Своєчасне розпізнавання непрохідності сечовивідних шляхів дуже важливе, оскільки при цьому стані збільшується чутливість нирок до інфекції і схильність до утворення каменів, а неускладнена обструкція майже завжди призводить до атрофії нирки у формі гідронефрозу або обструктивної уропатії (мал. 9).
В більшості випадків непрохідність можна усунути хірургічним шляхом або консервативним лікуванням. Обструкція буває раптовою або прихованою, не повною або повною, односторонньою або двосторонньою. Вона може виникати на будь-якому рівні сечовивідних шляхів - від уретри до ниркових мисок - під впливом чинників, діючих усередині сечовивідних шляхів або поза ними, що стискають сечовід. Основні причини необструктивної уропатії наступні:
• природжені аномалії - задні уретральні клапани і стриктури уретри, обструкція шийки сечового міхура; звуження або обструкція уретро-мискового з’єднання; важкий везикоуретральний рефлюкс;
• сечові камені;
• гіпертрофія передміхурової залози;
• пухлини - карцинома передміхурової залози, пухлини сечового міхура, рак шийки матки;
• запалення - простатит, уретрит, ретроперитонеальний фіброз;
• некротизовані сосочки нирок;
• нормальна вагітність;
• пролапс матки і цистоцеле.
Камені нирки з гідронефрозом. Миска нирки розширена у її просвіті знаходяться невеликі до 1,5см камені.
Нефролітіаз (уролітіаз, камені нирок)
Камені можуть утворюватися на будь-якому рівні сечовивідних шляхів, але в основному вони зустрічаються в нирках. Уролітіаз вражає 5-10 % населення, найчастіше чоловіків. Захворювання починається у віці 20-40 років. Відома генетична схильність до утворення каменів. Може бути враження одно- або двостороннім.
Причини каменеутворення ділять на загальні і місцеві.
До загальних причин каменеутворення відносяться наступні:
1) спадкові і набуті обмінні порушення (в першу чергу мінерального обміну і кислотно-лужної рівноваги);
2) характер живлення (переважання в їжі вуглеводів і тваринних білків);
3) мінеральний склад питної води (ендемічний нефролітіаз);
4) порушення регуляції обміну речовин (наприклад, гіперпаратиреоз);
5) нестача вітамінів (авітаміноз А).
До місцевих причин каменеутворення відносяться наступні:
1) порушення уродинаміки (уповільнення ниркового кровотоку, застій сечі);
2) запалення в сечових шляхах і тубулопатії (оксалатурія, фосфатурія і так далі);
3) зміна фізико-хімічного стану сечі (підвищення концентрації солей, зміна рН, колоїдної рівноваги).
Крім того, виділяють чинники, що приводять до утворення каменів. Ендогенні чинники - злоякісні новоутворення, саркоїдоз, подагра, захворювання нирок і кишечника. Екзогенні чинники - робота при високій температурі довкілля, зневоднення, дієта з високим вмістом оксалатів, пуринів, кальцію, вітамінів, тваринних білків, прийом діуретиків і малорухомий спосіб життя.
Багато хворих страждають вродженими порушеннями метаболізму, такими як подагра, цистинурія, первинна гіпероксалурія, що представляють собою стани, які супроводжуються надлишковим виділенням каменеутворюючих речовин.
В більшості випадків поява каменів пов'язана зі збільшенням вмісту в крові і екскреції нирками їх компонентів (це стосується уратних і цистинових каменів).
Змішані уратні і кальцієві камені розвиваються при збільшені екскреції сечової кислоти. Оскільки в більшості випадків ниркові камені зустрічаються з однієї сторони і оскільки значна частина кальцієвих каменів формується за відсутності гіперкальциурії, в їх утворенні велику роль грають місцеві чинники, сприяючі преципітації солей кальцію.
Послідовність процесів можна представити таким чином: некроз канальців при пієлонефриті призводить до утворення білкової бляшки (бляшка Рендаля), потім відбувається осадження на ній солей, розчинених в сечі, і прогресивне розростання каменю (теорія білкової матриці). Поява кальцієвих каменів - часто сімейна патологія.
