Буржуазна і пролетарська демократія

Питання, безбожно заплутано Каутським, виступає на ділі в такому вцгляді....

«Чиста демократія» є брехлива фраза ліберала, який одурює робітників. Історія знає буржуазну демократію, яка йде на зміну феодалізмові, і пролетарську демократію, яка йде на зміну буржуазній....

Буржуазна демократія, будучи великим історичним прогресом в порівнянні з середньовіччям, завжди лишається — і при капіталізмі не може не лишатися — вузькою, урізаною, фальшивою, лицемірною, раєм для багатих, пасткою і обманом для експлуатованих, для бідних. Ось цієї істини, яка становить найістотнішу складову частину марксистського вчення, «марксист» Каутський не зрозумів. Ось у цьому — корінному — питанні Каутський підносить «приємності» для буржуазії замість наукової критики тих умов, які роблять всяку буржуазну демократію демократією для багатих....

Візьміть буржуазний парламент. Чи можна допустити, що вчений Каутський ніколи не чув про те, як біржа і банкіри тим більше підкоряють собі буржуазні парламенти, чим сильніше розвинута демократія? З цього не виходить, що не треба використовувати буржуазний парламентаризм (і більшовики так успішно використовували його, як навряд чи інша партія в світі, бо в 1912-1914 роках ми завоювали всю робітничу курію в IV Думі). Але з цього виходить, що тільки ліберал може забувати історичну обмеженість і умовність буржуазного парламентаризму, як забуває про це Каутський....

Пролетарська демократія, однією з форм якої є Радянська влада, дала небачений в світі розвиток і розширення демократії саме для гігантської більшості населення, для експлуатованих і трудящих. Написати цілу книжку про демократію, як це зробив Каутський, який говорить на двох сторінках про диктатуру і на десятках сторінок про«чисту демократію»,— і не помітити цього, це значить по-ліберальному перекрутити справу цілком....

Ради — безпосередня організація самих трудящих і експлуатованих нас, яка полегшує їм можливість самим влаштовувати державу і управляти нею всіляко, як тільки можна. Саме авангард трудящих і експлуатованих, міський пролетаріат, дістає ту перевагу при цьому, що він найкраще об'єднаний великими підприємствами;

йому найлегше вибирати і стежити за виборними. Автоматично радянська організація полегшує об'єднання всіх трудящих і експлуатованих навколо їх авангарду, пролетаріату. Старий буржуазний апарат — чиновництво, привілеї багатства, буржуазної освіти, зв'язків та ін. (ці фактичні привілеї тим різноманітніші, чим більш розвинута буржуазна демократія),—все це при радянській організації відпадає. Свобода друку перестає бути лицемірством, бо друкарні і папір відбираються у буржуазії. Те саме з кращими будинками, палацами, особняками, поміщицькими будинками. Радянська влада багато й багато тисяч цих кращих будинків відібрала відразу в експлуататорів й таким чином зробила в мільйон раз більш «демократичним» право зборів для мас,— те право зборів, без якого демократія є обман. Непрямі вибори в нелокальні, не-місцеві Ради полегшують з'їзди Рад, роблять весь апарат дешевшим, рухливішим, доступнішим для робітників і для селян в такий період, коли життя вирує і треба особливо швидко мати можливість відкликати свого місцевого депутата або послати його на загальний з'їзд Рад.

Пролетарська демократія в мільйон раз демократич-ніша від усякої буржуазної демократії; Радянська влада в мільйон раз демократичніша за найдемократичнішу буржуазну республіку.

А в Росії зовсім розбили чиновницький апарат, не лишили на ньому каменя на камені, прогнали всіх старих суддів, розігнали буржуазний парламент — і дали значно доступніше представництво саме робітникам і селянам, їх Радами замінили чиновників, або їх

Ради поставили над чиновниками, їх Ради зробили виборцями суддів. Самого цього факту досить, щоб усі пригноблені класи визнали Радянську владу, тобто дану форму диктатури пролетаріату, в мільйон раз демократичнішою за найдемократичнішу буржуазну республіку.

Ще раз про профспілки, про поточний момент і про помилки тт. Троцького і Бухаріна [250]