І. Основні питання семінару
1. Період «перебудови» в Україні як передумова національного відродження української культури.
2. Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі.
3. Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
4. Перспективи розвитку української культури у ХХІ ст.
ІІ. Заслуховування доповідей
ІІІ. Виконання робочого тесту
Орієнтовні теми доповідей
Радянська (80-і рр.) та пострадянська (90-і рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.) культура України; культура сучасної української діаспори. Культурологічні процеси в Україні та українській діаспорі у 80-90-х рр. ХХ ст.
Особливості культурних процесів в Україні у 80-90-х рр. ХХ ст. Культура України пер.пол.80-х рр. Національно-культурне відродження в Україні (українське національно-культурне відродження) в др.пол..80-х – 90-х рр. та його особливості.
Українське національно-культурне та духовне відродження другої половини 80-х рр. Початок формування нової соціокультурної дійсності та її риси. Розвиток національної свідомості та зростання політичної активності населення. “Народний Рух України”. Відродження та популяризація національних культурних традицій. Відродження релігійної духовності та активізація релігійного життя українського народу. Комітет захисту УКЦ (1987 р., Іван Гель). Відновлення діяльності УГКЦ, УАПЦ. Ситуація постмодерну в українській культурі: культурологічний аналіз постмодерністських тенденцій у розвитку української культури в другій пол.80-х рр. ХХ ст.
Українська пострадянська культура 90-х рр. ХХ ст.
Культурне життя України в 90-х рр. ХХ ст., в умовах утвердження національного суверенітету. Українська державність як необхідна передумова національно-культурного відродження. Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1991 р.), Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.), Конституція України (28 червня 1996 р.) – епохальні документи в історії українського народу. Їх значення у формуванні національної самосвідомості українців та розвитку духовної культури. Демократизація як чинник національно-духовного відродження. Постмодерн в культурі України. Суперечливий характер культурного процесу в сучасних умовах.
Зміст, проблеми і перспективи сучасного розвитку культури України в період розбудови незалежної держави (90-і рр. ХХ ст. – поч.ХХІ ст.). Зміни в соціальному й культурному житті суспільства, становлення нової соціокультурної реальності. Українське суспільство як суспільство переломного (перехідного) періоду. Посттоталітарне суспільство. Вагання між класичною й посткласичною моделлю капіталізму. Зміна статусу культури, її ролі і функцій в українській демократичній державі – визнання культури як одного з визначних факторів прогресу суспільства. Формування культурної національної ідентичності. Соціальні фактори й чинники, що впливають на сучасний стан культури в Україні: зміна форм власності на засоби виробництва, становлення нових виробничих відносин, що породжують нові верстви суспільства, формують нову психологію, мораль, форми культурного буття, стиль і спосіб життя. Експлуатація національного культурного потенціалу при мінімальному внеску в культуру з боку “нових українців”. Посилення соціальної диференціації й соціальної нерівності в Україні.
Основні риси нової культурної реальності в Україні:
- пріоритетна роль соціальних ознак у розподілі культурних вартостей;
- виникнення елітарних культурних закладів;
- зростання соціокультурного напруження;
- втрата чіткості й визначеності критеріїв розрізняння еталонної базової культури, посилення відносності самих критеріїв;
- ускладнення проблеми культурної орієнтації громадян (прозахідна, просхідна, просоціалістична орієнтація);
- обмеження доступу до високих (елітарних) культурних надбань людства широкого загалу населення України.
Позитивні зрушення в культурній політиці Українського уряду та характерні тенденції сучасного культурного розвитку України. Визнання культури як визначального фактору в прогресі українського суспільства. Курс на формування національної ідентичності. Національна культура як засіб входження України в європейський культурний простір. Інтерактивний характер сучасної української культури. Іноваційні та трансформаційні тенденції. Зростання інтересу до історії національної культури. Пошуки нових культурних парадигм. Фольклоризм як одна з провідних рис сучасної української культури. Насичення культурного життя національним й постмодерністським змістом. Формування специфічних структур в окремих регіонах України відповідно до традицій. Складання інфраструктури сфери культури відповідно до культурних потреб місцевого середовища (Львівський культурно-художній комплекс. Харків. Одеса тощо). Виникнення нових суб’єктів культури: утворення соціокультурних структур, що конкурують з державою (культурологічні центри, диреції свят й художніх фестивалів і т.п.). Становлення нових соціально-культурних відносин між суб’єктами культурних процесів: митцями, творчими спілками, публікою, критикою, державою, громадськістю. Певна структурна мозаїчність української культури: професійна, самодіяльно-художня, традиційно-художня, релігійна. Проблема неповноти структури української культури (І.Дзюба). Розширення можливостей щодо реалізації культурного плюралізму, множинності й багатоманітності культурного життя.