Морфологія і класифікація каменів. Основні компоненти ниркових каменів: солі кальцію, сечова кислота, цистин і струвит (MgNH4P04). Камені з оксалату кальцію і фосфату кальцію складають до 75-80% усіх ниркових каменів, можливе поєднання оксалату і фосфату кальцію в каменях. Частіше кальцієві камені з'являються на третій декаді життя. Приблизно у 60% людей, що мають одиничні камені, протягом 10 років формуються інші. Середня швидкість утворення каменів у пацієнтів із вже наявними каменями - 1 камінь на 2-3 роки.
Більшість каменів (близько 75 %) містять кальцій, головним чином оксалат кальцію, змішаний з фосфатом кальцію. Інші 15 % каменів складаються з фосфату магнію; 6 % каменів побудовані з солей сечової кислоти, а 1-2 % містять цистин. Органічний матрикс каменів складається з мукопротеїну. Хоча існує багато причин для утворення каменів, найбільш важливим з них є підвищення концентрації в сечі солей, що входять до складу каменів.
По складу розрізняють наступні 4 основні типи каменів.
1). Камені з оксалату кальцію (рентгенпозитивні) знаходять приблизно у 5 % хворих, як з гіперкальциемією, так і гіперкальциурією, яка развивається при гіперпаратиреоїдизмі, дифузних захворюваннях кісток, саркоїдозі і інших кальциемічних станах. Приблизно у 20 % населення підвищена секреція сечової кислоти (гіперурикозурічний кальцієвий нефролітіаз) з гіперкальциурією або без неї. Механізм утворення каменів полягає в обволіканні оксалату кальцію кристалами сечової кислоти в збиральних трубках. У 5 % хворих утворення каменів пов'язане з гіпероксалурією, а також вродженим (первинна оксалурія) або (частіше) набутим підвищеним всмоктуванням кальцію в тонкій кишці у хворих, що страждають хворобами тонкої кишки. У останніх розвивається так звана ентеральна гіпероксалурія. Вона зустрічається також у вегетаріанців, оскільки їх дієта багата оксалатами. Гіпоцитратурія, пов'язана з ацидозом і хронічною діареєю невідомого походження, також може привести до утворення каменів. У великої групі хворих з кальцієвими каменями причини їх формування залишаються невідомими.
2). Камені з фосфату магнію (рентгенпозитивні) утворюються при інфікуванні сечового тракту бактеріями які розщепляють сечовину (наприклад Proteus species і деякі різновиди стафілококів), перетворюючи її на амоній, тобто продукуючими уреазу. У результаті лужна сеча викликає преципітацію фосфату магнію. Потім формуються великі камені. Струвітні камені зустрічаються часто і є потенційно небезпечними. Вони розвиваються частіше у жінок або пацієнтів з хронічною катетеризацією сечового міхура. Для таких каменів навіть застосовують термін "інфекційні камені". Струвітні камені ростуть, досягаючи великих розмірів, заповнюючи миску і чашки (коралові камені). У сечі кристали струвіта виглядають як прямокутні призми, які нагадують за формою кришку труни.
3). уратні (рентгенонегативні) утворюються з солей сечової кислоти, світло-жовтого або темно-коричневого кольору. Утворюються тільки в кислій сечі. Зазвичай уратні камені є сімейною патологією і зустрічаються у хворих з гіперурикемією, у тому числі при подагрі і лейкозі. Вони мають червоно-помаранчевий колір, оскільки абсорбують пігменти. Безводна сечова кислота утворює дрібні краплеподібні кристали або плоскі квадратні пластинки, які виглядають аморфними при світловій мікроскопії.
4) інші (що рідко зустрічаються): цистинові, ксантинові, холестеринні, білкові. Утворення цистинових каменів пов'язане з генетично детермінованим дефектом транспорту через нирки деяких амінокислот, у тому числі цистину. Цистинові камені рідкісні, мають лимонно-жовте забарвлення, гладку поверхню і м'яку консистенцію. Рентгенологічно позитивні із-за наявності в їх складі сірки. У сечі мають вигляд плоских гексагональних пластинок.
