Українська культура ХХ ст.: модерністська модель світу в українській інтерпретації;. постмодерністська модель світу в українській інтерпретації; людина в українській культурі Новітнього часу. Основні етапи, особливості і тенденції розвитку культурного процесу в Україні у ХХ ст. (розвитку української культури у ХХ ст.).
Українська культура першої та другої половини ХХ ст.; український культурний рух періоду Першої світової війни (1914-1918 рр.); українська культура між двома світовими війнами і в повоєнний час (українська культура періоду визвольних змагань і громадянської війни в 1917-1920 рр.; українська культура радянського періоду – культура УРСР, а також культура Галичини, української еміграції та діаспори в 20-40х рр.); культура УРСР й української діаспори в 50-80-х рр. в 20-50-х рр. та пострадянська українська культура в умовах розбудови незалежної Української Держави (розвиток культури України та української діаспори в умовах утвердження національного університету у 90-х рр. ХХ ст.).
Суперечливий характер національно-культурної історії України в ХХ ст. Тенденції розбудови і головний зміст українського національно-культурного відродження у ХХ ст. “ Хвилі” українського національно-політичного та духовно-культурного відродження в ХХ ст. і спрямовані проти них антиукраїнські репресії. Особливості культурного розвитку Галичини у першій пол. ХХ ст. Творчість представників української діаспори за кордоном та діячів української еміграції як невід’ємна складова частина процесу українського національно-культурного та духовного відродження у ХХ ст.
Українська культура першої половини ХХ ст.: культурологічний аналіз її складових періодів. Український культурний рух періоду Першої світової війни (1914-1918 рр.).
Українська культура між двома світовими війнами і в повоєнні роки (період визвольних змагань в 1917-1920 рр. та 20-40-х рр. ХХ ст.). Характеристика основного змісту цих періодів.
Український культурний рух періоду Першої світової війни і визвольних змагань. Перша світова війна – поворотний етап в історії українського народу та української культури. Революція в Росії і спалах національно-політичного відродження в Україні (українського національно-політичного відродження). Початок визвольних змагань. Центральна Рада. М.Грушевський та В.Винниченко як державні діячі. ІУ універсал Центральної Ради 22.01.1918 р. та проголошення повної самостійності УНР (Української Народної Республіки). Період Гетьманату (П.Скоропадський). Період Директорії (С.Петлюра).
Українська культура періоду Центральної Ради, Гетьманату і директорії (1917-1920 рр.). Культурний рух періоду Центральної Ради. Формування української національної школи. Гетьманат. Створення української вищої школи (державні Українські університети в Києві та Кам’янці-Подільському, Українська академія мистецтв). Українська Академія наук: Д.Багалій, А.Кримський, Ст.Смаль-Стоцький, В.Вернадський, М.Туган-Барановський. Володимир Вернадський та Агатангел Кримський – провідні діячі української академічної науки. Видавнича справа. Преса.
Філософська та суспільно-політична думка (Володимир Винниченко, Володимир Зеньковський, Дмитро Донцов, В’ячеслав Липинський).
Художня творчість. Розвиток літературного процесу. “Празька школа”: від символізму “Молодої музи” до “Празької школи”. Театр: нові театри в Києві (Державний драматичний театр Олександра Загарова, Державний народний театр Петра Саксаганського та “Молодий театр” Леся Курбаса і Гната Юри, заснування театру ім.І.Франка). Музична культура. Образотворче мистецтво. Модерн в українському живописі і графіці. Ректори Української академії мистецтв Георгій Нарбут та Василь Кричевський як його яскраві представники: художнє оформлення зразків перших грошових одиниць незалежної України. Проект Малого Герба УНР В.Кричевського.
Релігійне життя в Україні. Автокефалія Української Православної Церкви: проголошення декретом Директорії (1.01.1919 р.) автокефалії УПЦ. Внесок Івана Огієнка в українську культуру. Утворення УАПЦ (1921 р.) та її єпископи – “самосвяти” Василь Липківський і Нестор Шараївський.
