Добовий вагонообіг вузла, що підлягає переробці на сортувальній станції. Кількість поїздів, що розформовуються та формуються на сортувальній станції

Слід звертати увагу на те, щоб кількість вагонів, що прибуває на кожну зі станцій вузла К дорівнювала кількості вагонів, що відправляється з цих станцій. Якщо ця умова не виконується, то слід деякі з розрахованих значень округлити в меншу сторону. У прикладі, що розглядається у методичних вказівках, таким чином округлено кількість вагонів, які прибувають з підходів А і Б на вантажну станцію.

Далі необхідно визначити загальну кількість вагонів, що прибувають з кожного підходу та відправляються на кожний підхід, у тому числі і для станцій вузла К. Результати розрахунків наводять у табл. 2.2. Після цього слід визначити загальну кількість вагонів, що прибувають на сортувальну станцію протягом доби. У прикладі, що розглядається у методичних вказівках, вона дорівнює 5844 вагони (табл. 2.2). Також слід визначити загальну кількість вагонів, що відправляються з сортувальної станції протягом доби. Загальна кількість вагонів по прибуттю та відправленню повинна бути однаковою. Якщо ця умова не виконується, то слід повторити розрахунки.

Обсяг переробки сортувальної станції дорівнює загальній кількості вагонів, що прибувають на сортувальну станцію протягом доби, і складає 5844 вагони (табл. 2.2).

Кількість поїздів і передач, які розформовуються та формуються на сортувальній станції, для кожного напрямку визначається за формулою:

, (2.4)

де – добовий вагонопотік, що прибуває з кожного підходу (у т. ч. зі станцій вузла К), або відправляється на кожен підхід (у т. ч. на станції вузла К);

– кількість вагонів у складі вантажного поїзда () у разі виконання розрахунків для підходів А, Б, В, Г або кількість вагонів у складі передаточного поїзда () у разі виконання розрахунків для станцій вузла К.

Отримані за формулою (2.4) значення слід округлити до найближчого цілого в більшу сторону. Результати розрахунків наводяться у табл. 2.2.

Після цього визначається загальна кількість поїздів у розформування та загальна кількість поїздів свого формування, яка наводиться у табл. 2.2.

Кількість збірних поїздів для кожної ділянки приймається студентом самостійно (рекомендується 1...2 поїзди) і наводиться у табл. 2.2.

У контрольній роботі студент самостійно визначає добові розміри руху пасажирських і приміських поїздів. Для цього необхідно всі значення, які наведені у табл. 1 завдання, помножити на розрахунковий варіантний коефіцієнт, який у прикладі становить 0,7. Округлення слід проводити до цілих у більшу сторону. Результати розрахунків наводяться у вигляді табл. 2.3.

Таблиця 2.3