Таким чином, підвищена в сечі концентрація речовин, з яких утворюються камені, зміна рН сечі, зменшення об'єму сечі і наявність бактерій впливають на утворення каменів. Проте багато каменів з'являються і без дії цих чинників і, навпаки, у хворих з гіперкальциурією, гіпероксалурією і гіперурикозурією камені часто не утворюються. формування каменів посилюється також, при дефіциті інгібіторів кристалоутворення в сечі. До цих інгібіторів відносять безліч речовин, у тому числі пірофосфат, дифосфат, цитрат, глікозаміноглікани і глікопротеїн.
 |
Уратні кристали в корі нирки. Навколо кристалів спостерігаються гігантські клітини та фіброцити.
У 80 % хворих зустрічаються камені в одній нирці. Вони формуються в чашках і мисках нирок, а також сечовому міхурі. Камені, утворені в ниркових мисках, залишаються дрібними, їх середній діаметр 2-3 мм. Вони можуть мати гладкі контури або неправильну форму. Часто багато каменів знаходять в одній нирці. Зазвичай прогресуюче виділення солей веде до розвитку структур, відомих як камені у вигляді оленячих рогів. Вони повторюють форму чашково-мискової системи.
Миски і чашки є найбільш типовим місцем утворення і накопичення каменів. Склад і розміри каменів різні, залежать від індивідуальних чинників, географії, порушень метаболізму і наявність інфекції. Дрібні камені не перевищують 1 мм в діаметрі, а великі часто приводять до розширення і деформації миски, що утримує їх.
 |
Камінь нирок. Великий камінь, який повністю заповнював просвіт миски.
Зміни при нефролітіазі різноманітні і залежать від локалізації каменів, їх величини, тривалості процесу, наявності інфекції і інших чинників. Якщо камінь локалізується в чашці, то порушення відтоку сечі з неї призводить до її розширення і атрофії відповідної частини ниркової паренхіми. При локалізації каменю в мисці розвивається гідронефроз і атрофія ниркової паренхіми (нирка перетворюється на тонкостінний мішечок, заповнений сечею). Камінь, обтуруючий сечовід, викликає гидроуретронефроз і уретрит. Рідше відбувається поширення запалення на параниркову клітковину (паранефрит) і розвивається панцирний паранефрит (утворення товстої капсули з фіброзної, жирової і грануляційної тканини) або повністю заміщається склерозованою жировою клітковиною (жирове заміщення нирки).
Ускладнення. Як ускладнення розвиваються пролежні і перфорації сечоводу, гідронефроз, піонефроз, пієлонефрит, уросепсис, ниркова недостатність.
Тестові завдання з бази даних МЛІ «Крок 1»
Хвороби нирок
На розтині у померлого хворого виявлена аденома передміхурової залози і великі нирки з різко збільшеними мисками і чашечками, заповненими прозорою рідиною. Назвіть процес у нирках.
+Гідронефроз
-Гломерулонефрит
-амілоїдоз
-Туберкульоз
-Пієлонефрит
Чоловіку 21 року було зроблено нефробіопсію. Виявлено наступні зміни: проліферація мезангіальних клітин, набухання і проліферація ендотеліальних клітин, збільшення мезангіального матриксу, дифузне потовщення і роздвоєння гломерулярної базальної мембрани, помірно виражений тубуло-інтерстиціальний компонент. При електронно-микроскопічному дослідженні виявлено інтерпозиція мезангіума, дифузне і нерівномірне потовщення гломерулярної базальної мембрани.Яка форма гломерулонефрита розвинулась у хворого?
+Мезангіокапілярниый гломерулонефрит.
-Мезангіопроліферативний гломерулонефрит
-Мембранозний гломерулонефрит.
-Швидкопрогресуючий гломерулонефрит.
-Постінфекційний гломерулонефрит
При мікроскопічному дослідженні нефробіоптату виявлено півмісяцевих більш ніж в 50% клубочків, капилярні петлі некротизировані, в їх просвіті виявлені фібринові тромби, виражений тубуло - інтерстиціальний компонент. Про яке захворювання нирок іде мова?
+Швидкопрогресуючий гломерулонефрит.
-Ліпоїдний нефроз.
-Хронічний гломерулонефрит
-Амілоїдоз
-Некротичний нефроз
У хворого 43р., помер від масивної кровотечі із операційної раниы. На розтині нирки збільшені розміри. ФІброзна капсула напружена, кірковий шар широкий, блідо-сірого кольору, чітко обмежений від синюшних, темночервоних пірамід. При гістологічному дослідженні в нирках - некроз і важка дистрофія епіителія звивистих канальців. тубулорексис. Який стан розвинувся у
+гОстрий некротичний нефроз.