Українська культура 20-40-х років: українська культура періоду (культура УРСР) в 20-40-х рр.; українська культура Галичини та культура української еміграції і діаспори пер.пол.ХХ ст. Суперечливість культурного процесу в Україні (розвитку української культури) на поч.20-х рр. Принципи культурної політики радянської влади. Оборонні позиції діячів української культури. Українізація в 20-х роках (проблемне питання для студентів: як ви розумієтек поняття “українізація”?) та її значення для культурного процесу в Україні (культурного розвитку України; розвитку української культури). Боротьба її провідників – українських націонал-більшовиків, наркомів освіти УРСР Олександра Шумського і Миколи Скрипника проти русифікаторства. “Розстріляне відродження” 20-30-х років ХХ ст. (проблемне питання для студентів: у чому подвиг діячів “розстріляного відродження”?). Микола Зеров і Микола Хвильовий – видатні ідеологи та теоретики українського національно-культурного відродження й визначні діячі “розстріляного відродження”.
Філософська думка в Україні, українській еміграції та діаспорі. Д.Чижевський, М.Шлемкевич, С.Семковський, В.Юринець, П.Демчук, В.Мірчук. Розвиток філософської освіти. Українська історична школа (в Західній та Східній Україні, українській еміграції та діаспорі). Проблемне питання для студентів: що ви знаєте про українську історичну школу? Михайло Грушевський та його історична школа (Львівська і Київська). М.Грушевський та історико-культурологічна думка в Україні.
Українська художн культура 20-40-х рр.ХХ ст.: література, музика, театр, кіно, малярство, скульптура та архітектура. Модернізм у літературі та мистецтві.
Літературні процеси в Україні. Пожвавлення літературного життя в період українізації (помітні явища в літературному житті України: памфлети М.Хвильового, сонети М.Зерова, новели й оповідання Г.Косинки, сатира і гумор О.Вишні, драматургія і проза М.Куліша, І.Дніпровського, М.Ірчана, І.Микитенка, А.Головка). Український літературний авангард. М.Вороний: модернізм поезії Миколи Вороного. Неоромантизм. Революційно-романтична течія в українській літературі: П.Тичина, В.Еллан-Блакитний, В.Чумак, О.Олесь, М.Зеров, П.Филипович, О.Бургардт, М.Драй-Хмара, В.Сосюра, М.Рильський. Неокласицизм. М.Зеров і неокласики. Українські поети-символісти (Павло Тичина). Особливості українського символізму. Літературні об’єднання. “Плуг”, “Гарт”, “ВАПЛіте”, “Молодняк”. Офіційна література (Максим Рильський) та драматургія (Олександр Корнійчук).
Музична культура і театральне мистецтво. Діяльність музичного товариства ім. М.Леонтовича. Новаторські тенденції в музичній культурі. Творчість українських композиторів: Л.Ревуцького, В.Косенка, Б.Лятошинського, М.Вериковського, В.Барвінського, Б.Кудрика, Р.Сімовича, К.Богуславського та ін. Розвиток хорового мистецтва. Гнат Хоткевич як композитор, драматург та письменник. Новаторські тенденції в театральному мистецтві: Лесь Курбас і новаторство в українському театральному мистецтві 20-30-х років ХХ ст.
Реформація українського театру (Л.Курбас, “Березіль”) та драматургії (М.Куліш, “Народний Малахій”, “Мина Мазайло”).
Український кінематограф. Створення українського кіномистецтва та центру українського кінематографу – “українського Голлівуду” (Київська кіностудія, 1928 р.; згодом ім. О.Довженка). Олександр Довженко – основоположник українського кіномистецтва. О.Довженко (творчість О.Довженка в кіно) та його роль в українському культурному процесі як основоположника українського “поетичного кіно” (“Звенигора”, “Земля”). Іван Кавалерідзе як постановник перших українських кіноопер (“Запорожець за Дунаєм”) та видатний скульптор.