Розширення поля масової культури в українському культурному просторі. Американізація, вестернізація; наступ кітчевої масової культури.
Відсутність належного контролю з боку держави щодо змісту й форм масової культури. Протилежна тенденція: потік “нових” для сучасного покоління українців вітчизняних й зарубіжних культурних вартостей (раніше заборонених або забутих, “шухлядних”); поява нових творчих особистостей, нових вимірів освоєння культури; зміна смаків, уподобань, критеріїв оцінки культурних вартостей; художність, естетична досконалість, новаційність, авангардність, дійсна народність художньої творчості.
Особливості художньої культури 80-90-х рр. ХХ ст. в Україні. Українські культурні традиції та сучасність. Постмодерн (постмодернізм) в українській художній культурі.
Українські літературні традиції в творчості сучасних письменників. Історична проблематика: А.Скляренко, О.Гончар, П.Загребельний, Р.Іваничук, Ю.Мушкетик, Р.Федорів. Внесок Олеся Гончара та Павла Загребельного в українську романістику. Розвиток історичної проблематики, жанру історичної романтики (Юрій Мушкетик, Роман Іваничук, Роман Федорів). Творчість Романа Лубківського. Оновлена творчість “шістдесятників”: Л.Костенко, І.Драча, Д.Павличка, В.Шевчука. Видання творів літераторів-політв’язнів: М.Руденка, В.Стуса, М.Осадчого, Є.Сверстюка, І.Калинця, В.Марченка, Й.Терелі.
Нова постмодерна (постмодерністська) генерація в українській літературі: О.Забужко, В.Неборак, Ю.Андрухович, С.Павличко. Постмодернізм літературної творчості Ольги Забужко, Соломії Павличко. Творчість літературної групи “Бу-Ба-Бу”: постмодерна поезія та проза “Бу-Ба-Бу” (Віктор Неборак, Юрій Андрухович, Олександр Ірванець).
Розвиток національних музичних традицій у творчості Л.Дячко, І.Шамо, П.Майбороди, Є.Станковича, В.Губаренка, Л.Колодуба, М.Скорика, Ю.Ланюка. Видатна виконавська майстерність сучасних українських музикантів (Олег Криса, Юрій Башмет) та співаків (легендарний український співак Дмитро Гнатюк).
Сучасна українська естрада та поп-музика: нові імена, стилі, течії та напрями розвитку української естради. Український фолк-рок в ній (“Воплі Відоплясова”). Славко Вакарчук і “Океан Ельзи”, перемога “Диких танців” Руслани Лижичко на “Євробаченні – 2004” як досягнення української естрадної музики початку ХХІ ст.
Традиції і новації в сучасному українському театральному мистецтві. Богдан Ступка – видатний актор сучасності. Режисерські здобутки Сергія Данченка в Київському театрі ім.І.Франка. Р.Віктюк і його школа: світове визнання новаторської творчості Романа Віктюка і його школи. Модерністські постановки Андрія Жолдака (“Тобілевича четвертого”) в Харківському театрі ім.Т Шевченка.
Самобутність українського кіномистецтва 80-90-х рр. (І.Миколайчук, К.Муратова, Р.Балаян): український кінематограф (“Вавилон ХХ” Івана Миколайчука) і творчість Кіри Муратової та Романа Балаяна.
Повернення до фольклорного напрямку в архітектурі та образотворчому мистецтві 90-х років. Постмодерн (постмодернізм) в сучасному українському малярстві.
