1. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури. Самобутні риси культури Козацької держави.
2. Феномен козацького бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.
3. Розвиток освіти та наукових знань в Україні ІІ пол. ХVII – поч. ХVIIІ ст. Діяльність Києво-Могилянської Академії.
4. Особливості літературної діяльності в українській культурі: козацькі літописи, полемічна література тощо.
5. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
ІІ. Заслуховування доповідей
ІІІ. Виконання робочого тесту
Орієнтовні теми доповідей
1. Історичні пісні та козацькі думи як український героїчний епос Козацької доби:
2. Антропологічна модель в українській культурі Нового часу.
3. Загальноєвропейські та самобутні риси українського бароко і Просвітництва.
4. Світоглядна і соціокультурна специфіка українського бароко другої половини ХVІІ-ХVІІІ ст.
5. Ренесансні функції бароко в Україні. Українське бароко як нове світовідчуття. Українське бароко і козацька культура: поняття “козацьке бароко”.
6. Козацьке бароко та його характерні риси.
7. Козацтво як лицарський ідеал моральної культури українського бароко. Поняття “низове бароко”.
8. Розквіт української культури епохи бароко та Просвітництва (друга половина ХVІІ-ХVІІІ ст.).
9. Титани українського бароко та Просвітництва: титани українського бароко (в художній культурі) та Просвітництва (в освіті, філософії, науці).
10. Нові процеси в духовному житті (релігія, освіта і наука): еволюція релігійного життя та зміни в релігійній ситуації; реформування церкви та системи освіти; розвиток освіти і науки (наукових знань) в Україні.
11. Культура козацької держави (1648-1781 рр.). Запорізька Січ. Історичні особливості її культури: самобутні риси культури Запорізької Січі.
12. Освіта та шкільництво Гетьманщини і Слобідської України. Освіта (школа) в Запорізькій Січі. Релігійні вірування запорізьких козаків.
13. Побут і звичаї козацтва.
14. Музика і театр: музична культура і театральне мистецтво Запорізької Січі. Кобзарство.
15. Ляльковий народний театр – вертеп.
16. І.Мазепа та відображення його доби в європейській духовній і художній культурі (Ф.М.Вольтер, А.-К.Д’Орвіль, Дж.Байрон, В.Гюго, П.Меріме, Верне, Г.Шассеріо, А.Буланже та ін.). І.Сірко, П. і Г.Орлики та європейська політична культура. Перша в Європі Конституція Пилипа Орлика та її роль в розвитку української і європейської політичної культури.
17. Києво-Могилянська академія (з 1701 р.) в українській культурі епохи бароко і Просвітництва:
18. Видатні вчені і діячі Києво-Могилянської академії. Розвиток академічної філософії і науки. Філософська думка в Україні. Розвиток академічної філософії. Т.Прокопович, С.Яворський, Г.Кониський, Т.Щербацький.
19. Розвиток української історичної науки. “Синопсис” (1674 р.) Інокентія Гізеля як перший підручник з історії України.
20. Львівський університет (166І р.) та його роль в розвитку освіти і науки в Галичині.
21. Українське бароко другої половини ХVІІ-ХVІІІ ст.: характерні риси художньої культури українського бароко; архітектура, образотворче, декоративне та ужиткове мистецтво, література, театр (театральне мистецтво) і музика (музична культура) українського бароко.
22. Архітектурне бароко в Україні: особливості українського архітектурного бароко. Формування національної архітектурної школи бароко (архітектурні шедеври та їх творці): Йоган Шедель, Іван Зарудний, Іван Григорович-Барський, Степан Ковнір. Гетьманські (муровані) та козацькі (дерев’яні) церкви. Поліваріантність львівської барокової архітектури. Богдан Меретин (Бернард Мерердер). Дерев’яна архітектура. Розквіт дерев’яної архітектури (Яким Погребняк) та її регіональні школи (типи сакральних споруд): галицька, волинська, гуцульська, буковинська, подільська, поліська, бойківська, лемківська школи (галицький, волинський, гуцульський, буковинський, подільський, поліський, бойківський, лемківський типи дерев’яних барокових церков).
23. Стиль рококо в українській архітектурі. Шедеври Бартоломео Растреллі в Україні /Андріївська церква – перлина української архітектури; Маріїнський палац).
24. Образотворче мистецтво українського бароко. Еволюція образотворчого мистецтва в др.пол. ХVІІ-ХVІІІ ст. Скульптура: І.Пінзель, С.Фессінгер, А.Шлютер, С.Шванер. Європейське значення творчості (сакральної дерев’яної скульптури) Івана Георгія Пінзеля.