Образотворче мистецтво України. Модерністські тенденції в українському малярстві. Михайло Бойчук та “бойчукізм” у малярстві: М.Бойчук та його творчість; мистецька “школа Бойчука”. Авангардисти українського живопису. Олександр Дейнека (експресіонізм). О.Богомазов та О.Екстер (кубофутуризм). Супрематизм (“Чорний квадрат”) Казимира Малевича та “кольоропис” Віктора Пальмова. Архітектура. Пошуки нових підходів в архітектурі. Модерн. Конструктивізм. В.Кричевський, К.Жуков, Д.Дяченко, С.Тимошенко, П.Костирко та їхній внесок у розвиток вітчизняної архітектури.
Геноцид українського народу (голодомор 1932-33 рр.). Репресивні акції сталінізму та їх трагічний вплив на розвиток української культури 20-50-х рр.
Історичні умови та особливості культурного розвитку Галичини у першій пол. ХХ ст. Утворення ЗУНР та її визвольна боротьба. Проголошення Злуки ЗУНР з УНР (22.01.1919 р.). Львів – центр культурного життя Західної України. Національно-культурна традиція УГКЦ. Релігійна філософія: Андрей Шептицький, Йосип Сліпий, Гавриїл Костельник. Митрополит Української Греко-католицької Церкви Андрей Шептицький – визначний діяч духовної культури українського народу. А.Шептицький як меценат української культури в Галичині. Діяльність товариства “Просвіта”. Львівська історична школа та історико-культурологічна думка в Галичині (Іван Крип’якевич). Степан Томашівський як історик Української Церкви. Розвиток літературного процесу в Галичині. Стрілецький епос та його місце в українській культурі ХХ ст. Літературні групи Галичини та їх представники. “Молода муза” (1907 р.).
Галицькі символісти Богдан-Ігор Антонич, Петро Карманський, Богдан Лепкий. Ярослав Галан – представник “пролетарського напрямку” в літературі та драматургії. Українське образотворче мистецтво Галичини: Іван Труш, Олекса Новаківський, Петро Холодний. Модерністські тенденції в галицькому малярстві: експресіонізм О.Новаківського, сакральний монументальний живопис П.Холодного. Театральне і музичне життя. Розвиток української музичної фольклористики і музикознавства (Філарет Колеса). Розвиток хорового мистецтва. Станіслав Людкевич – визначний діяч музичної культури України. Відтворення народних традицій у творчості С.Людкевича.
Українська культура другої пол.ХХ ст.: культурологічний аналіз змісту її складових періодів (українська культура 50-70-х рр. та українська культура 80-90-х рр. ХХ ст.).
Українська культура 50-70-х рр.ХХ ст.: українська радянська культура (культура УРСР), культура української еміграції та діаспори. Особливості культурних процесів в Україні 50-70-х років: українська культура 50-х рр.; українська культура 60-70-х рр.
Соціокультурна ситуація в Україні у 50-х рр. Збереження тоталітарних тенденцій в українській радянській культурі (культурі УРСР). Продовження наступу сталінізму на українську культуру на поч.50-х рр. Звинувачення в “українському націоналізмі” Остапа Вишні та Володимира Сосюри (вірш “Любіть Україну”, 1951 р.). Водночас, збереження і продовження українських національних традицій в культурі УРСР: в літературі, музично-пісенній творчості (видатний український співак Іван Паторжинський), образотворчому і декоративно-прикладному мистецтві, театрі, “поетичному кіно” (“Зачарована Десна” О.Довженка). Гумор і сатира української естради (Юхим Березін, Юрій Тимошенко: кінокомедія “Штепсель женить Тарапуньку”, 1957).
Культурне життя в Україні у 60-70-х рр. Зміна соціокультурної ситуації. Пожвавлення культурного життя в Україні під час т.зв. "хрущовської відлиги" в 60-х рр. ХХ ст. Відродження філософських традицій. П.Копнін і його школа. Визначення пріоритетних напрямів розвитку філософської науки в Україні. Нові тенденції в українській літературі (поезії, художній прозі та публіцистиці).
