Характеристика судової влади за Конституцією США 1787 р

У ст. 3 регламентовано органи судової влади у США. Вона вручена «єдиному Верховному судові й тим нижчим судам, що їх може призначати й засновувати Конгрес» (розд.1). Суддів призначали по життєво – «поки до них немає претензій».

Верховний суд діяв як перша й апеляційна (друга) інстанції.Судова влада Верх.Суду поширювалася на всі справи, що виникали «на основі цієї Конст-ції, Законів США, міжнародних угод…, на всі справи, що стосуються послів, інших повноважних представників та консулів; на всі справи адміралтейства та інші морські справи, в яких США є стороною, на всі спори між двома чи більше штатами; між штатом і громадянами; громадянами різних штатів; між громадянами одного штату за позовами про землі, даровані різними штатами, а також між штатом чи його громадянами та чужоземними державами, громадянами чи підданими (розд.2).Як перша інстанція він розглядав справи, що стосувались «послів, інших повноважних представників та консулів», а також справи, де однією зі сторін був штат.У всіх інших, згаданих уже випадках, Верховний суд виступав як апеляційна інстанція.У Конституції зазначено (розд.2), що «усі справи про злочини, за винятком випадків імпічменту», у всіх судах мали розглядатися за участю присяжних, причому у тому штаті, де скоєно злочин, а якщо скоєно його за межами штату (але його громадянином), то суд мав відбуватися у тому місці, яке визначить Конгрес. Порядок формування ВС в ст.3 не зафіксований, як і кількість його членів. Стосовно першого, то він визначений у попередніх двох статтях: призначає членів Верховного суду президент, пожиттєво, але за погодженням із сенатом. Щодо кількості членів ВС, інших судів,порядку їх утворення, структури, компетенції тощо – то це мав визначити окремий закон про судоустрій.У ст. 4 – 7 зазначено: «цілковитою довірою і повагою повинні користуватися в кожному штаті офіційні акти, документи судові рішення будь-якого іншого штату; «громадяни кожного штату мають право на всі привілеї та вольності громадян усіх штатів»; злочинці та порушники законів повинні тими штатами, куди вони втекли, видаватися правосуддю штатів, де скоєно правопорушення.У ст..6 наголошено, що і Конституція, і закони США та всі їхні угоди «є найвищим законом країни», й судді кожного штату «зобов’язані їх виконувати,хоч би в конституціях чи законах окремих штатів траплялися суперечні ухвали».На відміну від Європи, де в той час існували переважно абсолютні чи напівабсолютні монархії, у США встановили республіканську форму правління у вигляді президентської республіки з поділом влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Вони мали різні терміни повноважень, а судову призначали пожиттєво. Такий порядок, з одного боку, на думку законодавців, повинен був забезпечити кожну з властей певною самостійністю стосовно інших, домогтися стабільності й ініціативності в їх діяльності.Стосовно ВС, то, як засвідчать подальші події, Конституція, зробивши його незалежним у своїй діяльності від решти влади, створила також передумови для надання ВС права конституційного нагляду, яке стало важливим засобом контролю над правотворчістю Конгресу і Президента. Судді ж ВС, відповідно, могли бути усунені з посади через імпічмент.

60. Перший цикл поправок до Конституції США («Білль про права» і ін.)

Більшість штатів(7 з 13) ратифікували Конституцію з умовою,що вона буде доповнена статтями «про права людини»,оскільки влада штатів не могла не зважати на демократичні настрої населення,котре настійливо вимагало внесення до Основного закону статей про громад. Права та свободи.4 березня 1789р.у Нью-Йорку розпочав роботу Конгрес,обраний а підставі Конституції.В вересні Конгрес прийняв перші 10 поправок до конституції,названі «Біль про права»,хоча насправді не всі вони стосувалися прав і свобод людини.Цей документ не відміняв рабовласництва,але вводив у молодій республіці основи буржуазної демократії. Поправка I закріплює свободу слова, друку, мирних зборів і звернень до уряду з петиціями, а також свободу совісті. II закріплює право народу зберігати і носити зброю з метою збереження добре організованою міліції, необхідної для безпеки держави. III забороняє розміщення солдатів на постій в будинку без згоди власника. Дана норма була досить актуальною в період боротьби за незалежність, в наступний час вона стала сприйматися як своєрідна гарантія недоторканності житла. IV гарантує недоторканність особи, житла, паперів і майна від необгрунтованих обшуків і арештів. V декларує основні принципи судочинства і деякі громадянські свободи: право на розгляд певних кримінальних справ судом присяжних, заборона повторного кримінального переслідування за одне й те саме правопорушення, заборона примусу у кримінальній справі свідчити проти самого себе, заборона позбавляти життя, свободи або власності без належної судової процедури, заборона вилучення приватної власності для громадського користування без справедливого відшкодування. VI містить деякі загальні принципи судочинства: право обвинуваченого на швидкий суд присяжних того штату та округу, в якому скоєно злочин, публічність судового розгляду, забезпечення обвинуваченому основних процесуальних правил. VII стосувалася майнових позовів на суму,не меншшшу за 20$,гарантувався розгляд цих цивільних справ судом присяжних. VIII забороняє надмірні застави, надмірні штрафи, жорстокі і незвичайні покарання. Поправка не означає скасування смертної кари. IX встановлює, що перерахування в Конституції певних прав не повинно тлумачитися як заперечення чи применшення інших прав, які зберігаються за народом. Тим самим підтверджується, що перелік прав і свобод не є вичерпним, і неприпустимо обмежувати права громадян, які не закріплені Біллем про права. X гарантувала певний суверенітет штатів:«Повноваження,не надані цією Конституцією Сполученим Штатам і не заборонені нею ж окремим штатам,залишаються відповідно за штатами або за народом» XI (1798)-судова влада не повинна тлумачитись як така,що поширюється на будь-яку судову справу,якщо ця справа порушена або провадиться проти одного із штатів громадянами іншого. XII (1804)порядок обрання Президента і віце-президента. Особа, яка дістала найбільше голосів на виборах має бути Президентом, якщо ця кількість становить більше ніж ½ всіх виборників Якщо такої особи не має,то 3 особи з найбільшою к-стю голосів обирається Палатою представників таємним голосуванням.Те ж саме для віце-президента,тільки вибір Сенатом з 2 кандидатур