:
люди волітимуть рівноправної суспільності; +
люди волітимуть власного панування;
люди будуть байдужими до влади;
Т. Гоббс вважав, що головна мета суверена в державі:
досягти покірності підданих; +А
запровадити рівну свободу між підданими;
здійснювати справедливе врядування на основі встановлених звичаєвих норм;
Т. Гоббс вважав, що свобода людини:
є її природним станом;
є її встановленим станом;
є дарованою сувереном;
є можливою лише для упривілейованих верст;
Т. Гоббс вважав, що свобода стосується:
кожного індивіда;
упривілейованих верств;
колективу;
громади;
лицарського стану;
За поглядами Т. Гоббса бути вільним – це означає:
бути вільним від необхідності як такої;
бути вільним від примусу;
бути вільним від насильства;
У філософії Т. Гоббса природне право виводиться:
з визнання свободи як природного стану кожного;
з політичної волі суверена проголошувати вольності;
з обмеження свободи одного індивіда свободою іншого;
з трудового відношення людини до природи;
У філософії Дж. Лока природне право визначається:
вродженою свободою індивіда;
трудовим відношення людини до природи;
соціальною природою людини;
юридичною природою соціальних відносин;
Т. Гоббс вважав, що «стан війни всіх проти всіх» обумовлюється:
вродженою свободою індивіда;
зіпсованою природою людини;
несправедливою суспільною організацією життя;
відсутністю правової держави;
За Т. Гоббсом, стан «війни всіх проти всіх» може бути подоланий за допомогою:
авторитарної волі суверена;
встановлення природних законів;
релігійної покірності людей;
демократичної державної влади;
Згідно з поглядами Т. Гоббса, природний закон:
є вродженим для людини;
запроваджується волею монарха;
встановлюється застосуванням індивідуального розуму;
встановлюється застосуванням колективного розуму;
запроваджується конституцією й правовою системою держави;
Згідно з теорією Т. Гоббса, джерелом зла між людьми є:
гріховність людини;
необхідність як стан природних речей;
природна свобода людини;
несправедливі суспільні відносини;
Згідно з філософією Т. Гоббса, основою громадянського миру є:
орієнтація суспільства на моральне добро;
орієнтація суспільства на спільне благо;
визнання права індивіда на самозбереження;
авторитарна воля суверена; +
У філософії Т. Гоббса ворожість між людьми є:
випадковою;
універсальною;
вторинною;
викликаною соціальною несправедливістю;
Згідно з поглядами Т. Гоббса, людські пристрасті, прагнення пошани, потреба в знаннях – викликані:
жаданням спільного блага;
етичними потребами;
жаданням влади; +
соціальними потребами;
Витоки ліберальних ідей вперше обґрунтовані:
філософією Аристотеля;
філософією Н. Макіавелі;
філософією Дж. Лока;
філософією Ж.-Ж. Руссо;
філософією Т. Гоббса;
У філософії Т. Гоббса поняттям «природного права» позначається:
природний стан людини;
визнання корисливої природи людини;
свобода кожної людини, яку вона застосовує для самозбереження;
норми звичаєвого права модерного суспільства;
У філософії Т. Гоббса, «природний закон» витлумачується як:
право на природну свободу;