Покоління “шістдесятників” в українській літературі: Л.Костенко, Д.Павличко М.Вінграновський, Є.Гуцал, І.Драч, І.Дзюба, В.Дрозд, І.Світличний, В.Симоненко. Творчість покоління “шістдесятників”: літературних критиків Івана Дзюби, Івана Світличного, Євгена Сверстюка та поетів Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Івана Драча, Василя Симоненка, Миколи Вінграновського, Миколи Руденка, Євгена Гуцала. Л.Костенко – класик сучасної української поезії (поетичний роман “Маруся Чухрай”).
Рух дисидентів 60-70-х рр. та його вияви в літературно-публіцистичній творчості. Поезія Василя Стуса та Ігоря Калинця. Літературна творчість
Михайла Осадчого та Валерія Марченка. Літературна критика та публіцистика В.Мороза і В.Чорновола. Самвидав. “Гельсінська спілка”. Рух за відродження УГКЦ (Йосип Тереля).
Суперечливі процеси розвитку музичної культури. Дві системи в українській музиці 50-60-х рр. Б.Лятошинський та його школа. В.Гвоздецький, Л.Грабовський, В.Загорцев. Хорова музика: розвиток хорового співу (знаменитий український народний хор Григорія Вірьовки). Українська естрада (українська естрадна музика) 60-70-х рр. Володимир Івасюк, Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінькевич і ансамбль “Смерічка” як перша українська біг-біт група – “український “Бітлз”.
Продовження традицій Л.Курбаса в театральному мистецтві: режисери – Г.Юра, М.Крушельницький, Б.Тягно; актори – Амвросій Бучма, Володимир Дальський, Наталія Ужвій, Нонна Копержинська.
Самобутність українського кіномистецтва 60-70-х рр.: С.Параджанов, І.Івченко, Ю.Ільєнко, Л.Биков, Л.Осика, І.Миколайчук. Родоначальник і лідер “нової хвилі” українського “поетичного кіно” Сергій Параджанов та його культовий фільм “Тіні забутих предків” (1965 р.). Творчість Іллі Івченка, Юрія Ільєнка, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука, Лариси Кадочнікової.
Відродження фольклорних традицій в українському малярстві 60-х рр. Т.Яблонська, В.Зарецький. Народний живопис: К.Білокур, М.Приймаченко. Живопис Марії Приймаченко – визначне явище народної творчості. Скульптурна пластика І.Севери.
Український культурний процес в еміграції та діаспорі у пер.пол.ХХ ст. та у 50-70-х рр.: діячі української культури в еміграції; творчість діячів української культури першої і другої пол. ХХ ст. в еміграції та діаспорі як невід’ємна складова частина процесу українського національно-культурного відродження у ХХ ст. Українська вища школа за кордоном та її творчі здобутки. Науково-культурне життя української діаспори. Розвиток філософської освіти (Олександр Кульчицький). Українська історична школа та історико-культурологічна думка в українській еміграції та діаспорі (Дмитро Дорошенко). Мирослав Семчишин як філолог і культуролог. Література і образотворче мистецтво. Філософсько-публіцистична творчість та драматургія В.Винниченка. Євген Маланюк як український поет і культуролог. Образотворче мистецтво в українській діаспорі та модерністські тенденції в ньому. Скульптурна пластика та “архипентура” О.Архипенка. Авангардисти українського живопису в еміграції та діаспорі: Василь Кандінський (експресіонізм, абстракціонізм), Соня Делоне (симультанізм, орфізм), Давид Бурлюк – (постімпресіонізм, експресіонізм, кубофутуризм). Розвиток музичної культури. Релігійне життя (українські церкви) в діаспорі.
Завдання для самостійної роботи
1). Зіставити та віднести відповідні характерні риси/ культурні пам’ятки/ діячів до певних модерністичних стильових напрямів української культури (у формі інтерактивної гри).
2). Підготуватися до участі у дискусії на тему: «Розстріляне Відродження: трагічні наслідки для української культури».
3). Опрацювання уривків першоджерел зі запропонованої тематики:
* Донцов Дмитро «Націоналізм»,
* Липинський В’ячеслав «Листи до братів-хліборобів»,
* Петров Віктор «Українські культурні діячі УРСР – жертви большевицького терору».
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 9
