Підстроюваний резистор (рис. 6.3) складається із декількох заздалегідь виготовлених і певним чином з’єднаних секцій резистивної смужки. Процес підстроювання полягає у виключенні із системи або вмиканні в систему окремих підстроювальних секцій резистора. Підстроювання дозволяє отримати значення опору резистора з відносною похибкою на момент виготовлення ± (1-2) %, а в технічно виправданих випадках - ± 0,5 %.
Для розрахунків підстроюваних резисторів повинні бути задані: Ri, gRi, PRi та інші параметри. Матеріали і методи нанесення шарів і формотворення вибирають відповідно до методик, викладених в параграфі 6.1.1.
Якщо досяжна відносна похибка gRД > gRi то в умовах даного виробництва можливо виготовити резистори тільки з елементами підстроювання або підгонки.
Підстроювання високоомного резистора. Високоомні резистори підстроюють послідовним приєднанням до основної частини резистора RОСН (рис.6.З,а) низькоомних підстроювальних резисторів (секцій). Підстроювання здійснюють перерізанням провідників, що закорочуванням секцій.
Розрахунок проводять у такій послідовності:
а) визначають значення опору основної частини резистора
| RОСН.i = Ri (1+gRi) /(1+gRДі); | (6.31) |
б) визначають опір підстроювальної частини резистора
 ;
| (6.32) |
в) визначають значення опору першої секції
 ;
| (6.33) |
г) опір кожної наступної секції подвоюється в порівнянні з попередньою
 ,
| (6.34) |
де j-номер секції.
Якщо 
, вибирають 
таким чином, щоб виконувалося співвідношення, 
, де n -натуральне число.
Число секцій збільшують доти, доки сума їх опорів перевищить 
після чого опір останньої секції треба зменшити, щоб виконати умову
 ;
| (6.35) |
д) розраховують розміри кожної секції як окремого резистора за методиками, викладеними в параграфі 6.1.2. Для спрощення конструкції ширину підстроювальних секцій резистора вибирають рівній ширині резистора основної секції. У деяких випадках доцільно задатися довжиною першої секції 
для вибраного методу формотворення малюнка. Визначають 
. Якщо 
, то за ширину секції приймають значення 
і знаходять нове значеня 
;
е) вибирають ширину з’єднувальних провідників 
; визначають ширину контактної площинки 
, де lк довжина контактного переходу і визначають 
(рис. 6.3,а).
Підстроювання низькоомного резистора. Низькоомні резистори підстроюють паралельним приєднанням до основної секції резистора RОСН високоомних підстроювальних резисторів (рис. 6.3,б). Розрахунок виконують у такій послідовності:
а) визначають значення опору резистора основної секції
 ;
| (6.36) |
б) визначають значення опору N-ої секції
 ;
| (6.37) |
в) опір кожної попередньої секції зменшують у 2 рази у порівнянні з наступною
 ,
| (6.38) |
де N -число секцій підстроювання.
Число секцій N підбирають таким, щоб загальний опір підстроювального резистора дорівнював
 .
| (6.39) |
Для резисторов із трьома підстроювальними секціями можна забезпечити відносну похибку опору резистора після підстроювання (1-10) % за досяжної відносної похибки (4 -40)%. Підстроювання здійснюють перерізанням провідників.