25. Живопис: урізноманітнення жанрів. Національні особливості барокового живопису в Україні. Жовківський художній осередок бароко: Іван Руткович, Йов Кондзелевич, Василь Петранович. Жовківська малярська школа і стиль рококо (Лука Долинський). Книжкова та станкова графіка: О. та Л.Тарасевичі, Н.Зубрицький, І.Щирський, Д.Синкевич, З.Самуйлович, І.Стрельбицький. Прикладне та ужиткове мистецтво (різьблені дерев’яні барокові іконостаси церков).
26. Українське бароко в літературі (українська література доби бароко): “курйозні вірші” І.Величковського; твори К.Зінов’єва, І.Галятовського; літописи “Самовидця”, Г.Граб’янки, С.Величка, П.Симоновського, “Літописець”, Д.Туптала; щоденники М.Ханенка, Я.Маркевича; драматургія Т.Прокоповича, М.Довгалевського. Козацькі літописи другої половини ХVІІ- першої третини ХVІІІ ст. – визначні пам’ятки духовної культури України Козацької доби. Шедеври барокової української “житійної літератури” (“Четьї-Мінеї” Данила Туптала) та драматургії (інтермедія “Володимир” Теофана Прокоповича).
27. Розвиток книгодрукування. Запровадження громадянського шрифту в книгодрукуванні (1764 р.) та його значення.
28. Специфіка українського національного варіанту бароко в театрі і музиці. Шкільний театр: дальший розвиток шкільної драми (віршова сатира, фарс, бурлеск, інтермедія, історична драма). Вертеп (вертепна драма). Кріпацький театр. Музика українського бароко та її творці (Дмитро Бортнянський, Максим Березовський, Артемій Ведель). Професійна музика: розвиток хорового мистецтва, оперної музики та музичної освіти. Творчість М.Березовського, А.Веделя, Д.Бортнянського. Музична освіта: М.Дилецький.
29. Усна, пісенно-музична народна творчість. Відомі представники народної творчості (Маруся Чурай). Еволюція народних музичних інструментів (ліра, кобза, бандура). Традиційні народні оркестри (“троїсті музики”).
30. Українське Просвітництво та його особливості в др. пол. ХVІІ – пер. пол. ХVІІІ ст. та др. пол. ХVІІІ ст. Українське Просвітництво др. пол. ХVІІ – пер. пол. ХVІІІ ст. в умовах існування Козацької держави (Лівобережна Україна). Правобережна Україна під Польщею. Українське Просвітництво др. пол. ХVІІІ ст. у змінених історичних обставинах. Три поділи Польщі. Ліквідація російським самодержавством Гетьманщини і Запорізької Січі. Галичина, Буковина, Закарпаття під Австрією. Унія (УГКЦ) як національний культурно-просвітницький чинник у Західній Україні.
31. Роль Києво-Могилянської академії у розповсюдженні ідей Просвітництва: культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії. Видатні просвітники: І.Гізель, С.Яворський, Т.Прокопович, М.Козачинський (др. пол. ХVІІ – пер. пол. ХVІІІ ст.); Г.Кониський, Ф.Соколовський та ін. (др. пол. ХVІІІ ст.). Посилення світського характеру науки і освіти.
32. Видатний український філософ Григорій Сковорода та його філософське вчення: особливості філософської спадщини Г.Сковороди (пантеїзм, вчення про “сродну працю”). Г.Сковорода як визначний представник Українського Просвітництва: творчий внесок Г.Сковороди в духовну культуру українського народу доби Просвітництва. Г.Сковорода як зачинатель просвітницького реалізму в Україні, педагог-новатор і байкар, поет і композитор. С.Тодорський – автор повного перекладу Біблії на слов’янську мову.
Український класицизм (кін. ХУІІ – поч. ХІХ ст.). Зародження класицизму в художній культурі (архітектурі, живописі) українського Просвітництва наприкінці ХVІІІ ст.: Батуринська і Почепська резиденції останнього гетьмана України Кирила Розумовського; малярство Антона Лосенка, Дмитра Левицького, Володимира Боровиковського.
Завдання для самостійної роботи
1). Поміркуйте над зіставленням загальних характеристик культури європейського бароко та національних особливостей культури власне українського бароко (козацьке, мазепинське) (у формі короткого письмового обґрунтування).
2). Здійснити підбірку взірців української барокової поезії – «вірші-раки», «акро-вірші» тощо (у вигляді презентації).
3). Опрацювання уривків першоджерел зі запропонованої тематики:
* Прокопович Феофан «Про риторичне мистецтво».
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 7