-Постінфекційний гломерулонефрит
-Ліпоїдний нефроз.
-швидкопрогресуючий гломерулонефрит.
-Вториний амілоідоз нирок.
При розтині трупа чоловіка 67 років виявлений камінь коралоподібної форми, що заповнює всю низку правої нирки. Права нирка збільшена, повнокровна, капсула важко знімається, порожнини мисок і чашечок розширені, заповнені мутною зеленовато-жовтою вязкою рідиною, слизова оболонка їх тьмяна, з вогнищами крововиливів. На розрізі тканини нирки строкаті, із жовтоми ділянками діаметром до 1 см. Яке ускладнення сечо-камянної хвороби розвинулось
+Хронічний пієлонефрит із загостренням
-пухлина нирки.
-Постінфекційнній гломерулонефрит
-Первиннийй амілоїдоз
-Швидкопрогресуючий гломерулонефрит
У молодої особи на протязі року прогресувала ниркова недостатність зі смертельним наслідком. При розтині виявлені великі строкаті нирки з червоними дрібними краплинами в жовто-сірому корковому шарі. Гістологічно клубочках виявлені "напівлуння" з проліферуючого нефротелія. Ваш діагноз?
+Підгострий гломерулонефрит
-Амілоїдоз
-Крововилив в нирки
-Гнійний нефрит
-Рак нирки
У 60-річної померлої, яка протягом тривалого часу хворіла на гіпертонічну хворобу, на розтині нирки значно зменшені (вага обох нирок 80 г), поверхня дрібнозерниста, на розрізі кора рівномірно потоньшена. Як можна назвати зміни в нирках?
+Первинно - зморщені нирки
-Пієлонефритично-зморщені нирки
-Вторинно- зморщені нирки
-Амілоїдно-зморщені нирки
-Диабетичний нефросклероз
При мікроскопічному дослідженні нирок виявлений некроз епітелія звивистих канальців, тубулорексис, набряк строми, ішемія коркового шару і повнокрів’я мозкового. Назвіть цей патологічний процес.
+Некротичний нефроз
-Гломерулонефрит
-Пієлонефрит
-Полікистоз
-Сечокам’яна хвороба
На секції виявлено значне збільшення об’єму правої нирки. На розрізі в ній міститься камінь. Просвіт ниркової миски розтягнутий сечею, яка накопичується. Паренхіма нирки різко потоншана. Який з діагнозів є найбільш вірним?
+Гідронефроз.
-Пієлоектазія
-Гідроуретронефроз.
-Кіста нирки
На розтині померлої 38 років виявлені нирки розміром 18 х 16 х 8 см., нагадуючи виноргадні грони, на розрізі складається із багатьох порожнин від 0,5 см. до 3 см. в діаметрі, заповнених серозною рідиною або колоїдними масами, паренхіма нирки між порожнинами різко зтоншена до 0,1 см. Яким захворюванням страждала померла особа?
+Полікистоз нирок
-Хронічний пієлонефрит
-гострий пієлонефрит
-Нефролітіаз
-Дісплазія нирок
На аутопсії померлої, яка тривалий час хворіла цистітом і дискінезією сечоводів, виявлено морфологічні ознаки уремії. Нирка була нерівномірно рубцево-зморщена. У просвіті мисок містилися дрібні уратні камені і пісок. Гістологічно виявлено “щитовидну нирку”, вогнища інтерстиційного запалення. Який із нижчеперерахованих діагнозів є найбільш вірогідний?
+Хронічний пієлонефрит
-Гострий пієлонефрит
-Атеросклеротично зморщена нирка
-Первинно зморщена нирка
-Амілоїдно зморщена нирка
На розтині прозектор знайшов зміни в нирках: збільшення в розмірах, корковий шар широкий, жовто-сірий з червоним крапом, добре відмежований від мозкової речовини, яка має темно-червоний колір. При гістологічном дослідженні - розростання нефротелія і подоцитів в капсулі клубочків з утворенням “ півмісяців”, явища склерозу і гіалінозу клубочків, фіброз строми. Про яке захворювання нирок йде мова?
