життя;
розумна настанова на те, щоб не чинити зла для іншої людини;
вроджена здатність жити згідно з законами;
За Т. Гоббсом, основний природний закон полягає в тому, щоб:
домагатися миру;
домагатися справедливості;
домагатися свободи;
домагатися вдячності;
Т. Гоббс вважав, що:
добрий закон має перевагу перед доброю волею державного мужа;
добра воля державного мужа має перевагу перед добрими законами;
У філософії Т. Гоббса свобода людини витлумачується, як:
природне право індивіда;
соціальне право індивіда;
природне право колективу;
соціальне право суспільства;
У філософії Т. Гоббса вільна людина тлумачиться як:
громадянин, що володіє повнотою громадянських прав;
підданий монарха, що користується відносними громадянськими правами;+Д
Тема 5: Дж. Лок
У філософії Дж. Лока поняття «свободи» тлумачиться:
лише через здатність здійснювати бажання;
через можливість вибору;
через можливість і здатність діяти;
Міркуючи про свободу людини, Дж. Лок вважає, що:
традиція народу виконує лише позитивну функцію;
звичаєве право виникло на основі здійснення індивідуальної свободи;
народна традиція може озброювати людей проти них самих;
Дж. Лок вважав, що «стан повної свободи»:
притаманний всім людям за природою;+
притаманний окремим людям;
притаманний людям за їхньою соціальною природою;
дарується людям політичним режимом;
У філософії Дж. Лока стан «природної свободи» людини:
означає, що індивід втішається повною безпекою;
означає, що індивід мусить перебирати на себе функції покарання свого кривдника; +
У концепції Дж.Лока дихотомія «природна свобода» і «суспільна свобода»:
визначається на корись суспільної свободи;+
визначається на користь природної свободи;
У філософії Дж. Лока «свобода в суспільстві»:
це підпорядкування державним законам;
відповідає спільно твореним законам;+
носить незалежний від суспільства характер;
має обмежуватися політичною владою;
За Дж. Локом, суть свободи полягає в тому, щоб:
чинити все, що людина хоче;
визнавати над собою волю іншої людини;
бути вільним від обмежень з боку інших;+
У філософії Дж. Лока свобода, що надається спільним правом розпоряджатися власною персоною та власністю, називається:
природною;
соціальною;+
громадянською;
За Дж. Локом, людина є справді вільною:
з народженням;
з повноліттям;+
Згідно з Дж. Локом, Бог надає:
право на приватне володіння;+
саме приватне володіння;
Для Т. Гоббса повноцінність індивідуальних прав походить:
із суспільства;
із природи;
від сюзерена;
Для Дж. Лока повноцінність індивідуальних прав походить:
з природи;
із суспільства
від громадянського стану;
У філософії Дж.Лока обґрунтовується, що свобода є основою:
розрізнення природи людини та її індивідуальних прав;
нерозривності індивідуальних прав і природи людини;
протиставлення індивідуальних прав і природи людини;
Згідно з Дж. Локом, власність перебуває:
у праці;+
в самому індивіді;
Згідно з Дж. Локом, людська праця:
додає до речей стан власності;+
є джерелом власності;
Згідно з Дж. Локом, відношення людини до природи визначається:
через працю;+
через власність;
через користь;
через розум;
Згідно з Дж. Локом, право власності:
є соціальним правом;
передує становленню суспільства;+
встановлюється сувереном;
встановлюється громадянським суспільством;
Згідно з Дж. Локом, свобода на приватну власність:
не є головною для суспільного миру;
є головною для громадянського суспільства;
має суспільне походження;
У філософії Дж. Лока поняття «закон» тлумачиться, як:
обмеження свободи людини на користь іншої людини;
збереженя й розширення індивідуальної свободи;
У філософії Дж. Лока висвітлюється, що для народу:
є притаманною лише одна традиція;
можуть бути притаманними різні традиції – така, що йде врозріз з +
індивідуальною свободою, і така, – що складається довкола здійснення
індивідуальної свободи;
зв'язок між традицією і свободою не має істотного значення;
Філософія Дж. Лока ґрунтується на:
емпіричному підході до витлумачення свободи;
раціоналістичному підході до витлумачення свободи;
Тема 6: Дж. С. Мілл
Згідно з поглядами Дж. С. Мілла, єдина мета, яка надає суспільству право втручатися у вільні дії індивіда – це:
не допустити порушення моральних принципів;
не допустити релігійного відступництва:
самозахист;
виховна;
ідеологічна;
Згідно з поглядами Дж. С. Мілла, єдина сфера поведінки людини, за яку вона несе відповідальність перед суспільством – це:
сфера приватна;
сфера релігійна;
сфера ідеологічна;
сфера стосунків з Іншим;+
Згідно з поглядами Дж. С. Мілла, людина сприймає примус як загрозу для її свободи:
в будь-якому суспільстві;
