Характеристика Знаряддя правління 1653 року в Англії

У грудні ж 1653 р. Кромвель був проголошений лордом-протектором Англії, Шотландії і Ірландії, і в країні прийнята нова конституція "Знаряддя управління". Згідно з нею вищу довічну владу отримував Кромвель; парламент з 400 чоловік обирався терміном на три роки; виборчий ценз був високим: 200 фунтів стерлінгів. Протектор командував збройними силами, відав зовнішньою політикою, мав право вето. Протекторат став по суті воєнною диктатурою.

Конституція 1653 року, на думку її укладачів, містила в собі три принципи управління державою: монархічний (одноосібний протекторат), аристократичний (пожиттєва Рада), демократичний (виборчий парламент). Автори Конституції – вищий склад офіцерів армії – старанно відводили різні підозри у встановленні військової диктатури. Перші кроки протектора були направлені до цієї ж цілі – під зовнішніми конституційними формами була прикрита диктатура військового керівництва. Разом з тим «Знаряддя управління» свідчило про недовіру вождів армії до обраної палати общин.За Конституцією, кожний наступний парламент міг скликатися не раніше чим через три роки з часу розпуску попереднього. Сесія мала тривати не більше п’яти місяців. В одній зі статей Конституції було зазначено, що шерифи і мери після виборів до парламенту мають пред’явити список обраних з підписами, як самих обраних, так і виборців в якому обов’язково має бути записано, що обрані представники не будуть мати права змінювати систему управління. Влада лорда-протектора була обмеженою парламентом, а в період між його сесіями – Державною Радою. Діяльність трьох верховних органів – протектора, парламенту і Ради – не була конкретно визначеною. Виборчий ценз 200 фунтів стерлінгів сприяв тому, що в першому парламенті Кромвеля були лише представники дворян, які ставилися досить критично до будь-яких радикальних ідей. Разом з тим результати виборів 1654 року, були не досить позитивними і для протектора. Але позитивним було те, що в парламенті з'явилася невелика група людей, головним чином офіцерів армії, які підтримували протектора, але й багато було обрано противників протекторату і зокрема протектора – цю групу людей становили пресвітеріани.У 1654 році під час відкриття парламенту, у своїй промові Кромвель звинувачував левелерів у бажанні розрушити власність і створити рівність між усіма людьми. Кромвель вважав, що основою англійської нації протягом століть була знатна людина, дворянин. Урівнююючі принципи знищують дійсність нації. Кромвель закликав депутатів парламенту до співпарці на тій основі, що його влада являється єдиною системою спасіння від анархії.Блок республіканців, який підтримували пресвітеріани, виступав за суверенітет парламенту, а протектора знижував до ролі лише виконувача волі парламенту.Діяльність усіх актів, які були видані Кромвелем до скликання парламенту, були призупинені, а самі акти передані до парламентського комітету для перегляду. Саме тепер Кромвель вирішив дати парламенту перший бій, хоча з початку його відкриття пройшло близько двох тижнів. Вхід до палати парламенту був закритим, а депутатів було направлено до лорда-протектора для важливої розмови. Кромвель досить грубо заявив депутатам, що вони не мають права обговорювати основні положення нової Конституції. Члени парламенту повинні були визнати в якості основного принципу протекторату одноосібність правління пожиттєвого глави держави разом з обраним раз в три роки парламентом і принести присягу на вірність існуючому устрою. Лише після прийняття цих вимог депутатам було дозволено з'явитися в залі засідання парламенту. Можна сказати, що це була також свого роду «чистка» парламенту від тих, хто не хотів визнати диктатуру Кромвеля.