Ідеологи більшовизму. Перша пол. XX ст

Володимир Ленін

Держава і революція [247]

Розділ І

КЛАСОВЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА

Почнемо з найбільш поширеного твору Фр. Енгельса: «Походження сім'ї, приватної власності і держави», який у 1894 році вийшов у Штутгарті вже 6-м виданням. Нам доведеться перекладати цитати з німецьких оригіналів, тому що російські переклади, при всій їх численності, здебільшого або неповні, або зроблені зовсім незадовільно.

«Держава,— говорить Енгельс, підводячи підсумки своєму історичному аналізові,— аж ніяк не являє собою сили, ззовні нав'язаної суспільству. Держава не є також «дійсність моральної ідеї», «образ і дійсність розуму», як твердить Гегель. Держава є продукт суспільства на певному ступені розвитку; держава є визнання, що це суспільство заплуталося в нерозв'язну суперечність з самим собою, розкололося на непримиримі протилежності, позбутись яких воно не и силі. А щоб ці протилежності, класи з суперечливими економічними інтересами, не пожерли один одного і суспільства в даремній боротьбі, для цього стала необхідною сила, яка стоїть, видимо, над суспільством, сила, яка б стримувала зіткнення, держала його в межах «порядку». І ця сила, яка виникла з суспільства, але ставить себе над ним і все більше й більше відчужує себе від нього, є держава».

Тут з повною ясністю висловлена основна ідея марксизму в питанні про історичну роль і про значення держави. Держава є продукт і прояв непримирим ості класових суперечностей. Держава виникає там, тоді і остільки, де, коли і оскільки класові суперечності об'єктивно не можуть бути примирені. І навпаки: існування держави доводить, що класові суперечності непримиримі....

Заміна буржуазної держави пролетарською неможлива без насильственої революції. Знищення пролетарської держави, тобто знищення всякої держави, неможливе інакше, як шляхом «відмирання».

Докладний і конкретний розвиток цих поглядів Маркс і Енгельс давали, вивчаючи кожну окрему революційну ситуацію, аналізуючи уроки досвіду кожної окремої революції. До цієї, безумовно найважливішої, частини їх учення ми й переходимо.

Розділ II

ДЕРЖАВА І РЕВОЛЮЦІЯ. ДОСВІД 1848-1851 РОКІВ

Переддень революції

...Пролетаріатові потрібна держава— це повторюють усі опортуністи, соціал-шовіністи і каутськіанці, запевняючи, що таким є вчення Маркса, і «забуваючи» додати, що, по-перше, за Марксом, пролетаріатові потрібна лише відмираюча держава, тобто побудована так, щоб вона негайно почала відмирати і не могла не відмирати. А, по-друге, трудящим потрібна «держава», «тобто організований в пануючий клас пролетаріат».

Держава є особлива організація сили, є організація насильства для придушення якого-небудь класу. Який же клас треба придушувати пролетаріатові? Звичайно, тільки експлуататорський клас, тобто буржуазію. Трудящим потрібна держава тільки для придушення опору експлуататорів, а керувати цим придушенням, провести його в життя спроможний тільки пролетаріат, як єдиний до кінця революційний клас, єдиний клас, здатний об'єднати всіх трудящих і експлуатованих у боротьбі проти буржуазії, в повному усуненні її.

Експлуататорським класам потрібно політичне панування в інтересах підтримання експлуатації, тобто в корисливих інтересах мізерної меншості, проти величезної більшості народу. Експлуатованим класам потрібне політичне панування в інтересах повного знищення всякої експлуатації, тобто в інтересах величезної більшості народу, проти мізерної меншості сучасних рабовласників, тобто поміщиків і капіталістів....

Вчення про класову боротьбу, застосоване Марксом до питання про державу і про соціалістичну революцію, веде неминуче до визнання політичного панування пролетаріату, його диктатури, тобто влади, що не поділяється ні з ким і спирається безпосередньо на збройну силу мас. Повалення буржуазії здійсниме лише перетворенням пролетаріату в пануючий клас, здатний придушити неминучий, одчайдушний опір буржуазії і організувати для нового укладу господарства всі трудящі й експлуатовані маси.

Пролетаріатові необхідна державна влада, централізована організація сили, організація насильства і для придушення опору експлуататорів і для керівництва величезною масою населення, селянством, дрібною буржуазією, напівпролетарями в справі «налагодження» соціалістичного господарства....

«Держава, тобто організований в пануючий клас пролетаріат», — ця теорія Маркса нерозривно зв'язана з усім його вченням про революційну роль пролетаріату в історії. Завершення цієї ролі є пролетарська диктатура, політичне панування пролетаріату....

Розділ III