+Екстракапілярний продуктивний гломерулонефрит
-Інтракапілярний продуктивний гломерулонефрит
-Екстракапілярний ексудативний гломерулонефрит
-Інтракапілярний ексудативний гломерулонефрит
-Інтерстеційний нефрит
Хворий тривалий час хворів на гіпертонічну хворобу і помер від крововиливу в мозок.При розтині нирки потончены в розмірах, щільної консистенції, поверхня їх дрібногранулярна, кіркова речовина дещо стоншена. Як мікроскопічні зміни характерні для нирки?
+Первинно зморщена нирка
-Вторинно зморщена нирка
-Амілоїдоз нирки
-Пієлонефритично зморщена нирка
-Інфаркт нирки
Похилий хворий, тривалий час хворів гіпертонічною хворобою, помер при явищах уремії. На аутопсії виявлено: гіпертрофіроване сердце и дифузний кардіосклероз; нирки маленькі, плотні, мілкозерниста поверхня, капсула знімається важко. Гістологічно в нирках відмічається колапс артериол клубочків і їх склероз. деякі клубочки замінені однорідною єозинофільною рідиною, не зафарбовуються конго-рот; канали атрофовані. Яак необхідно назвати описані вище зміни нирок?
+Первинно-зморщені нирки
-Вторинно-зморщені нирки
-Амилоїдно-зморщені нирки
-Хронічний гломерулонефрит
-Хронічний пиелонефрит
Хворий на фіброзно-кавернозний туберкульоз легень помер від хронічної легенево-серцевої недостатності. Протягом останніх місяців спостерігалась виражена протеїнурія. На розтині: нирки збільшені, щільні, восковидні поверхні і на розтині. Які зміни в нирках при цій формі туберкульозу могли викликати
+Амілоїдоз нирок.
-Туберкульоз нирок.
-Гломерулонефрит.
-Нефролітіаз.
-Некротичний нефроз.
Хворий, який страждав хронічним гнійним остеомієлітом, помер від хронічної ниркової недостатності. При розтині знайдені великі щільні нирки біло-жовтого кольору з сальним блиском на розрізі. Ваш діагноз:
+Амілоїдоз нирок
-Хронічний гломерулонефрит
-Підгострий гломерулонефрит
-Септичний нефрит
Хворий на протязі багатьох років страждав бронхоэктатичною хворобою, помер в наслідок уремії. На розтині виявлено збільшені, плотні нирки, сального вигляду на розрізі. Якому захворюванню відповідаюьб такі зміни?
+Амілоідоз нирок
-Гломерулонефрит
-Некротичний нефроз
-Піелонефрит
-Артеріосклеротичний нефросклероз
Хворий на фіброзно-кавернозний туберкульоз помер при зростаючих явищах ниркової недостатності. На розтині – запах сечі, гіпертрофія лівого шлуночка, фібринозний перикардит, фібринозно-геморагічний ентероколіт. Нирки дещо зменшені в розмірах, дуже щільні, з множинними втягненнями. Гістологічно на препаратах, забарвлених Конто-рот - рожеві маси у клубочках та стінках судин, загибель і атрофія більшості нефронів, нефросклероз. Дайте характеристику нирки при даній
+Амілоїдно зморщені нирки
-Первинно зморщені нирки
-Вторинно зморщені нирки
-Атеросклеротично зморщені нирки
-Пієлонефритично зморщені нирки
На розтині виявлено, що нирки збільшені в розмірах, поверхня крупно-горбиста за рахунок наявності числених порожнин з гладкою стінкою, заповнених прозорою рідиною. Про яке захворювання йде мова?
+Полікістоз
-Некротичний нефроз
-Пієлонефрит
-Гломерулонефрит
-Інфаркт
При обстеженні хворої 25 р., у якої були різко виражені набряки, в сечі -висока протеїнурія. При обстеженні біоптата нирки установлено зникнення відростків подоцитів, зниження вмісту гепарансульфату в базальній мембрані капилярів клубочків. Про яке захворювання можно подумати?