Українська культура напередодні і на початку ХХІ століття. Вплив західних соціокультурних орієнтирів (норм і вартостей) на масову культуру в Україні й одночасна українізація всіх форм масової культури як характерні тенденції культурного процесу в Україні на зламі ХХ і ХХІ ст. Помаранчева революція та її вплив на соціокультурну ситуацію в Україні на поч.ХХІ ст.
Творчість представників сучасної української діаспори як невід’ємна складова частина процесу культурно-національного відродження кін.ХХ – поч.ХХІ ст. Томістична католицька філософія Володимира Олексюка. Мирослав Семчишин як історик української культури. Архітектура. Модерністські тенденції в сакральній архітектурі української діаспори (храм св.Володимира і св.Анни, Чікаго; Храм Матері-України, Нью-Йорк).
Християнська церква і духовне оновлення українського народу в умовах розбудови суверенної української держави. Сучасне становище християнських конфесій в Україні, на Львівщині. Рух українського православ’я в напрямку автокефалії (УПЦ-КП). Сучасний католицизм і греко-католицизм в Україні. Ранній та пізній протестантизм, неопротестантизм в сучасній Україні. Зростання ролі релігії в культурних процесах; проникнення релігійно-культурної поліфонічності в усі традиційні складові національної культури. Міжконфесійні конфлікти та проблеми церковного життя. Українська церква в діаспорі. Релігійний модернізм, нетрадиційна релігійність в Україні та українській діаспорі.
Посилення взаємозв’язку і взаємовпливів української та інших культур. Традиційний характер культурних взаємин України з іншими слов’янськими країнами і народами. Особливості культурних контактів і зв’язків України з державами і народами Заходу та Сходу.
Завдання для самостійної роботи
1). Творче завдання: «П’ять найрепрезентативніших рис, що характеризують сучасний стан української культури» (у формі короткої письмової роботи).
2). Підготуватися до участі у дискусії на тему: «Українське суспільство у пошуці нових соціокультурних парадигм розвитку».
3). Опрацювання уривків першоджерел зі запропонованої тематики:
* Андрухович Юрій «Повернення літератури?»,
* Пахльовська Оксана «Українська культура у вимірі пост: посткомунізм, постмодернізм, поствандалізм».
Рекомендована література
Базова:
- Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Світова та українська культура: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2004. – 344с.
- Анучина Л. В., Гребенюк Н. Є., Лисенко О. А. Українська та зарубіжна культура. – Х.: Одіссей, 2006. – 375 с.
- Білоцерківський В.Я., Шейко В.М. Історія української культури. Навч. посіб. – К.: Знання, 2009. – 413с.
- Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. – Київ: МАУП, 2002. – 256 с.
- Висоцький О. Ю. Історія української культури: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2009. – 130 c.
- Виткалов В.Г., Митровка М.М. Українська культура: Навчально-методичний посібник. – Рівне: Волинські обереги, 2001.– 168 с.
- Греченко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А., Рижко В.А. Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти. – К.: Літера, 2000. – 464с.
- Заєць І.І. Витоки духовної культури українського народу. – Вінниця: Континент-Прим, 2006.
- Історія світової та української культури: Підручник для вищ. закл. світи / В.А. Греченко та ін. – К.: Літера ЛТД, 2005. – 464с.
- Історія української архітектури / Ред. В.І. Тимофієнко.– К.: Техніка, 2003.– 472 с.
- Історія української культури / За заг. ред. І. Крип’якевича. – 4–те видання. – К.: Либідь, 2002. – 656 с.
- Історія української культури: Зб. матеріалів і документів / Упоряд. Б.І. Білик та ін. – К.: Вища шк., 2000. – 607с.
- Історія української культури: у 5 томах. – К.: Наукова думка, 2001–Т.1.–1134 с., Т.2– 847 с., Т.3, 2003–1245 с.
- Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / С.М. Клапчук ті ін. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 351с.
- Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С. О. Українське мистецтво: Навч. посібн.: У 3 ч. / Передмова проф. В.Скотного. – Ч.І. – Львів: Світ, 2003. – 256 с.
- Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С. О. Українське мистецтво: Навч. посібн.: У 3 ч. /Передмова проф. С. Павлюка. – Ч. 2. – Львів: Світ, 2004. – 268 с.
- Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С. О. Українське мистецтво: Навч. посібн.: У 3 ч. – Ч. 3. – Львів: Світ, 2005. – 268 с.
- Культура і побут населення України: Навч. посібник / В.І. Наулко та ін.. – 2-е вид., доп. та перероб. – К.: Либідь, 1993. – 288с.
- Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник / За ред. М.М. Заковича. – К.: Знання, 2007. – 567 c.
- Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч.посібник. – Вид. 2-ге, перероб. і доп./ За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. – Львів: Світ, 2005. – 568 с.
- Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. – К.: Довіра, 1992. – 141с.
- Попович М.В. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 2001. – 728с.
- Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1996. – 689 с.
- Українська культура: історія і сучасність: Навч. посібник/ За ред. Черепанової С.О. – Львів: Світ, 1994.– 456 с.
- Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упор. С.В. Ульяновська. – К.: Либідь, 1993. – 592с.
- Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник. / Закович М.М., Зязун І.А., Семашко О.М. та ін. – К.: Товариство «Знання», 2000. – 622с.
- Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник./ Дещинський Л.Є., Денисов Я.Я., Скалецький М.П. та ін. – Львів: Бескид Біт, 2005. – 304с.
- Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 367 с.
- Українська художня культура: Навч. посіб. / За ред. І.Ф. Ляшенка. – К.: Либідь, 1996. – 416с.
- Українське краєзнавство: сторінки історії / Г.С. Дем’янчук та ін. – К.: Вид. Центр «Просвіта», 2006. – 296с.
- Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ – початку ХХст. / НАНУ. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. – К.: Наук. думка, 2000. – 240с.
- Хоменко В.Я. Українська і світова культура: Підр. – К.: Вид-во «Україна», 2003. – 336с.
- Шейко В. М., Тишевська Л. Г. Історія української культури. – К.: Кондор, 2006. – 258с.
Додаткова:
1. Баран В.Д., Баран Я.В. Походження українського народу. – К., 2002. – 403 с.
2. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1983.
3. Відейко М.Ю. Трипільська цивілізація. – К., 2003. – 184 с.
4. Грушевський М.С. Історія української літератури. – К., 1993. – Т. ІІ. – 264 с.
5. Залізняк Л. Л. Первісна історія України. – К., 1999. – 263 с.
6. Історія української літератури: В 6т. 9кн. / Упоряд. В.В. Яременко; Приміт. С.К. Росовецького. – К.: Либідь, 1993. – 264с., 285с., 336с., 320с., 256с., 352с., 264с, 280с.
7. Лозко Г. Українське народознавство. - Харків, 2005. – 469 с.
8. Минуле українського театру / І.О. Мар’яненко. – К.: Мистецтво, 1953. – 180с.
9. Михайлов Б. Кам'яна Могила – світова пам'ятка стародавньої культури в Україні. – К., 2003. – 152 с.
10. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. – К., 1993. – 87 с.
11. Овсійчук В.А. Майстри українського бароко. Жовківський художній осередок. – К.: Наукова думка, 1991. – 338с.
12. Павлів Д. Бронзова доба. Початок праслов'янської історії // Історія України. – Львів, 1996. - С. 3-50.
13. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М., 1981. – 608 с.
14. Українське бароко та європейський контекст: Архітектура, образотворче мистецтво, театр і музика. – К.: Наукова думка, 1991. – 256 с.
15. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія / Упор., прим. та біогр. нариси А.П. Пономарьова та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1991. – 640с.
16. Чижевський Д. І. Українське літературне бароко. – К.: Обереги, 2003. – 575 с.
17. Шилов Ю.О. Джерела витоків української етнокультури ХІХ тис. до н.е. – ІІ тис. до н.е. – К.: Аратта, 2002. – 271 с.
18. Яценко Б., Яценко В. Велесова книга. – К.: Велес, 2004. – 256 с.
19. Зарубіжні українці. Етнографічний довідник.– К.: Україна.– 1991.– 256 с.
20. Корінний М.М. Короткий термінологічний словник з української та зарубіжної культури. – К.: Україна, 2000. – 184 с.
21. Митці України. Енциклопедичний довідник. – К.: ІСБН, 1992. – 847 с.