+ідіопатичний нефротичний синдром
-Постінфекційний гломерулонефрит
-швидкопрогресуючий гломерулонефрит
-Хронічний гломерулонефрит
-гОстрий некротичний нефроз
У дитини 12 р., через 2 тижніпісля перенесеної ангіни, розвинувся нефритичний синдром (протеїнурія, гематурія, циліндрурія), що свідчить про ураження базальної мембрани клубочків нирок.який найбільш ймовірний механізм лежить в основі пошкодження базальної мембрани?
+імунокомплексний
-Гранулематозний
-Антитільний
-Реаіновий
-Цитотоксичний
Жінки віком 49 років, тривалий час хворіла хронічним гломерулонефритом, який привів до смерті. На розтині встановлено, що нирки мають розміри 7х3х2.5 см, масу 65,0 г, щільні, дрібнозернисті. Мікроскопічно: фібринозне запалення серозних і слизових оболонок, дистрофічні зміни паренхіматозних органів, набряк головного мозку. Яке ускладнення привело до вказаних змін серозних оболонок і
+Уремія
-Анемія
-Сепсис
-ДВЗ-снндром
-Тромбоцитопенія
При розтині чоловіка, померлого від опікової хвороби, знайдено набряк головного мозку, збільшення печінки, а також нирок, корковий шар яких широкий, блідо-сірий, мозковий – повнокровний. Мікроскопічно: некроз канальців головних відділів з деструкцією базальних мембран, набряк інтерстицію з лейкоцитарною інфільтацією та крововиливами. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
+Некротичний нефроз.
-Тубулоінтерстиціаальний нефрит.
-Пієлонефрит.
-Подагрична нирка.
-Мієломна нирка.
В біоптаті нирки: склероз, лімфо-плазмоцитарна інфільтрація стінок мисок та чашок; дистрофія та атрофія канальців. Збережені канальці розширені, розтягнені колоїдоподібними масами, епітелій сплюснутий (“щитовидна” нирка). Який діагноз найбільш вірогідній?
+Хронічний пієлонефрит
-Гострий пієлонефрит
-Гломерулонефрит
-Нефросклероз
-Тубуло-інтерстиціальний нефрит
У чоловіка 60 років, який тривалий час хворів на гіпертонічну хворобу і помер від хронічної ниркової недостатності, при автопсії виявлено, що обидві нирки значно зменшені у розмірах, поверхня їх дрібно-зерниста; гістологічно - більшість клубочків гіалінізована, частина склерозована, окремі гіперплазовані; в стромі поля склерозу, артеріоло- та артеріосклероз, еластофіброз великих гілок ниркових артерії. Назвіть виявлені
+Артеріолосклеротичний нефросклероз
-Атеросклеротичний нефросклероз
-Хронічний гломерулонефрит
-Хронічний пієлонефрит
-Вторинно зморщена нирка
У чоловіка 42 років, що хворів на важку форму черевного тифу, розвинулась гостра ниркова недостатність, від якої він помер. При автопсії нирки збільшені у розмірах, набряклі, фіброзна капсула знімається легко; на розрізі кора – блідо-сіра, піраміди темно-червоні. При гістологічному дослідженні - у більшості канальців просвіт звужений, епітеліальні клітини збільшені у розмірах без ядер; клубочки колабовані; у стромі набряк, невелика лейкоцитарна інфільтрація, дрібні геморагії. Про яку патологію нирок йде мова?
+Некронефроз
-Гострий пієлонефрит
-Гострий гломерулонефрит
-Піонефроз
-Гідронефроз
Учоловіка 45 р.що лікувався від застуди великими дозами парацетамола, зявились симптоми олігурії, азотемії. Через 5 днів наступила смерть при явищах ОПН. При гістологичномум обстеженнінирок виявлено дифузний набряк проміжної тканини мозкоового шару нирок,його інфільтрація лімфоцитами, еозинофілами, окремимии нейтрофілами, розрушення епителія канальців; клубочки мало змінені. Найбільш ймовірний тип ураження нирок?
+Тубуло-інтерстиціальний нефрит
-гОстрий гломерулонефрит
-Нефротичний синдром
-Пиєелонефрит
-Некронефроз
При дослідженні оперативно видаленої нирки остання набухша, повнокровна, капсула легко знимається. Порожнини мисок і чашечок розширені, заповнені мутною сечею, їх слизова оболонка тьмяна, з вогнищами крововиливів. На розрізіе тканина нирок строката, жовто-сірі ділянки оточені зоною повнокрівя і геморагій. якому захворюванню відповідає такий макроскопічний вигляд нирок?
+гострий пієлонефрит
-гострий гломерулонефрит
-Амілоідоз нирок
-Нефролітіаз
-Полікістоз нирок
При мікроскопічному дослідженні нирок спостерігається проліферація нефротелія капсули Боумена, подоцитів і макрофагів з утворенням в її просвіті “півмісяцевих” структур, які стискують клубочок. Капіляри клубочків зазнають некрозу, в їх просвіті спостерігаються фібринові тромби. Деякі клубочки склерозуються або гіалінізуються. Спостерігається виражена дистрофія нефроцитів, набряк та інфільтрація строми нирок. Назвіть патологію нирок.
+Швидкопрогресуючий гломерулонефрит
-Післяінфекційний гломерулонефрит
-Хронічний гломерулонефрит
-Хронічний пієлонефрит
-Амілоїдоз нирок
У хворого, який помер від хронічної ниркової недостатності на грунті хронічного гломерулонефрита нирки зменшені в розмірах, щільної консистенції, капсула знімається важко, оголяючи зернисту поверхню. На розрізі кірковий та мозковий шари тонкі, тканина нирок суха, недокрівна, сірого кольору. Як називається така нирка?
+Вторинно-зморщені нирки
-Первинно-зморщені нирки
-Атеросклеротично-зморщені нирки
-Амілоїдно-зморщені нирки
Пієлонефротично-зморщені нирки
У трьохрічної дівчинки, після перенесеної гострої респираторної вірусної інфекції з’явилися розповсюджені набряки (анасарка), масивна протеїнурія, гіпоальбумінемія, гіперліпідемія. При дослідженні біоптату нирки виявлено: відсутність малих відростків подоцитів судинних клубочків. Який найбільш
+Ліпоїдний нефроз
-Післяінфекційний гломерулонефрит
-Швидкопрогресуючий гломерулонефрит
-Фокальний сегментарний гломерулосклероз
-Мембранозний гломерулонефрит
На аутопсії хворого, померлого від отруєння етиленгліколем, нирки дещо збільшені у розмірах, набряклі, їх капсула знімається дуже легко, кіркова речовина широка, блідо-сіра, мозкова речовина - темно-червона. Яка патологія нирок розвинулась у хворого?
+Некротичний нефроз
-Гострий пієлонефрит
-Гострий гломерулонефрит
-Гострий тубуло-інтерстиціальний нефрит
-Ліпоїдний нефроз
У дитини 15 років через 14 днів після перенесеної ангіни з’явилися набряки на обличчі зранку, підвищення артеріального тиску, сеча у вигляді “м’ясних помиїв”. Імуногістохімічне дослідження біоптату нирки виявило відкладання імунних комплексів на базальних мембранах капілярів та у мезангії клубочків. Яке захворювання розвинулось у хворого?
+Гострий гломерулонефрит
-Гострий інтерстіційний нефрит
-Ліпоїдний нефроз
-Гострий пієлонефрит
-Некротичний нефроз
Хворий 30 р. поступив до лікарні зі скаргами на головний біль, запаморочення. Протягом останнього року визначаються високі показники артеріального тиску. Лікарські засоби майже не допомагали. У біоптаті нирки виявлено екстракапілярну проліферацію з утворенням “півмісяців” Для якого захворювання це характерно?
+Швидкопрогресуючий гломерулонефрит
-Гострий гломерулонефрит
-Вовчаковий гломерулонефрит
-Гранулематоз Вегенера
-Хронічний гломерулонефрит
При розтині померлого від ниркової недостатності спостерігались наступні зміни: нирки збільшені, дряблі, корковий шар широкий, набряклий, жовто-сірий, тьмяний, з червоним крапом, добре відмежований від темно-червоної мозкової речовини. Мікроскопічно: пролиферациія єпітелія капсули клубочків, подоцитів та макрофагів з формуванням „півмісяців”. Для якого захворювання характерні вищезазначені зміни?
+Підгострий гломерулонефрит.
-Гострий гломерулонефрит.
-Хронічний гломерулонефрит.
-Гострий пієлонефрит.
-Амілоїдоз нирок
При морфологічному дослідженні видаленої нирки виявлено наявність в проксимальному відділі сечовіду конренкремента, який обтурує його просвіт, нирка різко збільшена, перенхіма атрофована, чашки та миска значно розширені. Мікроскопиічно: дифузний склероз, атрофія клубочків та канальців, збережені канальці кістозно розширені. Яке ускладення нирковокам’яної хвороби виникло у хворого?
+Гідронефроз.
-Піонефроз.
-Пієлонефрит.
-Гломерулонефрит.
-Хронічний паранефрит
На розтині чоловіка 62 років шкіра сіро-земельного кольору з мілкокраплинними крововиливами, обличчя мов припудрене білуватим порошком., фібринозно-геморагічний ларингит, трахеїт, фібринозний перікардит, катаральний гастроентероколіт. Для якого синдрому характерний даний комплекс морфологічних
+хронічної ниркової недостатності
-гострої печінкової недостатності
-гострої ниркової недостатності
-хронічної серцевої недостатності
Чоловік 40 років протягом 10 років після перелому великої гомілкової кістки страждав на хронічний остеомієліт. Три роки назад з’явився нефротичний синдром. Смерть наступила від уремії. На секції: нирки, щільні, білі, з рубцями в кірковому шарі, на розрізі з сальним блиском. Вкажіть патологію нирок, яка розвинулася.
+Вторинний амілоїдоз
-Первинний амілоїдоз
-Ідеопатичний амілоїдоз
-Хронический гломерулонефрит
-Хронічний пієлонефрит
На аутопсії померлого від ниркової недостатності відмічено, що нирки збільшені, кволі, широка кора жовто-сірого кольору з червоним крапом. При мікроскопічному дослідженні виявлено: епітелій капсули клубочків проліферує з появою “напівмісяців”, капілярні петлі з осередками некрозу та фібриновими тромбами у просвітах. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
+Підгострий гломерулонефрит
-Гострий гломерулонефрит
-Ліпоїдний нефроз
-Хронічний гломерулонефрит
-Амілоїдоз нирок
На аутопсії померлого від хронічної ниркової недостатності відмічено, що нирки збільшені, щільні, воскоподібні, з великою кількістю западень на їх поверхні. Мікроскопічно: багато клубочків заміщені конго-рот-позитивною речовиною, в інших – ця речовина присутня на базальних мембранах капілярів, в мезангії, а також в стінках артерій та стромі. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
+Амілоїдоз нирок
-Гострий гломерулонефрит
-Хронічний гломерулонефрит
-Підгострий гломерулонефрит
-Ліпоїдний нефроз
На розтині жінки віком 56 років, що померла від ниркової недостатності, нирки нерівномірно зменшені у розмірах, великобугриті з поверхні; на розрізі ділянки рубцової тканини чергуються з незмінною паренхимою, миски розширені, стінки їх потовщені. Мікроскопічно в стінках мисок, чашок та в інтерстиції – явища склерозу та лімфо-плазмоцитарної інфільтрації. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
+Хронічний пієлонефрит
-Гострий пієлонефрит
-Гострий гломерулонефрит
-Тубулоінтерстиційний нефрит
-Хронічний гломерулонефрит
У хворого, який знаходиться у клініці з ознаками отруєння ртуттю, у нирках відмічаються наступні процеси: вогнищеві некротичні зміни канальців головних відділів, набряк, лейкоцитарна інфільтрація та геморагії інтерстицію, венозний застій. Який стан розвився у хворого?
+Гострий некротичний нефроз
-Гострий гломерулонефрит
-Хронічна ниркова недостатність
-Гострий пієлонефрит
-Хронічний пієлонефрит
При мікроскопічному дослідженні нирок померлої від ниркової недостатності жінки 36 років, в клубочках виявлено проліферацію нефротелію капсули, подоцитів та макрофагів з утворенням “півмісяців”, некроз капілярних петель, фібринові тромби в їх просвітах, а також склероз та гіаліноз клубочків, атрофію канальців та фіброз строми нирок. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
+Підгострий гломерулонефрит
-Гострий гломерулонефрит
-Хронічний гломерулонефрит
-Фокальний сегментарний склероз
-Мембранозна нефропатія
